Court ruling № 137378233, 15.06.2026, Kyivskyi District Court of Odesa City

_______________________

Справа № 947/23551/26

Провадження № 2-о/947/346/26

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

15.06.2026 року м. Одеси

Суддя Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.В. вивчивши матеріали заяви ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану м. Одеси Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту родинних відносин,

В С Т А Н О В И В:

До Київського районного суду м. Одеси надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану м. Одеси Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту родинних відносин, а саме просить суд ухвалити рішення яким:

- визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

- визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільна справа розподілена судді Київського районного суду м. Одеси Скриль Ю.А.

Зазначена заява підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження (ч. 2 ст. 19 ЦПК України).

Приписами ч. 7 ст. 19 ЦПК України визначено, що окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 293 ЦПК України).

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення (п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 294 КПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника та заінтересованих осіб (ч. 4 ст. 294 ЦПК України).

Відповідно до п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов`язаний провести підготовчі дії, передбачені ст.143 ЦПК, зокрема, з`ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.

Згідно п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно із ч. 3 ст. 42 ЦПК України, у справах окремого провадження учасниками справи є заявники, інші заінтересовані особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 318 ЦПК України у заяві повинно бути зазначено який факт заявник просить встановити та з якою метою.

При цьому заявнику слід врахувати, що суб`єктний склад заінтересованих осіб по справі визначається в залежності від мети встановлення факту.

Заявник вказав, що встановлення факту родинних відносин із донькою ОСОБА_4 потрібен для захисту прав дитини, представництва дитини на законних підставах, крім того встановлення родинних зв`язків надасть можливість дитині право отримати громадянство України, а також захисту прав батька.

Водночас заявник не розкриває суті цієї мети, у звязку з настанням яких саме фактичних осбтавин виникла необхідність у встанволенні цього факту після спливу дев`яти років з моменту народження доньки.

Разом з тим, заявником не залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , щодо якого встановлюється факт батьківства.

Незалучення до участі в справі особи, яка повинна бути обов`язково залучена - може свідчити про необґрунтованість заявлених вимог із відповідними правовими наслідками.

З огляду на викладене, суд зазначає, що заявнику слід навести належне обґрунтування мети встановлення даного факту та залучити заінтересовану особу.

Відповідно до ч.1 ст. 126 Сімейного кодексу України, походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.

Отже, законодавством України визначений позасудовий порядок визнання батьківства за спільною заявою чоловіка та жінки, при цьому така заява може бути подана як до народження дитини, так і після цього.

Крім того, заява не відповідає вимогам ст.177 ЦПК України, оскільки до заяви не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до п.п.4 ч.1 ст.4 Закону судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 665, 60 грн.

Зокрема, заявник судовий збір не сплатив та квитанції суду на підтвердження сплати судового збору не надав. Водночас надав заяву про звільнення його від сплати судового збору у зв`язку зі скрутним матеріальним становищем.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір», відстрочення, розстрочення сплати судового збору на певний строк або звільнення від сплати такого є правом суду, а не обов`язком.

Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульоване статтею 8 Закону України «Про судовий збір», норма якої є спеціальною.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Тобто зі змісту вищенаведених положень вбачається, що звільнення від сплати судового збору є правом суду, а не обов`язком, який, вирішуючи таке питання, враховує майновий стан сторони.

Водночас належних доказів, які підтверджують неможливість сплати судового збору або наявність пільг, ОСОБА_1 не надано, а твердження про скрутне матеріальне становище не надає права та пільг на звільнення від сплати судового збору, тому клопотання задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Стаття 8 Закону України «Про громадянство України» регулює набуття громадянства за територіальним походженням. Особа, яка народилася на території України після 24 серпня 1991 року від іноземців, які на момент її народження постійно проживали на території України, або іноземця, який на момент її народження постійно проживав на території України, та особи, яку на момент її народження визнано біженцем або якій надано притулок в Україні, або іноземця, який на момент її народження постійно проживав на території України, та особи без громадянства, визнаної в Україні, яка на момент її народження постійно або тимчасово проживала на території України, або іноземця, який на момент її народження постійно проживав на території України, та особи без громадянства, яка на момент її народження постійно проживала на території України і не набула за народженням громадянство України та є іноземцем або особою без громадянства, має право на набуття громадянства України за територіальним походженням. Набуття громадянства України такою особою здійснюється за заявою одного з її законних представників, а після досягнення особою повноліття - за її власною заявою.

Позивач не зазначив обставин, тобто ті юридично значимі факти, на підставі яких він звертається до суду та обґрунтовує заявлені вимоги відповідно до норм матеріального права, що поширюються на спірні правовідносини, з посиланням на докази в підтвердження обґрунтування заявлених вимог.

Суд також звертає увагу заявника, що зацікавлена особа не може виступати одночасно і зацікавленою особою і заявником. З заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, особа має звертатись особисто. У даному випадку заявник у прохальній частині заяви просить встановити факт родинних відносин від імені ОСОБА_2 , яка також є зацікавленою особою у цій справі.

За таких обставин, наведені недоліки заяви виключають можливість відкриття провадження у справі.

Таким чином заявнику слід усунути вказані недоліки заяви.

Відповідно до ч. 1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву (заяву) подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу, про залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача (заявника) і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвал про залишення позовної заяви без руху.

Суд звертає увагу, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Роз`яснити заявнику, що у разі не усунення вказаних недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява, згідно з ч. 3 ст. 185 ЦПК України, вважається неподаною та повертається заявнику.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175, 177, 185, 187, 294,318 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Приморський відділ державної реєстрації актів цивільного стану м. Одеси Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про встановлення факту родинних відносин залишити без руху.

Надати заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10-ти днів з дня вручення ухвали суду, а саме:

- сплатити судовий збіру розмірі 665, 60 грн гривень та надати суду оригінал квитанції,

- навести належне обґрунтування мети встановлення факту,

- визначитись з заінтересованою стороною.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. А. Скриль