Decision № 137247021, 09.06.2026, Slavutych City Court of Kyiv Oblast

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

Справа №377/193/26

Провадження №2/377/302/26

09 червня 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання Кононової Н.О., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

02 березня 2026 року до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач, посилаючись на 512, 514, 516, 525, 598-599, 610, 615, 625, 1050 ЦК України, просить стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором № 73390546 від 19.02.2025 в розмірі 17 134,07 гривень, понесені судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2 662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9 000 гривень.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що 19.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту кредитодавця (https://cashtancredit.com.ua ), який є сукупністю інформаційно-комунікаційних систем позикодавця, в рамках якого реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено договір про споживчий кредит/кредитний договір № 73390546. Зазначений кредитний договір, укладений у відповідності до норм частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію». Відповідно до умов кредитного договору кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 4000 гривень; строк користування кредитними коштами 365 днів, з 19.02.2025 та закінчується 18.02.2026 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду; проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду становлять 0,01 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом. Відповідно до умов кредитного договору, при застосуванні програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки; проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі 1,0 % за один день від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного кредитного договору, перерахувавши грошові кошти на рахунок позичальника/картковий рахунок позичальника. 12.02.2026 було укладено договір № 12-02/26, відповідно до якого ТОВ «ЕКО ФІН» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 73390546. Таким чином, ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 73390546. Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором № 73390546 від 19.02.2025 становить 17 134,07 гривень, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 4000 гривень; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 12 880 гривень; заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) 240 гривень; заборгованість за пенею та/або штрафами 14,07 гривень, яка підлягає стягненню з урахуванням положень статей 525-526, 530, 610, 628, 1049-1050 ЦК України з відповідача на користь позивача (а. с. 3-7).

Ухвалою суду від 13 березня 2026 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 13 квітня 2026 року. Вказаною ухвалою судді за клопотанням позивача витребувано із Акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» докази (а. с. 145-148).

Ухвалою суду від 13 квітня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 14 травня 2026 року (а. с. 158-159).

Ухвалою суду від 14 травня 2026 року відкладено розгляд справи на 04 червня 2026 року на підставі частини четвертої статті 223 ЦПК України. Вказаною ухвалою суду приєднано до матеріалів справи: інформацію АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260325/64297-БТ від 30.03.2026 та виписку по рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) за період з 19.02.2025 по 01.03.2025, які надійшли до суду 14 квітня 2026 року на виконання ухвали судді від 13 березня 2026 року (а. с. 173-174).

Позивач свого представника в призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином через електронний кабінет, в позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідач повторно в призначене судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином через електронний кабінет. Відзив на позовну заяву відповідач не надіслала, заяву про розгляд справи за її відсутності до суду не направила, причини неявки суд не повідомила.

За наявності умов, передбачених статтями 280-282 ЦПК України, відповідно до ухвали суду від 04 червня 2026 року суд ухвалив заочне рішення у справі (а. с. 185-186).

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11, та частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 лютого 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 було укладено електронний договір про споживчий кредит/кредитний договір № 73390546, паперова копія якого додана до позовної заяви, шляхом підписання сторонами електронними підписами одноразовим ідентифікатором, зокрема, відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором YTZkNzk2 (далі - договір № 73390546) (а. с. 47-59).

Відповідно до пункту 2.1. договору № 73390546 за цим договором товариство приймає на себе зобов`язання надати, а позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути кредит і сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів за фактичний строк користування кредитом у порядку, встановленому цим договором. Типом кредиту є кредит.

Пунктом 2.2.-2.3. договору № 73390546 визначено, що кредит надається в загальному розмірі (сума кредиту): 4000 гривень. Строк користування кредитними коштами складає 365 днів, який починається з 19.02.2025 та закінчується 18.02.2026 (включно) та складається із дисконтного (пільгового) періоду та поточного періоду.

Згідно з пунктом 2.4.-2.5. договору № 73390546, дисконтний (пільговий) період складає 14 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 04.03.2025 (рекомендована дата платежу). Поточний період складає 351 день, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 18.02.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).

Як вбачається з пунктів 2.6.-2.7. договору № 73390546, проценти за користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду нараховуються за дисконтною (пільговою) процентною ставкою в розмірі 3,65 % відсотків річних (денна процентна ставка 0,01 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом дисконтного (пільгового) періоду. При застосуванні програми лояльності та/чи акційних умов отримання кредиту, відповідно до правил можуть застосовуватися інші значення дисконтної (пільгової) процентної ставки. Проценти за користування кредитом протягом поточного періоду нараховуються за базовою (стандартною) процентною ставкою в розмірі - 365 % відсотків річних (денна процентна ставка - 1 % за один день) від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду. Тип процентної ставки за цим договором: фіксована. Застосування базової (стандартної) процентної ставки не є зміною процентної ставки, порядку її обчислення та порядку сплати процентів у бік погіршення для клієнта, оскільки надання кредиту за цим договором здійснюється саме на умовах базової (стандартної) процентної ставки.

Відповідно до пункту 2.8. договору № 73390546 позичальнику рекомендується (не обов`язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 04.03.2025 (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 18.02.2026 (останнього дня строку кредитування).

Пунктом 3.3.1. договору № 73390546 визначено, що позичальник має право неодноразово ініціювати продовження (поновлення) дисконтного (пільгового) періоду користування кредитом та/або збільшення строку кредитування або строку виплати кредиту за договором, на умовах наведених нижче. Пролонгація можлива лише шляхом укладення сторонами відповідного додаткового договору у спосіб, визначений цим договором. Ініціювання позичальником пролонгації відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для позичальника.

Як вбачається з пунктів 6.3.-6.4. договору № 73390546, у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник, починаючи з дня наступного за останнім днем строку кредитування (датою остаточного погашення заборгованості) з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією) та/або починаючи з дня наступного за днем сплати процентів за користування кредитом визначеного згідно графіку розрахунків (платежів), за наявності вимоги кредитодавця зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, нарахованих за порушення зобов`язань позичальником не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного позичальником за цим договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом. У випадку порушення позичальником, гарантій наданих ним у заяві анкеті та/чи гарантій наданих ним при укладенні цього договору, зокрема, але не виключно у випадку замовчування (приховування) позичальником важливої інформації та/або введення кредитодавця в оману, щодо наявності/відсутності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню/виконанню договору (порушення позичальником гарантій/запевнень передбачених зокрема пунктами 3.1.2.4., 5.1. 5.4., 5.7. 5.8. цього Договору) позичальник повинен сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 15 000,00 гривень. Обов`язок позичальника по сплаті цього штрафу настає після виявлення кредитодавцем порушення позичальником вищезгаданих гарантій/запевнень та направлення відповідної вимоги кредитодавця позичальнику засобами ІКС та/чи на адресу електронної пошти позичальника.

Додатком № 1 до кредитного договору № 73390546 від 19.02.2025 є Графік розрахунків (платежів) (а. с. 61-68).

Перед укладенням кредитного договору № 73390546 від 19.02.2025 ОСОБА_1 підписала електронним підписом одноразовим ідентифікатором YTZkNzk2 паспорт споживчого кредиту, в якому зазначені основні умови кредитування, з урахуванням побажань споживача (а. с. 10-30)

Відповідно до квитанції № 43994-78547-78943 від 19.02.2025, Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» було перераховано на банківську картку ОСОБА_1 № НОМЕР_3 4 000 гривень за кредитним договором № 73390546 від 19.02.2025 (а. с. 60).

08 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 було укладено електронний додатковий договір про пролонгацію № 1/73390546 до договору про споживчий кредит/кредитний договір № 73390546 від 19.02.2025, паперова копія якого додана до позовної заяви, шляхом підписання сторонами електронними підписами одноразовим ідентифікатором, зокрема, відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором NjY4NzBI (далі додатковий договір № 1/73390546) (а. с. 71-72).

Як вбачається з пункту 1 додаткового договору № 1/73390546, відповідно до статей 651, 653, 654 Цивільного кодексу України та пунктів 3.3.1. 3.3.9. договору сторони погодили пролонгувати (продовжити або поновити) дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 22.03.2025. У зв`язку з продовженням (поновленням) дисконтного (пільгового) періоду користування кредитними коштами сторони погодили внести зміни в пункти 2.4., 2.5. та 2.8. договору, виклавши їх в наступній редакції: «2.4. Дисконтний (пільговий) період складає 32 днів, що настає з дати видачі кредиту та завершується 22.03.2025 (рекомендована дата платежу).». «2.5. Поточний період складає 333 дні, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 18.02.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).»» «2.8.Позичальнику рекомендується (не обов`язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 22.03.2025 (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 18.02.2026 (останнього дня строку кредитування).». 1.2. У зв`язку з продовженням (поновленням) дисконтного (пільгового) періоду користування кредитними коштами сторони погодили внести зміни в «Графік розрахунків (платежів)», який є невід`ємною частиною договору (додаток № 1 до договору), виклавши його в новій редакції, що додається до цього додаткового договору.

Додатком № 1 до кредитного договору № 73390546 від 19.02.2025, в редакції додаткового договору від 08.03.2025 № 1/73390546 є Графік розрахунків (платежів) (нова редакція) (зв. ст. а. с. 72, а. с. 73-81).

27 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та ОСОБА_1 було укладено електронний додатковий договір про пролонгацію № 2/73390546 до договору про споживчий кредит/кредитний договір № 73390546 від 19.02.2025, паперова копія якого додана до позовної заяви, шляхом підписання сторонами електронними підписами одноразовим ідентифікатором, зокрема, відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором NmU2N2Yz (далі додатковий договір № 2/73390546) (а. с. 82-83).

Як вбачається з пункту 1 додаткового договору № 2/73390546, відповідно до статей 651, 653, 654 Цивільного кодексу України та пунктів 3.3.1. 3.3.9. договору сторони погодили пролонгувати (продовжити або поновити) дисконтний (пільговий) період користування кредитними коштами до 10.04.2025. У зв`язку з продовженням (поновленням) дисконтного (пільгового) періоду користування кредитними коштами сторони погодили внести зміни в пункти 2.4., 2.5. та 2.8. договору, виклавши їх в наступній редакції: «2.4. Дисконтний (пільговий) період складає 51 день, що настає з дати видачі кредиту та завершується 10.04.2025 (рекомендована дата платежу).». «2.5. Поточний період складає 314 днів, що настає з дня, наступного за днем завершення дисконтного (пільгового) періоду, і закінчується 18.02.2026 (дата остаточного погашення заборгованості).»» «2.8. Позичальнику рекомендується (не обов`язково) повернути суму кредиту та сплатити нараховані проценти в рекомендовану дату платежу 10.04.2025 (день завершення дисконтного (пільгового) періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 18.02.2026 (останнього дня строку кредитування).». У зв`язку з продовженням (поновленням) дисконтного (пільгового) періоду користування кредитними коштами сторони погодили внести зміни в «Графік розрахунків (платежів)», який є невід`ємною частиною договору (додаток № 1 до договору), виклавши його в новій редакції, що додається до цього додаткового договору.

Додатком № 1 до кредитного договору № 73390546 від 19.02.2025, в редакції додаткового договору від 27.03.2025 № 2/73390546 є Графік розрахунків (платежів) (нова редакція) (зв. ст. а. с. 83, а. с. 84-92).

У пункті 1 частини першої статті 512 та статті 514 ЦК України зазначено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

12 лютого 2026 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» був укладений договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимог № 12-02/26 (а. с. 96-100).

Відповідно до умов договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимог № 12-02/26 від 12.02.2026, платіжної інструкції № 0614750000 від 19.02.2026, акту прийому-передачі Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді за договором № 12-02/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 12.02.2026, акту прийому-передачі Реєстру боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за договором № 12-02/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 12.02.2026, Реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді до договору 12-02/26 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 12.02.2026, підписаному між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 73390546 від 19.02.2025 перейшли до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (а. с. 96-107).

Питання дійсності договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимог № 12-02/26, укладеного 12.02.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ЕКО ФІН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», в установленому законом порядку не оспорено. У матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про визнання договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимог № 12-02/26 від 12.02.2026 недійсним, або заперечення учасниками справи факту правомірності укладення цього договору.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилом частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Як зазначено у частини третій статті 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша цієї статті). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої цієї статті).

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом частини першої статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики. (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

З позовної заяви та доданих до неї документів вбачається, що договір про споживчий кредит № 73390546 від 19.02.2025 був укладений в електронній формі.

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року (далі - Закон № 675-VIII), який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У пункті 5 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII визначено, що електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами частини сьомої статті 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону № 675-VIII).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них (частина 5 статті 11 Закону України № 675-VIII).

Згідно із частиною шостою статті 11 Закону № 675-VIII відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилами частини восьмої статті 11 Закону № 675-VIII у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

Статтею 12 Закону № 675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону № 675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону № 675-VIII).

На підтвердження своїх вимог позивачем надано паперову копію електронного договору про споживчий кредит № 73390546 від 19.02.2025, який містить інформацію про його підписання відповідачем ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Зазначені обставини свідчать про належне укладення договору про споживчий кредит № 73390546 від 19.02.2025, в тому числі погодження відповідача ОСОБА_1 з умовами вказаного договору, шляхом його підписання електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Аналогічна правова позиція сформована у постановах Верховного Суду. Так, у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2020 року в справі № 561/77/19, скасовуючи судові рішення про відмову у позові і ухвалюючи нове про стягнення боргу за кредитним договором, Верховний Суд зазначив, що матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що між сторонами був укладений кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані, однак відповідач у передбачений договором строк кредит не повернув.

Такі ж висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

З інформації АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260325/64297-БТ від 30.03.2026, яка надійшла на адресу суду 14 квітня 2026 року на виконання ухвали судді від 13 березня 2026 року, вбачається, що на ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_4 ) в банку емітовано картку № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 ). Згідно виписки по картці № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 за період з 19.02.2025 по 01.03.2025 наявне надходження грошових коштів: 19.02.2025 в розмірі 4 000 гривень (а. с. 168-170).

Таким чином, доказами підтвердження отримання коштів відповідачем ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 73390546 від 19.02.2025 є квитанція № 43994-78547-78943 від 19.02.2025, інформація АТ КБ «ПРИВАТБАНК» № 20.1.0.0.0/7-260325/64297-БТ від 30.03.2026, виписка по картці № НОМЕР_1 (IBAN НОМЕР_2 за період з 19.02.2025 по 01.03.2025.

Згідно із частиною першою статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з частини першої статті 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «ЕКО ФІН», загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 73390546 від 19.02.2025 станом на 12.02.2026 становить 16 880 гривень та складається із: 4 000 гривень - тіло кредиту; процентів, нарахованих за період з 19.02.2025 по 12.02.2026, в розмірі 12 880 гривень (а. с. 93-94).

З розрахунку заборгованості ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит № 73390546 від 19.02.2025, станом на 24.02.2026 становить 17 134,07 гривень та складається із: 4 000 гривень - тіло кредиту; процентів, нарахованих кредитодавцем та позивачем відповідно до пункту 2.2. договору про відступлення(купівлю-продажу) прав вимоги № 12-02/26 від 12.02.2026 за період з 19.02.2025 по 24.02.2026, в розмірі 13 120 гривень; пені, нарахованої 19.02.2026 в розмірі 14,07 гривень (а. с. 95).

З огляду на наведене, суд погоджується із заборгованістю, нарахованою за договором про споживчий кредит № 73390546 від 19.02.2025 в розмірі 17 120 гривень, яка складається із: 4 000 гривень - тіло кредиту; процентів, нарахованих за період з 19.02.2025 по 24.02.2026, в межах строку кредитування, в розмірі 13 120 гривень.

Вирішуючи питання про стягнення із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості за пенею, нарахованою 19.02.2026 в розмірі 14,07 гривень, суд виходить з такого.

Як вбачається з пунктів 6.3.-6.4. договору № 73390546, у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник, починаючи з дня наступного за останнім днем строку кредитування (датою остаточного погашення заборгованості) з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією) та/або починаючи з дня наступного за днем сплати процентів за користування кредитом визначеного згідно графіку розрахунків (платежів), за наявності вимоги кредитодавця зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, нарахованих за порушення зобов`язань позичальником не може перевищувати 50 відсотків від загальної суми кредиту одержаного позичальником за цим договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом. У випадку порушення позичальником, гарантій наданих ним у заяві анкеті та/чи гарантій наданих ним при укладенні цього договору, зокрема, але не виключно у випадку замовчування (приховування) позичальником важливої інформації та/або введення кредитодавця в оману, щодо наявності/відсутності обставин, які можуть перешкоджати вчиненню/виконанню договору (порушення позичальником гарантій/запевнень передбачених зокрема пунктами 3.1.2.4., 5.1. 5.4., 5.7. 5.8. цього Договору) позичальник повинен сплатити на користь кредитодавця штраф у розмірі 15 000,00 гривень. Обов`язок позичальника по сплаті цього штрафу настає після виявлення кредитодавцем порушення позичальником вищезгаданих гарантій/запевнень та направлення відповідної вимоги кредитодавця позичальнику засобами ІКС та/чи на адресу електронної пошти позичальника.

Згідно з пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

З огляду на наведене, суд вважає, що пеня, нарахована за договором про споживчий кредит № 73390546 від 19.02.2025 в розмірі 14,07 гривень, яка нарахована позивачем у період дії воєнного стану в Україні, підлягає списанню кредитодавцем.

Виходячи з встановлених обставин справи та відповідних їм правовідносин, які виникли з укладеного договору про споживчий кредит № 73390546 від 19.02.2025, договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимог № 12-02/26 від 12.02.2026, суд вважає правильним задовольнити позов частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість: за договором про споживчий кредит № 73390546 від 19.02.2025 в розмірі 17 120 гривень, яка складається із: 4 000 гривень - тіло кредиту; процентів, нарахованих за період з 19.02.2025 по 24.02.2026, в межах строку кредитування, в розмірі 13 120 гривень.

В іншій частині позовні вимоги є безпідставними, тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частиною другою цієї статті передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За правилом частини третьої вказаної статті, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Як зазначено у пункті 1 частини другої статті 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Згідно з частиною третьою статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивач у поданій до суду позовній заяві просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 000 гривень (а. с. 3-7).

На підтвердження понесених витрат суду надано: договір № 02-07/2024 про надання правової допомоги, укладений 02 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в особі директора Сердійчук Я.Я. та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; заявки на надання юридичної допомоги № 193 від 13.02.2026, витяг з Акту № 28 про надання юридичної допомоги від 23.02.2026, згідно з яким адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв правничу допомогу на загальну суму 9 000 гривень по справі про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , яка складається з: надання усної консультації з вивченням документів - вартість 3 000 гривень (2 години по 1 500 гривень), складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду 6 000 гривень (2 години по 3000 гривень) (а. с. 117-125).

Вказані вище докази у своїй сукупності підтверджують факт надання правової допомоги адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» Товариству з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» за договором № 02-07/2024 про надання правової допомоги, укладеним 02 липня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» в особі директора Сердійчук Я.Я. та адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС».

Згідно з пунктами 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушення, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Не належить до інших видів правничої допомоги лобіювання, що здійснюється відповідно до Закону України «Про лобіювання».

Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у пункті 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), пункті 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01) , пункті 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01), заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у пункті 154 рішення Європейського суду з прав людини у справі Lavents v. Latvia (заява 58442/00) зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.

Враховуючи обсяг наданих послуг адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» на надання правової допомоги по справі про стягнення заборгованості із ОСОБА_1 , зазначених у Витягу з Акту № 28 про надання юридичної допомоги від 23.02.2026, суд вважає, що розмір витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою, в сумі 9 000 гривень є обґрунтованим та підтвердженим належними доказами у цій справі.

За таких обставин, враховуючи, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з положень статті 141 ЦПК України, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу пропорційно розміру задоволених позовних вимог, виходячи із наступного розрахунку: 17 120 гривень х 100 %: 17 134,07 гривень = 99,92 % (відсоток розміру задоволеного позову); 9 000 х 99,92 % :100 %= 8 992,80 гривень (сума витрат на професійну правничу допомогу, пропорційна відсотку задоволеного позову).

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції № 0617730015 від 26.02.2026 позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень (а. с. 2). Вказана сума судового збору була зарахована до спеціального фонду державного бюджету України (а. с. 1).

Згідно з пунктом 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати» вимога пропорційності присудження судових витрат при частковому задоволенні позову застосовується незалежно від того, за якою ставкою сплачено судовий збір (наприклад, його сплачено за мінімальною ставкою, визначеною Законом № 3674-VI).

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 662,40 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог, виходячи з наступного розрахунку: 2 662,40 гривень х 99,92 % (відсоток розміру задоволеного позову):100 % = 2 660,27 гривень (сума судових витрат, пропорційна відсотку задоволеного позову).

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість договором про споживчий кредит № 73390546 від 19.02.2025 в розмірі 17 120 гривень, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 4 000 гривень, заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 13 120 гривень.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 660,27 гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 992,80 гривень.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вулиця Ґедройця Єжи, будинок № 6, офіс № 521.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне заочне рішення суду складено 09 червня 2026 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька