Court ruling № 137499708, 17.06.2026, Obolonskyi District Court of Kyiv City

17.06.2026 Справа № 756/18464/25

Справа №756/18464/25

Провадження №6/756/387/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2026 року м. Київ

Оболонський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Тихої О.О.,

за участю секретаря Ребеко О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27.03.2026 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочення виконання заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27.03.2026 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування вказаної заяви зазначено, що заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27.03.2026, яке набрало законної сили, позов ТОВ«Споживчий центр» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 20.02.2025-100000477 від 20.02.2025 у розмірі 31 680,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 926,29 грн.

Заявник зазначив, що не має можливості сплати заборгованість у повному обсязі одним платежем, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем, оскільки на даний час він є студентом денної форми навчання у Державному закладі «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка», що призводить до значного фінансового навантаження, пов`язаного з навчанням.

У зв`язку з наведеним відповідач просив розстрочити виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 19.03.2026 у цивільній справі № 756/18464/25 рівними частинами на 12 (дванадцять) місяців.

Відповідач подав заяву про розгляд заяви про розстрочення виконання рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27.03.2026 за його відсутності, заявлені вимоги підтримав.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, матеріали заяви про розстрочення виконання судового рішення, суд дійшов наступного.

Заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 27.03.2026, яке набрало законної сили, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково та стягнутои з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за Кредитним договором № 20.02.2025-100000477 від 20.02.2025 у розмірі 31 680,00 грн.; витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 926,29 грн.

З довідки № 333700 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти вбачається, що ОСОБА_1 з 01.09.2024 є студентом денної форми навчання у Державному закладі «Луганський національний університет імені Тараса Шевченка».

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом),- встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим цивільним судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених ст. 435 ЦПК України, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим. Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 року у справі № 9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, зважаючи на суму боргу за судовим рішенням, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, дотримуючись балансу інтересів обох сторін в умовах дії воєнного стану в Україні, зважаючи на майновий стан відповідача, який є студентом денної форми навчання, суд приходить до висновку про можливість розстрочення виконання заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27.03.2026 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 31 680,00 грн. та судового збору у сумі 1 926,29 грн. строком на 12 місяців з дня постановлення ухвали суду, шляхом сплати щомісячних платежів протягом одинадцяти місяців рівними частинами у розмірі 2 800 (дві тисячі вісімсот) гривень 00 копійки та останнього (дванадцятого) платежу у розмірі 2 806 (дві тисячі вісімсот шість) гривень 29 копійок, у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 76-81, 89, 260, 261, 353-355, 435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27.03.2026 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Розстрочити виконання заочного рішення Оболонського районного суду м. Києва від 27.03.2026 у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором строком на 12 місяців з дня постановлення ухвали суду, шляхом сплати щомісячних платежів протягом одинадцяти місяців рівними частинами у розмірі 2 800 (дві тисячі вісімсот) гривень 00 копійки та останнього (дванадцятого) платежу у розмірі 2 806 (дві тисячі вісімсот шість) гривень 29 копійок.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Тиха