Decision № 137469412, 17.06.2026, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 червня 2026 р. №520/30307/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бідонько А.В., розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шарової Дар`ї Валеріївни (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61024), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61024 ЄДРПОУ 43316700) про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить суд:

Для забезпечення безумовного виконання судового рішення у справі 520/1330/25 відсторонити старшого державного виконавця Шарову Дар`ю Валеріївну від виконання провадження №77544029.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2025 року позовну заяву залишено без руху.

Надано позивачу термін десять календарних днів з дня отримання копії ухвали, для усунення недоліків позовної заяви, шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви, в якій необхідно визначити належного відповідача; доказів що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги; доказів відправки позову з додатками відповідачу; оригіналу платіжного документу про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн. або документів, визначених законодавством, що підтверджують наявність у позивача пільг щодо сплати судового збору.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2026 позовну заяву повернуто позивачу у зв`язку з не усуненням недоліків позовної заяви.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 11.02.2026 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 15.12.2025 по справі № 520/30307/25 скасовано.

Скасовуючи ухвалу суд про повернення позовної заяви апеляційний суд зазначив, що неповнота, навіть очевидна з точки зору професійного судді, з якою позивач обґрунтував позовні вимоги, в тому числі й щодо ненадання доказів на підтвердження позовних вимог не можуть бути підставою для залишення позовної заяви без руху та повернення позовної заяви позивачу в подальшому. Колегія суддів зазначила, що суд першої інстанції не позбавлений можливості з`ясувати всі обставини справи в установлений законом спосіб. Вказано, що ці питання можуть вирішуватись на інших стадіях адміністративного процесу.

Щодо належного відповідача у справі суд апеляційної інстанції вказав, що визначення відповідачів є правом позивача, а встановлення належності відповідачів та їх заміна у разі необхідності, або залучення співвідповідачів-обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження.

Отже враховуючи висновки суду апеляційної інстанції, судом ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шарової Дар`ї Валеріївни про зобов`язання вчинити певні дії. Призначено справу до судового розгляду на 08 червня 2026 року о 10:00 год у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, зал № 14. Також, ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 року залучено в якості другого відповідача у справі Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61024 ЄДРПОУ 43316700). Від представника Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України подано відзив на позовну заяву в якому зазначено, що перевіркою Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції не перебувало та не перебуває виконавчих проваджень із реєстраційним номером № 77544029, за якими стягувачем є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Щодо інших виконавчих проваджень, які перебувають на виконанні за якими стягувачем є ОСОБА_1 вказано, що за виконавчими провадженнями № 79219696 та № 77544089 боржником, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області, рішення суду по справах виконано, а саме розглянуто заяви стягувача, ОСОБА_1 , а тому державний виконавець діяв на підставі повноважень, що передбачені законодавством України. Позивачем відповідь на відзив до суду не надано.

Позивач у судове засідання призначене на 08.06.2026 року не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суду не повідомив, у зв`язку із чим справу було відкладено на 10:00 годину 17.06.2026 року.

В судове засідання призначене на 17.06.2026 року позивач повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується трекінгом Укрпошти, про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив.

Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з`явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст.229 КАС України.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову, суд встановив наступне.

За твердженням позивача викладених в позовній заяві, державним виконавцем Шаровою Д. В. допущено протиправну бездіяльність при виконанні виконавчого провадження провадження №77544029, а тому звернувся до суду з вимогою відсторонити старшого державного виконавця Шарову Дар`ю Валеріївну від виконання провадження №77544029.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами статті 139 Кодексу законів про працю України визначено, що працівники зобов`язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Частина 1 статті 8 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016 року № 1403-VІІІ (далі - Закон № 1403) визначає, що державні виконавці, керівники та спеціалісти органів державної виконавчої служби є державними службовцями.

Згідно частини 2 статті 1 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 р. № 899-VIII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної службі в органі державної влади, іншому державному органі, його апарат (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Положеннями статті 8 Закону № 899 визначено низку зобов`язань державного службовця, серед яких: дотримання Конституції та законів України, діяти лише на підставі, межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законам України; дотримання принципів державної служби та правил етичної поведінки; забезпечення в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінне і професійне виконання свої посадових обов`язків; виконання рішень державних органів, наказів (розпоряджень), доручень керівників, які надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України; дотримання вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; дотримуватися принципів державної служби та правил етичної поведінки; поважати гідність людини, не допускати порушення прав і свобод людини та громадянина; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов`язки; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби; постійно підвищувати рівень своєї професійної компетентності та удосконалювати організацію службової діяльності; зберігати державну таємницю та персональні дані осіб, що стали йому відомі у зв`язку з виконанням посадових обов`язків, а також іншу інформацію, яка відповідно до закону не підлягає розголошенню; надавати публічну інформацію в межах, визначених законом. Державні службовці виконують також інші обов`язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Статтею 62 Закону № 889, державного службовця зобов`язано виконувати обов`язки, визначені статтею 8 цього Закону, а також не допускати вчинків, несумісних із статусом державного службовця.

Згідно статті 64 Закону № 889 за невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно статті 65 Закону № 889 підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов`язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення;

15) прийняття державним службовцем рішення, що суперечить закону або висновкам щодо застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду, щодо якого судом винесено окрему ухвалу.

Частиною 1 статті 66 закону № 899 встановлено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до частини 5 статті 66 Закону № 899 звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

При цьому, частиною 4 статті 67 Закону № 899 встановлено обставини, які обтяжують відповідальність державного службовця, серед яких зокрема вчинення дисциплінарного проступку повторно, до зняття в установленому порядку попереднього стягнення.

Положеннями частин 1 та 3 статті 69 Закону № 899 встановлено, що для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія). Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об`єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом.

