Decision № 137355439, 11.06.2026, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2026 рокусправа № 380/14/26

Львівський окружний адміністративний суд у складі

судді Желік О.М.,

за участю секретаря судового засідання Клочко Н.С.,

представника позивача Янчишин Т.І.,

представника відповідача Твердовської У.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ян Моторс" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЯН МОТОРС» (далі позивач, ТОВ «ЯН МОТОРС») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), у якому, з урахуванням заяви про зменшення (зміну) позовних вимог, просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 03.10.2025 № 45671/13-01-07-10.

Первісно позивач також заявляв вимоги про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 01.12.2025 № 0022674-1302-1301, визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу від 02.12.2025 № 47269/6/13-01-13-02-09 та зобов`язання вилучити з Державного реєстру обтяжень рухомого майна запис про податкову заставу, сформований за обтяженням № 32296783. Втім, заявою про зменшення (зміну) позовних вимог, прийнятою судом до розгляду, з урахуванням пояснень представника позивача, наданих у судовому засіданні, позивач залишив до розгляду лише вимогу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.10.2025 № 45671/13-01-07-10, у зв`язку з чим розгляд справи здійснюється у межах цієї вимоги.

В обґрунтування позову зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки з питань дотримання вимог валютного законодавства за зовнішньоекономічним контрактом від 23.08.2022 № 23/08/2022, укладеним з Trans Selekt Sp. z o.o. (Польща). Стверджував, що висновки контролюючого органу є протиправними та не відповідають обставинам справи. Посилався на те, що з урахуванням введення в Україні воєнного стану та листа Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, яким засвідчено, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили), наявні правові підстави для звільнення позивача від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків відповідно до підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України та частини 6 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції». Зазначав також, що з метою стягнення заборгованості з нерезидента товариство зверталося до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ «ТРАНС СЕЛЕКТ». З огляду на викладене просив позов задовольнити.

Ухвалою від 06.01.2026 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою від 21.01.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою від 30.01.2026 прийнято справу до провадження судді Желік О.М.

Ухвалою суду від 06.02.2026 постановлено перейти зі спрощеного позовного провадження без виклику сторін до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою, постановленою у судовому засіданні 05.05.2026, прийнято заяву про зменшення позовних вимог.

Ухвалою суду від 11.06.2026 клопотання представника позивача про повернення сплаченого судового збору у справі № 380/14/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ян Моторс" до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, зобов`язання вчинити дії задоволено.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив. В обґрунтування своєї позиції вказав, що на виконання умов експортного контракту від 23.08.2022 № 23/08/2022, укладеного з Trans Selekt Sp. z o.o. (Польща), ТОВ «ЯН МОТОРС» здійснило експорт соєвих бобів (код товару згідно з УКТ ЗЕД 1201900000) на загальну суму 589 476,84 дол. США згідно з сімома митними деклараціями від 25.10.2024. Згідно з інформацією уповноваженого банку (ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК») валютна виручка за вказаним контрактом не надходила, а станом на 24.06.2025 кошти на валютний рахунок позивача не зараховано. Кількість днів прострочення становить 122 дні (за період з 22.02.2025 по 24.06.2025). Відповідач зазначав, що позивач не надав висновку центрального органу виконавчої влади про продовження граничних строків розрахунків, довідки (сертифіката) уповноваженої організації про підтвердження форс-мажорних обставин щодо конкретного контракту, а також доказів прийняття судом до розгляду позовної заяви про стягнення заборгованості з нерезидента. Наголошував, що лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 є загальним офіційним документом, не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору та не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без винятку суб`єктів господарювання. Зазначав, що ненадходження коштів від нерезидента не є форс-мажорною обставиною у розумінні пункту 3.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин та частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України. Відповідач також звертав увагу на те, що подану ТОВ «ЯН МОТОРС» до Господарського суду Львівської області позовну заяву до ТОВ «ТРАНС СЕЛЕКТ» було повернуто, провадження у справі № 914/999/25 не відкрито, а тому передбачених частиною 7 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» правових наслідків (зупинення перебігу строку розрахунків та ненарахування пені) не настало. Крім того, зазначав, що надані позивачем до суду документи не були предметом дослідження контролюючого органу під час перевірки, у зв`язку з чим не можуть оцінюватися як належні докази, а частина документів складена іноземною мовою без перекладу. З урахуванням наведеного просив у задоволенні позову відмовити. У додаткових поясненнях відповідач навів обґрунтування кількості днів прострочення та зазначив, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту соєвих бобів (код УКТ ЗЕД 1201) визначаються пунктом 1-2 постанови Правління Національного банку України від 14.05.2019 № 67 і з 12.07.2024 становлять 120 календарних днів, а не 180 календарних днів, як зазначав позивач.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив. Просив у задоволенні позову відмовити.

Суд вивчив матеріали справи, з`ясував обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони обґрунтовуються, та встановив таке.

23.08.2022 між ТОВ «ЯН МОТОРС» (продавець) та Trans Selekt Sp. z o.o. (Польща, покупець) укладено зовнішньоекономічний контракт № 23/08/2022 на поставку продуктів рослинного походження соєвих бобів, не для посіву, українського походження (код товару згідно з УКТ ЗЕД 1201900000).

На виконання умов контракту ТОВ «ЯН МОТОРС» здійснило експорт товару на загальну суму 589 476,84 дол. США згідно з митними деклараціями від 25.10.2024 № 24UA209050000983U6 (82 156,27 дол. США), № 24UA209050000984U5 (82 067,24 дол. США), № 24UA209050000985U4 (111 450,21 дол. США), № 24UA209050001049U0 (60 086,04 дол. США), № 24UA209050001050U3 (60 233,40 дол. США), № 24UA209050001051U2 (74 429,08 дол. США) та № 24UA209050001052U1 (119 054,60 дол. США).

На підставі наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 07.07.2025 № 4054-ПП проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ЯН МОТОРС» з питань дотримання вимог валютного законодавства за зазначеним експортним контрактом, відповідно до отриманої від Національного банку України через ДПС України податкової інформації про виявлені агентом валютного нагляду (ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК») факти ненадходження у встановлені граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів станом на 01.03.2025.

За результатами перевірки складено акт від 28.08.2025 № 39843/13-01-07-10/43164001, яким встановлено порушення позивачем вимог частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», з урахуванням пункту 1-2 постанови Правління Національного банку України від 14.05.2019 № 67, у частині ненадходження грошових коштів за експортовану продукцію. Згідно з листом ПуАТ «КБ «АКОРДБАНК» від 24.06.2025 № БТ-3117-013102-2025 валютна виручка за контрактом не надходила. Кількість днів прострочення 122 (за період з 22.02.2025 по 24.06.2025).

На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області прийнято податкове повідомлення-рішення (форми «С») від 03.10.2025 № 45671/13-01-07-10, яким за порушення частини 2 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у сумі 8 902 431,34 грн.

Висновку центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, про продовження граничних строків розрахунків за вказаним контрактом, а також довідки (сертифіката) уповноваженої організації (органу) про підтвердження форс-мажорних обставин щодо цього контракту контролюючому органу не надано. Зазначені обставини позивачем по суті не заперечуються.

Вирішуючи спір по суті, суд керувався таким.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, Законом України «Про валюту і валютні операції» та Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України від 21.06.2018 № 2473-VIII «Про валюту і валютні операції» (далі Закон № 2473-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 13 Закону № 2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а також встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону № 2473-VIII у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується.

Відповідно до пункту 14-2 постанови Правління Національного банку України від 24.02.2022 № 18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022. Водночас пунктом 1-2 постанови Правління Національного банку України від 14.05.2019 № 67 встановлено особливості (винятки) для окремих товарів: граничні строки розрахунків за операціями з експорту товарів, що класифікуються за кодом згідно з УКТ ЗЕД 1201 (соєві боби), становлять 120 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 12.07.2024. З огляду на код товару (1201900000) та дату митного оформлення (25.10.2024) до спірних операцій застосовується саме спеціальний 120-денний строк розрахунків, у зв`язку з чим граничний строк розрахунків настав 21.02.2025, а доводи позивача про застосування 180-денного строку є помилковими.

Частиною 5 статті 13 Закону № 2473-VIII передбачено, що порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором у національній валюті або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором.

Згідно з частиною 8 статті 13 Закону № 2473-VIII центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті.

Законом № 2473-VIII встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких зупиняється перебіг граничного строку розрахунків та припиняється нарахування пені, а саме: продовження граничних строків розрахунків шляхом видачі відповідного висновку (частина 4 статті 13); виникнення форс-мажорних обставин, підтверджених довідкою уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору або третьої країни (частина 6 статті 13); прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості (частина 7 статті 13).

Судом встановлено, що жодної з наведених підстав для зупинення перебігу граничного строку розрахунків у спірних правовідносинах не наявно.

Суд враховує, що висновку центрального органу виконавчої влади про продовження граничних строків розрахунків за контрактом від 23.08.2022 № 23/08/2022 позивачем не надано ні контролюючому органу, ні суду.

Щодо посилання позивача на форс-мажорні обставини суд зазначає, що відповідно до частини 6 статті 13 Закону № 2473-VIII підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту). Такої довідки (сертифіката) щодо конкретного контракту позивач не надав.

Посилання позивача на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 суд відхиляє, оскільки за усталеною правовою позицією Верховного Суду цей лист є загальним офіційним документом, не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим, та не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без винятку суб`єктів господарювання. Кожен суб`єкт господарювання, який не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, зобов`язаний довести наявність у нього форс-мажорних обставин саме щодо цього зобов`язання та причинно-наслідковий зв`язок між такими обставинами та неможливістю його виконання.

Крім того, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22 сформулював висновок про те, що саме по собі введення в Україні воєнного стану не можна розцінювати як форс-мажорну обставину, що звільняє резидента від відповідальності за порушення граничних строків розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом. Наявність форс-мажорних обставин підлягає доведенню стороною з урахуванням впливу таких обставин на можливість виконання конкретного зобов`язання. Зазначений підхід підтримано Верховним Судом і у подальшій практиці, зокрема у постанові від 27.02.2025 у справі № 520/2941/24, відповідно до якої сертифікат торгово-промислової палати про форс-мажор сам по собі не є безумовною підставою для звільнення від відповідальності за відсутності доведеного причинно-наслідкового зв`язку між форс-мажорними обставинами та невиконанням конкретного зобов`язання.

Суд також враховує, що неможливість завершення розрахунків у спірних правовідносинах зумовлена несплатою коштів покупцем-нерезидентом (Trans Selekt Sp. z o.o., Республіка Польща). Введення ж воєнного стану на території України та обставини, засвідчені листом Торгово-промислової палати України від 28.02.2022, самі по собі не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку з невиконанням покупцем-нерезидентом свого грошового зобов`язання. За змістом пункту 3.2 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України форс-мажорних обставин та частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника та відсутність у боржника необхідних коштів не є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).

Крім того, щодо посилання позивача на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості з нерезидента суд зазначає, що частина 7 статті 13 Закону № 2473-VIII пов`язує зупинення перебігу строку розрахунків саме з прийняттям судом позовної заяви до розгляду (відкриттям провадження). Натомість позовну заяву ТОВ «ЯН МОТОРС» до ТОВ «ТРАНС СЕЛЕКТ» було повернуто (ухвалою Господарського суду Львівської області), провадження у справі № 914/999/25 не відкрито, а тому правових наслідків, передбачених частиною 7 статті 13 Закону № 2473-VIII, не настало.

Суд також зазначає, що відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 23.07.2024 у справі № 240/25642/22, на пеню, нарахування якої встановлено частиною 5 статті 13 Закону № 2473-VIII за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, не поширюється дія мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбаченого підрозділом 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, а така пеня застосовується на загальних підставах.

Щодо доводів позивача про неотримання документів контролюючого органу суд враховує, що за приписами пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться, зокрема, за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку і місце її проведення.

Матеріалами справи підтверджується, що копію наказу від 07.07.2025 № 4054-ПП та повідомлення про проведення перевірки від 07.07.2025 № 660 надіслано рекомендованим листом за податковою адресою позивача, які повернулися за закінченням терміну зберігання. За усталеною позицією Верховного Суду добросовісний платник податків зобов`язаний забезпечити отримання кореспонденції за адресою свого місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі, а необізнаність із наказом про проведення перевірки через ухилення від отримання кореспонденції без поважних причин не може тлумачитися на користь такого платника.

За наведених обставин висновки контролюючого органу про порушення позивачем вимог частини 2 статті 13 Закону № 2473-VIII у частині ненадходження у встановлені граничні строки розрахунків грошових коштів за експортовану продукцію та про наявність підстав для нарахування пені відповідно до частини 5 статті 13 цього Закону є обґрунтованими, а оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 03.10.2025 № 45671/13-01-07-10 правомірним.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовної вимоги не спростовують. Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, зокрема у рішенні у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 (заява № 4909/04), пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, проте його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, № 303-A, пункт 29).

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На підставі наведеного суд дійшов висновку, що відповідач довів правомірність оскарженого податкового повідомлення-рішення, а тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.

В силу приписів статті 139 КАС України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 8-10, 14, 72-79, 90, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду, з врахуванням гарантій встановлених пунктом 3 Розділу VI «Прикінцевих положень» Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення складено та підписано 12.06.2026.

Суддя Желік О.М.