Court ruling № 137403374, 15.06.2026, Nemyshlianskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Frunzenskyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 645/5293/26

Провадження № 2/645/3507/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року м. Харків

Немишлянський районний суд міста Харкова у складі судді Алтухової О.Ю., перевіривши позовну заяву Акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «РАДАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

в с т а н о в и в:

Акціонерне товариство «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «РАДАБАНК», від імені та в інтересах якого, на підставі довіреності, діє представник Вербицька А.О., звернулось до суду через систему «Електронний суд» з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості по ліміту овердрафту № 282622/ФКР510/10 від 07.06.2022 у загальній сумі 14 295,07 грн, що складається з: простроченої заборгованості по ліміту овердрафту 4937, 87 грн; простроченої заборгованості по нарахованим процентам 9 357,20 грн; суму судового збору у сумі 2662,40 грн просять покласти на відповідача.

Позовна заява не може бути прийнята до розгляду Немишлянським районним судом міста Харкова та підлягає направленню за підсудністю з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч.ч. 6, 8 ст. 187 ЦПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Відповідно до інформаційних довідок з Реєстру територіальної громади міста Харкова та відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру відомості про місце реєстрації відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - відсутні.

Відповідно до відповіді № 2874417 від 12.06.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , з 11.04.2022 взятий на облік УСЗН Лівобережне (Індустріальний р-н) м. Дніпро, зареєстрований, як ВПО, та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що відноситься до підсудності Індустріального районного суду міста Дніпра.

Таким чином, на час звернення до суду з даним позовом, відповідач має зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування як ВПО за вищевказаною адресою, яка не відноситься до територіальної юрисдикції Немишлянського районного суду міста Харкова.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про забезпечення праві свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Частинами 1, 2 статті 4 вказаного Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені встатті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Статтею 5 України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону. Адресою фактичного місця проживання внутрішньо переміщеної особи може бути адреса відповідного місця компактного поселення внутрішньо переміщених осіб (адреса містечка із збірних модулів, гуртожитку, оздоровчого табору, будинку відпочинку, санаторію, пансіонату, готелю тощо).

Закон України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» є спеціальним законом щодо статусу вказаних осіб, який підлягає застосуванню.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі № 409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно статті 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Кабінетом Міністрів України 01 жовтня 2014 року прийнято Постанову № 509 «Про облік осіб, які перемістилися з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції» і затверджено Порядок оформлення і видачі довідки про взяття на облік особи, яка переміщується з тимчасово окупованої території України або районів проведення антитерористичної операції.

Відповідно до абз. 2 п. 1 вищевказаної постанови довідка є документом, який підтверджує факт реєстрації внутрішнього переміщення і взяття на облік внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з абз. 20 п. 2 Постанови інформація про внутрішньо переміщену особу, у тому числі отримана від уповноваженої особи територіальної громади/центру надання адміністративних послуг у вигляді сформованої електронної справи, включається до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб без копій/сканкопій документів, передбачених пунктом 4 цього Порядку. При цьому посадова особа уповноваженого органу, уповноважена особа територіальної громади/центру надання адміністративних послуг несе персональну відповідальність за правильність внесення інформації про внутрішньо переміщену особу до електронної справи та Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Якщо особа змушена була покинути своє місце проживання через збройний конфлікт, тимчасову окупацію та стала на облік як ВПО, то вона звертається з позовами до суду за місцем реєстрації як ВПО (постанова Об`єднаної палати КЦС ВС від 24.06.2024, справа № 554/7669/21).

Відповідно до ч.9 ст. 187 ЦПК України якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу.

Пунктом першим ч. 1 ст. 31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Проте, відповідно до ч.1 ст. 378 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції (підсудності).

Таким чином, з урахуванням вимоги Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», суд вважає, що вищезазначена справа не підсудна Немишлянському районному суду міста Харкова та її необхідно направити для розгляду за підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпра.

Відповідно до ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Керуючись ст.ст. 27, 31, 32, 187, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

Цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «РАДАБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - передати на розгляд за підсудністю Індустріальному районному суду міста Дніпра (49074, м. Дніпро, проспект Слобожанський, 84).

Передача справи на розгляд іншого суду за підсудністю здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://court.gov.ua.

Суддя О.Ю. Алтухова