Кількість представників громадських об`єднань у складі дисциплінарної комісії може становити не більше двох осіб.

Членам дисциплінарної комісії забороняється передавати і розголошувати інформацію, отриману під час здійснення дисциплінарного провадження.

У разі якщо один із членів дисциплінарної комісії прямо підпорядкований особі, стосовно якої відкрито або здійснюється дисциплінарне провадження, такий член дисциплінарної комісії не повинен брати участі у прийнятті рішення.

Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить три роки.

Відповідно до частини 4 статті 69 Закону № 899 склад дисциплінарної комісії у державному органі затверджується наказом (розпорядженням) керівника державної служби. До складу дисциплінарної комісії у державному органі включаються в однаковій кількості: представники керівника державної служби, визначені ним одноосібно із числа державних службовців цього державного органу; представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу.

До складу дисциплінарної комісії можуть включатися експерти або інші представники громадських об`єднань, утворених відповідно до Закону України "Про громадські об`єднання", за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби.

До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом.

Згідно положень частин 7-11 статті 69 Закону № 899 члени дисциплінарної комісії на першому засіданні обирають голову та секретаря дисциплінарної комісії. Засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів. Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку. Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб`єкта призначення. Суб`єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов`язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Статтею 71 Закону № 899 передбачено порядок проведення службового розслідування.

Так, з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов`язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов`язково.

Службове розслідування стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорії "А", проводиться центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, а стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій "Б" і "В", - дисциплінарною комісією у державному органі.

Тривалість службового розслідування не може перевищувати один місяць. За потреби зазначений строк може бути продовжений суб`єктом призначення, але не більш як до двох місяців.

До участі у проведенні службового розслідування суб`єктом призначення за поданням дисциплінарної комісії, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, можуть залучатися відповідні фахівці.

До участі у проведенні службового розслідування не можуть залучатися посадові особи державного органу, особисто заінтересовані у його результатах та прямо підпорядковані особі, стосовно якої проводиться службове розслідування.

Особи, які проводять службове розслідування, несуть персональну відповідальність за неповноту і необ`єктивність його висновків та за розголошення інформації щодо службового розслідування.

Відповідно до ч. 1, 2, 3 ст. 72 Закону № 899 державний службовець може бути відсторонений від виконання посадових обов`язків у разі виявлення порушень, встановлених пунктами 1, 7-10 та 14 частини другої статті 65 цього Закону, за які до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення.

Рішення про відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків приймається відповідно керівником державної служби або суб`єктом призначення одночасно з прийняттям рішення про порушення дисциплінарного провадження або під час його здійснення у разі:

наявності обставин, що дають підстави вважати, що такий державний службовець може знищити чи підробити речі і документи, які мають суттєве значення для дисциплінарного провадження;

впливу на працівників державного органу та інших осіб, зокрема, здійснення протиправного тиску на підлеглих, погрози звільненням з роботи;

перешкоджання в інший спосіб об`єктивному вивченню обставин вчинення дисциплінарного проступку.

Тривалість відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків не може перевищувати часу дисциплінарного провадження.

Отже, в частині першій наведеної норми Закону йдеться про право керівника державної служби або суб`єкта призначення відстороняти державного службовця від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження, тоді як частина друга цієї статті містить перелік випадків, які є обов`язковою підставою для відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №П/811/556/17, від 23.07.2020 у справі № 817/1667/17.

Суд враховує, що частина перша статті 72 Закону № 889-VIII встановлює загальну норму щодо можливого відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків на час здійснення дисциплінарного провадження, залежно від виду дисциплінарного проступку, обставини якого підлягають встановленню під час дисциплінарного провадження.

При цьому суд наголошує, що право відсторонення державного виконавця надається керівнику державної служби та пов`язується лише з відкриттям дисциплінарного провадження.

Отже, оскільки у відношенні державного виконавця ОСОБА_2 не було відкрито дисциплінарного провадження, у суду правові підстави для вирішення питання щодо необхідності її відсторонення.

Водночас, підставою для відсторонення державного службовця від виконання посадових обов`язків є невиконання або неналежне виконання посадових обов`язків, що могло призвести або призвело до людських жертв, заподіяло значну матеріальну чи моральну шкоду фізичним або юридичним особам, державі, територіальній громаді.

Разом із тим, позивач, ні в позовній заяві, ні під час розгляду справи у суді, не обґрунтував в чому саме полягала протиправна бездіяльність відповідача та у якому навіть виконавчому провадженні державним виконавцем допущено вказану протиправну бездіяльність, оскільки як встановлено судом на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції не перебувало та не перебуває виконавчих проваджень із реєстраційним номером № 77544029, за якими стягувачем є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Також суд вважає за доцільне наголосити, що процедура "відсторонення державного виконавця від вчинення процесуальних дій" не передбачена Законом України "Про виконавче провадження", однак даним законом надано стороні виконавчого провадження право на відвід у виконавчому провадженні, викладено правові норми, які регулюють процедуру його провадження. Також роз`янено порядок оскарження рішень, дій та бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.

Проте, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів реалізації ОСОБА_3 своїх прав передбачених Законом України "Про виконавче провадження", зокрема заявлення відводу державному виконавцю, або оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця в судовому порядку.

Приписами ч.1 та ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на встановлені обставини справи, положення норм чинного законодавства, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 6-9, 241-243, 255, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Шарової Дар`ї Валеріївни (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61024), Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (вул. Ярослава Мудрого, буд. 26, м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл., 61024 ЄДРПОУ 43316700) про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на рішення може бути подана у десятиденний строк з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку визначеному ст. 297 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 17 червня 2026 року.

Суддя Бідонько А.В.