Court ruling № 137259089, 04.06.2026, Saksahanskyi District Court of Kryvyi Rih City

Справа № 214/7895/24

1-кп/214/217/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023040000000469 від 28.08.2023, відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.301-1, ч.3 ст.303 КК України, ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.303, ч.1 ст.307, ч.2 ст.307 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває вищезазначене кримінальне провадження.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 подав до суду письмове клопотання про зміну запобіжного заходу його підзахисному із застави на особисте зобов`язання, яке в судовому засіданні підтримав та просив задовольнити, при цьому, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну місця свого проживання; утримуватись від спілкування зі свідками, експертами у цьому кримінальному провадженні. Також сторона захисту просить повернути ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заставу в розмірі 454 200 грн. 00 коп., яка була внесена згідно з платіжною інструкцією (код документу 9335-7355-1291-0155) від 11 березня 2024 року за обвинуваченого ОСОБА_4 на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області.

В обґрунтування своїх вимог захисник вказав, що ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня 2024 року до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 05 травня 2024 року включно, з визначенням застави в сумі 454 200 грн. 00 коп.

В подальшому застодавецем ОСОБА_8 була внесена визначена ухвалою суду застава у розмірі 454 200 грн. 00 коп., згідно з платіжною інструкцією (код документу 9335-7355-1291-0155) від 11 березня 2024 року, та ОСОБА_4 було звільнено з-під варти під заставу. Під час судового розгляду кримінального провадження ОСОБА_4 та за час дії запобіжного заходу у вигляді застави не порушував умови запобіжного заходу та покладенні на нього процесуальні обов`язки, іншого кримінального правопорушення не вчинив, внесена застава в дохід держави не зверталась. Обвинувачений ОСОБА_4 належно виконував та виконує покладені на нього процесуальні обов`язки під час досудового розслідування та судового розгляду, не намагався уникнути досудового розслідування або суду. Крім того, ОСОБА_4 має міцні соціальні зв`язки, а раніше встановлені ризики зі спливом часу зменшились, а отже, відсутні підстави вважати, що ОСОБА_4 має на меті переховуватись від суду та може вплинути на свідків, що свідчить про відсутність підстав для подальшого застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави, виходячи з принципів розумності, положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, сторона захисту вважає, що раніше встановлені ризики на теперішній час повністю нівельовані, а тому достатнім буде застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу йому із застави на особисте зобов`язання, посилаючись на зазначені останнім обставини.

Застодавець ОСОБА_8 в судовому засіданні підтримала клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 із застави на особисте зобов`язання, а також просила повернути їй заставу у розмірі 454 200 грн. 00 коп., внесену на рахунок ТУ ДСА України в Дніпропетровській області згідно з платіжною інструкцією (код документу 9335-7355-1291-0155) від 11 березня 2024 року, оскільки на теперішній час вона не працює, не має засобів для існування, а внесені нею кошти були взяті з її банківського рахунку, де зберігались, що підтверджується наданими нею відповідними документами. Внесені кошти були отримані від продажу нею її автомобіля. Перед затримання ОСОБА_4 , вона мала близькі стосунки з останнім, який періодично проживав у її квартирі, де під час проведення досудового розслідування був проведений обшук, а отже, вона вирішила внести заставу за обвинуваченого ОСОБА_4 . На теперішній час вона не має будь-яких взаємовідносин з обвинуваченим ОСОБА_4 .

Прокурор в судовому засіданні заперечував проти клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 із застави на особисте зобов`язання. При цьому прокурор вказав, що раніше встановлені ризики не зменшились або взагалі не зникли, оскільки вони продовжують існувати, а застава у визначеному розмірі стримує обвинуваченого ОСОБА_4 від порушення процесуальних обов`язків та зобов`язує з`являтися до суду, враховуючи, що судовий розгляд кримінального провадження не завершений. Крім того, відносно ОСОБА_4 здійснюється досудове розслідування в іншому кримінальному провадженні за ст.190 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_6 в режимі відеоконференції підтримав клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 із застави на особисте зобов`язання та повернення застави застодавцю ОСОБА_8 .

Вислухавши учасників судового провадження, дослідивши письмові докази та матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч. 1, 2, 3 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію.

Законодавець виділив окремою групою у системі заходів забезпечення кримінального провадження запобіжні заходи. Запобіжними заходами, відповідно до ч.1 ст.176 КПК, є: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

Відповідно до вимог ч.ч.1, 2, 3 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу (ч.11 ст. 182 КПК України).

Судом встановлено, що ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07 березня 2024 року до ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, до 05 травня 2024 року включно, з визначенням застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, тобто в сумі 454 200 грн. 00 коп., та, в разі внесення застави, із покладенням на строк до 05 травня 2024 року обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

В подальшому застодавецем ОСОБА_8 була внесена визначена ухвалою суду застава у розмірі 454 200 грн. 00 коп., згідно з платіжною інструкцією (код документу 9335-7355-1291-0155) від 11 березня 2024 року, та ОСОБА_4 було звільнено з-під варти.

З моменту внесення застави на підозрюваного ОСОБА_4 були покладені обов`язки визначені ухвалою слідчого судді строком на два місяці, які неодноразово продовжувались.

В свою чергу, з урахуванням ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані стороною обвинувачення в кримінальному провадженні докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, ніж застава.

Відповідно до вимог ч.4 ст.194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Покладаючи в основу обґрунтованості наявність ризиків прокурор посилається на тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому ОСОБА_4 , за умови доведеності його вини у вчинені інкримінованих йому злочинів, які є тяжкими злочинами, проте, сама лише тяжкість вчинених злочинів, хоча і є визначаючим елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності обрання запобіжного заходу.

Доказів неявки до прокурора або суду, та порушення обвинуваченим ОСОБА_4 обов`язків, які раніше встановлювались ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 вересня 2024 року, дія яких неодноразово продовжувалася судом, до суду не надано.

При цьому, встановлено, що термін дії ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 01 листопада 2024 року про чергове продовження строку дії обов`язків, передбачених п.п.2-4, 8 ч.5 ст.194 КПК України, покладених у даному кримінальному провадженні на обвинуваченого ОСОБА_4 закінчився 30 грудня 2024 року.

Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого певних обов`язків, передбачених ч.6 ст.194 КПК України, де визначено, що строк покладання даних обов`язків становить не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може продовжуватися за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК України. Після закінчення строку, в тому числі продовженого, в межах якого на підозрюваного, обвинуваченого були покладені відповідні обов`язки, ухвала про застосування запобіжного заходу в цій частині припиняє свою дію і обов`язки скасовуються.

Разом з цим, в наведених прокурором запереченнях з приводу клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання, відсутні будь-які докази того, що обвинувачений ОСОБА_4 з 30 грудня 2024 року по день розгляду клопотання захисника ОСОБА_5 (04 червня 2026 року), міг переховуватись від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, або перешкоджав даному кримінальному провадженні іншим чином, а тому, зазначені прокурором ризики, передбачені п.п. 1, 2, 4 ч.1 ст.177 КПК України, як підстави для врахування для продовження застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_4 є недостатньо необґрунтованими.

При цьому, суд вважає, що продовжує існувати ризик, передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме, можливість обвинуваченого ОСОБА_4 незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

В свою чергу, на даному етапі судового провадження суд не вирішує питання про оцінку доказів для визнання обвинуваченого ОСОБА_4 винуватим чи невинуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, адже судове провадження наразі не завершено, докази сторін в повному обсязі судом не досліджено, і відповідно до ст.94 КПК України суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, має оцінити після завершення дослідження кожного доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Отже, суд вважає, що прокурором не доведені обставини, які виправдовують подальше застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатний осіб, тобто в сумі 454 200 грн. 00 коп., враховуючи тривалість судового провадження.

При цьому, суд вважає, що посилання прокурора на схильність ОСОБА_4 до вчинення інших кримінальних правопорушень не є достаньо переконливим, враховуючи, що запобіжний захід у вигляді застави не може запобігти ризику вчинення ОСОБА_4 іншого кримінального правопорушення.

В свою чергу, суд вважає необхідним врахувати, що обтяження за запобіжним заходом у виді застави несе застодавець ОСОБА_8 , яка на час розгляду клопотання сторони захисту не перебуває з обвинуваченим ОСОБА_4 у будь-яких взаємовідносинах, які б породжували зобов`язання між останніми, а отже, об`єктивно вона не здатна, виконувати обов`язки із забезпечення належної поведінки ОСОБА_4 та його явки за викликом до суду, що виключає застосування до ОСОБА_4 наслідків, у випадку невиконання процесуальних обов`язків обвинуваченим ОСОБА_4 під час судового розгляду цього кримінального провадження.

При цьому, суд вважає, що прокурором доведено, а стороною захисту не спростовано, що обставини, передбачені п.п.1, 2 ч.1 ст.194 КПК України, продовжують існувати, але не доведено існування обставини, передбаченої п.3 ч.1 цієї статті, а отже, клопотання сторони захисту про застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, що був застосований, підлягає задоволенню та зміні запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання щодо обвинуваченого ОСОБА_4 , при цьому на останнього необхідно покласти обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України, необхідність покладення яких встановлена з наведених прокурором обставин.

Таким чином, враховуючи вимоги ч.11 ст.182 КПК України, приймаючи до уваги прийняте судом рішення про зміну запобіжного заходу із застави на особисте зобов`язання, суд вважає за можливе повернути заставодавцю ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з рахунку отримувача (IBAN) НОМЕР_1 , код отримувача 26239738, заставу в розмірі 454 200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) грн. 00 коп., яка була внесена згідно з платіжною інструкцією (код документу 9335-7355-1291-0155) від 11 березня 2024 року за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.03.2024.

На підставі викладеного, керуючись положеннями ст.ст.177, 178, 179, 182, 194, 202, 331, 372, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу задовольнити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід із застави на особисте зобов`язання, строком на 60 (шістьдесят) днів, тобто до 02 серпня 2026 року.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 (шістьдесят) днів, тобто до 02 серпня 2026 року наступні обов`язки:

- прибувати по першому виклику до суду на визначений ними час;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання (перебування) та реєстрації;

- утримуватися від спілкування з будь-яким свідком в даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених обов`язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Контроль за виконанням особистого зобов`язання покласти на прокурора.

Повернути ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з рахунку отримувача (IBAN) НОМЕР_1 , код отримувача 26239738, заставу в розмірі 454 200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті) гривень 00 копійок, яка була внесена згідно з платіжною інструкцією (код документу 9335-7355-1291-0155) від 11 березня 2024 року за ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі ухвали Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 07.03.2024.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено та проголошено о 08 год. 25 хв. 09 червня 2026 року.

Головуючий суддя ОСОБА_1