Decision № 137454352, 01.06.2026, Pyriatyn District Court of Poltava Oblast

Справа № 544/548/26

пров. № 2/544/584/2026

Номер рядка звіту 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2026 року м. Пирятин

Пирятинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючого - судді Нагорної Н. В.,

за участю секретаря Киричевської В. М.,

розглянувши цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в обґрунтування якого вказав, що 16 лютого 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір Кредитної лінії №8879675. Згідно з п.2.1 Кредитного Договору Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит») на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк Кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від суми кредиту та Комісію за надання кредиту. Згідно з п.п.10.1 Договору підписанням цього Договору Відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті https://clikckcredit.ua/informaciya з повною інформацією щодо Кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України. А також погодився, що до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит за допомогою веб-сайту та мобільного додатку «ClickCredit», що розміщені на сайті https://clikckcredit.ua/informaciya, а його зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.

06.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит №71576757. Згідно з п.2.1 Кредитного Договору Позикодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит») на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк Кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника з використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від суми кредиту та Комісію за надання кредиту. Згідно з п.п.11.1 Договору підписанням цього Договору Відповідач підтверджує, що він ознайомився на сайті Кредитодавця https://mycredit.ua/ua/documents-license/, з повною інформацією щодо Кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», ст.7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України. А також погодився, що до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ а його зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.

27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було укладено Договір факторингу №27/03/25, у відповідності до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Згідно з п.1.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (Позики), плату за Позикою (плату за процентною ставкою), проценти за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить Клієнту. Перелік Боржників, підстави виникнення Права грошової Вимоги до Боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені у відповідних Реєстрах Боржників, які формуються згідно Додатку №1 та є невід`ємною частиною Договору.

Відповідно до Реєстру боржників №9 від 25.07.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 07.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача по договору №8879675 від 16.02.2025 в сумі 30916грн, з яких: 8000грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 6916грн - сума заборгованості за відсотками; 16000грн - неустойка.

Відповідно до Реєстру боржників №10 від 25.07.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 07.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача по договору №71576757 від 06.03.2025 в сумі 23850грн, з яких: 7500грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 1125грн - сума заборгованості за відсотками; 14100грн сума заборгованості за пенею; 1125грн комісія за надання кредиту.

20.01.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8684440. Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, який зазначений в п.10 Кредитного договору. Відповідно до п.п.2.1 п.2 Кредитного договору кошти кредиту надаються ТОВ «АВЕНТУСВ Україна» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», які розміщені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови Кредитного договору Відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил.

28.10.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» було укладено Договір факторингу №28102025, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Згідно з п.1.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (Позики), плату за Позикою (плату за процентною ставкою), проценти за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до Реєстру боржників №2 від 28.10.2025 до Договору факторингу № 28102025 від 28.10.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача по договору №8684440 від 20.01.2025 в сумі 9680грн, з яких: 9680грн - сума заборгованості за основною сумою боргу.

14.04.2025 між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №1824969. Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний, зокрема, через сайт Товариства та або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору. Відповідно до п.2.1. Кредитного договору Кредитні кошти надаються ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» Позичальнику у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Згідно з п. 1.1. Кредитного договору кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» грошових коштів у сумі, визначеній у п.1.2. Кредитного договору, за реквізитами, зазначеними у п.2.1. Кредитного договору. Підписанням Кредитного договору Відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проєкт цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами.

27.08.2025 між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу №27082025, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників. Згідно з п. 1.2 Договору факторингу, Сторони Погодили, що Перехід від Клієнта до фактора Прав Вимоги Заборгованості до Боржників відбувається в момент підписання Сторонами Акту прийому-передачі Реєстру Боржників згідно Додатку №2, після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Заборгованостей та набуває відповідні Права Вимоги. Підписаний Сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від Клієнта до Фактора Прав Вимоги Заборгованості та є невід`ємною частиною цього Договору.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 27082025 від 27.08.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до Відповідача по кредитному договору №1824969 від 14.04.2025 в сумі 13110грн, з яких: 3000грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 750грн - заборгованість по комісії за надання кредиту; 3360грн заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 6000грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

З огляду на зазначене, позивач просить стягнути з відповідачки заборгованість: за Кредитним договором №8879675 в розмірі 30916грн, з яких: 8000грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 6916грн - сума заборгованості за відсотками; 16000грн - неустойка; за Кредитним договором №71576757 в розмірі 23850грн, з яких: 7500грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1125грн - сума заборгованості за відсотками; 14100грн - сума заборгованості за пенею; 1125грн - комісія за надання кредиту; за Кредитним договором №8684440 в розмірі 9680грн, з яких: 9680грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; за Кредитним договором №1824969 в розмірі 13110грн, з яких: 3000грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 750грн заборгованість по комісії за надання кредиту; 3360грн заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 6000грн сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня), а всього стягнути заборгованість за договорами у загальному розмірі 77556грн, а також понесені судові витрати.

