Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 444/2228/26
Провадження № 4-с/444/8/2026
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 червня 2026 року Жовківський районний суд Львівської області у складі:
головуючий суддя Оприск З. Л.
секретар судового засідання Будзан Н.В.
під час розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Жовкві Львівської області цивільної справи за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Баірової Наталії Михайлівни,
в с т а н о в и в:
Скаржник звернувся до суду із даною скаргою 18.05.2026 року.
Скаргу скаржник мотивувала наступним. ОСОБА_1 , є боржником у виконавчих провадженнях № 78748648 та № 77943635, що перебувають у провадженні приватного виконавця Баірової Наталії Михайлівни. У межах зазначених виконавчих проваджень накладено арешт на його банківські рахунки, у тому числі рахунок, на який надходить грошове забезпечення як військовослужбовця Збройних Сил України. Вказав, що фактичне блокування доступу до коштів унеможливлює отримання ним заробітку за проходження військової служби, що є єдиним джерелом його доходу, та позбавляє його можливості забезпечувати власне існування та утримувати сім`ю. На його утриманні перебувають дружина та малолітня дитина, яких він зобов`язаний утримувати матеріально. Зазначив, що накладений арешт фактично блокує доступ до грошового забезпечення військовослужбовця. Просив визнати протиправними дії приватного виконавця Баірової Наталії Михайлівни щодо накладення арешту на рахунок, на який надходить грошове забезпечення військовослужбовця; Скасувати арешт у частині коштів, що надходять як грошове забезпечення (заробітна плата військовослужбовця); Зобов`язати забезпечити можливість безперешкодного отримання ним грошового забезпечення як військовослужбовцем Збройних Сил України; Виконання рішення суду у виконавчих провадженнях № 78748648 та № 77943635 здійснювати шляхом стягнення коштів у встановленому законом порядку без блокування рахунку для отримання грошового забезпечення.
Скаржник в судове засідання не прибув, хоча був належно повідомлений про час та місце його проведення, про причини неявки суд не повідомив.
Приватний виконавець в судове засідання не прибув, хоча був належно повідомлений про час та місце його проведення, однак подав письмові пояснення щодо скарги, в яких заперечив проти її задоволення.
У судовому засіданні було досліджено наявні в матеріалах справи письмові докази та встановлено наступне.
На виконанні у приватного виконавця Баірової Н.М. знаходиться зведене виконавче провадження № 80309054 з примусового виконання: 1) виконавчого листа № 444/4453/24 виданого 04.07.2025 Жовківським районним судом Львівської області про: стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" заборгованості за кредитним договором N 458293-КС-002 про надання кредиту від 25.02.2023 року у розмірі 39 021 (тридцять дев`ять тисяч двадцять одна) гривня 09 копійок, з яких 10 000 грн. 00 коп. - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 29 021 грн. 09 коп. - сума прострочених платежів по процентах. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" судовий збір в розмірі 2358 (дві тисячі триста п`ятдесят вісім) гривень 21 копійка; 2) виконавчого листа № 444/2522/24 виданого 28.02.2025 Жовківським районним судом Львівської області про: стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, буд.26, офіс 407, ЄДРПОУ 38548598) заборгованість за Договором про відкриття кредитної лінії №1147-9449 від 29.01.2023 року в розмірі 64 972,00грн. (шістдесят чотири тисячі дев`ятсот сімдесят дві гривні), що складається з 16800,00грн. простроченої заборгованості за кредитом, 48 172,00грн. простроченої заборгованості за нарахованими процентами, 2422,40грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору. Вказане підтверджується копіями облікових карток виконавчих проваджень, виконавчих листів, постанов про відкриття виконавчого провадження.
У вказаному виконавчому провадженні № 80309054 приватним виконавцем Баіровою Н.М. винесено постанову про арешт коштів боржника ВП№ 78748648 від 06.08.2025; ВП№ 77943635 від 01.05.2025; ВП№ 77943635 від 07.05.2026, якими накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/ електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику, що підтверджується копіями постанов про арешт коштів боржника.
Скаржник перебуває на військовій службі за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 з 21.03.2026 року, що підтверджується копією довідки № 58/9022 від 17.04.2026 року, виданої ВЧ НОМЕР_1 .
01.05.2026 на адресу приватного виконавця надійшла заява від боржника ОСОБА_1 про визначення поточного рахунку у банку для здійснення видаткових операцій на рахунку НОМЕР_2 у АТ КБ «ПРИВАТБАНК», що підтверджується її копією.
