Decision № 137313402, 10.06.2026, Odesa District Administrative Court

Справа № 420/40839/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2026 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛЛІ" до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СТІЛЛІ" звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2025/000230/2 від 29.07.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з наданих декларантом документів безсумнівно і однозначно можна встановити вартість придбаного товару, зокрема, ціна зазначена в Інвойсі відповідно до вимог Контракту. У поданих документах відсутні будь-які розбіжності та неповнота, які могли б вплинути на вартісні характеристики оцінюваного товару. Відповідач лише формально послався на ненадання повного переліку витребуваних документів, не зазначивши, які саме обґрунтовані сумніви щодо вартості товару залишились не усунутими. За таких обставин, позивач вважає, що оскаржуване рішення відповідач прийняв необґрунтовано і протиправно, а тому воно підлягає скасуванню.

Ухвалою від 15.12.2025 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою від 19.01.2026 року відмовлено у задоволенні клопотання Одеської митниці про розгляд справи № 420/40839/25 у судовому засіданні з викликом сторін у справі.

Від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що на виконання вимог статті 54 МКУ під час здійснення Одеською митницею митного контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією № 25UA500020005694U0 від 29.07.2025 року встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності та не містяться всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, та обґрунтовано у графі 33 Рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2025/000230/2 від 29.07.2025 року. Таким чином, оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Отже, як вказує відповідач, оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) № 25UA500020005694U0 від 29.07.2025 року, містились розбіжності, та не містилися всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 МКУ, були підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ», код ЄДРПОУ 44601800, зареєстроване 30.12.2021, номер запису в реєстрі 1005561020000079953, основний вид діяльності за КВЕД: 46.42 - Оптова торгівля одягом і взуттям; інші: 47.72 - Роздрібна торгівля взуттям і шкіряними виробами в спеціалізованих магазинах; 47.71 - Роздрібна торгівля одягом у спеціалізованих магазинах.

В ході здійснення зовнішньоекономічної діяльності 18.07.2022 року між RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd (Продавець) та ТОВ «СТІЛЛІ» (Покупець) укладено Контракт № 1, за умовами якого продавець зобов`язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар взуття.

Згідно з п. 1.5. Контракту № 1 номенклатура товару та ціни визначаються у Додатках до цього Контракту, які є його невід`ємною частиною.

Згідно з п. 2.1. Контракту № 1 всі ціни визначаються у пропозиціях продавця і встановлюються у Доларах США. Продавець не має права змінювати ціни з моменту надання пропозиції.

Згідно з п. 2.2. Контракту № 1 загальною вартістю Контракту є ціна всіх товарів, погоджених сторонами у Додатках протягом дії цього Контракту.

Згідно з Додатковою угодою від 19.07.2022 року до Контракту № 1 сторони вирішили викласти п. 3.1. Контракту № 1 в новій редакції: 3.1. Умови поставки: (базові умови) FOB.

30.04.2025 року на виконання умов Контракту № 1 продавцем було виставлено Інвойс № 161 з переліком товарів на загальну суму 44907,76 доларів США.

Декларантом позивача для здійснення митного оформлення товару до Одеської митниці подана митна декларація (МД) № 25UA500020005694U0 від 29.07.2025 року, відповідно до якої за умовами поставки FOB на митну територію України надійшов товар ТОВ «СТІЛЛІ», а саме:

товар № 1 - взуття жіноче, на підошві та з верхом з пластмаси, з устілкою завдовжки менш як 24см, без металевого підноска, не відносяться до спеціального спортивного взуття: - арт. C50-11, розміри 36-37 - 80 пар; - арт. C50-12, розміри 36-37 - 80 пар; - арт. C50-13, розміри 36-37 - 120 пар; - арт. C50-14, розміри 36-37 - 120 пар; - арт. C50-15, розміри 36-37 - 120 пар; - арт. C50-16, розміри 36-37 - 80 пар; - арт. C50-17, розміри 36-37 - 80 пар;

товар № 2 - взуття чоловіче, з штучним хутром, на підошві та з верхом з пластмаси, з устілкою завдовжки 24см або більше, без металевого підноска, не відносяться до спеціального спортивного взуття: - арт. LP40-2, розміри 41-45 - 424 пар; - арт. LP40-3, розміри 41-45 - 800 пар;

