Court ruling № 137385607, 15.06.2026, Drohobych City and District Court of Lviv Oblast

Справа № 457/1872/24

Провадження № 1-кп/442/134/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2026 р. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі кримінальне провадження 12024141140000143 від 03.06.2024 відносно:

- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Трускавець Львівської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого на АДРЕСА_2 , згідно ст.89 КК України,

- обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

його захисника адвоката ОСОБА_5 ,

потерпілої - ОСОБА_6

встановив:

В провадженні Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про призначення обвинуваченому ОСОБА_3 стаціонарної комісійної комплексної психолого-психіатричної експертизи. Мотивує клопотання тим, що відповідно до матеріалів кримінального провадження та зокрема з наявних у справі медичних документів вбачається, що обвинувачений ОСОБА_3 в 2007 році внаслідок ДТП отримав важку відкриту ЧМТ, перебував з цього приводу на стаціонарному лікуванні, переніс операцію в ході якої проведено заміщення пластиною дефекту лобної кістки черепа справа. За місцем проживання постійно перебуває на обліку у лікаря невропатолога з діагнозом хвороба трепанованого черепа, віддалені наслідки важкої проникаючої черепно-мозкової травми, багатоуламкового перелому головної кістки з розм`якшенням мозкової речовини, забою головного мозку важкого ступеня у виді церебрального арахноїдиту з ліквородинамічними кризами, астено-вегетативним синдромом.

3 12.05.2009 року є особою з інвалідністю 3 групи внаслідок вищевказаної отриманої важкої відкритої ЧМТ в результаті ДТП. Інвалідність встановлена довічно.

Перебуваючи під вартою в умовах утримання в СІЗО обвинувачений не отримує належного лікування. За час розгляду кримінального провадження Дрогобицьким міськрайонним судом під час проведення судових засідань у справі обвинувачений ОСОБА_3 постійно скаржиться на незадовільний стан свого здоров`я, сильні головні болі, систематичні запаморочення та короткоплинні моменти втрати свідомості, значне погіршення пам`яті тощо.

Наслідки попередньо перенесеної важкої відкритої ЧМТ, яка супроводжувалась забоєм та ураженням головного мозку важкого ступеня, наявність на даний час постійно прогресуючих у обвинуваченого ОСОБА_3 симптомів захворювання (сильні головні болі, запаморочення свідомості, короткоплинні моменти втрати свідомості, сповільнене мислення, послаблення активної уваги, надмірна дратівливість, емоційна загостреність в спілкуванні з судом та іншими учасниками справи, зниження уваги, ознаки погіршення та втрати пам`яті) можуть ймовірно вказувати на наявність у обвинуваченого ОСОБА_3 ознак важкого захворювання, зокрема психічних розладів, обумовлених хворобою внаслідок ушкодження головного мозку. Обвинувачений ОСОБА_3 , на думку сторони захисту, на даний час виявляє ознаки розладів сприйняття фактичних обставин, які встановлюються та досліджуються в судовому засіданні у справі.

А відтак, з врахуванням викладеного та приймаючи до уваги інші фактичні обставини матеріалів кримінального провадження, що характеризують поведінку особи в момент події інкримінованого кримінального правопорушення, його психологічний та психічний стани, обумовлені наявністю ознак захворювання головного мозку, які носять прогресуючий характер, наявність ознак розладу психіки та поведінки наслідок органічного ураження головного мозку, вважає, що в кримінальному провадженні на даній стадії судового розгляду наявна необхідність в призначенні та проведенні обвинуваченому стаціонарної комісійної комплексної психолого-психіатричної експертизи.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 , а також потерпіла ОСОБА_6 клопотання про призначення експертизи підтримали.

Прокурор заперечив щодо задоволення клопотання про призначення обвинуваченому стаціонарної комісійної комплексної психолого-психіатричної експертизи. Вказує, що обґрунтовуючи своє клопотання, адвокат детально цитує та посилається на зміст висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 844 від 08.07.2024 року. Проте, цей висновок експертизи на даній стадії судового розгляду судом ще не досліджувався. Відповідно до встановленого судом порядку та обсягу дослідження доказів у справі, зазначений документ підлягає дослідженню у чітко визначену чергу разом із іншими письмовими матеріалами, що характеризують особу обвинуваченого. Заявляючи клопотання на підставі недослідженого документа, захисник фактично випереджає хід судового процесу, порушує встановлений ст. 349 КПК України порядок дослідження доказів та дає передчасну оцінку матеріалам, які ще не стали предметом безпосереднього аналізу в судовому засіданні.

У своєму клопотанні адвокат просить поставити перед експертами питання про те, чи страждав ОСОБА_3 у період інкримінованих дій на будь-який розлад психічної діяльності, який міг впливати на його осудність. Проте, це питання вже було предметом детального дослідження під час досудового розслідування. Згідно з висновком амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 844, ОСОБА_3 визнаний осудним (міг усвідомлювати свої дії та керувати ними).

