Decision № 137448741, 08.06.2026, Kyivskyi District Court of Odesa City

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

______________________

Справа № 947/2512/26

Провадження № 2/947/1725/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Петренка В.С.,

за участю секретаря Торгонської В.М.

представників позивача Хлєбнікової Н.А., Алфєєва Д.М.,

представника відповідача Батуріної Г.О.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах та пені,

ВСТАНОВИВ:

19.01.2026 року позивачка ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Христюка Юрія Георгійовича, звернулась до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах та пені, а саме просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по аліментах на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по виконавчому листу №521/16081/13-ц від 05.01.2015 року виданому Малиновським районним судом м. Одеси у сумі 59645,14 грн. та суму пені за прострочку по сплаті аліментів у розмірі 158312,20 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що рішенням Апеляційного суду Одеської області від 19.11.2014 року було стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позивачка вказує, що через неналежну сплату аліментів за відповідачем виникла заборгованість зі сплати аліментів, за 2021 рік кількість днів прострочення сплати суми аліментів 365 днів, за 2022 рік 304 днів, за 2025 рік 61 день, а всього 730 днів.

Таким чином, за 2021 рік відповідач повинен був сплатити 12910,79 грн., з яких сплачено 0,00 грн., тому сума пені за 2021 рік складає 12910,79 грн.; за 2022 рік повинен був сплатити 123247,65 грн., з яких сплачено 10815,01 грн., тому сума пені за 2022 рік 90370,01 грн.; за 2025 рік повинен був сплатити 22923,32 грн., сплатив 127794,63 грн., тому сума пені за 2025 рік 55031,40 грн.

У зв`язку із вказаним сума заборгованості по сплаті аліментів на момент подачі позову складає 59645,14 грн. Сума пені за прострочення сплати по аліментах складає 158312,20 грн.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 20.01.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах та пені.Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

11.02.2026 року від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Батуріної Ганни Олександрівни надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вона просить відмовити у задоволенні позовних вимог, зазначає, що 05.01.2015 року Хаджибейським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист по справі №521/16081/13-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 аліментів на утримання сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.09.2013 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У відзиві зазначено, що 10.02.2015 року по вказаному виконавчому листу було вперше відкрите виконавче провадження №46470774, яке через деякий час було завершено поверненням виконавчого листа стягувачу за її заявою.

30.09.2022 року відкрито виконавче провадження №69959534 постановою Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), яке також було завершено поверненням виконавчого листа стягувачу 17.09.2025 року.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 11.07.2025 у справі № 947/9820/25 збільшено розмір аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17.06.2014 в цивільній справі № 521/16081/13-ц, на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частки заробітку /доходу відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягне повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

08.09.2025 року відкрите ще одне виконавче провадження №79034911 з виконання виконавчого листа від 19.08.2025 року про стягнення збільшеного розміру аліментів.

По виконавчому провадженню №79034911 відповідач заборгованості не має, що підтверджується довідкою від 29.01.2026 року №4224/412-26.

Відповідач зазначає, що спірні правовідносини стосуються завершеного виконавчого провадження №69959534.

У відзиві відповідач наголошує, що усі періоди примусового стягнення аліментів ніколи не ухилявся від їх сплати, а заборгованість у спірному виконавчому провадженні №69959534 виникла не з його вини чи недбальства.

Відповідач протягом усього періоду примусового стягнення аліментів з 2015 року був офіційно працевлаштований, що підтверджується відомостями трудової книжки НОМЕР_1 від 08.09.1999. На момент відкриття спірного виконавчого провадження відповідач працював в КУ «Автопідприємство по обслуговуванню обласної ради та обласної державної адміністрації».

До того ж, відповідач є інвалідом 2 групи та отримує пенсію по інвалідності з лютого 2019 року.

Відповідач зазначає, що 29.03.2022 року він не зважаючи на наявну інвалідність, добровільно вступив до лав Збройних сил України та проходив військову службу до 10.06.2024 року.

Аналіз матеріалів виконавчого провадження №69959534 на сайті АСВП свідчить про те, що 30.09.2022 (в день відкриття провадження) державний виконавець вперше зробив запит №146772495 до Державної фіскальної служби про джерела отримання доходів ОСОБА_2 та отримав відомості, що одним із джерел доходу є податковий агент з кодом ом ЄДРПОУ 08022573 (в/ч НОМЕР_2 , ознака доходу 185 (грошове забезпечення).

Постанови про звернення стягнення на доходи від 06.10.2022 були винесені відносно заробітної плати, яку боржник отримував у КУ «Автопідприємство по обслуговуванню обласної ради та обласної державної адміністрації» та на пенсію. Вказані постанови були спрямовані до від відповідних установ, а саме до роботодавця та до ПФУ.

Проте, як з`ясувалось наразі, державний виконавець не виносив постанову про звернення стягнення на доходи боржника у вигляді грошового забезпечення та не надсилав відповідну постанову до військової частини, де відповідач проходив службу, що підтверджується листом в/ч НОМЕР_3 від 06.12.2024 № 825/ФСС.

Вказаний лист державний виконавець отримав вже після звільнення відповідача зі служби.

Відповідач зазначає, що не знав, що у нього утворилася заборгованість зі сплати аліментів за рахунок не відрахування їх з грошового забезпечення.

З інформації про виконавче провадження на офіційному сайті АСВП вбачається, що вдруге запит до ДФС про джерела доходів відповідача державний виконавець здійснив 09.09.2024 року (тобто через два роки від дати первинного запиту), з якого останньому вже стало відомо, що відповідач проходив службу.

Аналогічний запит був також проведений 17.09.2024 року, після чого виконавцем надіслані вимоги про надання відомостей до усіх установ та організацій, де відповідач за вказаний період отримував доходи.

Відповідач зазначив, що через два місяці після звільнення зі служби 01.08.2024 року він працевлаштувався на нове місце роботи та повідомив про це виконавця.

Постанова про звернення стягнення на заробітну плату у ФОП ОСОБА_6 була винесена та надіслана 24.04.2025.

Відповідач вказує, що звертався до державного виконавця із заявою, якою надавав згоду на відрахування 1/2 частки усіх доходів для погашення утвореної заборгованості. (21.04.2025).

23.09.2024 року боржник оплатив заборгованість у сумі 25951,00 грн.

Додатково, в січні, лютому березні 2025 року сплачував грошові суми на покриття боргу.

30.09.2025 року ОСОБА_2 додатково сплатив 53000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості.

Також вказує, що наявність боргу по аліментам стала для нього несподіванкою та його процесуальна поведінка свідчить, що він вживав залежних від нього заходів для її погашення, сприяв її усуненню, своєчасно повідомив про зміну місця роботи та проживання, тому, наведене не може свідчити про те, що заборгованість по аліментам утворилась з вини ОСОБА_2 .

Звертає увагу, що непослідовна поведінка державного виконавця із зазначення наявності чи відсутності заборгованості також вводила в непорозуміння боржника. Так, 23.06.2023 року боржник отримав розрахунок заборгованості, за змістом якого станом на 01.06.2023 року заборгованість була відсутня. 17.09.2025 року в постанові про повернення виконавчого документу також зазначено, що залишок нестягнутої суми дорівнює 0. 15.10.2025 року виконавцем також була винесена постанова про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду особи з України. виконавець зазначив, що заборгованість зі сплати аліментів відсутня станом 15.10.2025 року. А вже 21.11.2025 року видав стягувачу розрахунок, що станом на 17.09.2025 року заборгованість становила 59 645,14 грн. Відповідач про вказаний розрахунок заборгованості повідомлений не був.

Відповідач зазначає, що в період несення служби, за який і утворилась заборгованість, він не мав у повній мірі можливості контролювати особисто та з`ясовувати, які саме платежі та з яких доходів у нього стягувались.

Також зазначає, що виконавче провадження №79034911 відкрито 08.09.2025 року по стягненню 1/4 частки заробітку (згідно рішення суду стягнення має відбуватись з 12.08.2025), тобто в період коли було ще відкрито попереднє виконавче провадження №69959534 по стягненню 1/6 частки заробітку, що призводить до фактично подвійного стягнення аліментів за період з 12.08.2025 року по теперішній час.

Вказує, що відповідно до Довідки №1 від 03.02.2026, виданої ФОП ОСОБА_6 , за період з 01.08.2024 по 31.01.2026 з боржника стягнуто 67676,31 грн. аліментів, з яких з жовтня 2025 по січень 2026 року ОСОБА_2 мав заробітну плату у сумі 9920,00 грн., а відрахування на аліменти становили у жовтні та листопаді 2025 року -6100,80 грн. (61,5% доходу), у грудні 2025 року та січні 2026 року 4191,20 грн. (42,25% доходу). Так само відбувалось збільшене відрахування аліментів і з пенсії.