30.03.2026 від представника відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідачка частково визнає позовні вимоги, а саме: в загальному розмірі 34831,00грн, з яких: заборгованість за кредитним договором №8879675 від 16.02.2025 - в розмірі 13526,00грн, з яких: 8000,00грн заборгованість за тілом кредиту; 5536,00грн заборгованість за відсоткам; заборгованість за кредитним договором №71576757 від 06.03.2025 - в розмірі 8625,00грн, з яких: 7500,00грн заборгованість за тілом кредиту; 1125,00грн заборгованість за процентами; заборгованість за кредитним договором №8684440 від 20.01.2025 в розмірі 9680,00грн - заборгованість за основною сумою боргу; заборгованість за кредитним договором №1824969 від 14.04.2025 в розмірі 3000,00грн - заборгованість за основним зобов`язанням. В інший частині позову просить відмовити за безпідставністю. Також просить здійснити розподіл судових витрат пропорційно задоволених позовних вимог та стягнути з позивача на користь відповідачки понесені судові витрати, що складаються з витрат на правничу допомогу у сумі 10000грн. В обґрунтування заперечень представниця відповідачки вказує таке.

Щодо заборгованості за договором кредитної лінії (надійний) №8879675 від 16.02.2025 в розмірі 30916,00грн зазначає, що сторона відповідача не погоджується в частині стягнення заборгованості за неустойкою в розмірі 16000,00грн на підставі п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Також відповідачем було здійснено оплату комісії за надання кредиту в розмірі 1380,00грн, які необхідно внести в оплату заборгованості за відсотками. Вважають умови договору №8879675 в частині нарахування комісії нікчемними. Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та поверненням кредиту. Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Згідно ч. 1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Щодо заборгованості за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) №71576757 від 06.03.2025 в розмірі 23850,00грн сторона відповідача не погоджується в частині стягнення заборгованості за пенею в розмірі 14100,00грн на підставі п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та в частині комісії за надання кредиту в розмірі 1125,00грн, у зв`язку з наступним. Згідно умов договору надання коштів у кредит №71576757 від 06.03.2025 року, передбачено комісію за видачу кредиту в розмірі 15,00% (1125,00грн) від суми виданого кредиту. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту. Згідно з ч. 2 ст. 8 цього Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і повернення кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахункове-касове обслуговування юридичне оформлення тощо. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Згідно з ч. 1, 2, 5, 7 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення. Відповідно до ч.5 ст.12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку відповідача.

Щодо заборгованості за договором про споживчий кредит №1824969 від 14.04.2025 в розмірі 13110,00грн сторона відповідача не погоджується в частині стягнення заборгованості за штрафами в розмірі 6000,00грн на підставі п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України. Також сторона відповідача не погоджується в частині стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 750,00грн та комісії за обслуговування кредиту в розмірі 3360,00грн, з підстав, наведених вище. А також з тих підстав, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком фінансової установи, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок фінансової установи за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь фінансової установи. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самої фінансової установи та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії фінансової установи не є послугами, що об`єктивно надаються позичальнику. Подібні правові висновки викладено у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15. Умови договору про сплату позичальником на користь банку винагороди за надання фінансового інструменту, відсотків за дострокове погашення кредиту та винагороди за проведення додаткового моніторингу, тобто за дії, які банк здійснює на власну користь, що є несправедливим, суперечить принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства. Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду, від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15, від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15, від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15, від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 та від 20 липня 2022 року у справі № 343/557/15-ц. Отже, сплата позичальником на користь кредитодавця комісії за надання кредиту в розмірі 750,00грн та комісії за обслуговування кредиту в розмірі 3360,00грн суперечить положенням Закону України «Про захист прав споживачів». З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги, що відповідачка ОСОБА_1 не виконала належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості за договором про споживчий кредит №1824969 від 14.04.2025, то позовні вимоги ТОВ «ФК «ЄАПБ» підлягають частковому задоволенню та з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за вказаним договором у розмірі 3000,00грн заборгованість за основним зобов`язанням.

06.04.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій ТОВ «ФК «ЄАПБ» вважає відзив безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню, з огляду на наступне. Відповідно до умов укладених з відповідачем Договорів, у тому числі і на умовах фінансового кредиту, що розміщені безпосередньо на сайті Позикодавця, та зі змістом яких Відповідач був ознайомлений на момент укладення Договорів, Відповідач розумів, що Договори укладаються Сторонами дистанційно, в електронній формі, з використанням Інформаційно-телекомунікаційної системи Позикодавця, в результаті чого, відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію», у Сторін Договору позики виникають цивільні права та обов`язки. У відповідності до умов договору. їх підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника. відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора, який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні договору. Сторони узгодили розмір кредитів та позик, грошову одиницю, в якій надано кредити та позики, строк та умови користування коштами, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення договору в електронній формі, на погоджених умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Зауважує, що для укладення вищевказаних договорів в електронному вигляді дані вносились шляхом заповнення відповідних форм на сайті товариств позичальником власноруч. Отже у відповідності до умов кожного з договорів. їх підписання здійснювалось електронним підписом Позичальника. відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. який було надісланий на номер мобільного телефону вказаний Позичальником при укладанні договору. Тобто, укладання угоди без заповнення Заявки Клієнтом є неможливим так як без проходження реєстрації та отримання Одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу Відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитного договору між Відповідачем та Первісним Кредитором (Позикодавцем) не було б укладено, що і є доказом фактичного підписання оригіналу кредитного договору та надання йому примірника оригіналів договору. Отже, Позивачем доведено факт укладання вищевказаних договорів Відповідачем в електронній формі, тому позовні вимоги Позивача є законними та обґрунтованими, а Відповідач намагається уникнути виконання взятих на себе зобов`язань. Щодо доказів, які підтверджують перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача представник позивача вказує таке. У відповідності до умов договору кошти надаються Позичальнику в безготівковій формі на банківську картку, вказану власноручно Позичальником при укладанні договору. Позивачем при поданні Позовної Заяви до суду долучались до матеріалів справи: копія розрахунку заборгованості за кредитним договором № 8879675, копія розрахунку заборгованості за кредитним договором № 71576757, копія підтвердження перерахування коштів за кредитним договором № 8684440, копія розрахунку заборгованості від первісного кредитора за кредитним договором № 8684440, копія підтвердження перерахування коштів за кредитним договором № 1824969, копія розрахунку заборгованості від первісного кредитора за кредитним договором № 1824969. Також представник позивача зазначає, що перерахування коштів на платіжні карти Відповідача за укладеними договорами було безпосередньо здійснено операторами онлайн - послуг платіжної інфраструктури, які не здійснюють операцій з готівковими грошима, а перекази коштів здійснюються виключно у безготівковій формі, видаткові касові ордери на суму переказу не складаються. Також умовами угод з банками - екваєрами, від яких фактично надходять на картки клієнтів кошти до переказу, передбачено надходження від Компанії загальних сум поповнення карток за визначений період, а не сум окремих транзакцій, в зв`язку з цим виділення транзакції як окремого платежу із зазначенням призначення у банківській виписці не є можливим. Щодо нарахування відсотків за користування кредитними коштами за Договорами представник позивача вказує, що Сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк, умови кредитування та нарахування відсотків в зв`язку з простроченням повернення кредитних коштів, що свідчить про наявність волі Відповідача для укладення такого Договору на таких умовах шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Щодо витрат позивача на професійну правничу допомогу представник позивача зазначає, що розмір цих витрат є недоведеним належним чином, і з огляду на малозначність справи та складність написання відзиву є неспівмірним. Щодо повідомлення про відступлення права вимоги представник позивача зазначає, що в законодавстві України не передбачено обов`язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги.

Суд, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з огляду на таке.

Судом установлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

16 лютого 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 укладено Договір Кредитної лінії (Надійний) № 8879675.

Згідно з п.2.1 Договору за цим Договором Кредитодавець зобов`язується передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит») на погоджений умовами Договору строк (надалі «Строк Кредиту»), шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від суми кредиту та Комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.

Розділами 3, 4, 5 Договору сторони погодили порядок укладення Договору дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-комунікаційної системи (ІКС) Кредитодавця.

Договір укладено та підписано позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 867878.

У відповідності до п.2.2.1. 2.3.1 Договору сума кредиту 8000,00грн, строк кредитування 360 днів; розмір першого обов`язкового платежу 3660,00грн; процентна ставка (фіксована) 0,95% в день; дата надання кредиту 16.02.2025, дата повернення кредиту 10.02.2026.

Відповідно до п.п. 2.3. Орієнтовна реальна річна процентна ставка 3194.73%. Обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки базується на припущенні, що Договір залишається дійсним протягом строку, визначеного п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі, а також на припущенні, що Позичальник не буде здійснювати дострокового виконання умов Договору, не буде збільшувати суму Кредиту та не буде допускати порушення умов Договору.

Відповідно до п.2.3.1. Денна процентна ставка/день 0.998%.

Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Кредиту, виходячи із строку фактичного користування Кредитом та до повного погашення заборгованості за Договором (п. 2.8 Договору).

06 березня 2025 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит № 71576757, згідно якого Товариство зобов`язалося передати Позичальнику у власність грошові кошти (надалі «Кредит»), на погоджений умовами Договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення Строку кредиту, або достроково, та сплатити Кредитодавцю плату (Проценти) від Суми кредиту та Комісію за надання кредиту.

Відповідно до п.2.2.1 - 2.2.4 сума Позики 7500,00грн, строк позики - 30 днів; процентна ставка/день 0,500% (фіксована); комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 1125,00 грн); дата надання кредиту 06.03.2025, дата повернення кредиту 04.04.2025; денна процентна ставка 1,000%, проценти за понадстрокове користування кредитом 4,00% в день; орієнтовна загальна вартість кредиту 9750,00грн; орієнтовна реальна річна % ставка 2617,16%.

Згідно з п.п. 2.3. обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки базується на припущенні, що Договір залишається дійсним протягом строку, визначеного п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі. У випадку укладення додаткової угоди про зміну строку (визначеного п.п. 2.2.2. п. 2.2. Договору) або Суми кредиту (визначеної п.п. 2.2.1. п. 2.2. Договору), розрахунок денної процентної ставки здійснюється станом на день внесення таких змін до Договору.

Відповідно до п.2.5 Проценти за цим Договором нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення, на залишок Кредиту, виходячи із строку фактичного користування Кредитом та до повного погашення заборгованості за Договором.

Згідно з п.п. 11.1.1 11.1.3. Кредитного договору, підписанням цього Договору Відповідач підтверджує, що ознайомився на сайті Кредитодавця https://mycredit.ua/ua/documents-license/ з повною інформацією щодо Кредитодавця та його послуги, в тому числі інформацією, що передбачена ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування», ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії» та нормативно-правовими актами Національного банку України. А також погодився, що до моменту підписання Договору вивчив умови Договору та Правила надання коштів та банківських металів у кредит, що розміщені на веб-сайті https://mycredit.ua/ua/documents-license/ (надалі Правила), а його зміст, суть, об`єм зобов`язань Сторін та наслідки укладення цього Договору йому зрозумілі.

Відповідно до розділу 5 Кредитного договору цей Договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно - телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно Закону України «Про електронну комерцію».

Також, 20 січня 2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8684440.

Кредитний договір підписано електронним підписом Позичальника, що відтворений шляхом використання Позичальником одноразового ідентифікатора С8984, який був надісланий на номер мобільного телефону Відповідача, який зазначений п. 10 Кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.

Відповідно до п.п. 2.1. п. 2 Кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані Відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.

Підписанням Кредитного договору Позичальник підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі - «Правила») (п.п. 9.8 Кредитного договору), які розміщені на сайті creditplus.ua. Приймаючи умови Кредитного Договору, Відповідач підтверджує, що він повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих Правил.

Відповідно до п.1.2. Договору на умовах, встановлених Договором, Товариство надає Споживачу кредит у гривні, а Споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором.

Відповідно до п.1.3. Договору сума кредиту(загальний розмір) складає: 5100,00 гривень, тип кредиту - кредит.

Відповідно до п.1.4. Договору строк кредиту 357 днів (день).

Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 21 днів.

Детальні терміни(дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів) , що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що Споживач виконає свої обов`язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.

Відповідно до п.1.5.1. Договору стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору.

Відповідно до п.1.7.1. Договору за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,00% річних.

Відповідно до п.2.1. Договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок Споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .

21.01.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до кредитного договору № 8684440 від 20.01.2025.

Згідно з Додаткової угодою сторони домовились збільшити суму кредиту на 7000,00 гривень, в зв`язку з чим погодили внести наступні зміни до Договору, зокрема, викласти п.1.3. Договору в новій редакції:

«1.3. Сума кредиту (загальний розмір) складає: 12100,00 гривень. Тип кредиту кредит.»

Дати надання частини кредиту: 21.01.2025 року або 22.01.2025 року.

Згідно з п. 7 Додаткової угоди дана Додаткова угода та Додаток 1 в редакції від 21.01.2025 є невід`ємною частиною Договору.

12.05.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Додаткову угоду до кредитного договору № 8684440 від 20.01.2025.

Згідно з п. 1 Додаткової угоди підписанням цієї Додаткової угоди Сторони підтверджують, що загальний розмір заборгованості Споживача перед Товариством за Договором на момент укладення цієї Додаткової угоди складає 9680,00грн, з яких: кредит 9680,00грн, проценти 0,00грн, штраф - 0,00грн. З метою врегулювання зобов`язань Споживача перед Товариством Сторони домовились: З 13.05.2025 припинити нарахування процентів та штрафів за Договором.

З моменту підписання цієї Додаткової угоди втрачає чинність направлена Товариством вимога за Договором про повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі (за наявності).

14 квітня 2025 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 1824969 шляхом заповнення ОСОБА_1 Анкети заяви на кредит № 1824969 14.04.2025.

Договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника.

Відповідно до п.2.1. Кредитного договору Кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти 414951ХХХХХХ9626.

Сума (загальний розмір) кредиту становить 3000,00 грн. (п.1.2 договору).

Кредит надається загальним строком на 345 днів за умови виконання позичальником графіку платежів, з 14.04.2025 (дата надання кредиту) (п.1.3 договору).

Комісія за надання кредиту: 750,00грн, яка нараховується за ставкою 25,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту (п.1.5.1 договору).

Комісія за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості) (за весь строк кредитування): 9240,00грн, що нараховується за ставкою 14,00 відсотків від суми кредиту в перший день кожного наступного розрахункового періоду за попередній розрахунковий період, що встановлені Графіком платежів, який є додатком №1 до цього договору (п.1.5. договору).

Проценти за користування кредитом протягом розрахункового періоду, визначеного графіком платежів, нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних на фактичну заборгованість за кредитом (п.1.5.3 договору).

Проценти за користування кредитом протягом решти строку кредитування нараховуються за ставкою 0,0010 відсотків річних від фактичного залишку кредиту починаючи з другого розрахункового періоду, визначеного графіків платежів (п.1.5.4 договору).

Після встановлення вказаних обставин суд зазначає наступне.

Відповідно до п.5, 6, 7 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Згідно з ч.3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

У відповідності зі ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Електронний договір, крім визначених Цивільним кодексом України істотних умов для відповідного виду договору, може містити інформацію про: технологію (порядок) укладення договору; порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору; можливість та порядок внесення змін до умов договору; спосіб та порядок прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); порядок обміну електронними повідомленнями та інформацією між сторонами під час виконання ними своїх зобов`язань; технічні засоби ідентифікації сторони; порядок внесення змін до помилково відправленого прийняття пропозиції укласти електронний договір (акцепту); посилання на умови, що включаються до договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до іншого електронного документа і порядок доступу до такого документа; спосіб зберігання та пред`явлення електронних документів, повідомлень, іншої інформації в електронній формі та умови доступу до них; умови виготовлення та отримання паперових копій електронних документів; можливість вибору мови, що використовується під час укладення та виконання договору; інші відомості.

Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту.

Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення.

Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Місцем укладення електронного договору є місцезнаходження юридичної особи або місце фактичного проживання фізичної особи, яка є продавцем (виконавцем, постачальником) товарів, робіт, послуг.

Момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар визначається згідно з положеннями Цивільного кодексу України про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено цим Законом.

У разі якщо предметом електронного договору є надання послуг у сфері електронної комерції, обов`язок постачальника перед споживачем вважається виконаним у момент, коли надана постачальником послуга відповідає властивостям, визначеним договором або законодавством.

У разі якщо предметом електронного договору є виконання робіт у сфері електронної комерції, обов`язок виконавця перед замовником вважається виконаним у момент, коли результат виконаної роботи відповідає вимогам, встановленим договором або законодавством.

Електронним договором може бути визначено інший момент виконання зобов`язань між сторонами.

Покупець (замовник, споживач) повинен отримати підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, квитанції, товарного чи касового чека, квитка, талона або іншого документа у момент вчинення правочину або у момент виконання продавцем обов`язку передати покупцеві товар.

Підтвердження вчинення електронного правочину повинно містити такі відомості: умови і порядок обміну (повернення) товару або відмови від виконання роботи чи надання послуги; найменування продавця (виконавця, постачальника), його місцезнаходження та порядок прийняття претензії щодо товару, роботи, послуги; гарантійні зобов`язання та інформація про інші послуги, пов`язані з утриманням чи ремонтом товару або з виконанням роботи чи наданням послуги; порядок розірвання договору, якщо строк його дії не визначено.

Дія цього положення не поширюється на електронні правочини, пов`язані з одноразовим наданням інформаційних електронних послуг або послуг проміжного характеру в інформаційній сфері, оплата яких здійснюється дистанційно. Постачальник таких послуг має надати змогу споживачеві ознайомитися з найменуванням постачальника, його місцезнаходженням та порядком прийняття претензії щодо послуги.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта), текст електронного договору, електронні повідомлення укладаються державною мовою. За бажанням покупця електронний договір може укладатися іншою мовою за згодою сторін.

Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, судом встановлено та доказів іншого відповідачкою не надано, що договори між ОСОБА_1 та первісними кредиторами №8879675 від 16.02.2025, №71576757 від 06.03.2025, №8684440 від 20.01.2025 з додатковими угодами до нього від 21.01.2025 та від 12.05.2025, №1824969 від 14.04.2025 були укладені відповідно до приписів указаних вище норм закону, в Інформаційно-телекомунікаційній системі первісних кредиторів в електронній формі.

У силу частини першої статті 638 ЦК України договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Договір, укладений між сторонами в електронній формі, має силу договору, який укладений в письмовій формі та підписаний сторонами, які узгодили всі умови, так як без проходження реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора (коду, що відповідно до домовленості є електронним підписом позичальника, який використовується ним як аналог власноручного підпису), без здійснення входу відповідачем на веб-сайт за допомогою Логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між відповідачем та Первісним Кредитором (Позикодавцем) не було б укладено.

За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а якщо у зобов`язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей термін.

За ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит (грошові кошти) та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором.

Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Перерахування первісними кредиторами грошових коштів на рахунок відповідачки за кредитним договором №8879675 в сумі 8000грн підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» від 29.12.2025; за кредитним договором №71576757 в сумі 7500грн підтверджується довідкою ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС» від 08.01.2026; за кредитним договором №8684440 в сумі 5100грн та 7000грн підтверджується довідкою ТОВ «ФК «КОНТРАКТОВИЙ ДІМ» від 29.10.2025; за кредитним договором №1824969 в сумі 3000грн підтверджується платіжнім дорученням №42275882 від 14.04.2025.

Суд уважає доведеним перерахування кредитних коштів на рахунок відповідачки за кредитними договорами №8684440, №71576757, №8684440, №1824969, адже всупереч ст. 81 ЦПК України доказів іншого суду не надано та відповідачкою не спростовано.

Отже, кредитори виконали свій обов`язок перед відповідачкою по перерахуванню кредитних коштів, проте відповідачка не виконала свої зобов`язання щодо повернення кредитних коштів, внаслідок чого в неї перед кредиторами виникла заборгованість.

Також судом встановлено, що 27.03.2025 між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 27/03/25, відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п.1.1. Договору факторингу, згідно умов цього Договору Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (Позики), плату за Позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до Реєстру боржників №9 від 25.07.2025 до Договору факторингу №27/03/25 від 27.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 8879675 в сумі 30916,00 грн, з яких: 8000,00грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 6916,00грн - сума заборгованості за відсотками; 0,00грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування кредитом; 0,00грн - сума заборгованості за пенею; 16000,00грн неустойка; 0,00грн - комісія за надання кредиту.

Згідно Реєстру боржників №10 від 25.07.2025 до Договору факторингу № 27/03/25 від 27.03.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 71576757 в сумі 23850,00грн, з яких: 7500,00грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1125,00грн - сума заборгованості за відсотками; 0,00грн - сума заборгованості по процентам за понадстрокове користування Кредитом; 14100,00грн - сума заборгованості за пенею; 1125,00грн - комісія за надання Кредиту.

28.10.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 28102025, у відповідності до умов якого ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов`язань та інші платежі, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до Реєстру боржників №2 від 28.10.2025 до Договору факторингу №28102025 від 28.10.2025 ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 8684440 в сумі 9680,00грн, з яких: 9680,00грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 0,00грн - сума заборгованості за відсотками; 0,00грн - сума заборгованості за пенею, штрафами.

27 серпня 2025 року між ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ» укладено Договір факторингу № 27082025, у відповідності до умов якого ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» за плату належні йому Права Вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Згідно п. 1.1. Договору факторингу, Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта (ціна продажу) за плату, а Клієнт відступити Факторові Право грошової Вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов`язання по кредиту, комісію за надання кредиту, проценти за користування кредитом, комісію за обслуговування кредиту (кредитної заборгованості), неустойку (штраф, пеня) та/або проценти за порушення грошового зобов`язання та інші платежі (за наявності) згідно кредитних договорів, право на одержання яких належить Клієнту.

Відповідно до Реєстру боржників до Договору факторингу № 27082025 від 27.08.2025, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №1824969 в сумі 13110,00грн, з яких: 3000,00грн - сума заборгованості за основним зобов`язанням; 0,00грн - сума заборгованості по процентам за користування кредитом; 750,00грн - заборгованість по комісії за надання кредиту; 3360,00грн - заборгованість по комісії за обслуговування кредиту; 6000,00грн - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня).

Отже, позивач, як новий кредитор, просить стягнути з відповідачки на користь позивача суму заборгованості за кредитними договорами, зазначеними вище, яка в загальному розмірі складає 77556грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом ч.1 ст.1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Аналіз вказаних норм матеріального права та надані позивачем докази свідчать про те, що позивач ТОВ «ФК» «ЄАПБ» має право на звернення до суду з даним позовом, оскільки до нього перейшли права вимоги за кредитними договорами №8879675 від 16.02.2025, №71576757 від 06.03.2025, №8684440 від 20.01.2025, від 21.01.2025 та від 12.05.2025, №1824969 від 14.04.2025, що укладені між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ТОВ «ФК «НЕЗАЛЕЖНІ ФІНАНСИ» та відповідачкою ОСОБА_1 .

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідачка не в повному обсязі сплачувала заборгованість за кредитними договорами, унаслідок чого в останньої утворилася заборгованість, суд уважає за можливе стягнення заборгованості на користь нового кредитора.

Визначаючи розмір заборгованості, що належить стягнути з відповідачки, суд виходить з наступного.

Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідачки на користь позивача комісії за обслуговування кредиту в сумі 3360грн за кредитним договором №1824969 суд зазначає таке.

Так, у рішенні від 11.07.2013, № 7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку із чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту, однак вказаний Закон розмежовує платність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

На виконання вимог пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 202/5330/19 зазначено, що у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). При цьому до таких послуг не може бути віднесено щомісячне надання інформації про стан кредиту, яку споживач має право отримувати безоплатно згідно з частинами першою та другою статті 11 Закону України «Про споживче кредитування». Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення пункту 1.2 та розділу 4 кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні оспорюваного кредитного договору №1824969, то положення пункту 1.5.2. кредитного договору №1824969 щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Схожі правові висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 вересня 2022 року у справі № 755/11636/21 (провадження № 61-7098св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 168/349/20 (провадження № 61-2223св21), та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 листопада 2022 року у справі № 755/9486/21 (провадження № 61-5581св22).

Наведені висновки підтримані у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження № 61-4202сво22), а саме зазначено, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Зі змісту кредитного договору №1824969 вбачається, що відповідно до п. 1.5.2. відповідачці встановлено плату за щомісячне обслуговування кредиту 9240грн, що нараховується за ставкою 14,00% від суми кредиту.

Таким чином, включення банком до суми заборгованості за договором складової заборгованості за комісією є необґрунтованим з вищевказаних підстав, оскільки встановлення всупереч вимогам нормативно-правових актів цих невиправданих платежів спрямоване на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи-споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах.

Враховуючи те, що п.1.5.2. кредитного договору №1824969 встановлено щомісячну плату за обслуговування кредиту, суд приходить до висновку, що ці положення договору (п.1.5.2.) є нікчемними.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідачки заборгованості за комісією за обслуговування кредиту у сумі 3360грн задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача в частині стягнення з відповідачки на користь позивача комісії за надання кредиту в сумі 1125грн за договором №71576757 та в сумі 750грн за договором №1824969 суд зазначає таке.

У постанові Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 666/4957/15-ц вказано, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником. Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику. В зв`язку з цим, Верховний Суд дійшов висновку про те, що кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.

У кредитних договорах №71576757 та №1824969 кредитодавцем фактично встановлено сплату комісії за видачу кредиту (п.2.2.4 договору №71576757 в сумі 1125грн та п.1.5.1. №1824969 в сумі 750грн), що суперечить положенням ч.1 ст.11 Закону України «Про споживче кредитування», якими передбачено безоплатність надання позикодавцем певних послуг, до яких можна віднести видачу кредиту та його супровід.

Суд зазначає, що послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на споживчі потреби, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Оскільки судом встановлено нікчемність умов договорів №71576757 та №1824969 в частині встановлення комісії за видачу кредиту в розмірі 1125грн та 750грн відповідно, то вимоги позивача щодо стягнення комісії за надання кредиту в сумі 1125грн та в сумі 750грн є безпідставними та задоволенню не підлягають.

За таких самих обставин суд уважає нікчемними умови договору №8879675 від 16.02.2025 (п.2.2.8. Договору) щодо встановлення комісії за видачу кредиту в розмірі 17,25%, що в грошовому виразі складає 1380грн. При цьому враховуючи, що первісним кредитором в день видачі кредиту дану суму було зараховано як погашення заборгованості позичальника за комісією, тому суд уважає за необхідне зарахувати вказану суму 1380грн в рахунок погашення заборгованості за відсотками за кредитним договором №8879675.

Крім цього, суд уважає, що при заявлені вимог в частині стягнення по договору №8879675 неустойки в сумі 16000грн, по договору №71576757 пені в сумі 14100грн, по договору №1824969 неустойки в сумі 6000грн позивач не врахував положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався Указами Президента України і діє по теперішній час.

Враховуючи наведене та зважаючи на те, що кредитні договори №8879675, №71576757 та №1824969 укладені 16.02.2025, 26.03.2025 та 14.04.2025, тобто в період дії на території України воєнного стану, суд уважає, що з відповідачки не підлягає стягненню: по договору №8879675 неустойка в сумі 16000грн, по договору №71576757 пеня в сумі 14100грн, по договору №1824969 неустойка в сумі 6000грн. Вказане буде узгоджуватись із пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином наявні підстави для стягнення з відповідачки наступної заборгованості:

за Договором №8879675 в загальному розмірі 13536, з них: 8000грн тіла кредиту та 5536грн відсотків (6916грн заявлено позивачем до стягнення 1380грн зараховано судом в рахунок погашення відсотків = 5536грн); за кредитним договором №71576757 в загальному розмірі 8625грн, з них: 7500грн тіла кредиту та 1125грн відсотків, за кредитним договором №8684440 від 20.01.2025 та додатковими угодами до нього від 21.01.2025 та від 12.05.2025 в сумі 9680грн, за кредитним договором №1824969 3000грн тіла кредиту.

Отже, загальна сума заборгованості за кредитними договорами становить 34841грн (13536грн + 8625грн + 9680грн + 3000грн).

З огляду на те, що відповідачкою не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань за кредитними договорами щодо повернення кредитних коштів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки на користь позивача заборгованості за кредитними договорами підлягають частковому задоволенню в загальному розмірі 34841грн.

У задоволенні іншої частини вимог слід відмовити.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача пропорційно задоволеним вимогам в сумі 1495,06грн з розрахунку: 34841грн х 3328грн/77556грн = 1495,06грн.

Щодо заяви відповідачки про стягнення з позивача на її користь витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000грн суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співрозмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (в подальшому - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України(заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19.

Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 у справі № 826/4959/16.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.02.2023 у справі №755/2587/17 та Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі № 726/549/19, від 21.05.2020 у справі № 240/3888/19, від 11.02.2021 у справі № 520/9115/19, № 640/19536/18 від 03.02.2022.

Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з детальним описом робіт (наданих послуг) від 30.03.2026 адвокатом надані відповідачці наступні послуги: 1) надання усної консультації фіксована оплата 1500грн; 2) ознайомлення із матеріалами позовної заяви по справі фіксована оплата 1000грн; 3) підготовка та написання заяв по суті відзив по справі №544/548/26 фіксована оплата 7000грн.

Проте, суд критично ставиться до наданого розрахунку витрат на правову допомогу.

Зокрема, суд уважає, що заявлені відповідачкою суми витрат адвоката за послугу з підготовки та написання заяв по суті в розмірі 7500грн є завищеними з огляду на складність цієї справи, яка є незначної складності, виготовлення відзиву на позов не потребує значного часу на підготовку.

При вирішенні питання щодо самого розміру таких витрат суд враховує, що позивач не погодився із заявленим розміром витрат на правничу допомогу, а також враховує складність справи та предмет спору.

Тому, з метою дотримання принципу справедливості, добросовісності та розумності, суд уважає, що витрати на професійну правничу допомогу становлять в загальному розмірі 5000,00грн (2500грн за складання позовної заяви + 1500грн за надання усної консультації + 1000грн за ознайомлення з матеріалами справи).

На переконання суду такий розмір витрат на адвоката є розумним, справедливим та співмірним із заявленими вимогами.

Оскільки суд задовольнив позовні вимоги частково, тому відповідачка має право на відшкодування з позивача витрат на професійну правничу допомогу пропорційно задоволеним вимогам, тобто у розмірі 2753,82грн з розрахунку: 42715грн (сума, ухвалена на користь відповідачки: 77556грн заявлено позивачем 34841грн стягнуто судом) х 5000грн/77556грн = 2753,82грн.

Керуючись ст.1-18,76-81,141,259,264,265,268,354,355 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, код ЄДРПОУ 35625014, заборгованість за кредитним договором №8879675 в загальному розмірі 13536, з них: 8000грн тіла кредиту та 5536грн відсотків, за кредитним договором №71576757 в загальному розмірі 8625,00грн, з них: 7500грн тіла кредиту та 1125грн відсотків, за кредитним договором №8684440 від 20.01.2025 та додатковими угодами до нього від 21.01.2025 та від 12.05.2025 в сумі 9680грн, за кредитним договором №1824969 3000грн тіла кредиту, а всього стягнути заборгованість в розмірі 34841 (тридцять чотири тисячі вісімсот сорок одна) гривня.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, код ЄДРПОУ 35625014, понесені судові витрати в сумі 1495 (одна тисяча чотириста дев`яносто п`ять) гривень 06 копійок.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів", юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, код ЄДРПОУ 35625014, на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_2 , понесені судові витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 2753 (дві тисячі сімсот п`ятдесят три) гривні 82 копійки.

Рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку, передбаченому ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення 16.06.2026.

Суддя Н.В.Нагорна