Чинне процесуальне законодавство (зокрема, за аналогією з вимогами до повторних експертиз) передбачає, що у разі необхідності повторного з`ясування обставин, які вже встановлені експертним шляхом, заявник зобов`язаний обґрунтувати доцільність такого кроку вказати на необґрунтованість попереднього висновку, суперечності в ньому або порушення процесуальних норм при його винесенні. Захисник у своєму клопотанні жодним чином це оскаржує і не спростовує висновок експерта, а отже, вимагає повторного з`ясування вже вирішеного питання без будь-яких правових підстав.

Також захист посилається на незадовільний стан здоров`я обвинуваченого та факт виклику бригади швидкої медичної допомоги під час судового засідання 05 березня 2026 року. Проте, за результатами проведеного медичного огляду працівниками екстреної медичної допомоги, підстав для госпіталізації ОСОБА_3 виявлено не було. Скарги на стан здоров`я носять суб`єктивний характер і не підтверджуються клінічними діагнозами, які б вимагали негайної ізоляції особи у психіатричному стаціонарі.

В матеріалах судової справи відсутні будь-які документи, довідки чи офіційні відповіді від установи попереднього ув`язнення про те, що ОСОБА_3 не може у подальшому за станом здоров`я перебувати в установі. Відповідно до ст. 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення», ув`язненим забезпечується повний доступ до медичної допомоги. Обвинуваченому ОСОБА_3 систематично надається допомога, він оглядається лікарями, зокрема психіатром, який призначив підтримуючу терапію. Це свідчить про те, що стан його здоров`я перебуває під контролем медичного персоналу установи ув`язнення, і необхідності у призначенні стаціонарної експертизи немає.

Заявлене захистом клопотання в частині визначення «стану фізіологічного афекту» є очевидною спробою змінити кваліфікацію злочину та штучно створити умови для уникнення покарання.

Відповідно до ч. 1ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених ст. 242 КПК України, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Суд має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі,експерту або експертам незалежно від наявності клопотання, якщо: під час судового розгляду виникли підстави, передбачені частиною другою статті 509 цього Кодексу(п. 2 ч. 2ст. 332 КПК України).

Статтею 509 КПК України покладено обов`язок залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних правах» №8 від 30.05.1997 р. судово-психіатрична експертиза призначається, коли вирішення кримінальної справи залежить від визначення психічного стану особи на час вчинення нею певного діяння за наявності сумнівів щодо її спроможності усвідомлювати значення своєї поведінки внаслідок психічної хвороби або тимчасового розладу душевної діяльності. Ознаками такої поведінки можуть бути невмотивовані, неадекватні чи неконтрольовані дії особи в момент вчинення протиправного діяння або в процесі провадження у справі.

Як встановлено у судовому засіданні під час досудового розслідування слідчим було призначено амбулаторну психіатричну експертизу, з часу якої минуло 6 місяців, на даний час стан здоров`я ОСОБА_3 змінився, у нього спостерігається надмірна дратівливість, емоційна загостреність в спілкуванні з судом та іншими учасниками справи, зниження уваги, ознаки погіршення та втрати пам`яті, а тому на даний момент виникла необхідність для проведення вищевказаної експертизи.

Заслухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, а також приймаючи до уваги те, що для вирішення питання по суті необхідні спеціальні знання, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_3 слід призначити амбулаторну судово-психіатричну експертизу, а не стаціонарну комісійну комплексну психолого-психіатричну експертизи, оскільки підстав у проведенні такої суд не вбачає, а тому клопотання захисника обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 підлягає частковому задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 242, 332, 369, 371, 372, 509 КПК України суд,-

УХВАЛИВ :

Клопотання задоволити частково.

Призначити в кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12024141140000143 від 03.06.2024 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України амбулаторну судово-психіатричну експертизу.

Проведення експертизи доручити експертам Львівської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» за адресою: вул. Кульпарківська, 95 м.Львів, 79021, яких попередити про кримінальну відповідальність за ст.ст. 384, 385 КК України, за завідомо неправдивий висновок і за відмову без поважних причин від виконання покладеного на них обов`язку.

На вирішення експертизи поставити наступні запитання:

- Чи страждає ОСОБА_3 на цей час психічною хворобою, що позбавляє його можливості усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними?

- Чи потребує ОСОБА_3 застосування до нього примусових заходів медичного характеру, якщо так, то яких саме?

Для проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи обвинуваченого ОСОБА_3 направити до Львівської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» за адресою: вул.Кульпарківська, 95 м.Львів, та надіслати експерту матеріали кримінального провадження (справа №457/1872/24, 1-кп/442/134/26).

Оголосити перерву по справі на час проведення експертизи.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, та направити копію ухвали до Львівської філії судово-психіатричних експертиз Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України для виконання, начальнику Дрогобицького МРВ ГУ НП у Львівській області та Державній установі "Львівська установа виконання покарань №19" для організації виконання, прокурору для здійснення контролю.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1