Зазначив, що якщо згідно розрахунку заборгованості від 21.11.2025 року сукупний розмір заборгованості за період з 20.07.2021 року по 17.09.2025 року становить 59645,14 грн., то розмір пені не може перевищувати 59645,14 грн.

У судовому засіданні 08.06.2026 року представники позивача підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити.

У судовому засіданні 08.06.2026 року представник відповідача позовні вимоги не визнала та у їх задоволенні просила відмовити.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17.06.2014 року визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір`ю ОСОБА_7 . Стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_7 на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.09.2013 року до досягнення сином повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 243,60 грн. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_7 про надання права на участь у вихованні дитини були задоволені частково. Встановлені години спілкування батька ОСОБА_2 з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 щотижня в неділю з 09:00 год. до 13:00 год. та з 16:00 год. до 19:00 год. У задоволенні інших позовних вимог було відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 19.11.2014 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 було задоволено частково.Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17.06.2014 року змінено, викладено резолютивну частину рішення в новій редакції.Позов ОСОБА_7 до ОСОБА_2 було задоволено частково. Визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю ОСОБА_7 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/6 частини від усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27.09.2013 року і до досягнення дитиною повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір у розмірі 243,60 грн. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_7 було задоволено частково. Зобов`язано ОСОБА_7 надавати ОСОБА_2 , для спілкування та участі у вихованні, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - щотижня в суботу та неділю з 09:00 год. до 17:00 год. та в день народження сина, ІНФОРМАЦІЯ_3 , щорічно з 09 год. до 13 год., без участі матері, з обов`язковим своєчасним поверненням дитини. У решті позову було відмовлено.

Згідно наданого стороною позивача розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні №69959534, від 21.11.2025 року, встановлено розмір заборгованості зі сплати аліментів, станом на 17.09.2025 року, боржнику ОСОБА_2 , що підлягає сплаті на підставі виконавчого листа по справі №521/16081/13-ц, виданому 05.01.2015 року Малиновським районним судом м. Одеси, у сумі 59645,14 грн.

Як вбачається з результатів пошуку виконавчих проваджень в АСВП 10.02.2015 року було відкрито виконавче провадження 46470774, стан ВП завершено; 30.09.2022 року було відкрито виконавче провадження 69959534, стан ВП завершено; 08.09.2025 року було відкрито виконавче провадження 79034911, стан ВП відкрито.

Згідно відомостей трудової книжки НОМЕР_1 від 08.09.1999, ОСОБА_2 був офіційно працевлаштований та на момент відкриття виконавчого провадження 69959534працював в КУ «Автопідприємство по обслуговуванню обласної ради та обласної державної адміністрації».

Відповідно до інформації Головного управління пенсійного фонду України в Одеській області Пенсійного фонду України, на обліку з 03.01.2019 року перебуває ОСОБА_2 , який отримує пенсію по інвалідності.

Відповідач зазначає, що 29.03.2022 року він не зважаючи на наявну інвалідність, добровільно вступив до лав Збройних сил України та проходив військову службу до 10.06.2024 року.

Відповідно до матеріалів виконавчого провадження №69959534 з сайту АСВП 30.09.2022 (в день відкриття провадження) державний виконавець вперше зробив запит №146772495 до Державної фіскальної служби про джерела отримання доходів ОСОБА_2 та отримав відомості, що одним із джерел доходу є податковий агент з кодом ЄДРПОУ НОМЕР_4 (в/ч НОМЕР_2 , ознака доходу 185 (грошове забезпечення).

Судом встановлено, що постанови про звернення стягнення на доходи від 06.10.2022 були винесені відносно заробітної плати, яку боржник отримував у КУ «Автопідприємство по обслуговуванню обласної ради та обласної державної адміністрації» та на пенсію. Вказані постанови були спрямовані до відповідних установ, а саме до роботодавця та до ПФУ.

При цьому, державний виконавець у виконавчому провадженні №69959534 не виносив постанову про звернення стягнення на доходи боржника у вигляді грошового забезпечення та не надсилав відповідну постанову до військової частини, де відповідач проходив службу, що підтверджується листом в/ч НОМЕР_3 від 06.12.2024 № 825/ФСС.

У подальшому, постановою державного виконавця в виконавчому провадженні №69959534 від 16.05.2023 року було знято арешт з коштів боржника, оскільки заборгованість зі сплати аліментів відсутня.

З інформації про виконавче провадження на офіційному сайті АСВП вбачається, що вдруге запит до ДФС про джерела доходів відповідача державний виконавець здійснив 09.09.2024 року (тобто через два роки від дати первинного запиту), з якого останньому вже стало відомо, що відповідач проходив службу.

Аналогічний запит був також проведений 17.09.2024 року, після чого виконавцем надіслані вимоги про надання відомостей до усіх установ та організацій, де відповідач за вказаний період отримував доходи.

Згідно постанови державного виконавця від 12.09.2024 року у виконавчому провадженні 69959534 встановлено тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, у зв`язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів у сумі 25950,44 грн. за період з 01.09.2022 року по 01.06.2024 року.

Згідно постанови державного виконавця від 18.04.2025 року у виконавчому провадженні 69959534 встановлено тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, у зв`язку із наявною заборгованістю зі сплати аліментів у сумі 150725,65 грн. за період з 27.09.2013 року по 01.04.2025 року.

Згідно заяви ОСОБА_2 від 22.04.2025 року, останнім повідомлено начальника Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про місце роботиу ФОП ОСОБА_6 на посаді водія.

Відповідно до довідки №02 від 22.04.2025 року виданою ФОП ОСОБА_6 , ОСОБА_2 працює на посаді водія автотранспортного засобу з 01.08.2024 року по теперішній час, безперервно.

Відповідно до заяви від 12.04.2025 року, відповідач звертався до державного виконавця із заявою, якою надавав згоду на відрахування 1/2 частки з пенсії для погашення утвореної заборгованості.

Постанова про звернення стягнення на заробітну плату у ФОП ОСОБА_6 була винесена та надіслана 24.04.2025.

Згідно постанови державного виконавця від 15.10.2025 року у виконавчому провадженні 69959534 було скасовано тимчасове обмеження у праві виїзду особи з України, у зв`язку з погашенням заборгованості ОСОБА_2 зі сплати аліментів, станом на 15.10.2025 року заборгованість відсутня.

Судом встановлено, що відповідно до постанови головного державного виконавця Київського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 08.09.2025 року було відкрито виконавче провадження №79034911 з примусового виконання виконавчого листа №947/9820/256 виданого 19.08.2025 Київським районним судом м. Одеси, щодо збільшення розміру аліментів, що стягуються з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на підставі рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 17.06.2014 року в цивільній справі №521/16081/13-ц на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили до досягнення повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки Біляївського відділу Державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України №4224/2412-26 від 29.01.2026 року у виконавчому провадженні №79034911 з примусового виконання виконавчого листа по справі №947/9820/25, станом на 29.01.2026 року заборгованість зі сплати аліментів відсутня.

Судом встановлено, що виконавче провадження №79034911 було відкрито 08.09.2025 року, тобто у період, коли ще не було завершено попереднє виконавче провадження №69959534, в якому розмір частки доходу, який підлягав стягненню становив 1/6.

З довідки ФОП ОСОБА_6 від 03.02.2026 року №1 вбачається, що у серпні заробітна плата відповідача становила 18945,21 грн., у вересні відсутня, з жовтня 2025 року по січень 2026 року заробітна плата становила 9920,00 грн., що разом складає за вказаний період 58625,21 грн.

При цьому, відрахування на сплату аліментів (ВП 79034911) становили у серпні 2025 року 11651,31 грн., жовтні та листопаді 2025 року по 6100,80 грн., в грудні 2025 року та січні 2026 року по 4191,20 грн., отже загальна сума утриманих аліментів 32235,31 грн.

Згідно довідки ГУ ПФУ в Одеській області про розмір нарахованої пенсії та утриманих аліментів від 10.02.2026 року вбачається, що в період з серпня по грудень 2025 року включно, розмір пенсії відповідача становив 13533,20 грн., загальна сума отриманої пенсії за період з 12.08.2025 року по лютий 2026 року 94849,40 грн.

При цьому, загальна сума утриманих аліментів з 12.08.2025 року по листопад 2025 року включно становить 27066,40 грн.

Розмір пенсії у січні-лютому 2026 року по 13591,70 грн.

При цьому, розмір утриманих аліментів з пенсії з грудня 2025 року по лютий 2026 року 10178,53 грн. , що разом становить 37244,93 грн.

Таким чином, після відкриття ВП №79034911 виходячи з відомостей про відрахування аліментів із заробітної плати та пенсії вбачається, що стягувана частка є більшою ніж , що свідчить про те, що в межах примусового стягнення у ВП №79034911 відбувалось збільшене зарахування аліментів ніж передбачене виконавчим документом.

Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів від 25.02.2026 року у виконавчому провадженні №79034911 у період з 12.08.2025 року по 01.02.2026 року боржник ОСОБА_2 зобов`язаний був сплатити аліменти на користь ОСОБА_1 у сумі 34948,12 грн.

При цьому, за весь період стягнення заборгованості зі сплати аліментів, на рахунок з обліку депозитних сум відділу від боржника надійшли грошові кошти у розмірі 51095,83 грн. та розмір заборгованості станом на 01.02.2026 року відсутній, складає 0,00 грн.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 було сплачено заборгованість по аліментах, відсутні підстави для задоволення позовних вимог, щодо стягнення з останнього заборгованість по аліментах на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по виконавчому листу №521/16081/13-ц від 05.01.2015 року виданому Малиновським районним судом м. Одеси у сумі 59645,14 грн.

Крім того, суд вважає, що задоволення позову у цій частині призведе до подвійного стягнення, оскільки аліменти вже були стягнуті рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 17.06.2014 року, якк було змінено рішенням Апеляційного суду Одеської області від 19.11.2014 року, та питання стягнення цієї заборгованості можливо вирішувати тільки в межах іншої цивільної справи №521/16081/163-ц, по якій і видавався відповідний виконавчий лист.

Статтею 180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) встановлений обов`язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Відповідно до статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов`язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.

За змістом ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пеню) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойка (пеня) - це спосіб забезпечення виконання зобов`язання. Її завдання - сприяти належному виконанню зобов`язання, стимулювати боржника до належної поведінки. Однак таку функцію неустойка виконує до моменту порушення зобов`язання боржником. Після порушення боржником свого обов`язку неустойка починає виконувати функцію майнової відповідальності. Це додаткові втрати неналежного боржника, майнове покарання його за невиконання або невчасне виконання обов`язку сплатити аліменти.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.04.2018 року у справі № 572/1762/15-ц дійшла правового висновку про те, що оскільки зобов`язання зі сплати аліментів носить періодичний характер і повинно виконуватися щомісяця, суд повинен з`ясувати розмір несплачених аліментів по кожному з цих періодичних платежів, встановити строк, до якого кожне із цих зобов`язань мало бути виконано, та з урахуванням встановленого обчислити розмір пені, виходячи із суми несплачених аліментів за кожен місяць окремо від дня порушення платником аліментів свого обов`язку щодо їх сплати до дня ухвалення судом рішення, підсумувавши розміри нарахованої пені за кожен із прострочених платежів та визначивши її загальну суму.

Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення означає, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів ураховується сума несплачених аліментів та кількість днів прострочення. Оскільки аліменти нараховуються щомісячно, строк виконання цього обов`язку буде різним, отже і кількість днів прострочення також буде різною залежно від кількості днів у місяці. Тобто, пеня за прострочення сплати аліментів повинна нараховуватися на всю суму несплачених аліментів за кожен день прострочення її сплати, а її нарахування не обмежується тільки тим місяцем, у якому не проводилося стягнення.

Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов`язання не включається до строку заборгованості) та помножити на 1 відсоток. За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем. Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.

За загальним правилом, право на стягнення неустойки (пені) в особи виникає у зв`язку із юридичним фактом порушення обов`язку зі сплати аліментів на утримання дитини. При цьому, виконання такого обов`язку з порушенням строків сплати та наступне погашення заборгованості не звільняє особу від відповідальності у вигляді сплати неустойки (пені) за прострочення виконання обов`язку зі сплати аліментів.

Згідно з розрахунками виконавця, розмір заборгованості по аліментам станом на 17.09.2025 року становить 59645,14 грн., а розмір неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, за розрахунками позивача, за період з 30.06.2025 року по 12.08.2025 року , склав 158312,20 грн.

Суд зазначає, що розрахунок заборгованості зі сплати аліментів державного виконавця від 21.11.2025 року (а.с.13) відповідачем не оскаржено та судом не скасовано.

Отже, з урахуванням того, що сума неустойки (пені) не може перевищувати розмір заборгованості, з відповідача підлягає стягненню неустойка (пеня), нарахована за період з 30.06.2025 року по 12.08.2025 року у розмірі 59645,14 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 196 СК України, сума неустойки (пені) не може перевищувати 100 відсотків заборгованості.

Суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що позов у цій частині підлягає частковому задоволенню.

У зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 364,35 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по аліментах та пені задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_2 ) пеню за прострочення сплати аліментів в розмірі 59645,14 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір в розмірі 364,35 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повний текст рішення складено 15.06.2026 року.

Суддя В. С. Петренко