Decision № 137372913, 08.06.2026, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

номер провадження справи 17/57/26

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2026 Справа № 908/828/26

м. Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі судді Корсуна В.Л., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників матеріали справи № 908/828/26

за позовною заявою: комунального підприємства «Саратська центральна лікарня» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області, 68200, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт Сарата, вул. Соборна, буд. 2

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю ІНКАМ ФІНАНС, 69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. 8

про стягнення 170 490,94 грн

СУТЬ СПОРУ:

02.04.26 на адресу Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява без номеру та дати комунального підприємства «Саратська центральна лікарня» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі КП «Саратська ЦЛ») з вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю ІНКАМ ФІНАНС (надалі ТОВ ІНКАМ ФІНАНС) про стягнення коштів, які отримані боржником як оплату за паливо, яке фактично не було поставлено у розмірі 170 490,94 грн згідно договору про закупівлю від 19.09.24 № 776, а саме: 124 573,00 грн основного боргу та 45 917,94 грн пені.

02.04.26 автоматизованою системою документообігу суду здійснено автоматичний розподіл судової справи № 908/828/26 між суддями, яку передано на розгляд судді Корсуну В.Л.

Ухвалою від 07.04.26 судом прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у господарській справі № 908/828/26. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (без виклику) учасників справи.

Враховуючи положення ч. 1, ч. 4 ст. 116 та ст. 248 ГПК України, граничним строком розгляду цієї справи судом є 08.06.26 включно.

Частиною 1 ст. 251 ГПК України передбачено, що відзив подається протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 166 ГПК України, відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Згідно із ч. 4 ст. 167 ГПК України, заперечення подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання заперечення, який дозволить іншим учасниками справи отримати заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.

Частинами 1-3 ст. 252 ГПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через 30 днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом 30 днів з дня відкриття провадження у справі. Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Згідно із ч. 5 та ч. 7 ст. 252 ГПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше 5 днів з дня отримання відзиву.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Як свідчать наявні матеріали справи, клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін ні позивач, ні відповідач, суду не надали. Докази зворотнього в матеріалах цієї справи відсутні.

У позовній заяві (без номеру та дати) позовні вимоги вмотивовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором про закупівлю від 19.09.24 № 776, який укладено між відповідачем та позивачем щодо поставки товару за попередньо оплаченими довірчими документами (скретч-картками). За твердженням позивача, 10.02.26 покупцем (позивачем) було направлено на адресу постачальника (відповідача), визначеного в договорі, вимогу-претензію щодо виконання умов договору про закупівлю від 19.09.24 № 776, згідно якої вимагав альтернативно: або негайно забезпечити можливість отримання оплаченого товару на АЗС, або повернути сплачені кошти в розмірі 124 573,00 грн, а саме, за Бензин А-95 (Євро 5) 1030 л, та Дизельне паливо (1 440 л). Установлено строк для добровільного виконання вимоги: 10 календарних днів з дня виконання вимоги. Попереджено про звернення до господарського суду у разі невиконання вимог. Відповіді на направлену позивачем вимоги-претензії від відповідача не надходило. Станом на момент подання цієї позовної заяви відповідачем не поставлено товар за договором про закупівлю від 19.09.24 № 776 на суму 124 573,00 грн. Посилаючись на приписи ЦК України, ГПК України та договір про закупівлю від 19.09.24 № 776, позивач просив суд позов задовольнити.

Ухвала суду від 07.04.26 про відкриття провадження у справі № 908/828/26 доставлена до електронного кабінету КП «Саратська ЦЛ» (позивача) 07.04.26 (17:19), що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.

Відзив на позов, або будь які заперечення від відповідача до суду також не надійшли (не надано).

Суд враховує, що відповідно до ст. 6 ГПК України, суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 5). Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою (ч. 7).

Отже, отримання процесуальних документів через підсистему "Електронний суд" є належним способом повідомлення для осіб, які в обов`язковому порядку мають зареєструвати електронний кабінет в системі ЄСІТС.

Ухвала суду від 07.04.26 про відкриття провадження у справі № 908/828/26 доставлена до електронного кабінету відповідача 07.04.26 (17:24), що підтверджується відповідною довідкою про доставку електронного листа.

Судом враховано, що відповідно до Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (набрав законної сили 18.10.23) вбачається, що з 18.10.23, зокрема, на юридичних осіб покладено обов`язок зареєструвати електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), а також встановлено, що документи, які в обов`язковому порядку мають надсилатися іншій стороні, можуть надсилатися в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля).

Крім того, відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України від 03.04.08, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України Єдиний державний реєстр судових рішень://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України Про доступ до судових рішень № 3262-IV від 22.12.05 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.97, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до ст. 42 ГПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтись в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Наявні матеріали справи за № 908/828/26 дозволяють розглянути справу по суті спору.

За таких обставин, спір у справі підлягає вирішенню за наявними матеріалами.

Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

З урахуванням дії режиму воєнного стану, повітряними тривогами в м. Запоріжжі, а також наявними випадками відключеннями будівлі суду від електропостачання, в Господарському суді Запорізької області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, з метою забезпечення учасників справи правом на належний судовий захист, справу розглянуто у розумні строки враховуючи вищевказані обставини та факти.

При цьому, судом враховано, що:

- у відповідності до ст. 26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», правосуддя на території, на якій введено воєнний стан, здійснюється лише судами. На цій території діють суди, створені відповідно до Конституції України. Скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства забороняється. У разі неможливості здійснювати правосуддя судами, які діють на території, на якій введено воєнний стан, законами України може бути змінена територіальна підсудність судових справ, що розглядаються в цих судах, або в установленому законом порядку змінено місцезнаходження судів. Створення надзвичайних та особливих судів не допускається;

- станом на час прийняття та підписання процесуального рішення у цій справі по суті спору бойові дії ведуться на території Запорізької області, а не в місті Запоріжжя;

- прийом документів Господарським судом Запорізької області здійснюється в паперовому та електронному вигляді;

- сторони по справі користуючись правами визначеними ст. ст. 42, 46 ГПК України, вправі клопотати та подавати заяви у справі як в паперовому, так і в електронному вигляді.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

19.09.24 між комунальним підприємством «Саратська центральна лікарня» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (далі - Замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «ІНКАМ ФІНАНС» (далі - Постачальник) укладено договір про закупівлю № 776.

Відповідно до п. 1.1. Договору, у поряду та на умовах визначених цим Договором Постачальник зобов`язується поставити та передати Покупцю у власність, а Покупець зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, прийняти та оплатити за поставлений товар Бензин А-95 (Євро 5) в талонах, Дизельне паливо (Євро 5) в талонах (Код за ЕЗС ДК 021:2015: 09130000-9 Нафта і дистиляти), який зазначено у Специфікації (Додаток 1 до цього Договору, що є невід`ємною частиною даного Договору), (далі - Товар) в обумовлений цим Договором термін (строк).

Згідно із п. 1.2. Договору, найменування, кількість, асортимент, номенклатура, одиниця виміру товару, ціна одиниці виміру товару, сума поставленого товару визначається у Специфікації, що с додатком 1 до цього Договору.

У відповідності до п. 2.1. Договору, ціна Договору вказується в національній валюті України - гривні. Ціна Договору відповідає ціні пропозиції переможця.

Пунктом 2.2. Договору визначено, що загальна вартість Договору складається з вартості всіх партій Товару, поставлених Покупцю за цим Договором. Ціна Договору визначається відповідно до Специфікації Товару (Додаток №1 до Договору) та становить: 251 900,00 грн. (двісті п`ятдесят одна тисяча дев`ятсот гривень, 00 коп.) у т.ч. ПДВ: 41 983,33 грн.

Відповідно до п. 3.2. Договору, розрахунок за Товар проводиться у безготівковій формі, шляхом перерахунку грошових коштів на банківський рахунок Постачальника у національній валюті України. Покупець оплачує товар, поставлений Постачальником, на підставі видаткової накладної, яка надана Постачальником.

Строк (термін) поставки (передачі) товарів: до 31.12.24 (п. 5.1 Договору).

Пунктом 5.2. Договору визначено, що місце (передачі) поставки товарів: 68200, Одеська обл., Білгород-Дністровський р-н., смт Сарата вул. Соборна 2.

Відпуск пального відбувається цілодобово. Наявність АЗС Учасника повинна бути на відстані не більше 10 км від місцезнаходження Замовника (п. 5.3 Договору).

Відповідно до п. 5.4. Договору, право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту підписання сторонами видаткової накладної.

У відповідності до п. 5.6. Договору, зобов`язання Постачальника щодо поставки Товару вважаються виконаними у повному обсязі моменту передачі Товару у власність Покупця на місці поставки та підписання відповідних документів (актів та накладних).

Приймання товару по якості, комплектності і кількості здійснюється уповноваженими представниками обох сторін. Покупець має право залучити для участі в прийманні товару по кількості, якості і комплектності представників незацікавленої сторони (п. 5.8. Договору).

Пунктом 5.9. Договору визначено, що строк дії талона становить не менше 12 місяців з моменту їх отримання.

Покупець зобов`язаний (п. 6.1. Договору): Оплатити поставлений товар на умовах, визначених цим договором (п. 6.1.1. Договору). Прийняти товар за кількістю, якістю, в порядку і терміни, установлені цим Договором (п. 6.1.2. Договору).

Пунктом 6.3. Договору визначено, що Постачальник зобов`язаний:

- забезпечити поставку (передачу) товару у строки, встановлені Договором;

- забезпечити поставку (передачу) товару, якість якого відповідає вимогам стандартів, а також умовам, встановленим чинним законодавством до товару даного виду;

- надавати рахунок - фактуру та видаткову накладну на оплату при передачі товару Покупцю.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором сторони несуть відповідальність у порядку, передбаченому чинним законодавством України та цим Договором (п. 7.1. Договору).

Відповідно до п. 10.1. та п. 10.2. Договору, цей Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.24, а в частині проведення розрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору. Сторони можуть внести зміни до даного Договору щодо продовження строку дії договору та виконання зобов`язань щодо передання товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в даному Договорі.

Специфікацією (Додаток 1 до договору) визначено найменування, одиницю, кількість та ціну товару, а саме:

1. Бензин А-95 (Євро 5) талон у кількості 2 000 літрів на загальну вартість з ПДВ 104 600,00 грн.

2. Дизельне паливо (Євро 5) талон у кількості 3 000 літрів на загальну вартість з ПДВ 147 300,00 грн. Разом 251 900,00 грн з ПДВ.

Згідно із видатковими накладними від 20.09.24 № 0010/0002232, від 20.09.24 № 0010/0002231 позивачем отримано від відповідача товар, а саме: 2 000 літрів бензину А-95 (Євро 5) та 3 000 літрів дизельного палива (Євро 5) на загальну суму 251 900,00 грн з ПДВ.

На виконання умов договору позивач, відповідно до платіжної інструкції від 19.09.24 № 6329, провів оплату за товар перерахувавши на рахунок відповідача 251 900,00 грн з ПДВ за договором про закупівлю від 19.09.24 № 776.

У відповідності до актів №№ 1 та 2 (складених працівниками КП «Саратська ЦЛ») зафіксовано факти про те, що:

- 04.04.25 о 10 год. 20 хв. під час відвідування заправної станції бренду «Авіас», що розташована поруч автодороги М15 Одеса-Рені, GPS координати: 46.02761, 29.68519, біля селища Сарата, Білгород-Дністровський район, Одеської області відсутній бензин, газ та дизельне паливо. Заправна станція не працює, операторська зачинена, працівники відсутні. Зазначене підтверджується відсутністю інформації щодо наявності пального на стелі заправної станції, оскільки стела не працювала взагалі, підсвітка вимкнена.

- 30.05.25 о 15 год. 00 хв. під час відвідування заправної станції бренду «Авіас», що розташована поруч автодороги М15 Одеса-Рені, GPS координати: 46.02761, 29.68519, біля селища Сарата, Білгород-Дністровський район, Одеської області відсутній бензин, газ та дизельне паливо. Заправна станція не працює, операторська зачинена, працівники відсутні. Зазначене підтверджується відсутністю інформації щодо наявності пального на стелі заправної станції, оскільки стела не працювала взагалі, підсвітка вимкнена.

05.03.26 КП «Саратська ЦЛ» направлено на адресу відповідача повторну претензію за вих. від 10.02.26 № 156, в якій позивач просить відповідача добровільно відшкодувати вартість невикористаних талонів в 10-денний термін з моменту отримання претензії. У разі не виконання вимог даної претензії, або залишення претензії без відповіді КП «Саратська ЦЛ» буде змушене звернутись до господарського суду з позовом про стягнення заборгованості.

Повторна претензія за вих. від 10.02.26 № 156 була отримана представником відповідача 10.03.26, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта» за № R682000004972.

Вказана повторна претензія позивача залишена без відповіді та задоволення.

Неналежне виконання відповідачем зобов`язання щодо поставки товару за попередньо оплаченими скретч-картами у визначений вищенаведеним договором спосіб та строк і, як наслідок, неповернення суми передоплати, стало підставою для звернення позивача до суду з вимогами до відповідача за захистом своїх порушених прав та інтересів.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи документи (докази), суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно із ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. 2).

Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1). У разі посилання учасника справи на невчинення ін. учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. У справах про невиконання боржником умов договору оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, якщо таке порушення може мати наслідком припинення права користування земельною ділянкою, що зазначена в аграрній ноті як місце вирощування, збирання, виробництва, переробки, зберігання та/або утримання майбутньої сільськогосподарської продукції, особа, яка передала в користування боржника за аграрною нотою таку земельну ділянку, повинна надати суду докази здійснення нею заходів досудового врегулювання спору, передбачених Законом України «Про аграрні ноти» (ч. 2). Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч. 3).

Статтею 76 ГПК України передбачено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1). Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2).

Згідно із ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1). Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються (ч. 2).

Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 ГПК України).

Відповідно до ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування (ч. 1). Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч. 2).

У відповідності до вимог ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1). Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ч. 2). Суд надає оцінку (ч. 3) як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України) (в редакції чинній станом до 28.08.25), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить ГК України (в редакції чинній станом до 28.08.25), частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб`єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ч. 1 ст. 626, ст. 629 ЦК України).

Спірні правовідносини сторін є господарськими та врегульовані укладеним між сторонами договором про закупівлю від 19.09.24 № 776.

За змістом ч. 1 ст. 265 ГК України (в редакції чинній станом до 28.08.25), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 1 ст. 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

За ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Позивач свої зобов`язання за договором про закупівлю від 19.09.24 № 776 виконав належним чином, перерахувавши відповідачу кошти за скретч-картки на суму 251 900,00 грн з ПДВ, що підтверджується платіжною інструкцією від 19.09.24 № 6329.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.97 №1442 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, згідно з якими торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та авто газозаправних пунктів (надалі - АЗС) (абзац 2 п. 3 Правил).

Згідно з п. 9 вказаних Правил, розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов`язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару.

Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв`язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.08 № 281/171/578/155 затв. Інструкцію про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).

Згідно із п. 3 Інструкції, талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.

Порядок відпуску нафтопродуктів за талонами визначений у п.п. 10.3.3 Інструкції, а саме: форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона.

З огляду на викладене, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС.

Аналіз наявних в матеріалах справи документів свідчить, що відповідач свої зобов`язання щодо видачі товару за скретч-картками належним чином не виконав, вартість недопоставленого товару становить 124 573,00 грн.

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до ст. 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України, у покупця виникає право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати від продавця, який одержав суму попередньої оплати товару і не поставив його в установлений строк.

Визначене вказаною нормою матеріального права право покупця вимагати від продавця повернення суми попередньої оплати є, за своїм змістом, правом покупця на односторонню відмову від зобов`язання, внаслідок якої припиняється зобов`язання продавця перед покупцем по поставці товару і виникає нове грошове зобов`язання.

Тобто, виходячи з аналізу положень ст. 693 ЦК України, умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов`язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати. Тобто, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі формі позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.09.20 по справі № 918/631/19.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Аналіз наявних матеріалів справи свідчить, що відповідач не дотримався встановлених договором умов щодо передачі товару позивачеві в обумовленій кількості. Відтак, у нього виник обов`язок повернути суму грошових коштів, сплачених позивачем в якості попередньої оплати за товар, який не переданий відповідачем. Матеріалами справи підтверджено, що відповідач попередню оплату в сумі 124 573,00 грн за договором не повернув.

Доказів зворотнього матеріали справи не містять і суду не надано.

Після отримання від позивача повторної претензії на виконання своїх зобов`язань, відповідачем жодних дій не здійснено.

Після пред`явлення позову у цій справі останній також не висловлював наміру вчинити дії по виконанню своїх зобов`язань, а тому суд визнає позовну вимогу про стягнення коштів, які отримані боржником, як оплату за паливо, яке фактично не було поставлено у розмірі 124 573,00 грн обґрунтованою та такою, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, за порушення зобов`язання за вказаним вище в тексті цього рішення договором, позивач нарахував відповідачу 45 917,94 грн пені за загальний період з 01.01.25 по 10.03.26.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.

Згідно із ст. ст. 546, 549 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2. ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Верховний Суд України зазначив у постановах від 22.11.10 у справі № 14/80-09-2056 та від 20.12.10 у справі № 06/113-38, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов`язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених ч. 4 ст. 231 ГК України, можливо, оскільки суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов`язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов`язань, а не тільки за невиконання грошового зобов`язання.

Отже, штрафні санкції у вигляді неустойки (штрафу, пені) застосовуються за допущене прострочення виконання негрошового зобов`язання, пов`язаного із обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.

Відповідно до пункту 7.2. Договору про закупівлю від 19.09.24 № 776, у разі затримки поставки товару (недопоставки товару) Постачальник сплачує Покупцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки національного банку України на момент сплати за кожен день такої затримки.

Позивачем нараховано пеню за неналежне виконання зобов`язань за договором, а саме за відсутність товару на АЗС у сумі 45 917,94 грн, що в цілому відповідає його праву в порядку визначеному чинним законодавством України та умовам договору про закупівлю від 19.09.24 № 776.

Поряд із цим, перевіривши розрахунок пені, судом визначено, що розрахунок позивача є таким, що виконано не зовсім коректно (не зовсім вірно).

Так, зокрема, позивачем заявлено до стягнення пеню за період з 01.01.25 по 10.03.26.

При цьому, позивачем до матеріалів справи № 908/828/26 додано лише повторну претензію за вих. від 10.02.26 № 156 (яку було направлено 05.03.26), в якій просить відповідача добровільно відшкодувати вартість невикористаних талонів в 10-денний термін з моменту отримання претензії.

Вказану повторну претензію за вих. від 10.02.26 № 156 було отримано представником відповідача 10.03.26, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта» за № R682000004972.

Строк прострочення заборгованості за договором про закупівлю від 19.09.25 № 776 у відповідності до повторної претензії від 10.02.26 № 156 розпочинається з 21.03.26.

КП «Саратська ЦЛ» заявляє до стягнення пеню за період з 01.01.25 по 10.03.26.

Тобто, за період, який не входить до розрахунку суду, а суд не вправі виходити за межі позовних вимог.

А тому, як наслідок, судом відмовляється позивачу в частині задоволення вимоги про стягнення пені у розмірі 45 917,94 грн за період з 01.01.25 по 10.03.26.

Згідно з вимогами ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 11, 13, 14, 15, 24, 42, 46, 73, 74, 75, 76-79, 86, 123, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 247-252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ІНКАМ ФІНАНС (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 11А, каб. 8, код ЄДРПОУ 40308189) на користь комунального підприємства «Саратська центральна лікарня» Саратської селищної ради Білгород-Дністровського району Одеської області (68200, Одеська область, Білгород-Дністровський район, смт Сарата, вул. Соборна, буд. 2, код ЄДРПОУ 01998880, розрахунковий рахунок НОМЕР_1 , ТВБВ №10015/0362 філії Одеська область управління АТ «Ощадбанк», МФО 328845, ІПН 019988815279) заборгованість за договором про закупівлю від 19.09.24 № 776 в розмірі 124 573 (сто двадцять чотири тисячі п`ятсот сімдесят три) грн 00 коп. та 2 431 (дві тисячі чотириста тридцять одну) грн 44 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ч.ч. 1. 2 ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку відповідно до вимог ст.ст. 253-285 ГПК України.

Повний текст рішення складено 15.06.2026.

Суддя В.Л. Корсун