Єдиний державний реєстр судових рішень Справа 688/1336/26
№ 2/688/1246/26
Рішення
Іменем України
11 червня 2026 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
у складі: головуючого - судді Цідик А.Ю.,
за участю: секретаря судового засідання Романової Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань у м. Шепетівка цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
1.Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до суду з позовом та просило ухвалити рішення, яким стягнути із ОСОБА_1 на його користь заборгованість за кредитним договором №8785216 від 20.02.2025 у розмірі 43912 грн, з яких: 19960 грн - заборгованість за основним боргом; 23952 грн - заборгованість за відсотками, а також стягнути судові витрати в сумі 2662,40 грн судового збору та 7000 грн витрат на правову допомогу.
В обґрунтування позову посилається на те, що 20.02.2025 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» кредитний договір №8785216 за умовами якого фінансова установа зобов`язується надати позичальнику кредитні кошти у сумі 16000 грн, а позичальник зобов`язана повернути надані кошти кредитодавцю, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання у повному обсязі, визначені договором.
14.03.2025 відповідач уклала з ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» додаткову угоду до кредитного договору №8785216 за умовами якої фінансова установа зобов`язується надати позичальнику додаткові кредитні кошти у сумі 5000 грн.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання за умовами договору виконало та надало відповідачу кредитні кошти, однак в подальшому відповідач не виконала свої зобов`язання щодо повернення наданого їй кредиту.
03 грудня 2025 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу №03122025, відповідно до умов якого до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8785216 від 20.02.2025.
Таким чином, за вказаним договором факторингу до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за зобов`язанням відповідача по вищевказаному договору.
Оскільки позичальник не виконує свої зобов`язання добровільно, товариство звернулося до суду за захистом своїх прав.
Представник позивача у судове засідання не з`явилася, про дату, час і місце судового засідання повідомлена належним чином, у позовній заяві просила проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідач та представник відповідача у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином. Представник відповідача подала до суду відзив на позов, у якому просила відмовити у задоволенні позову, заперечила щодо позовних вимог, посилаючись на те, що в матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують факт перерахування кредитних коштів на картку відповідача та отримання їх нею. Також відсутня будь-яка заява ОСОБА_1 на отримання кредиту, в якому зазначені відомості щодо її електронного підпису. Твердження позивача про надання відповідачу коштів за кредитним договором №984857402 є припущенням. Також, позивачем не надано розрахунку заборгованості, який надасть можливість перевірити правильність нарахування відсотків, а доданий ним розрахунок заборгованості не є належним доказом.
Крім того, відсутні докази відступлення права вимоги за даним кредитним договором, а передача боргу за договором відступлення на певну суму не підтверджує обґрунтованість такого боргу. А тому позивачем не доведено факту набуття права вимоги за кредитним договором укладеного між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 . Заперечила щодо заявленого представником позивача розміру витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 грн, просила у разі задоволення позову стягнути з відповідача 3000 грн витрат на правничу допомогу. Просила проводити розгляд справ без участі сторони відповідача.
Представник позивача подала до суду відповідь на відзив, у якому зазначила, що позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №8785216, що був укладений між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 та просила задовольнити позовні вимоги повністю.
2. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою суду від 01.04.2026 відкрито спрощене позовне провадження, справу призначено до судового розгляду по суті на 06.05.2026. 07.05.2026 представник позивача подала до суду заяву про долучення до матеріалів справи доказів, а саме додаткової угоди від 14.03.2025 до кредитного договору №8785216 від 20.02.2025. 07.05.2026 від представника відповідача до суду надійшов відзив на позов. 07.05.2026 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив. Ухвалою суду від 08.05.2026 витребувано з АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» інформацію про те, чи було емітовано банківську картку № НОМЕР_1 на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), якщо так, то надати повний номер картки № НОМЕР_1 , ідентифікаційні дані власника платіжної картки № НОМЕР_1 , надати інформацію про надходження на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 16000 грн за період з 20.02.2025 по 25.02.2025, надати інформацію про надходження на картковий рахунок № НОМЕР_1 грошових коштів у сумі 5000 грн за період з 14.03.2025 по 19.03.2025 та виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної картки № НОМЕР_1 за період з 20.02.2025 по 25.02.2025 та за період з 14.03.2025 по 19.03.2025, інформацію про фінансовий номер телефону за картковим рахунком № НОМЕР_1 та чи міститься в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) інформація про номер телефону НОМЕР_3 , судове засідання відкладено на 09.06.2026. 02.06.2026 від АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» надійшло повідомлення №КНО-07.8.5/8491 БТ від 15.05.2026 з випискою по рахунку ОСОБА_1 та звітом по транзакціях.
3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Між сторонами виникли правовідносини щодо заборгованості за кредитним договором, які регулюються нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Судом встановлено, що 20.02.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8785216, який підписано електронним підписом позичальника 20.02.2025 10:32:16, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора А7460 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 10 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Згідно з п. 1 договору про надання споживчого кредиту сума кредиту становить 16000 грн, кредит надається строком на 360 днів, періодичність платежів - кожні 30 днів, тип процентної ставки - фіксована, стандартна процентна ставка становить 1% за кожен день користування кредитом в межах строку кредиту, знижена процентна ставка - 0,20%.
Відповідно до п. 2.1. кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 , реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
Згідно з п. 2.4. кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» суми кредиту за реквізитами, згідно п. 2.1 кредитного договору.
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (п.п. 9.8 кредитного договору), які розмішені на сайті товариства/в мобільному застосунку «CreditPlus». Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтверджує, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватися цих правил.
Факт перерахування кредитних коштів первісним кредитором у розмірі 16000 грн на рахунок відповідача підтверджується випискою по рахунку від 15.05.2026, повідомленням АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» №КНО-07.8.5/8491 БТ від 15.05.2026.
Відповідно до п.п. 3 п. 4.1 кредитного договору товариство має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача, але з обов`язковим повідомленням споживача про таке відступлення протягом 10 робочих днів із дати такого відступлення у спосіб, визначений частиною першою статті 25 Закону України «Про споживче кредитування», що забезпечить доведення до відома споживача такого факту.
14.03.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду до кредитного договору №8785216, яку підписано електронним підписом позичальника 14.03.2025 11:47:37, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора С7347 і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, який зазначений п. 9 додаткової угоди, реквізити та підпис сторін.
За умовами додаткової угоди сторони збільшили суму кредиту на 5000 грн, загальна сума отриманого кредиту за кредитним договором №8785216 становить 21000 грн, стандартна процентна ставка становить 1% за кожен день користування кредитом в межах строку кредиту, знижена процентна ставка - 0,93%.
Сторони погодили, що дана додаткова угода є невід`ємною частиною кредитного договору.
Факт перерахування кредитних коштів первісним кредитором у розмірі 5000 грн на рахунок відповідача підтверджується випискою по рахунку від 15.05.2026, повідомленням АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» №КНО-07.8.5/8491 БТ від 15.05.2026.
03 грудня 2025 року ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» уклали договір факторингу №03122025 відповідно до умов якого до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8785216 від 20.02.2025.
Відповідно до п. 1.2. перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта прийому-передачі реєстру боржників згідно з Додатку №3, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
Таким чином, за вказаним договором факторингу до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги за зобов`язанням відповідача по вищевказаному договору.
З наданого розрахунку заборгованості слідує, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №8785216 від 20.02.2025 станом на день подання позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 43912 грн, з яких: 19960 грн - заборгованість за основним боргом; 23952 грн - заборгованість за відсотками.
Вказані обставини підтверджуються письмовими доказами: копією кредитного договору №8785216 від 20.02.2025; копією додаткової угоди від 14.03.2025 до кредитного договору №8785216 від 20.02.2025; копією договору факторингу №03122025 від 03.12.2025; випискою по рахунку від 15.05.2026, повідомленням АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» №КНО-07.8.5/8491 БТ від 15.05.2026; розрахунком заборгованості та іншими доказами у справі.
4. Застосовані норми права.
За змістом ч.ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якого договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
В силу ч. 1 ст. 1048 цього ж Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Статтею 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.
Пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором (статті 514 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.
Згідно з статтею 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
5. Оцінка суду.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
З врахуванням встановлених судом обставин справи та досліджених доказів, суд дійшов висновку про укладеність вищевказаного кредитного договору між відповідачем та відповідною фінансовою установою, невиконання позичальником своїх зобов`язань щодо повернення, отриманих в борг коштів та наявності в неї боргових зобов`язань перед позивачем, який набув прав вимоги за вищевказаним кредитним договором за договором факторингу.
20.02.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №8785216, який підписано електронним підписом позичальника 20.02.2025 10:32:16, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора А7460 про що зазначено в п. 10 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Також, 14.03.2025 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем було укладено додаткову угоду до кредитного договору №8785216, яку підписано електронним підписом позичальника 14.03.2025 11:47:37, що відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора С7347 про що зазначено в п. 9 додаткової угоди, реквізити та підпис сторін.
Факт перерахування кредитних коштів первісним кредитором у розмірі 16000 грн та 5000 грн на рахунок відповідача підтверджується випискою по рахунку від 15.05.2026, повідомленням АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» №КНО-07.8.5/8491 БТ від 15.05.2026. Також, даними доказами підтверджується факт належності ОСОБА_1 банківської картки № НОМЕР_4 на яку первісним кредитором за умовами кредитного договору було надано кредитні кошті в загальному розмірі 21000 грн.
Отже, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором №8785216 від 20.02.2025 у розмірі 43912 грн, з яких: 19960 грн - заборгованість за основним боргом; 23952 грн - заборгованість за відсотками.
Доводи сторони відповідача про те, що позивач не набув прав вимоги за вищевказаними кредитними договорами за договорами факторингу суд відхиляє.
Так, на підтвердження переходу права вимоги позивач долучив до матеріалів справи договір факторингу №03122025 від 03.12.2025, невід`ємними частинами якого є акт прийому-передачі реєстру боржників від 03.12.2025 та реєстр боржників до договору факторингу №03122025 від 03.12.2025.
Вказані документи підтверджують перехід права вимоги за кредитними договорами до позивача, а тому доводи відповідача в цій частині є безпідставними.
6. Розподіл судових витрат.
Згідно із ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2662,40 грн, позов задоволено повністю, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2662,40 грн судового збору.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Доказами в цивільному у судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України).
За правилами оцінки доказів, встановлених статтею 89 ЦПК України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо. Такого висновку дійшла ВП ВС у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 7000 грн, на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, додаткову угоду №25771507324 від 21.01.2026 до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026.
Судом встановлено, що 20.01.2026 між ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» та адвокатським бюро «Тимошенко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02.
Згідно акта прийому-передачі наданих послуг до договору №20/01/26-02 від 20.01.2026 про надання правової допомоги, складеного 06.03.2026 та підписаного сторонами, ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» прийняло послуги, надані ОСОБА_2 , в т.ч. - вивчення матеріалів справи, вартість якої становить 1000 грн; складання позовної заяви про стягнення заборгованості, вартість якої становить 5000 грн; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації - 500 грн; підготовка клопотання про витребування доказів - 500 грн.
При визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч.ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Розгляд справи проведено без участі сторін.
Як видно із акта прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги послуги, які надавалися адвокатом складаються з складання та підготовки позовної заяви, вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації та підготовка клопотання про витребування доказів.
Вивчення матеріалів справи, підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації та підготовка клопотання про витребування доказів на суму 2000 грн охоплюються послугою складення позовної заяви, тому не можуть вважатися фактично понесеними як окремий вид роботи, виконаної адвокатом.
Враховуючи наведене, суд вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі не є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих ним послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та враховуючи заперечення сторони відповідача, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 3000 грн, які слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст. 141, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 207, 526, 610, 626, 628, 633-634, 638, 1048-1049, 1054-1055 Цивільного кодексу України, суд
ухвалив:
Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №8785216 від 20.02.2025 у розмірі 43 912 (сорок три тисячі дев`ятсот дванадцять) грн, з яких прострочена заборгованість за тілом кредиту - 19960 грн, відсотки за користування кредитом - 23952 грн.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» 3000 грн витрат на правову допомогу та 2662,40 грн судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
На рішення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
позивач - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (вул. Рогнідинська, буд. 4, літ. А, оф. 10, м. Київ, ЄДРПОУ 43541163);
відповідач - ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Суддя Алла ЦІДИК
The court decision No. 137309321, Shepetivka City and District Court of Khmelnytskyi Oblast was adopted on 11.06.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Decision. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find key information quickly.
This decision relates to case No. 688/1336/26. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: