Decision № 137239098, 08.06.2026, Kharkiv District Court of Kharkiv Oblast

Справа № 635/1712/26

Провадження № 2/635/4367/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Бобко Т.В.,

секретар судового засідання Загайко Г.Я.,

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс»,

представник позивача - Жабченко Тетяна Миколаївна,

відповідач - ОСОБА_1 ,

представник відповідача Маламуж-Корнієнко Тамара Станіславівна,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Позивач ТОВ «Цикл Фінанс», через особистий кабінет в підсистемі «Електронний суд», звернувся до суду з позовом шляхом пред`явлення позовної заяви до відповідача ОСОБА_1 , яким просить стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 11642,13 гривень та судові витрати.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 22 жовтня 2018 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 22037000091540. Відповідно до кредитного договору, який складається з публічної частини договору, яким є універсальний договір банківського обслуговування клієнтів фізичних осіб у АТ «Банк Кредит Дніпро» (далі УДБО), розміщений на офіційному веб-сайті банку: https://creditdnepr.com.ua/ та індивідуальної частини, якою є цей кредитний договір, що разом становлять єдиний кредитний договір, банк зобов`язався надати клієнту грошові кошти у тимчасове платне користування, а клієнт зобов`язався повернути наданий кредит, сплатити плату за кредит (проценти та комісії), а також належним чином виконати інші зобов`язання у порядку, встановленому договором.

Кредит надається у формі кредитної лінії шляхом здійснення операцій (зняття коштів з рахунку, платежі з рахунку тощо) за рахунок ліміту кредитної лінії за поточним рахунком клієнта, що відкритий в банку. Операції використання ліміту кредитної лінії можуть здійснюватися з використанням електронного платіжного засобу.

Договір набуває чинності з моменту підписання сторонами цього кредитного договору та діє до повного виконання сторонами зобов`язань за договором. Відповідачем не виконані належним чином кредитні зобов`язання, що є грубим порушенням чинного законодавства України в частині виконання договірних відносин (стаття 526 та стаття 527 ЦК України).

15 грудня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ТОВ «Цикл Фінанс» було укладено договір факторингу №15/12/21, відповідно до якого ТОВ «Цикл Фінанс» набуло право нового кредитора до відповідача за кредитним договором. Згідно з договором факторингу сума боргу перед ТОВ «Цикл Фінанс» становить 11642,13 гривень, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 5007,81 гривень, простроченої заборгованість по відсоткам 0 гривень, простроченої заборгованість по комісії 6634,32 гривень.

Аргументи учасників справи

10 березня 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Маламуж-Корнієнко Т.С. надала до суду відзив на позовну заяву.

У поданому відзиві представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначав, що умови кредитного договору щодо сплати комісії за надання кредитних коштів є нікчемними, оскільки суперечать вимогам законодавства про захист прав споживачів та правовим висновкам Верховного Суду. У зв`язку з цим представник відповідача вважав, що заборгованість по комісії у розмірі 6634,32 гривень підлягає виключенню із загального розміру заборгованості.

Крім того, представник відповідача посилався на те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів перерахування кредитних коштів на рахунок відповідача та доказів фактичного користування останнім кредитними коштами. Також зазначав, що додана до позовної заяви виписка по рахунку стосується іншого кредитного договору та іншого контрагента, а тому не підтверджує обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.

Щодо заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу представник відповідача вказував на їх неспівмірність зі складністю справи, обсягом наданих послуг та витраченим адвокатом часом, у зв`язку з чим просив суд зменшити розмір таких витрат. З огляду на викладене представник відповідача просив у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

07 квітня 2026 року представник позивача ТОВ «Цикл фінанс» - адвокат Жабченко Т.М. подала до суду заперечення проти відзиву на позов.

У поданих запереченнях на відзив представник позивача зазначив, що доводи відповідача є безпідставними та не спростовують заявлених позовних вимог. Посилався на те, що умовами кредитного договору та паспорта споживчого кредиту було передбачено обов`язок позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредиту, з якими відповідач був ознайомлений та погодився під час укладення договору. Також вказував, що законодавством про споживче кредитування передбачена можливість встановлення кредитодавцем комісії за обслуговування кредиту, а тому її нарахування та стягнення є правомірними.

Крім того, представник позивача зазначив, що до позовної заяви помилково була долучена неналежна виписка по рахунку відповідача, у зв`язку з чим надав належну виписку по особовому рахунку, яка, на його думку, підтверджує факт перерахування відповідачу кредитних коштів у сумі 23 693,87 гривень та їх подальше використання останнім. Також зазначав, що банківські виписки є належними та допустимими доказами руху коштів по рахунку і можуть слугувати первинними бухгалтерськими документами.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу представник позивача вказував, що разом із позовною заявою надано всі необхідні документи на підтвердження понесених витрат, а їх розмір є обґрунтованим, співмірним складності справи та обсягу виконаної роботи, у зв`язку з чим підстави для їх зменшення відсутні.

З огляду на викладене представник позивача просив прийняти подані заперечення, долучити їх до матеріалів справи та задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості в повному обсязі.

Рух справи

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 24 липня 2025 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Участь у справі сторін та інших учасників справи

Представник позивача Жабченко Т.М. у судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач та його представник у судове засідання повторно не з`явились, про день та час розгляду справи були повідомлений своєчасно і належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до частини 2статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 22 жовтня 2018 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 22037000091540, відповідно до умов якого відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 23693,87 гривень, строк кредитування 24 місяців, кінцева дата повернення кредиту: 22 жовтня 2020 року, цільове призначення на споживчі потреби, щомісячна комісія за обслуговування кредиту: 3.5% від суми кредиту. Процентна ставка за користування кредитом є фіксованою та нараховується на строкову заборгованість за кредитом 0,001% річних, на прострочену заборгованість за кредитом 56 % річних.

Відповідно до пункту 1.4. кредитного договору кредит надається шляхом зарахування суми кредиту на поточний рахунок клієнта: НОМЕР_1 , відкритий у АТ «Банк Кредит Дніпро». Датою видачі кредиту вважається день зарахування суми кредиту на рахунок клієнта.

Відповідно до пункту 4 договору визначено графік платежів/розрахунку загальної вартості кредиту для клієнта та реальної річної процентної ставки за цим договором.

Відповідач власним підписом засвідчив факт взяття на себе відповідного зобов`язання, а саме повернути надані в тимчасове користування кредитні кошти, сплатити відсотки за користування кредитними коштами та комісію, що передбачена кредитним договором.

Згідно з випискою по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 22 жовтня 2018 року по 14 грудня 2021 року, первинний кредитор взяті на себе зобов`язання за кредитним договором №22037000091540 виконав у повному обсязі.

Позивачем надано розрахунок заборгованості за кредитним договором № 22037000091540 від 22 жовтня 2018 року, укладеним між АТ «Банк Кредит Дніпро» та ОСОБА_1 станом на 14 грудня 2021 року, згідно з яким заборгованість складає 11642,13 гривень, з яких: 5007,81 гривень залишок простроченого кредиту, 6634,32 гривень залишок простроченої комісії.

15 грудня 2021 року між АТ «Банк Кредит Дніпро» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» укладено Договір факторингу №15/12/21, у відповідності до умов якого АТ «Банк Кредит Дніпро» передало (відступає) ТОВ «Цикл Фінанс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Цикл Фінанс» приймає належні АТ «Банк Кредит Дніпро» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Згідно з пунктом 1.1. договору факторингу, фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (права вимоги) до боржників за кредитними договорами (портфель заборгованості)

Пунктом 1.2. договору передбачено, що внаслідок передачі (відступлення) права вимоги за цим договором, фактор заміняє клієнта у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості, та набуває прав грошових вимог клієнта за цими кредитними договорами, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань боржників за кредитними договорами.

Відповідно до пункту 6.2.2. договору факторингу права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності даним договором та підписання акту приймання-передачі прав вимоги (додаток 3), після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості. Перехід права вимоги відбувається шляхом підписання акту приймання-передачі права вимоги у відповідності до додатку № 3 до даного договору в день підписання договору та набрання ним чинності.

Пунктом 6.6 договору факторингу передбачено, що фактор протягом 10 робочих днів з моменту переходу до фактора права вимоги зобов`язаний письмово повідомити боржників про відступлення права вимоги за формою згідно додатку № 5 до цього договору.

Відповідно до пункту 7.1. договору фактор здійснює фінансування клієнта у спосіб визначений частиною 1 статті 1084 ЦК України шляхом купівлі у нього права грошової вимоги. В якості ціни за придбання (відступлення) прав вимоги, фактор передає в розпорядження клієнта грошові кошти в розмірі, що станом на дату підписання сторонами цього договору складає 10200233,00 гривень без ПДВ за плату.

Згідно з пунктом 7.2. договору фактор здійснює оплату клієнту шляхом перерахування суми, що вказана в пункті 7.1. цього договору, на вказаній у реквізитах до цього договору рахунок, в день підписання договору та акту приймання-передачі прав вимог.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №15/12/21 від 15 грудня 2021 року, ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» набуло права грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором № 22037000091540 від 22 жовтня 2018 року на суму 11642,13 гривень.

Також, право позивача для звернення з позовними вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором підтверджується актом приймання-передачі прав вимог за договором факторингу №15/12/21 від 15 грудня 2021 року та платіжна інструкція по оплаті договору факторингу від ТОВ «Цикл Фінанс» на користь АТ «Банк кредит Дніпро».

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на вимогу вих. № 3121706499_627 від 05 червня 2025 року, відповідач не виконав свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Цикл Фінанс», ні на рахунки попереднього кредитора.

Отже, за розрахунком позивача непогашена заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ЦИКЛ ФІНАНС» за кредитним договором № 22037000091540 від 22 жовтня 2018 року складає 11642,13 гривень.

Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду.

Згідно з частиною 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1,2 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 626ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 629ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1054ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

У статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Згідно з частиною 1 статті 1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до частин 1,3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до статей 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Відповідно до статті 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Кредитний договір, укладений між відповідачем та первісним кредитором, а також договір факторингу, укладений між первісним кредитором та позивачем у встановленому порядку недійсними не визнані, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України діє презумпція правомірності вказаних правочинів.

Відступлення права вимоги по суті - це договірна передача зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

Відповідачем не надано доказів того, що ним належним чином виконувались зобов`язання з повернення кредитних коштів первісному кредитору.

Позивачем заявлено позовні вимоги в межах суми та складових розміру вимог, якій мав первісний кредитор.

Щодо стягнення заборгованості за комісією.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України «Про споживче кредитування», який набув чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця такредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини 1 статті1та частини 2 статті8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Отже, Закон України «Про споживче кредитування» передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону України «Про споживче кредитування», після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з частиною 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування», умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зважаючи на викладене, комісія за надання послуг з управління кредитом при використанні кредиту при простроченні оплати чергового платежу може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті12 Закону України «Про споживче кредитування».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22) зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Надаючи оцінку доказам, пов`язаним із правильністю здійсненого позивачем розрахунку, а також доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується, суд установив таке.

З наданих позивачем виписки та розрахунку заборгованості слідує, що станом на 14 грудня 2021 року ОСОБА_1 має заборгованість в сумі 11642,13 гривень, яка складається з залишку простроченого кредиту в розмірі 5007,81 та залишку прострочених комісій в розмірі 6634,32 гривні.

При цьому, з 22 жовтня 2018 року по 14 грудня 2021 року ОСОБА_1 сплатив комісію за користування кредитними коштами в загальному розмірі 13268,64 гривень.

Разом з тим, умовами укладеного між сторонами кредитного договору, а саме пунктами 1.1., 2.1. кредитного договору № 22037000091540 від 22 жовтня 2018 року, який підписав відповідач передбачено, що за цим договором банк надає клієнту грошові кошти (кредит) у тимчасове платне користування на споживчі потреби, а клієнт зобов`язується повернути наданий кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, що передбачені договором. Платежі з погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів за користування кредитом та щомісячної комісії за обслуговування кредиту здійснюються у вигляді щомісячних ануїтентних (рівномірних) платежів.

Однак при цьому в кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, що надаються позичальнику ОСОБА_1 та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту.

Отже, враховуючи, що банк не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні договору, положення договору у пунктах 1.1. та 2.1. кредитного договору № 22037000091540 від 22 жовтня 2018 року, на які посилається позивач, щодо обов`язку позичальника щомісяця сплачувати плату за обслуговування кредиту є нікчемним відповідно до частин 1 та 2 статті 11, частини 5 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судомне вимагається (частина 2 статті 215 ЦК України).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23.

Суд, дослідивши зміст кредитного договору № 22037000091540 від 22 жовтня 2018 року, висновує що сторони не погодили умови щодо обов`язку ОСОБА_1 сплачувати щомісячну комісію за обслуговування кредиту, оскільки банком не зазначено, які саме послуги охоплюються такою комісією, не визначено їх перелік та зміст, а також не наведено відомостей про послуги, що надаються позичальнику та за які встановлено відповідну плату.

Будь-яких на підтвердження правомірності нарахування первісним кредитором комісії за обслуговування кредиту позивачем не надано.

Отже, враховуючи, що умови кредитного договору щодо сплати щомісячної комісії за обслуговування кредиту є нікчемними, сплачені ОСОБА_1 кошти в рахунок такої комісії у загальному розмірі 13268,64 грн підлягають зарахуванню в рахунок погашення основної суми заборгованості за кредитом. При цьому розмір сплачених відповідачем коштів у рахунок комісії перевищує суму загальної заборгованості за кредитним договором № 22037000091540 від 22 жовтня 2018 року, яку просить стягнути позивач в сумі 11642,13 гривень, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту 5007,81 гривень, простроченої заборгованість по комісії 6634,32 гривень.

Отже, відповідачем виконано обов`язок щодо повернення отриманих кредитних коштів у повному обсязі.

За таких обставин суд не вбачає правових підстав вважати, що у ОСОБА_1 наявна непогашена заборгованість за кредитним договором № 22037000091540 від 22 жовтня 2018 року, а тому позовні вимоги про її стягнення задоволенню не підлягають.

Щодо розподілу судових витрат

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог статті 141 ЦПК України. Оскільки суд висновує про відмову у задоволенні позовних вимог, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500 гривень відшкодуванню не підлягають, такі витрати суд покладає на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Цикл Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Цикл Фінанс", місцезнаходження: 04112, місто Київ, вулиця Авіаконструктора Ігоря Сікорського, будинок № 8, код ЄДРПОУ: 43453613.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Т.В. Бобко