Decision № 137248367, 08.06.2026, Sarny District Court of Rivne Oblast

Сарненський районний суд

Рівненської області

_________

Справа № 572/1228/26

Провадження№2/572/1570/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2026 року м. Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області у складі судді Довгого І.І.,

за участю секретаря судових засідань Кляпко М.В,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ "Споживчий центр" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 зазначаючи, що 29.08.2024 року між ТОВ "Споживчий центр" та відповідачем був укладений кредитний договір № 29.08.2024-100002354 шляхом підписання Заявки, що є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до його умов ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачеві кредит у розмірі 4000 грн., строком на 124 календарні дні. Дата поверенння кредиту 30.12.2024 року. Загальні вартість кредиту 8800 грн. Свої зобов`язання по Договору позивач виконав в повному обсязі, надавши кредитні кошти, що підтверджується квитанцією. В свою чергу відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує у зв`язку з чим станом утворилась заборгованість по кредиту у розмірі 10800 грн. Враховуючи викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 зазначену суму заборгованості за кредитом та судові витрати.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України сторони в судове засідання не викликалися, проте відповідачу було встановлено строк в п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подачу відзиву на позовну заяву.

Відповідачем, відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України, не подано до суду відзив на позовну заяву, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що відповідає вимогам ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

Правовідносини, що виникли між сторонами по справі, є правовідносинами з приводу одержання кредиту.

Вказані правовідносини регулюються нормами ЦК України.

Судом встановлено, що 29.08.2024 між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №29.08.2024-100002354 шляхом подачі пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), Заявки, що є невід`ємною частиною цього Договору. Відповідно до його умов ТОВ "Споживчий центр" надало відповідачеві кредит у розмірі 4000 грн. строком на 124 дні. Дата повернення кредиту 30.12.2024 року

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором становить 10800 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту у розмірі 4000, заборгованості за відсотками у розмірі 3720 грн., комісії 360 грн., додаткової комісії 7200 грн., неустойки 2000 грн.

Відповідно до статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України, в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК договір є обов`язковим для виконання сторонами.

На підставі досліджених доказів, суд приходить до висновку, що відповідач має зобов`язання перед позивачем за невиконання умов договору про споживчий кредит №29.08.2024-100002354.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту 4000 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 3720 грн., комісії 360 грн., додаткової комісії 720 грн. підлягають до задоволення, що становить 8800 грн.

Що стосується стягнення неустойки в розмірі 2000 грн, суд виходить з такого. Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15 березня 2022 року № 2120-IX та набрав чинності 17 березня 2022 року, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває по теперішній час.

Відтак, враховуючи наведене, боржник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період воєнного стану. Неустойка, нарахована включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з розрахунком позивача, останнім визначено неустойку за порушення відповідачем грошового зобов`язання за Кредитним договором №29.08.2024-100002354 від 29.08.2024 року в розмірі 2000 грн

Оскільки позивачем у період дії в Україні воєнного стану нараховано до сплати неустойку в розмірі 2000 грн., від сплати якої відповідач звільняється в силу зазначених вище вимог ЦК України, суд висновує про відсутність правових підстав для стягнення такої.

Доводи представника позивача про те, що Законом України № 3498-IX від 22 листопада 2023 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» були внесені зміни до Закону України «Про споживче кредитування», зокрема до Прикінцевих та Перехідних положень, і на підставі змін, за договорами укладеними з 24 січня 2024 року, кредиторам дозволено здійснювати нарахування неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання зобов`язань, на увагу не заслуговують, оскільки з системного аналізу приписів пункту 6 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» і пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, слідує, що відповідні положення Закону України «Про споживче кредитування» з 24 січня 2024 року взагалі не мають предметом свого правового регулювання правовідносини щодо нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі. Таким чином нарахування пені у кредитних правовідносинах під час воєнного стану в державі з 24 січня 2024 року регулюються виключно ЦК України, а тому застосуванню підлягає п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Відповідно суд доходить висновку про необхідність задоволення позову частково.

Оскільки позов підлягає задоволенню частково, відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають до стягнення понесені ним судові витрати на сплату судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 2169,40 (8800 грн. х 2662 грн 40 коп./10800 грн.).

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 280 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (01032, вул. Саксаганського,133А, м. Київ, код ЄДРПОУ 37356833) до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 8800 (вісім тисяч вісімсот) гривень заборгованості за кредитним договором №29.08.2024-100002354 від 29.08.2024 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» 2169 (дві тисячі сто шістдесят дев`ять) гривень 40 коп. судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Повне судове рішення складене 08 червня 2026 року.

Суддя: