Decision № 137313636, 11.06.2026, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/14143/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Свиди Л.І.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До суду звернулася ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та рішення відповідача від 26.06.2024 року №084050013952, повідомлено листом від 06.01.2025 року №272-33314/Л-02/8-1500/25 стосовно відмови у призначенні пенсії позивачці, та бездіяльність відповідача, щодо не призначення пенсії позивачки - протиправними, скасування їх та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 23.12.2021 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) та здійснювати виплату пенсії на вказаний нею банківський рахунок - НОМЕР_1 у АТ КБ «Приватбанк», з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За цією позовною заявою відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 262 КАС України та наданий відповідачам строк для подання до суду відзиву на цю заяву, позивачу - відповіді на відзиви.

Позов, відповідь на відзив обґрунтовані позивачем тим, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року по справі №420/5311/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеські області №084050013952 від 18.08.2023 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_2 , зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 10.08.2023 року, подану представником ОСОБА_3 , та прийняти рішення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV та «Порядку виплат пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках», затвердженим постановою Кабінет Міністрів України від 30.08.1999 року №1596. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.11.2024 року по справі №420/5311/24, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року залишено без змін. У відповідь на звернення представника позивача із заявою про добровільне виконання рішення від 23.05.2024 року, відповідач листом від 06.01.2025 року №272-33314/Л-02/8-1500/25 повідомив що: «...рішенням від 26.06.2024 року №084050013952 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону» при цьому не зазначивши причини відмови. Окрім цього, відповідач не надав позивачу рішення від 26.06.2024 року №084050013952 про відмову в призначенні пенсії на яке посилається в своєму листі від 06.01.2025 року зазначеному вище, тому представник позивача 15.01.2025 року звернувся до відповідача із запитом про надання копії рішення від 26.06.2024 року №084050013952 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . Однак, станом на дату звернення до суду з позовною заявою відповідач так і не надав рішення від 26.06.2024 року №084050013952, яким нібито відмовлено позивачу в призначенні пенсії натомість надіслав лист (повідомлення) від 10.03.2025 року №1500 - 0220-8/58267, де зазначено, що: «...у зв`язку з призупиненням виплати пенсії з 01.02.2025 року, опрацювати електронну пенсійну справу неможливо. Представник позивача зазначає, що право на пенсію є «правом власності», що підпадає під захист Статті 1 Протоколу №1 Конвенції. З цього приводу та з приводу принципов «законних очікувань», «правової визначеності» та «належного урядування» та їх значення для справ позивачів стосовно призначення та поновлення пенсій слід звернути увагу шановного суду на зобов`язуючі висновки Верховного Суду України в ухвалі від 08.11.2019 року по справі №815/1226/18. Додержання, передбачених Законом про пенсії умов призначення пенсії, зумовлює обов`язок відповідача призначити і виплачувати пенсію позивачу на підставі її першого звернення від 23.12.2021 року. Проте, відповідач протиправно відмовив позивачу в призначенні пенсії, при цьому не надавши жодного документа та не обґрунтувавши причини такої відмови, що підтверджується інформацією зазначеною відповідачем в листі від 06.01.2025 року. Також, неспроможність аргументів відмови у призначенні пенсії. Відповідач повідомивши листом від 06.01.2025 про відмову в призначенні пенсії позивачу, навіть не спромігся надати причину відмови та не посилався на жодні норми Закону.

З відзиву на позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вбачається, що відповідач позов не визнає, зазначає, що рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року по справі №420/5311/24 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №084050013952 від 18.08.2023 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_2 , зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 10.08.2023 року та прийняти рішення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV та Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23.05.2024 року по справі №420/5311/24 Головним управлінням виконано, як таке, що набрало законної сили. Так, Головним управлінням прийнято рішення №084050013952 від 08.01.2025 року про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 10.08.2023 року відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у урахуванням страхового стажу 23 роки 3 місяці 0 днів у розмірі 2520 грн., з 01.03.2024 - 2725 грн. Розмір пенсії до виплати за період 10.08.2023 року - 31.01.2025 року склав 46883,39 грн. З урахуванням зазначеного, відповідач вважає безпідставною вимогу позивача щодо «....відмови у призначенні пенсії Позивачці, та бездіяльність відповідача, щодо не призначення пенсії позивача протиправними, скасування їх та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 23.12.2021 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії)...». На теперішній час, ОСОБА_1 припинено виплату пенсії у зв`язку з відсутністю заяви про спосіб виплати через банківську установу.

Дослідивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення проти позову, докази, якими вони підтверджуються, суд вважає, що позовна заява ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

ОСОБА_1 є громадянкою України.

У 2002 році позивач виїхала з України на постійне проживання до Держави Ізраїль, де прийнята на консульський облік в Посольстві України в Державі Ізраїль.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2022 року у справі № 280/3419/22 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо не прийняття рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, поданої 23 грудня 2021 року представником ОСОБА_3 , зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області прийняти рішення за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком, поданої 23 грудня 2021 року представником ОСОБА_3 , відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1, з урахуванням висновків суду.

Представник ОСОБА_1 звернувся до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою від 10.08.2023 року щодо призначення пенсії за віком згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

За принципом екстериторіальності заяву розглянуто ГУ ПФУ в Одеській області.

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення №084050013952 від 18.08.2023 року, яким позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону №1058.

Позивач не погодився із правомірністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №084050013952 від 18.08.2023 року та звернувся із позовом до суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі №420/5311/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області №084050013952 від 18.08.2023 року про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_2 , зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 10.08.2023 року, подану представником ОСОБА_3 , та прийняти рішення відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-IV та Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Листом від 06.01.2025 року Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області повідомило представнику позивача на його заяву про те, що на виконання рішення суду від 23 травня 2024 року у справі №420/5311/24 ОСОБА_1 відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до Закону. За перевіркою матеріалів електронної пенсійної справи направлено лист від 03.01.2025 року №355-03-16 до відділу перерахунку №3 щодо необхідності перегляду рішення про відмову.

Так, на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 23 травня 2024 року у справі №420/5311/24 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області прийнято рішення від 26.06.2024 року №084050013952 «Про відмову у призначенні пенсії».

Позивач не погодився із правомірністю рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26.06.2024 року №084050013952 про відмову у призначенні пенсії та звернувся до суду із цим позовом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» та Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно із ч. 1 ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Так, в оскаржуваному рішенні Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26.06.2024 року №084050013952 зазначено про те, що за результатами повторного розгляду документів доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано період роботи з 26.10.1981 року по 17.06.1988 року згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки назва підприємства при прийманні на штампі та печатка при звільненні не придатні для сприйняття змісту, чим порушено вимоги Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в закладах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці від 20.06.1974 №162. Необхідно підтвердити зазначений період роботи документами, передбаченими Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637; період роботи з 04.07.1988 року по 01.08.1990 року згідно трудової книжки НОМЕР_2 , оскільки запис про звільнення з консервного заводу не завірений печаткою, чим порушено вимоги Інструкції №162. Необхідно підтвердити зазначений період роботи документами, передбаченими Порядком №637; період роботи з липня 1988 року по лютий 1998 згідно архівної довідки про стаж від 07.04.2023 року №272-Л-11-01/069.2, оскільки надана копія довідки, чим порушено вимоги «Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1. Також відсутня довідка про перейменування колгоспу. Відомості про відпрацьовані вихододні та встановлений мінімум вихододнів в трудовій книжці НОМЕР_3 не завірені належним чином. Довідка про заробітну плату від 10.04.2023 року №273-Л-11-01/069.2 не врахована, оскільки надана копія довідки, чим порушено вимоги п. 2.23 Порядку.

Порядок ведення трудових книжок, був урегульований «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 року № 162 та «Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників», затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58.

Згідно з п. 2.3 Інструкції № 162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення мають точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

У п. 2.4, 2.6, 2.8, 2.15 Інструкції № 58, зокрема, зазначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

При цьому, обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.

У разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, переведення, а також про нагородження та заохочення тощо, виправлення виконується власником або уповноваженим ним органом, де було зроблено відповідний запис. Власник або уповноважений ним орган за новим місцем роботи зобов`язаний надати працівнику в цьому необхідну допомогу.

Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідоване, відповідний запис робиться правонаступником і засвідчується печаткою, а в разі його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковане підприємство, а в разі його відсутності - облархівом, держархівом м. Києва, держархівом м. Севастополя і держархівом при Раді Міністрів Криму.

Якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: «Підприємство таке-то з такого-то числа переіменоване на таке-то», а у графі 4 проставляється підстава перейменування - наказ (розпорядження), його дата і номер.

Крім того, судом взято до уваги зміст положень Порядку № 637, відповідно до п. 1 якого основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Суд вважає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постановах від 06.02.2018 у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17, від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, провадження № К/9901/2310/18.

Таким чином до страхового стажу позивача має бути зарахований періоди його роботи з 26.10.1981 року по 17.06.1988 року, з 04.07.1998 року по 01.08.1998 року.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про відмову у призначені пенсії від 26.06.2024 року №084050013952 та його скасування.

Щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 23.12.2021 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) та здійснювати виплату пенсії на вказаний нею банківський рахунок - НОМЕР_1 у АТ КБ «Приватбанк», з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що після прийняття рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26.06.2024 року №084050013952 про відмову у призначенні пенсії, відповідачем прийнято рішення від 08.01.2025 року №084050013952, яким ОСОБА_1 призначено пенсію за віком з 10.08.2023 року.

Крім того, в матеріалах справи наявний акт відділу контрольно-перевірочної роботи №3 Управління контрольно-перевірочної роботи Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 16.01.2025 року №0400-011004-1/1333 відповідно до якого за результатами перевірки довідки про заробітну плату від 10.04.2023 року №273-Л-11-01/069.2 на ім`я « ОСОБА_4 » не встановлено розбіжностей з даними первинними документами.

Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 08.01.2025 року №084050013952 про призначення ОСОБА_1 пенсії за віком з 10.08.2023 року є чинним, позивачем не оскаржено, а тому підстав для зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 23.12.2021 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) та здійснювати виплату пенсії на вказаний нею банківський рахунок - НОМЕР_1 у АТ КБ «Приватбанк», з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у суду не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовані, відповідають вимогам законодавства та підлягають задоволенню в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26.06.2024 року №084050013952, а в іншій частині позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 6, 14, 90, 134, 139, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) про визнання протиправними дій та рішення відповідача від 26.06.2024 року №084050013952, повідомлено листом від 06.01.2025 року №272-33314/Л-02/8-1500/25 стосовно відмови у призначенні пенсії позивачці, та бездіяльність відповідача, щодо не призначення пенсії позивачки - протиправними, скасування їх та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 23.12.2021 року (з дати першого звернення за призначенням пенсії) та здійснювати виплату пенсії на вказаний нею банківський рахунок - НОМЕР_1 у АТ КБ «Приватбанк», з урахуванням індексації та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів, відповідно до норм Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 26.06.2024 року №084050013952 про відмову у призначенні пенсії.

В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Леонід СВИДА