01.05.2026 у відповідності до положень пункту 102 Перехідних та прикінцевих положень Закону України «Про виконавче провадження» приватним виконавцем Баіровою Н.М. визначено зазначений рахунок для здійснення видаткових операцій, про що винесена постанова ВП№77943635, що підтверджується копією відповідної постанови приватного виконавця від 01.05.2026 року.
Судом також досліджено копію свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 .
Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, а відтак, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Відповідно до ч.1 ст. 74 Закону України від Про виконавче провадження рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до частин першої та другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Зокрема виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
У статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.
Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що знаходяться на рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, небанківські надавачі платіжних послуг, емітенти електронних грошей, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про накладення арешту на кошти, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повернути постанову виконавця без виконання в частині накладення арешту на такі кошти, що знаходяться на рахунках, із зазначенням причини її повернення.
Статтею 73 Закону України «Про виконавче провадження» передбачений перелік коштів, на які не може бути звернено стягнення.
Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.
Згідно зі статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника звертається у разі відсутності в боржника коштів на рахунках у банках чи інших фінансових установах, відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, а також у разі виконання рішень про стягнення періодичних платежів. За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19 травня 2020 року у справі № 905/361/19 (провадження № 12-28гс20) зазначила про те, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Також виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом (частина четверта статті 59 Закону України «Про виконавче провадження»).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 756/8815/20 (провадження № 14-218цс21) вказано, що виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.
Таким чином, відповідно до чинного законодавства саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі знаходження на рахунку коштів, накладення арешту на які заборонено, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Судом в даній справі встановлено, що банк не повідомляв приватного виконавця про спеціальний режим коштів боржника та не повертав постанову без виконання відповідно до вимог частини третьої статті 52 Закону України «Про виконавче провадження».
Суду не надано достатніх належних та допустимих доказів також і того, що сам боржник ОСОБА_1 надав приватному виконавцю документів про те, що його рахунок має спеціальний режим використання, чи того, що кошти на ньому є коштами, на які заборонено звертати стягнення, незважаючи на те, що був обізнаним про наявність невиконаних рішень суду та виконавчих проваджень щодо примусового виконання цих рішень, про що свідчить відповідь №4508952 про наявність зареєстрованого Електронного кабінету ЄСІТС, також повідомлення про доставку документу з АСВП №8050691 від 01.08.2025 про отримання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№78748648 та повідомлення про доставку документу з АСВП №6216136 від 01.05.2025 про отримання постанови про відкриття виконавчого провадження ВП№77943635.
Також суд звертає увагу на те, що скаржником в своїй скарзі не вказано про скасування арешту якого саме рахунку він просить.
Пунктом 10-2 розділу ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що на період дії воєнного стану в України фізичні особи - боржники, на кошти яких накладено арешт органами державної виконавчої служби, приватними виконавцями, можуть здійснювати видаткові операції з поточного рахунку на суму в розмірі, що протягом одного календарного місяця не перевищує двох розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на 1 січня поточного календарного року, а також сплачувати податки, збори без урахування такого арешту, за умови що такий поточний рахунок визначений для здійснення видаткових операцій у порядку, встановленому цим підпунктом. Звернення стягнення у межах зазначеної суми на такому рахунку не здійснюється.
Суд звертає увагу на те, що боржник скористався своїм правом та йому було визначено поточний рахунок для здійснення видаткових операцій, що спростовує його твердження про те, що накладений арешт фактично блокує доступ до грошового забезпечення військовослужбовця.
Будь-яких інших порушень прав скаржника чи фактів того, що оскаржувані рішення приватного виконавця були вчинені не відповідно до закону, не в межах повноважень державного виконавця судом встановлено не було.
За таких обставин, враховуючи те, що судом встановлено, що рішення та дії приватного виконавця були прийняті та вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця і право заявника не було порушено, у задоволенні скарги потрібно відмовити повністю.
Керуючись ст.447 ЦПК України, ст. 37, 52, 74 Закону України «Про виконавче провадження», суд
постановив:
В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця Баірової Наталії Михайлівнивідмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема, на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається Львівському апеляційному суду.
Головуючий Оприск З. Л.
The court decision No. 137307808, Zhovkva District Court of Lviv Oblast was adopted on 11.06.2026. The procedural form is Civil, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find necessary data conveniently.
This decision relates to case No. 444/2228/26. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: