Court ruling № 137367490, 12.06.2026, Lychakivskyi District Court of Lviv City

Справа №463/5553/26

Провадження №1-кс/463/5515/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

12 червня 2026 року місто Львів

Слідча суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , його захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, ОСОБА_6 , погоджене заступником начальника відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025140110002941 від 01.08.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця села Бужанка Звенигородського району Черкаської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.365 КК України,

встановила:

слідчий Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, ОСОБА_6 , за погодженням прокурора, звернувся з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Клопотання мотивує тим, що Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді молодшого інспектора (техніка з обслуговування інженерно-технічних засобів охорони) відділу інженерно-технічних засобів охорони, зв`язку та інформатизації державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)», діючи у порушення наведених вимог закону, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, перебуваючи на службі та при виконанні службових обов`язків, діючи умисно, перевищив свої службові повноваження, тобто вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які супроводжувалися насильством, за відсутності ознак катування, що спричинили тяжкі наслідки, за наступних обставин.

Так, 24.06.2025 близько 12 години 25 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19), що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 20, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, свідомо бажаючи їх настання, під час спілкування із взятим під варту ОСОБА_7 , на ґрунті особистих неприязних відносин, які раптово виникли у ході словесного конфлікту, кулаком лівої руки наніс останньому один удар в праве око, чим спричинив йому рвану рану ока з пролапсом або втратою внутрішньої очної тканини правого ока, афакію, забійну рану нижньої повіки правого ока та крововилив у склоподібне тіло правого ока.

З приводу отриманої травми правого ока потерпілому ОСОБА_7 24.06.2025 було проведено операцію первинну хірургічну обробку проникаючої рани рогівки, склери, судинної оболонок, з випадінням їх, скловидного тіла та кришталика і первинну хірургічну обробку забійної рани нижньої повіки правого ока з накладенням швів.

При поступленні і виписці з лікарні та при подальших офтальмологічних обстеженнях гострота зору на праве око ОСОБА_7 складала світловідчуття, що прирівнюється до повної сліпоти ока і відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою розладу здоров`я, поєднаного зі стійкою втратою працездатності не менше ніж на 1/3.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які супроводжувалися насильством, за відсутності ознак катування, що спричинили тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

Ураховуючи характер вчиненого підозрюваним злочину та тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого злочину, є підстави вважати, що останній може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення, з метою запобігання вказаним ризикам, об`єктивно необхідним є застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою без визначення розміру застави.

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, навівши мотиви, зазначені у ньому, просив його задовольнити та зазначив, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, наявними є ризики, передбачені п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та обставини передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, необхідні для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а відтак застосування іншого, більш м`якого запобіжного заходу, є недоцільним.

Захисник ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. На обґрунтування своїх заперечень посилався на позитивні характеризуючі дані підозрюваного, зазначивши, що останній є працьовитим, комунікабельним, доброзичливим, веде здоровий спосіб життя. Крім того, вказав, що на утриманні підозрюваного перебувають двоє малолітніх дітей. Також захисник послався на службову характеристику, відповідно до якої підозрюваний за час проходження служби як старшина внутрішньої служби зарекомендував себе дисциплінованим працівником, має достатній рівень теоретичної підготовки, поставлені завдання та службові обов`язки виконує своєчасно та належним чином.

ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника, у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення вини не визнав.

Окрім цього, до суду надійшло клопотання від державної установи «Львівська установа виконання покарань (№ 19)», у якому зазначено про відсутність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, пов`язаного з триманням під вартою.

Заслухавши думку прокурора, який вважає за необхідне обрати щодо ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, думку підозрюваного, його захисника, проаналізувавши матеріали клопотання, вважаю, що клопотання слід задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 і 2 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи.

Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 1 та ч. 3 ст. 176 КПК України запобіжними заходами є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою. Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Відповідно до вимог п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першої цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу».

Слідчою суддею встановлено, що слідчими Першого слідчого відділу (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за процесуального керівництва Львівської обласної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025140110002941 від 01.08.2025 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

Останнє розпочато за фактом того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді молодшого інспектора (техніка з обслуговування інженерно-технічних засобів охорони) відділу інженерно-технічних засобів охорони, зв`язку та інформатизації державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19)», діючи у порушення наведених вимог закону, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно, протиправно, перебуваючи на службі та при виконанні службових обов`язків, діючи умисно, перевищив свої службові повноваження, тобто вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які супроводжувалися насильством, за відсутності ознак катування, що спричинили тяжкі наслідки, за наступних обставин.

Так, 24.06.2025 близько 12 години 25 хвилин ОСОБА_4 , знаходячись в приміщенні державної установи «Львівська установа виконання покарань (№19), що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Городоцька, 20, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, свідомо бажаючи їх настання, під час спілкування із взятим під варту ОСОБА_7 , на ґрунті особистих неприязних відносин, які раптово виникли у ході словесного конфлікту, кулаком лівої руки наніс останньому один удар в праве око, чим спричинив йому рвану рану ока з пролапсом або втратою внутрішньої очної тканини правого ока, афакію, забійну рану нижньої повіки правого ока та крововилив у склоподібне тіло правого ока.

З приводу отриманої травми правого ока потерпілому ОСОБА_7 24.06.2025 було проведено операцію первинну хірургічну обробку проникаючої рани рогівки, склери, судинної оболонок, з випадінням їх, скловидного тіла та кришталика і первинну хірургічну обробку забійної рани нижньої повіки правого ока з накладенням швів.

При поступленні і виписці з лікарні та при подальших офтальмологічних обстеженнях гострота зору на праве око ОСОБА_7 складала світловідчуття, що прирівнюється до повної сліпоти ока і відноситься до тяжкого тілесного ушкодження за ознакою розладу здоров`я, поєднаного зі стійкою втратою працездатності не менше ніж на 1/3.

Таким чином, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у перевищенні службових повноважень, тобто умисному вчиненні працівником правоохоронного органу дій, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, які супроводжувалися насильством, за відсутності ознак катування, що спричинили тяжкі наслідки, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України.

За змістом закону тримання під вартою як запобіжний захід може бути застосовано лише у разі, якщо прокурор наявною сукупністю дозволених законом при прийнятті даного рішення засобів доказування доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК. Неможливість запобігти даним ризикам слід розуміти як недостатність інших запобіжних заходів для того, щоби убезпечити їх настання.

За змістом ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При розгляді даного клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідча суддя дійшла висновку, що слідчий та прокурор довели обґрунтованість підозри, висунутої ОСОБА_4 , а сукупність наявних на даний час доказів свідчить про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, про що свідчать, зокрема: заявою ОСОБА_9 від 28.07.2025; протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 06.10.2025; висновком експерта №809 від 07.11.2025; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_7 від 11.02.2026; протоколом проведення слідчого експерименту за участю свідка ОСОБА_4 від 11.02.2026; висновком експерта №135 (додатковий) від 24.02.2026; висновком експерта №136 (додатковий) від 24.02.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 29.04.2026; ншими матеріалами кримінального провадження

Ризиками, які дають підстави слідчому судді обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слід вважати те, що: 1) підозрюваний може переховуватись від досудового слідства і суду. При цьому, слідча суддя погоджується з доводами клопотання про те, що підозрюваний має можливості для переховування від органу досудового розслідування, до чого його може спонукати, зокрема, встановлена кримінальним законом відповідальність за вчинення інкримінованого йому тяжкого злочину. Такий висновок слідчого судді узгоджується з вимогами ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду»; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) може незаконно впливати на свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Окрім того, відповідно до ст. 178 КПК України слідча суддя враховує, що ОСОБА_4 працездатний, непохилого віку, захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає.

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Летельє проти Франції» № 12369/86 від 26 червня 1991 року вказав, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, що виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Така ж позиція відображена в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/97 від 26 липня 2001 року. Тобто, згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Слідча суддя, враховуючи доводи сторони захисту, не вважає за можливе застосувати до ОСОБА_4 альтернативного запобіжного заходу, оскільки такий перебуваючи на волі, може продовжувати злочинну діяльність, перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, чинити тиск на свідків, переховуватись від суду, може вчинити інші кримінальні правопорушення, відповідно його дії свідчать про ризики, передбачені статтею 177 Кримінального процесуального кодексу України, і що інші, м`якші запобіжні заходи, не зможуть їм запобігти.Крім цього, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 365 КК України, вчиненого із застосуванням насильства.

За таких обставин клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає задоволенню, а саме слід обрати підозрюваному ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, без визначення застави.

Згідно зі ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Керуючись вимогами статей 177, 178, 183, 186, 194, 196, 197, 395 КПК України, -

постановила:

Клопотання слідчого Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Львові) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Львові, ОСОБА_6 , погоджене заступником начальника відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Львівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62025140110002941 від 01.08.2025, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Визначити термін дії ухвали шістдесят днів - до 10 серпня 2026 року включно.

Строк тримання під вартою рахувати з 12 червня 2026 року 13 год. 50 хв.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали оголошено о 12 год. 30 хв. 15 червня 2026 року.

Слідча суддя ОСОБА_11