Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 143/699/26
ПОСТАНОВА
Іменем України
09.06.2026 року м. Погребище
Суддя Погребищенського районного суду Вінницької області Тітова Т. Л., розглянувши матеріали, які надійшли від ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України, командира 1-го навчального взводу викладача 1-ї навчальної роти 3-го навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителя АДРЕСА_1 , за вчинення військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП,
встановила:
19.05.2026 о 06 год. 10 хв. ОСОБА_1 , будучи військовослужбовцем військової служби за контрактом на посаді командира 1-го навчального взводу викладача 1-ї навчальної роти 3-го навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, з метою тимчасового ухилення від виконання обов`язків військової служби, в порушення вимог статей 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, статей 2-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, пунктів 1, 3 ч. 4 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», самовільно залишив місце розташування військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) та незаконно перебував поза її межами, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби, до 21 год. 05 хв. 19.05.2026 дня його самостійного повернення до розташування військової частини.
Таким чином, військовослужбовець ОСОБА_1 поважність причин своєї відсутності в розташуванні підрозділу жодним чином не обґрунтував та документально не підтвердив.
Отже в його діях вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
У матеріалах справи міститься заява ОСОБА_1 про розгляд справи за його відсутності, у якій він зазначив, що вину визнає та зобов`язується надалі проходити військову службу без порушень.
Відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя дійшла таких висновків.
Згідно із ч. 2 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Згідно з ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан строком на 30 діб, в подальшому неодноразово продовжений.
Відповідно до статей 11, 16, 17 Закону України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців, крім іншого, такі обов`язки: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок; бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим; беззастережно виконувати накази командирів (начальників). Кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями. На військовослужбовців під час перебування на бойовому чергуванні, у внутрішньому і гарнізонному наряді, а також під час виконання інших завдань покладаються спеціальні обов`язки. Ці обов`язки та порядок їх виконання визначаються законами і статутами Збройних Сил України, а також іншими нормативно-правовими актами, що приймаються на основі законів і статутів Збройних Сил України.
Диспозиція ч. 3 ст. 172-11 КУпАП передбачає відповідальність за самовільне залишення військової частини або місця служби військовослужбовцем (крім строкової військової служби), а також військовозобов`язаним та резервістом під час проходження зборів, а також нез`явлення його вчасно без поважних причин на військову службу у разі призначення або переведення, нез`явлення з відрядження, відпустки або з лікувального закладу тривалістю до десяти діб.
Крім визнання вини, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні військового адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП, підтверджується, сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів, зокрема: протоколом про військове адміністративне правопорушення ОДВ/459 від 29.05.2026, у якому викладено суть правопорушення, що ставиться в провину ОСОБА_1 (а. с. 1-5); копією витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 (по стройовій частині) від 28.04.2026 про призначення ОСОБА_1 на посаду командира навчального взводу викладача навчальної роти навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 (а. с. 6); копією посвідчення офіцера серії НОМЕР_3 (а. с. 7); копією доповіді про повернення групою розшуку військовослужбовців, які здійснили самовільне залишення військової частини НОМЕР_1 , до місця тимчасового розташування 1-ї навчальної роти 3-го навчального батальйону командира 1-го навчального взводу викладача 1-ї навчальної роти 3-го навчального батальйону школи індивідуальної підготовки військової частини НОМЕР_1 майора військової служби за контрактом ОСОБА_1 (а. с. 8).
Дослідженими у справі доказами беззаперечно підтверджується недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене умисно в умовах особливого періоду, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.
Згідно з ст. 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.
При вирішенні питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суддею враховано характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та інші обставини справи, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що з метою запобігання вчиненню ним нових правопорушень до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу вмежах санкції ч. 3 ст. 172-11 КУпАП.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір.
Керуючись статтями 40-1, 172-11, 283, 284, 307, 308 КУпАП,
постановила:
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 172-11 Кодексу про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п`ятсот) грн., у дохід держави (отримувач ГУК у Вінницькій області/м. Погребище/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37979858, банк отримувача: казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA 528999980313070106000002892, код класифікації доходів бюджету: 21081100).
Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше ніж через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення адміністративного стягнення штрафу, із наданням до суду документа, що підтверджує сплату штрафу.
У разі несплати штрафу у встановлений строк постанова підлягає примусовому виконанню органами державної виконавчої служби, при цьому з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп. (отримувач коштів ГУК у м. Києві (м. Київ) 22030106; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП; Рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Погребищенський районний суд Вінницької області.
Суддя
The court decision No. 137252522, Pohrebyshche District Court of Vinnytsia Oblast was adopted on 09.06.2026. The procedural form is On administrative offenses, and the decision form is . On this page, you will find essential information about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find necessary information quickly.
This decision relates to case No. 143/699/26. Companies, which are mentioned in the text of this judgment: