Decision № 137254591, 08.06.2026, Kirovskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 203/8497/25

Провадження № 2-а/0203/7/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.06.2026 року Центральний районний суд міста Дніпра в залі суду в місті Дніпрі у складі:

головуючого судді - Ханієвої Ф.М.,

за участю секретаря судового засідання - Мулярчик А.М.,

за участі:

представника позивача - Лихопьока Д.П. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача - Сліпенка С.В. (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

20.11.2025 року в системі «Електронний суд» до Центрального районного суду міста Дніпра надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування постанови про адміністративне правопорушення, в якому позивач, з урахуванням редакції позовної заяви від 23.03.2026 року, просить суд:

- скасувати постанову у справі про порушення митних правил №1122/UA209000/2025 від 26.08.2025 року Львівської митниці Державної митної служби України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України, та закрити провадження у справі про порушення митних правил №1122/UA209000/2025, розпочатої 26.08.2025 року за ознаками вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України.

І. Стислий виклад позицій учасників справи.

В обґрунтування своїх позовних вимог, з урахуванням редакції позовної заяви від 23.03.2026 року, позивач зазначив, що він не погоджується з оскаржуваною постановою та вважає її протиправною, такою, що підлягає скасуванню. За твердженнями представника позивача, 18.01.2022 року агентом з митного оформлення товарів до відповідача було подано митну декларацію типу «ЕК32 АА» та присвоєно їй номер №UA209140/2022/003534, на товари - марки акцизного податку у кількості 1453 шт., відправник товару ПП «ФЛОКСАН», які, відповідно до ст. 113 Митного кодексу України, було поміщено у митний режим тимчасового вивезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Декларацією встановлено строк тимчасового вивезення товарів до 17.01.2025 року. Надалі 24.02.2022 року почалось повномасштабне вторгнення РФ на територію України, що спричинило введення воєнного стану та настання відповідних юридичних наслідків. ПП «ФЛОКСАН» не змогла вчасно забрати замовлення від виробника (отримувача) алкогольної продукції Distillerie des moisans 9 Impasse des Chais, Sireuil, 16440 France, через початок воєнних дій, замовлення було продано на території останнього, акцизні марки у кількості 1453 шт., у зв`язку з їх значним пошкодженням в процесі зняття з пляшок, були спалені виробником, а сплачені кошти компанія-виробник повернула в повному обсязі на банківський рахунок ПП «ФЛОКСАН». Дані обставини та неможливість повернення акцизних марок підтверджується копією листа виробника алкогольної продукції Distillerie des moisans від 17.06.2025 року та Актом знищення акцизних марок.

Також позивач посилається на порушення відповідачем порядку розгляду справи про порушення митних правил, неповідомлення позивача про дату та час розгляду справи. Крім того, мотивувальна частина постанови не відповідає дійсності, оскільки 18.06.2025 року позивач електронним листом звернувся до відповідача із заявою та доданими до неї митною декларацією та Актом знищення акцизних марок, підписаного компанією-отримувачем.

Таким чином, позивач вказує на те, що протокол стосовно ОСОБА_1 про порушення митних правил від 31.07.2025 року був складений за відсутності останнього, тобто з порушенням чинного законодавства, оспорювана постанова є незаконною та позивача було безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 4 ст. 481 Митного кодексу України, оскільки порушення строку тимчасового вивезення товару виникло з поважних причин, у зв`язку з форс-мажорними обставинами, тобто обставинами непереборної сили, а саме: у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні та військової агресії РФ проти України, що унеможливило для ПП «ФЛОКСАН» взагалі отримати виготовлений товар, а акцизні марки (вивезений товар) знищені виробником, у зв`язку з їх значним пошкодженням в процесі зняття з пляшок.

З огляду на викладене вище, позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

05.05.2026 року представник відповідача в системі «Електронний суд» подав до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що згідно зі ст. 116 МК України, за даною декларацією встановлено строк тимчасового вивезення вищезазначених товарів до 17.01.2025 року. В подальшому, відповідно до ст. 116 МК України, керівник ПП «ФЛОКСАН», 11.07.2025 року звернувся до відділу митного оформлення «Малехів» митного поста «Львів-північній» Львівської митниці з заявою про те, що марки акцизного податку на алкогольні напої, які були вивезені за межі митної території України за вказаною митною декларацією суб`єктом зовнішньоекономічної діяльності (отримувачем, виробником алкогольної продукції) Distillerie des moisans 9 Impasse des Chais, Sireuil, 16440 France, марки у кількості 1453 шт., були безповоротно втрачені шляхом спалення.

З огляду на викладене, відповідачем встановлено, що вказаний товар був вивезений за межі митної території України у митному режимі «тимчасове вивезення» за митною декларацією №UA209140/2022/003534 від 18.01.2022 року та не було заявлено до митного режимі «реімпорт» у встановлений строк до 17.01.2025 року, не поміщено в інший митний режим, що допускається МК України, та не подано заяву у встановлений термін щодо продовження строку тимчасового вивезення товару. До 17.01.2025 року відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статею 460 МК України, зазначеною особою подано не було. Керівником ПП «ФЛОКСАН» Трет`яком О.Т. було перевищено строк тимчасового вивезення товару «Марки акцизного податку - 1453шт., що призначені для маркування винної продукції імпортного виробництва, тип марок акцизного податку: - АІ ВП 6,015 серія AAZP номера з 801343 по 801354 - 12 шт.; - АІ ВП 8,738 серія ABNN номера з 216341 по 216358 - 18 шт.; - АІ ЛГП 35,549 серія з ABFY по ABFZ номера з 201501 по 202000 - 1 000 шт.; - АІ ЛГП 35,549 серія ABFX номера з 201501 по 201923 - 423 шт.,» за межі митної території України більше ніж на двадцять діб.

Також відповідач посилається на дотримання порядку та часу прийняття оскаржуваної постанови. При цьому представник відповідача зазначив, що у позовній заяві не спростовано доказів вини керівника підприємства ПП «ФЛОКСАН» Трет`як О.Т., які наведені у постанові митниці у справі про порушення митних правил №1122/UA209000/2025.

Під час судового розгляду справи представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити, підстави звернення до суду з позовом пояснив суду таким чином, як про це вказано вище. За твердженнями представника позивача, митниця підійшла формально до порушеного питання та не врахувала того, що директор підприємства звертався до митниці із листом про знищення акцизних марок ПП «ФЛОКСАН», а чинним законодавством не передбачено зміни митного режиму.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та просив суд відмовити у їх задоволенні, посилаючись на те, що за межами України війни не було, а події розпочались до початку війни в Україні. Позивачем не доведено факту неможливості повернення товару і акцизних марок на територію України, до митниці позивач не звертався, а звернувся до відповідача вже постфактум після знищення акцизних марок.

ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 01.12.2025 року позовну заяву було залишено без руху.

23.03.2026 року позивач усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі та належним чином.

Ухвалою суду від 30.03.2026 року було задоволено повністю клопотання представника позивача про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом, визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду з позовом та поновлено ОСОБА_1 строк для подання до суду адміністративного позову про скасування постанови про адміністративне правопорушення, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Під час судового засідання судом були заслухані пояснення учасників справи, досліджені письмові докази, наявні в матеріалах справи, та у судовому засіданні 08.06.2026 року проголошується повний текст рішення суду.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази.

Судом встановлено, що 26.08.2025 року в справі про порушення митних правил №1122/UA209000/2025 відповідачем було складено оскаржувану постанову, за змістом якої зазначено, що у справі про порушення митних правил, розпочатої 31.07.2025 року, за ознаками вчиненого громадянином України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівник ПП «ФЛОКСАН», адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України, у відсутність особи, що притягається до відповідальності, ОСОБА_1 , було встановлено, що 18.01.2022 року агентом з митного оформлення товарів Похилюком С.М. (ФОП ОСОБА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до відділу митного оформлення «Малехів» митного поста «Львів-північний» Львівської митниці було подано митну декларацію типу «ЕК32 АА» та присвоєно їй номер №UA209140/2022/003534, на товари - «Марки акцизного податку - 1453шт., що призначені для маркування винної продукції імпортного виробництва, тип марок акцизного податку: - АІ ВП 6,015 серія AAZP номера з 801343 по 801354 - 12 шт.; - АІ ВП 8,738 серія ABNN номера з 216341 по 216358 - 18 шт.; - АІ ЛГП 35,549 серія з ABFY по ABFZ номера з 201501 по 202000 - 1 000 шт.; - АІ ЛГП 35,549 серія ABFX номера з 201501 по 201923 - 423 шт.,» відправник товару ПП «ФЛОКСАН» (код ЄДРПОУ 34365658), які відповідно до ст. 113 Митного кодексу України (далі - МК України), було поміщено у митний режим тимчасового вивезення з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Згідно зі ст. 116 МК України, за даною декларацією встановлено строк тимчасового вивезення вищезазначених товарів до 17.01.2025 року. В подальшому, відповідно до норм ст. 116 МК України, керівник ПП «ФЛОКСАН» (код ЄДРПОУ 34365658) 11.07.2025 звернувся до відділу митного оформлення «Малехів» митного поста «Львів-північний» Львівської митниці з заявою про те, що марки акцизного податку на алкогольні напої, які були вивезені за межі митної території України за вказаною митною декларацією суб`єктом зовнішньоекономічною діяльністю (отримувачем, виробником алкогольної продукції) DISTILLERIE DES MOISANS 9 Impasse des Chais, Sireuil, 16440 France, марки у кількості 1 453 шт. (AAZP 801343-801354-12 шт., ABNN 216341-216358 - 18 шт., ABFY 201501-202000 - 1000 шт., ABFX 201501-201923-423 шт.) були безповоротно втрачені шляхом спалення.

З огляду на викладене встановлено, що вказаний товар, який було вивезено за межі митної території України у митному режимі «тимчасове вивезення» за митною декларацією №UA209140/2022/003534 від 18.01.2022 не було заявлено до митного режиму «реімпорт» у встановлений строк до 17.01.2025, не поміщено в інший митний режим, що допускається МК України, та не подано заяву в встановлений термін щодо продовження строку тимчасового вивезення товару.

До 17.01.2025 відповідних документів, що підтверджують факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, визначених статтею 460 МКУ, зазначеною особою подано не було.

Таким чином, керівником ПП «ФЛОКСАН» (код ЄДРПОУ 34365658) Трет`яком О.Т. було перевищено строк тимчасового вивезення товару «Марки акцизного податку - 1453шт., що призначені для маркування винної продукції імпортного виробництва, тип марок акцизного податку: - АІ ВП 6,015 серія AAZP номера з 801343 по 801354 - 12 шт.; - АІ ВП 8,738 серія ABNN номера з 216341 по 216358 - 18 шт.; - АІ ЛГП 35,549 серія з ABFY по ABFZ номера з 201501 по 202000 - 1 000 шт.; - АІ ЛГП 35,549 серія ABFX номера з 201501 по 201923 - 423 шт.,» за межі митної території України більше ніж на двадцять діб.

Перевіркою встановлено, що в період з 17.01.2025 до 11.07.2025 ані ПП «ФЛОКСАН», ані ОСОБА_1 , з приводу дії у відношенні тимчасово вивезених за межі митної території України товарів обставин, визначених нормами ст. 192 та ст. 460 Митного кодексу України, до Львівської митниці не зверталися.

На підтвердження факту знищення акцизних марок у кількості 1453 шт. позивач надав суду копії митної декларації від 18.01.2022 року №UA209140/2022/003534, країна призначення: Франція, Акт знищення акцизних марок, підписаний компанією DISTILLERIE DES MOISANS (Франція), з перекладом з французької мови на українську мову, без дати, та на підтвердження повідомлення митниці про знищення акцизних марок, у зв`язку із знищенням товару, - роздруківку електронного листа від 18.06.2026 року, направленого позивачем на електронну адресу митниці.

На підтвердження факту належного повідомлення позивача про вирішення питання щодо складання протоколів про порушення митних правил за ст. 481 МК України, направлення другого примірника протоколів про порушення митних правил, надіслання постанов від 26.08.2025 року у справах про порушення митних правил, відповідач надав суду копії супровідних листів та доказів поштового їх відправлення, а саме: список згрупованих відправлень від 04.08.2025 року, роздруківка з сайту Укрпошти із відомостями про вручення поштового відправлення за довіреністю - 19.08.2025 року, конверту з відміткою Укрпошти: «За закінченням терміну зберігання», адресат: ПП «ФЛОКСАН» Трет`як О., за адресою: вул. Князя Ярослава Мудрого, 8, кв. 6, м. Дніпро, 49000.

Також, як пояснив відповідач у відзиві на позов, листом від 16.07.2025 року №7.4-2/28-08-01/13/18322, скерованим на адресу керівника ПП «ФЛОКСАН» Трет`яка Олексія Тимофійовича засобами електронного зв`язку (e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , наведеним у Квитанції «DHL» щодо відправлення марок акцизного збору на адресу GIUSEPPE ALAGNA FU ANTONIO SRL) позивач повідомлявся про необхідність прибуття до митниці для надання пояснень та участі у складанні протоколів про порушення митних правил; листом від 01.08.2025 року №7.4-1/28-08/13/19758 на адресу керівника ПП «ФЛОКСАН» ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , кімн. 5, м. Новомосковськ, Дніпропетровська область) було скеровано примірники протоколів про порушення митних правил №№1120/20900/2025, 1121/20900/2025, 1122/20900/2025 та 1123/20900/2025, згідно з відомостями УКРПОШТИ (трекінг УКРПОШТИ), станом на 25.08.2025 року, такий лист було вручено одержувачу (за довіреністю); лист від 27.08.2025 року №7.4-1/20-04/10/21778 на адресу керівника ПП «ФЛОКСАН» ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) було скеровано примірники постанов митниці у справах про порушення митних правил №№1120/UA20900/2025, 1121/UA20900/2025, 1122/UA20900/2025 та 1123/UA20900/2025. Вказаний лист повернувся на адресу митниці: «За закінченням терміну зберігання» (Довідка УКРПОШТИ до листа №0601186696976).

Спірні правовідносини між сторонами виникли з приводу визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил, закриття справи про порушення митних правил.

ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ст. 498 Митного кодексу України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил у митному органі або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у митному органі та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови митного органу, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 2 ст. 499 Митного кодексу України, особиста участь у справі громадянина не позбавляє його права мати у цій справі представника.

Відповідно до положень ст. 488 Митного кодексу України, провадження у справі про порушення митних правил вважається розпочатим з моменту складення протоколу про порушення митних правил.

За приписами ст. 489 Митного кодексу України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частин 4, 9, 10 ст. 494 Митного кодексу України, якщо при складенні протоколу особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не була присутня, до протоколу вноситься відповідний запис, який підписується посадовою особою митного органу, яка склала протокол, та свідками, якщо вони є, після чого один примірник протягом трьох робочих днів надсилається особі, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою (місце проживання або фактичного перебування).

Протокол вважається врученим у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним.

Відповідно до положень ст. 526 МК України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил митним органом цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний митний орган.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 495 Митного кодексу України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Згідно з положеннями ст. 113 Митного кодексу України, тимчасове вивезення - це митний режим, відповідно до якого українські товари або транспортні засоби комерційного призначення вивозяться за межі митної території України з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності і підлягають реімпорту до завершення встановленого строку без будь-яких змін, за винятком звичайного зносу в результаті їх використання.

Положеннями ч. 1 ст. 116 Митного кодексу України визначено, що строк тимчасового вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення встановлюється митним органом у кожному конкретному випадку, але не повинен перевищувати трьох років з дати поміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у зазначений митний режим.

Відповідно до ч. 2 ст. 116 Митного кодексу України, з урахуванням мети тимчасового вивезення товарів, транспортних засобів комерційного призначення та інших обставин строк, зазначений у частині першій цієї статті, може бути продовжений відповідним митним органом.

Згідно з ч. 1 ст. 120 Митного кодексу України, митний режим тимчасового вивезення завершується шляхом реімпорту товарів, транспортних засобів комерційного призначення, поміщених у цей митний режим, або поміщення їх в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.

Положеннями ч. 3 ст. 120 Митного кодексу України визначено, що митний режим тимчасового вивезення припиняється митним органом у разі конфіскації товарів, транспортних засобів комерційного призначення, їх повної втрати внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до ч. 1 ст. 372 Митного кодексу України, тимчасове вивезення (пересилання) громадянами-резидентами товарів за межі митної території України здійснюється з наданням митному органу зобов`язання про зворотне ввезення.

Разом з тим, положеннями ч. 1 ст. 192 Митного кодексу України передбачено, що у разі, якщо під час перевезення товарів транспортний засіб внаслідок аварії або дії обставин непереборної сили не зміг прибути до митного органу призначення, перевізник зобов`язаний терміново повідомити найближчий митний орган про обставини події, місце знаходження товарів і транспортного засобу.

Статтею 460 МК України визначено, що вчинення порушення митних правил, передбачених, в тому числі ст. 481 МК України, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої Митним кодексом України.

Положеннями МК України визначено обставини непереборної сили, зокрема, введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях у зоні митного контролю.

24.02.2022 року Указом Президента України на території України введено воєнний стан у зв`язку з військовою агресією РФ, який продовжує діяти і на теперішній час.

Згідно з положеннями ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні, Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Згідно з листом Торгово-промислової палати №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року, форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) діють з 24.02.2022 року і тривають станом на даний час, у зв`язку із введенням воєнного стану. За наведених підстав, Торгово-промислова палата України підтверджує, що зазначені обставини з 24 лютого 2022 року до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами і виконання відповідних обов`язків стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України, перевищення строку тимчасового ввезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, на митну територію України або строку тимчасового вивезення товарів, крім транспортних засобів особистого користування, за межі митної території України більше ніж на двадцять діб, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд, вирішуючи по суті спір між сторонами, враховує те, що позивачем не доведено того, що у встановлений законом строк, тобто в період з 17.01.2025 року до 11.07.2025 року, як вказано в оскаржуваній постанові, сторона позивача зверталась до відповідача із заявами або повідомленнями про дію відносно тимчасово вивезених за межі митної території України товарів обставин, визначених положеннями ст. 192 та ст. 460 Митного кодексу України. Натомість воєнний стан триває в країні з 24.02.2022 року, а митне оформлення товарів відбулось 18.01.2022 року. При цьому лист, на який посилається позивач, датований 18.06.2025 року, а у встановлений митною декларацією строк, тобто до 17.01.2025 року, позивач не звертався до відповідача з повідомленням щодо поміщення товару в інший митний режим, не подав до митниці заяву про продовження строку тимчасового вивезення товару. Хоча позивачу були відомі обставини, що перешкоджають вчиненню вказаних дій, зокрема щодо дії воєнного стану, та згодом знищення акцизних марок, у зв`язку із знищенням товару. Посилання сторони позивача на обставини непереборної сили, що виникли у зв`язку з дією воєнного стану в Україні, не спростовують встановлені відповідачем обставини, що знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи. Тим самим позивач не довів суду того, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, пов`язаного із порушенням митних правил, та передбаченого ч. 4 ст. 481 Митного кодексу України, а саме: перевищення строку тимчасового вивезення товарів - марок акцизного податку у кількості 1453 шт. за межі митної території України, більше ніж на двадцять діб.

При цьому суд бере до уваги те, що відповідно до частин 9, 10 ст. 494 Митного кодексу України, відповідач довів суду належними та допустимими доказами факт належного повідомлення позивача про дату, час розгляду справи про порушення митних правил, направлення на його адресу процесуальних документів.

Так, судом встановлено, що при складенні протоколу був відсутній позивач, про що до протоколу внесено відповідний запис, який підписаний посадовою особою митного органу, що склала протокол, після чого один примірник протоколу протягом трьох робочих днів було надіслано на адресу позивача, ПП «ФЛОКСАН» за повідомленою та наявною у митного органу адресою (місце проживання або фактичного перебування). Тому протокол вважається врученим, у тому числі у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею або наявною в митних органах адресою або місце проживання чи фактичного перебування, повідомлене такою особою, є недостовірним. Лист із протоколом було вручено за довіреністю уповноваженій особі позивача - 19.08.2025 року, відповідно до роздруківки з сайту Укрпошти.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до положень ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого процесуального законодавства покладено на відповідача.

Стаття 62 Конституції України передбачає, що усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 1 ст. 487 МК України передбачено, що провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

З огляду на викладене, суд, враховуючи, що у ході судового розгляду справи судом не було встановлено порушення відповідачем порядку розгляду справи про порушення митних правил та не встановлено правових підстав для скасування оскаржуваної постанови, дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З урахуванням мотивів суду, судові витраті зі сплати судового збору покладаються на позивача та йому не відшкодовуються.

V. Висновки суду за результатами розгляду позовної заяви.

Суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити, та відповідно до ст. 139 КАС України, судові витраті зі сплати судового збору покладаються на позивача та йому не відшкодовуються.

Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 262, 286, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Львівської митниці Державної митної служби України про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору у справі не відшкодовуються та покладаються на позивача.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду в строки, передбачені статтею 286 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений та проголошений 08.06.2026 року.

Суддя Ф.М. Ханієва