Decision № 137380945, 15.06.2026, Vinnytsia District Administrative Court

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

15 червня 2026 р. Справа № 120/9006/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВАТОР І", ОСОБА_1 про обмеження виїзду за кордон,-

ВСТАНОВИВ:

12.06.2026 року о 16:15 год. до Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви Головного управління ДПС у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВАТОР І", ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівника ТОВ "ЕКВАТОР І" - ОСОБА_1.

Обґрунтовуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКВАТОР І" рахується податковий борг в сумі 2420113,32 грн.

Такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги. Відтак, вказує, що є підстави для застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи у праві виїзду за межі території України.

Ухвалою від 12.06.2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідачам встановлено строк до 10:00 години 14 червня 2026 року для подачі до суду відзиву на позовну заяву.

Особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ визначенні статтею 268 КАС України.

У справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки до електронного кабінету, а за його відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку.

Частина 2 статті 268 КАС України визначає, що учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Ухвала суду про відкриття провадження від 12.06.2026 надіслана на електронну адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВАТОР І" та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), що підтверджується складеними довідкою про направлення на електронну пошту, довідкою про доставку електронного листа та підтвердженням отримання ухвали.

Крім того, у матеріалах справи міститься телефонограма від 12.06.2026, відповідно до якої секретар судового засідання повідомила ОСОБА_1 про зміст ухвали суду від 12.06.2026.

Однак, відповідачі своїм процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались.

Відповідно до положень частини 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з пунктом 7 частини 1 статті 283 КАС України, провадження у справах за зверненням податкових та митних органів при здійсненні ними визначених законом повноважень здійснюється на підставі заяви таких органів щодо встановлення тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі України.

Стаття 289-2 КАС України визначає особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України.

Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі невиконання у встановлені Податковим кодексом України строки обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань юридичною особою або постійним представництвом нерезидента, що призвело до виникнення податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, податковим органом подається до суду за основним місцем реєстрації юридичної особи або постійного представництва нерезидента позовна заява про застосування судом тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України.

Адміністративна справа, передбачена цією статтею, розглядається судом протягом 48 годин з дня подання відповідної позовної заяви (частина 2 статті 289-2 КАС України).

Верховний Суд у постановах №120/2322/24 від 12.09.2024 року та №120/2450/24 від 01.07.2025 року розмежував особливості провадження у справах за зверненням податкових та митних органів в порядку статті 283 КАС України та особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу тимчасового обмеження права громадян України на виїзд за межі території України в порядку статті 289-2 КАС України та дійшов висновку про існуючу суттєву відмінність з притаманними у кожному конкретному випадку своїх особливостей з розгляду позовного провадження в однопредметній категорії адміністративних справ.

Колегія суддів вказала, що звернення в порядку статті 283 КАС України відбувається лише з метою термінового розгляду заяв.

В даному випадку, податковий орган звернувся з позовної заявою в порядку статті 289-2 КАС України, не застосовуючи порядок звернення за статтею 283 КАС України.

У постановах №120/2322/24 від 12.09.2024 року та №120/2450/24 від 01.07.2025 року Верховний Суд сформував висновок про те, що норми статті 289-2 КАС України не встановлюють строків звернення до суду, не визначають інших вимог до позовної заяви, відмінних від тих, які передбачені загальними нормами КАС України, як і не встановлюють іншої, особливої процедури розгляду таких заяв, що свідчить про те, що звернення в порядку статті 289-2 КАС України з позовною заявою про обмеження виїзду керівника платника податків за кордон відбувається в загальному порядку.

При цьому норми КАС України не містять застережень щодо пріоритетності вказаних видів судових проваджень.

Отже, справа розглядається в порядку статті 289-2 КАС України, без застосування положень статті 283 КАС України, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 12.09.2024 року у справі №120/2322/24 та від 01.07.2025 року у справі №120/2450/24.

З огляду на викладене, справа за правилами статті 289-2 КАС України розглядається в загальному порядку із можливістю застосування положень статті 120 КАС України, зокрема, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКВАТОР І", як юридична особа зареєстроване 29.11.2017 року та перебуває на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Вінницькій області.

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВАТОР І" є ОСОБА_1 .

З картки особового рахунку платника податків вбачається, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "ЕКВАТОР І" рахується податковий борг в сумі 2420113,32 грн.

Відповідно до статті 59 Податкового кодексу України, контролюючим органом було сформовано податкову вимогу форми "Ю" від 17.07.2025 року №0009061-1302-0232 та надіслано засобами поштового зв`язку ТОВ "ЕКВАТОР І", яку вручено уповноважено представнику 18.07.2025 року.

Позивач вважає, що оскільки за відповідачем обліковується борг, що перевищує 1 мільйон гривень, який не сплачений протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, позивач як контролюючий орган має право звернутися до суду щодо встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника ТОВ "ЕКВАТОР І" за межі України.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із статтею 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно із статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України регулює Закон України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" від 21 січня 1994 року № 3857-XII.

Верховною Радою України прийнято Закон України від 30 листопада 2021 року №1914-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень".

Згідно з нормами цього Закону з 1 січня 2022 року набирають чинності положення Закону у частині встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду керівника платника податків - боржника за межі України.

Законом внесено зміни, зокрема, до статей 14, 20, 87 та 91 Податкового кодексу України, статей 283 i 289-2 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 6 Закону України від 21 січня 1994 року №3857 - ХІІ "Про порядок виїзду з України i в`їзду в Україну громадян України".

Відповідно до статті 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України" право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема він є керівником юридичної особи або постійного представництва нерезидента (згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру, наданими відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань"), що не виконує встановленого Податковим кодексом України податкового обов`язку щодо сплати грошових зобов`язань, що призвело до виникнення у такої юридичної особи або постійного представництва нерезидента податкового боргу в сумі, що перевищує 1 мільйон гривень, та якщо такий податковий борг не сплачено протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги, - до погашення суми такого податкового боргу, у зв`язку з яким таке обмеження встановлюється.

Пунктом 87.13 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі несплати протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги суми податкового боргу, що перевищує 1 мільйон гривень, контролюючий орган може звернутися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України - до погашення такого податкового боргу.

Тимчасове обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника за межі України встановлюється як забезпечувальний захід виконання судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу.

Таким чином, застосування забезпечувального заходу у вигляді тимчасового обмеження керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника у праві виїзду за межі території України можливе лише у випадку виникнення сукупності таких передумов:

- наявність у юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника податкового боргу (заборгованості) у сумі, що перевищує 1 мільйон гривень;

- судового рішення або рішення керівника контролюючого органу про стягнення суми податкового боргу;

- не сплата такого боргу протягом 240 календарних днів з дня вручення платнику податків податкової вимоги.

Пунктом 87.14 ст. 87 ПКУ встановлено, що закінчення дії тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника здійснюється у разі погашення суми податкового боргу, зазначеної у рішенні суду, у зв`язку з якою було застосовано таке обмеження, або у разі отримання інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань про зміну керівника юридичної особи або постійного представництва нерезидента-боржника, або у разі початку судових процедур у справах про банкрутство стосовно такого боржника.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наявність усіх передбачених законом підстав для застосування тимчасового обмеження у праві виїзду керівника юридичної особи-боржника за межі України.

За ТОВ "ЕКВАТОР І" обліковується податковий борг у сумі 2420113,32 грн., що перевищує встановлений законом поріг у 1 мільйон гривень.

Податкову вимогу направлено у порядку, визначеному Податковим кодексом України, а з дня її вручення сплинуло понад 240 календарних днів, однак заборгованість не погашена.

Також, у матеріалах справи наявне судове рішення про стягнення податкового боргу, яке набрало законної сили.

Отже, встановлено сукупність необхідних умов: розмір податкового боргу перевищує 1 мільйон гривень, сплив визначеного законом строку його несплати та наявність чинного рішення про стягнення.

Таким чином суд вважає, що наявні підстави для застосування судом тимчасового обмеження до керівника юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВАТОР І" - ОСОБА_1, а саме у праві виїзду за межі території України.

Разом із тим, суд зазначає, що діючим законодавством передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду за наявності факту невиконання зобов`язань, при цьому не має значення причини такого невиконання, або це зумовлене об`єктивними причинами, або боржник має свідомий умисел ухилення від виконання грошового зобов`язання. Також законодавство не вимагає доказів того, що відносно такого боржника застосовані усі заходи примусового стягнення, які передбачені Законом України "Про виконавче провадження".

Аналогічного висновку дійшов Сьомий апеляційний адміністративний суд у постанові №120/1770/24 від 29 жовтня 2024 року.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд дійшов висновку, про наявність підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору та ним не понесено витрат, пов`язаних з розглядом справи, тому судові витрати у даній справі не розподіляються.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд-

в и р і ш и в :

Адміністративний позов задовольнити.

Встановити тимчасове обмеження у праві виїзду за межі території України керівнику Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКВАТОР І" - ОСОБА_1.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному статті 255 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 289-2 КАС України, апеляційні скарги на судові рішення в адміністративних справах, визначених цією статтею, можуть бути подані в десятиденний строк із дня їх проголошення.

Позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028, ЄДРПОУ ВП 44069150);

Відповідач (1): Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКВАТОР І" (вул. Пушкіна, 1, м. Вінниця, 21050, ЄДРПОУ 41767181);

Відповідач (2): ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_2 ; громадянство - Україна)".

Рішення у повному обсязі складено 15.06.2026 року.

Суддя Свентух Віталій Михайлович