Court ruling № 137367302, 15.06.2026, Khortytskyi District Court of Zaporizhzhia City

15.06.2026

Провадження № 1-кп/337/40/2026

ЄУН №337/4723/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2026 року Хортицький районний суд міста Запоріжжя

у складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря ОСОБА_2

з участю прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 307 КК України,

встановив:

У судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 заявлено клопотання про продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави, з посиланням на те, що ризики передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися та не відпали.

Обвинувачений ОСОБА_4 вказав, що йому немає про що сперечатися, ризики наведені серйозні.

Захисник ОСОБА_5 підтримав позицію підзахисного.

Вислухавши позицію учасників, суд приходить до наступних висновків.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст. 177, 178, 183, 199 КПК України.

Відповідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є, зокрема, забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків та запобіганням спробам, у тому числі: переховуватися від суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_4 інкримінується вчинення тяжких злочинів, передбачених ч.4 ст. 185, ч.2 ст. 307 КК України.

Обрання ОСОБА_4 слідчим суддею запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відбулось у зв`язку з підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, вже при наявності у суді на розгляді відносно нього кримінального провадження за ч. 4 ст. 185 КК України, у якому йому було обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.

Вирішуючи питання щодо продовження дії запобіжного заходу, суд виходить із того, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 10 років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи невідворотністю можливого призначення йому покарання, може переховуватись від суду, що ризиком передбаченим п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України

ОСОБА_4 раніше неодноразово судимий за вчинення злочинівпов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, офіційно не працевлаштований, не має офіційного джерела доходів, наразі обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та корисливому злочині проти власності, що дає підстави вважати про наявність ризику передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення.

З огляду на викладене, суд вважає, що наведені прокурором у судовому засіданні підстави для продовження строку тримання під вартою є належним чином обґрунтовані та мотивовані, ризики, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу, на даний час не змінилися, тому суд вважає, що інші, більш м`які запобіжні заходи є недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст. 177 КПК України, а тому клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою доцільно задовольнити.

Обставин, які є перешкодою для продовження застосованого до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не встановлено.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 11.12.2023 року, при застосуванні до ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, було визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 214720 грн., який слід залишити без змін, оскільки підстав для зміни, визначеного раніше розміру застави, чи для скасування такого заходу судом не вбачається і прокурором не надано.

Керуючись ст. 176, 177, 183, 369-372, 392 КПК України, суд , -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора - задовольнити.

Продовжити застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартоюна строк до 13 серпня 2026 року включно.

Визначити розмір застави в сумі 214720 грн. (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять), яка у будь-який момент протягом дії ухвали може бути внесена на депозитний рахунок (рахунок UA928201720355289002015001205 в ДКСУ м.Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, код ЄДРПОУ 26316700).

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , обов`язки: прибувати до суду у визначений час; не відлучатися за межі м.Запоріжжя без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від спілкування зі свідками даного кримінального провадження.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_4 , вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали направити Державній установі «Запорізький слідчий ізолятор» - для виконання, прокурору та ОСОБА_4 - для відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Суддя: ОСОБА_1