товар № 3 - взуття чоловіче, зі штучним хутром на підошві та з верхом з гуми або пластмаси, що закриває щиколотку, без металевого підноска, не відносяться до спеціального спортивного взуття: - арт. LP50-1, розміри 41-45 - 376 пар; - арт. LP60-1, розміри 41-45 - 480 пар; - арт. LP60-2, розміри 41-45 - 2000 пар; - арт. LP60-3, розміри 41-45 - 800 пар; - арт. L40-1, розміри 41-45 - 472 пар; - арт. L50-1, розміри 41-45 - 424 пар; - арт. L50-2, розміри 41-45 376 пар; - арт. L50-3R, розміри 41-45 - 440 пар;

товар № 4 - взуття жіноче, на підошві та з верхом з пластмаси, з устілкою завдовжки 24 см або більше, без металевого підноска, не відносяться до спеціального спортивного взуття: - арт. C50-11, розміри 38-41 - 240 пар; - арт. C50-12, розміри 38-41 - 240 пар; - арт. C50-13, розміри 38-41 - 360 пар; - арт. C50-14, розміри 38-41 - 360 пар; - арт. C50-15, розміри 38-41 - 360 пар; - арт. C50-16, розміри 38-41 - 240 пар; - арт. C50-17, розміри 38-41 - 240 пар;

Для підтвердження заявленої митної вартості товару разом з митною декларацією (МД) № 25UA500020005694U0 від 29.07.2025 року позивачем подані документи, які зазначені у графі 44 МД.

Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2025/000230/2 від 29.07.2025 року. В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що в поданих документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1) відповідно до п. 3.2. Контракту поставка товару здійснюється на підставі замовлень покупця, відомості про які відсутні; відповідно до п.3.3 Контракту замовлення вважається прийнятим за умови виставлення продавцем попереднього інвойсу, разом з цим, до митного оформлення не надано зазначених документів;

2) згідно з п.4.3 договору транспортного експедирування від 21.07.2023 №21072023-01 (далі Договір), вартість транспортно-експедиторських послуг визначається в Заявках на надання послуг, актах виконаних робіт, рахунках-фактурах. Відповідно до п. 4.8 Договору, прийом і здача робіт здійснюється на підставі акту виконаних робіт, який направляється клієнту разом з рахунком (п.п. 4.2 - 4.5 Договору). Рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг №1054, наданий до митного оформлення, датовано 27.05.2025 року, в той час як Акт виконаних робіт відсутній серед наданих до митного оформлення документів. Відповідно до вимог розділу ІІІ «Правил…», затверджених наказом МФУ від 24.05.2012 № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом згідно з частиною другою ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; -банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; -калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про розмір тарифної ставки за перевезення за одиницю виміру (вагу) товару. Калькуляцію транспортних витрат для підтвердження числового значення складової митної вартості до митного оформлення не надано;

3) в наданому до митного оформлення сертифікаті про походження товару від 15.07.2025 № 25C700001262/00728 містяться відомості щодо опису товару та коду товару (6402992900), який не відповідає задекларованим кодам товарів згідно УКТЗЕД у митній декларації, наданій до митного оформлення.

Позивач, вважаючи протиправним рішення відповідача, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить наступного.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів та зборів.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п.23, 24 ст.4 МК України митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку; митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Згідно положень Митного кодексу України митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною 2 ст.53 МК України визначений перелік документів, які декларант подає митному органу щодо підтвердження митної вартості товарів і обраний метод її визначення. Такими документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МКУ у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, перелік яких визначений в даній нормі закону.

Таким чином, митний орган має право вимагати від декларанта додаткові документи лише при наявності визначених законом підстав, чітко зазначених в ч.3 ст.53 МКУ (- розбіжності у документах, - ознаки підробки документів, - або вони не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари).

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості №UА500020/2025/000230/2 від 29.07.2025 року зазначено, що подані позивачем документи містять розбіжності.

Жодного належного та допустимого доказу того, що надані позивачем документи містять розбіжності, відповідачем не надано. Розбіжність це відсутність однаковості в документах щодо митної вартості товару. В рішенні відсутні посилання на розбіжності в наданих документах.

У той же час в договорі, декларації, Інвойсі, які є основними документами, жодних розбіжностей саме у вартості товару не міститься.

Щодо тверджень відповідача про коригування митної вартості товарів у зв`язку з не наданням замовлень та попереднього інвойсу, суд зазначає наступне.

Умови поставки за Контрактом № 1 від 18.07.2022року встановлені розділом 3. Відповідно до п. 3.2. Контракту поставка товару здійснюється партіями, що сформовані на підставі замовлень покупця та наявності товару на складі продавця. Відповідно до п.3.3 Контракту замовлення вважається прийнятим за умови виставлення продавцем попереднього інвойсу. Інвойс набирає чинності з моменту підтвердження покупцем згоди на його оплату (п.3.4 контракту).

Декларантом було подано інвойс №161 від 30.04.2025 року. Позивачем зазначено що будь-які інші замовлення чи пропозиції не підлягають документальному оформленню. При цьому суд зазначає, що відповідачем не обґрунтовано, яким чином ненадання позивачем копії замовлення впливає на митну вартість товару позивача.

Таким чином у відповідача була можливість встановити повну інформацію про поставку товару, зокрема його вартість.

Щодо не надання документів для підтвердження числового значення складової митної вартості до митного оформлення у повному обсязі, а саме щодо транспортно-експедиторських послуг в частині на надання акту виконаних робіт, суд зазначає наступне.

Стаття 53 МК України передбачає надання документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Наведена норма не встановлює конкретних вимог щодо виду таких документів. Відповідач посилається на наказ МФУ № 599 від 24.05.2012 року, відповідно до якого для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: -рахунок-фактура (акт виконаних роб іт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів. Відповідно до п. 4.3. Договору транспортного експедирування №21072023-01 від 21.07.2023року, вартість транспортно-експедиторських послуг за даним договором узгоджується сторонами шляхом підписання Заявки до даного договору, також може бути визначена, зокрема, у рахунках-фактури та інших документах, погоджених сторонами. У разі, якщо такі документи (заявка на надання послуг, рахунок-фактура і т.п.) підписані тільки однією стороною, однак сторони фактично приступили до виконання своїх зобов`язань за договором в частині тієї чи іншої послуги, передбаченої таким документом, це є достатнім для виставлення рахунку за надані послуги.

На підтвердження транспортних витрат декларантом було надано відповідачу Рахунок на оплату №1054 виставлений ТОВ «ІНТЕР ТРАНС ЛОДЖІСТІК», який містить детальну вартість кожного виду транспортних витрат та охоплює транспортні послуги за весь маршрут транспортування товарів від постачальника до митної території України. Надання виставленого рахунку на підтвердження транспортних витрат повністю узгоджується з МК України, наказом МФУ № 599 від 24.05.2012 року та умовами договору. При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду викладені у постанові від 31.05.2019 року у справі № 804/16553/14, в якій Верховний суд зазначив, що «якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів».

Суд також враховує правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 07.07.2023 року у справі № 803/718/17.

МК України не визначено вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не визначено, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому рахунок на оплату, який містить вартість кожного виду транспортних витрат є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Отже суд дійшов висновку, що митному органу надано пакет документів, передбачений Митним кодексом та наданий рахунок на оплату підтверджує розмір витрат на перевезення.

Щодо сертифікату про походження товару від 15.07.2025 № 25C700001262/00728, в якому містяться відомості щодо коду товару - 6402992900, суду зазначає наступне, що у відповідному сертифікаті зазначено, його виготовлено RUIAN TONGQI SHOES CO., Ltd,, порт відправлення Ningbo, спосіб доставки - морем до України, отримувач товару, кількість товару, дата та номер інвойсу та зазначено спірний код товару.

Згідно з п. 2 Порядку ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності (Постанова КМУ від 21.05.2012 № 428), УКТЗЕД є товарною номенклатурою Митного тарифу України, затвердженого Законом України Про Митний тариф України, що використовується для цілей тарифного та інших видів регулювання зовнішньоекономічної діяльності, ведення статистики зовнішньої торгівлі та здійснення митного оформлення товарів.

Суд вказує, що зазначені обставини не впливають на вартість товару, оскільки не містить вартісних показників товару.

Згідно з пунктом 3 статті 53 МК України митний орган має право у виняткових випадках на витребування додаткових документів.

Перелік товарів вважається узгодженим у разі підтвердження з боку покупця інвойсу відповідно до розд. 3 Контракту. Відповідний інвойс було надано. Будь-які інші замовлення чи пропозиції не підлягають документальному оформленню (Контрактом не передбачено).

При цьому відомості із сертифікату походження товарів не впливають на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ввезений на митну територію України товар. Розбіжності щодо експортера у сертифікату походження товарів не обґрунтовують сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів та не містять об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню щодо числової вартості товару.

Судом встановлено, що подані позивачем контролюючому органу документи у їх сукупності, ідентифікуються як такі, за якими можна встановити вартість придбаного товару, зокрема, ціна зазначена в Інвойсі відповідно до вимог Контракту. У поданих документах відсутні будь-які суперечності та неповнота, які могли б вплинути на вартісні характеристики оцінюваного товару.

В свою чергу, посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних ЄАІС не є доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта усіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також Інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду від 21.02.2018 у справі №820/17417/14 та від 04.09.2018 у справі №818/1186/17.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначення за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідачем не доведено, що зазначені ним недоліки щодо умов поставки вплинули чи могли вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару.

Суд вважає, що позивачем при здійсненні імпортування товару на митну територію України на підтвердження заявленої ним митної вартості товару було надано пакет документів у відповідності до переліку, закріпленого ч. 2 ст. 53 МК України.

При цьому, відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації. Обов`язок доведення обґрунтованості такого сумніву митним органом констатований в постанові Верховного Суду від 06.03.2019р. у справі №809/278/17.

Суд звертає увагу на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 20.02.2018р. у справі №809/1884/16, згідно якої посилання відповідача на те, що сума, яка зазначена в рахунку-фактурі (інвойсі), поданому декларантом, не була підтверджена, є безпідставними, оскільки положення ст. 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару.

Доводи відповідача про те, що підставою для коригування митної вартості товару слугувало спрацювання системи управління ризиками не заслуговують на увагу, з огляду на те, що спрацювання системи є лише рекомендацією посадовій особі митного органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів.

Окрім цього, згідно позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 11.09.2012р. в справі №21-262а12, та Верховного Суду, викладеної в постанові від 30.10.2018р. у справі №826/25605/15, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

При цьому, митним органом жодним чином не спростовано контрактну ціну оцінюваних товарів, об`єктивну можливість і спроможність відповідача визначити на підставі наданих позивачем документів зазначену ціну товарів, а також рівень митної вартості товарів за ціною договору за правилами, визначеними у ст. 58 МК України. Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Крім іншого, суд акцентує увагу на тому, що відповідачем не доведено наявності підстав для застосування другорядних методів визначення митної вартості, а саме резервного методу.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів не містить жодних пояснень з боку митного органу щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та інформації і джерел, які використовувались митницею при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів всупереч положенням п.п.2, 4 ч. 2 ст.55 МК України.

Згідно з наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 р. Про затвердження форми рішення про коригування митної вартості товарів, Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів та Переліку додаткових складових до ціни договору митницею при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

В оскаржуваному рішенні не визначено, яка з перелічених у ч. 2 ст. 58 МК України підстав у даному випадку стала причиною неможливості застосування першого методу, яка складова частина митної вартості товару не піддається обчисленню, або непідтверджена документально, чи неправильно обрахована, що позбавляло позивача можливості надати належні документи чи обґрунтування.

Таким чином, дослідивши надані позивачем для митного оформлення документи, копії яких містяться у матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позивач надав усі документи, необхідні для визначення митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість та її складові.

У свою чергу, відповідач не підтвердив належними доказами обставин надання неповних відомостей, а також існування розбіжностей, неточностей, які б впливали на рівень митної вартості товарів, ознак підробки цих документів або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UА500020/2025/000230/2 від 29.07.2025 року.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань підлягають стягненню на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 5341,43 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СТІЛЛІ" (адреса: площа Грецька, 1, оф. 201-Б, м. Одеса, 65026, код ЄДРПОУ 44601800) до Одеської митниці (адреса: вул. Івана та Юрія Лип, 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ 44005631) задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500020/2025/000230/2 від 29.07.2025 року.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТІЛЛІ» витрати зі сплати судового збору в розмірі 5341,43 (п`ять тисяч триста сорок одна гривня 43 копійки).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В. Андрухів