Court ruling № 137460177, 17.06.2026, Centralnyi District Court of Mykolaiv City

Справа № 490/609/26

н/п2/490/1978/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

У Х В А Л А

Іменем України

17 червня 2026 року м.Миколаїв

Центральний районний суду м.Миколаєва у скаладі головуючого судді Гуденко О.А., розглянувши позовну заяву Комунальне підприємство "Миколаївкомунтранс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості у сумі 2 721,57 грн.

Ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 05.02.2026 відкрито провадження та прийнято проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження .

11.06.2026 року до канцелярії суду надійшла заява від представника КП "Миколаївкомунтранс", в якій він просить суд закрити провадження у цивільній справі у зв`язку з відмовою від позову, а також повернути 50 відсотків судового збору сплаченого при поданні позову.

Дослідивши матеріали справи та подану заяву, суд дійшов висновку наступного висновку.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно п.4 ч.1 ст.255 ЦПКУкраїни суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.

Зі змісту заяви представника позивача від 11.06.2026 року вбачається, що позивач відмовляється від позову у зв`язку з тим, що заборгованість була погашена відповідачем після подачі позову до суду. Наслідки відмови від позову позивачу зрозумілі.

За таких обставин у суду відсутні підстави не приймати відмову від позову позивача, від імені якого діє представник, оскільки позивачу відомі наслідки закриття провадження, і враховуючи обставини справи, відсутні підстави вважати, що дії представника суперечать інтересам позивача.

Відповідно до ч.1. ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Відповідно до ч.3. ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Позивач зазначає, що позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем, після пред`явлення позову, відповідач під час розгляду сплатив заборгованості на надані послуги з управління побутовими відходами, у зв`язку із чим задовільнив позовні вимоги, після пред`явлення позову до суду, а,відтак, слід стягнути частину суми судового збору.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 255 ЦПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.

Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір».

Керуючись ст. 13, 49, 142, 206, п. 4 ч. 1 ст. 255, 260-261, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Провадження у цивільній справі за позовом Комунальне підприємство "Миколаївкомунтранс" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - закрити на підставі п.4 ч.1 ст.255 ЦПК України.

Повернути позивачу КП "Миколаївкомунтранс" з державного бюджету України 50 % відсотків судового збору, сплаченого ним при поданні позову згідно платіжних інстуркції №5423 від 20.10.2025 року та №6408 від 29.01.2026 року - у розмірі 1664 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь КП "Миколаївкомунтранс" на поточний рахунок НОМЕР_1 в АТ КБ "ПриватБанк" витрати зі сплати судового збору в розмірі 50 відсотків, сплаченого ним при поданні позову згідно платіжних інструкцій №5423 від 20.10.2025 року та №6408 від 29.01.2026 року у розмірі 1664 грн.

Копію ухвали надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею в порядку передбаченому ч. 2ст. 261 ЦПК Українитаможе бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 15 днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду, з врахуванням вимог п. 15.5) РозділуХІІІ.

Суддя О.А. Гуденко