Court ruling № 137232123, 09.06.2026, Mykolaiv District Administrative Court

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

09 червня 2026 р. № 400/5363/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Лісовської Н.В., розглянувши в письмовому провадженні заяву позивач про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,

проСт. 383 визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності СВП,

ВСТАНОВИВ:

Судом розглядалася адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області з вимогами про:

- визнання протиправним та скасування рішень від 22.12.2020 р. № 948040147769 та від 02.06.2021 р. № 271/03.04-п про відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- визнання протиправними дій щодо визначення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на рівні 68% грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді, під час перерахунку раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання;

- визнання протиправною бездіяльності щодо не зарахування до стажу роботи судді, що дає право на призначення (перерахунок) щомісячного довічного грошового утримання, періоду служби у Збройних Силах з 01.11.1977 р. по 16.12.1980 р. (3 роки 1 місяць 15 днів), половини періоду навчання в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка на юридичному факультеті з 01.08.1981 р. по 25.06.1986 р. (2 роки 5 місяців 12 днів);

- зобов`язання здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в розмірі 90% відповідних сум суддівської винагороди та враховуючи стаж на посаді судді 34 роки 10 місяців 9 днів, починаючи з 19.02.2020 р., з урахуванням виплачених сум.

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.10.2021 року позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області задоволено частково, зокрема зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з урахуванням стажу 34 роки 10 місяців 9 днів, із зарахуванням до стажу роботи періоду служби у Збройних Силах з 01.11.1977 р. по 16.12.1980 р. (3 роки 1 місяць 15 днів) та половини періоду навчання в Київському державному університеті ім. Т.Г. Шевченка на юридичному факультеті з 01.08.1981 р. по 25.06.1986 р. (2 роки 5 місяців 12 днів) у розмірі 78% відповідних сум суддівської винагороди, починаючи з 19.02.2020 р., з урахуванням виплачених сум.

27.05.2026 року від позивача надійшла заява про визнання протиправними рішень, дії відповідачем на виконання рішення суду.

В обґрунтування заяви позивач вказав, що 24.05.2023 головним державним виконавцем Квашенко С.С. було винесено Постанову про закриття виконавчого провадження №67830537, однак, оскільки рішення суду за справою №400/5363/21 на даний час повністю не виконане, Постанова від 24.05.2023 про закінчення виконавчого провадження є протиправною.

Враховуючи, що питання про розгляд заяви позивача в судовому засіданні або в письмовому провадженні вирішується на розсуд суду, суд вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для всебічного і об`єктивного розгляду заяви позивача в порядку письмового провадження.

Вирішуючи заяву позивача, суд виходить з наступного.

Перевіривши подану позивачем заяву, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заяви позивача, поданої в порядку ст. 383 КАС України, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду заяви, суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.

Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Положеннями статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

За приписами ч.1, 4, 6 ст.383 КАС України, особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

За відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу. За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

Вказані норми Кодексу адміністративного судочинства України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Водночас зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

При цьому, підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення.

Згідно із частини третьої статті 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом.

Дослідивши заяву позивача у даній справі, суд встановив, що фактичною підставою для звернення до суду із даною заявою стала незгода позивача із діями головного державного виконавця Квашенка С.С. щодо винесення постанови від 24.05.2023 р. про закриття виконавчого провадження.

Отже, в даному випадку наявні підстави стверджувати про виникнення між позивачем та Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Квашенко С.С. нового спору, що виключає можливість застосування спеціальних правових норм КАС України (ст.ст. 382, 383 КАС України), направлених на забезпечення належного виконання судового рішення.

З урахуванням встановлених судом обставин, суд вважає, що рішення суду виконане в повному обсязі, а від так суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 .

Враховуючи викладене, суд вважає заяву позивача необґрунтованою.

Керуючись ст. 383 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею у порядку ст. 256 КАС України.

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення в порядку, визначеному ст. 295-297 КАС України.

Суддя Н. В. Лісовська