Court ruling № 13721561, 20.01.2011, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Річна, 29/11, к. 206

УХВАЛА

20.01.2011

Справа №2-6/10987-2007

За заявою Орендного підприємства «Кримтеплокомуненерго», м.Сімферополь,

до боржника Виробничо-комерційної фірми «Ж.К.В.», м.Сімферополь,

про визнання банкрутом

Суддя В.М. Шкуро

представники:

Від кредитора та боржника – не з'явилися, повідомлені належним чином.

Обставини справи: ОП «Кримтеплокомуненерго» звернулося у господарський суд АР Крим з заявою про порушення справи про банкрутство Виробничо-комерційної фірми «Ж.К.В.», у порядку ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Постановою господарського суду АР Крим від 20.09.2007р. боржника визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура строком на шість місяців, ліквідатором призначено юриста – Поповчука О.Є.

Відповідно до ч.1 ст.52 «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі-Закон) у разі, якщо керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Застосування ініціюючим кредитором ст.52 Закону мотивоване відсутністю керівних органів боржника за його місцезнаходженням - м.Сімферополь, вул. Л.Чайкіної, 7, кв.13, що підтверджується постановами про повернення виконавчого документу стягувану від 27.12.2004р. та від 14.11.2006р.

Частиною 2 ст.34 ГПК України передбачено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В свою чергу відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, згідно ч.5 ст.17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців», мають міститися в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців. Статтею 18 цього ж Закону, яка визначає статус відомостей Єдиного державного реєстру, передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були внесені до нього внесені, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Отже, лише факт внесення таких відомостей до реєстру може слугувати допустимим доказом відсутності юридичної особи за її місцезнаходженням. Такі відомості стосовно боржника у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців відсутні.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд України, зокрема в своїй постанові від 22.05.2007р. у справі №21/19-06-518.

Господарські суди розглядають заяви про порушення справ про банкрутство у разі наявності передбачених ст.8 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» підстав, а також з урахуванням особливостей передбачених ст.52 цього закону.

За таких обставин суд приходить до висновку про відсутність ознак безспірності вимог та підстав для визнання Виробничо-комерційної фірми «Ж.К.В.» боржником відсутнім.

Пунктом 36 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про банкрутство» від 18.12.2009р. №15 роз’яснено, що Законом не врегульовано подальшого перебігу провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника. У таких випадках провадження у справі припиняється на підставі пункту 7 частини 1 статті 40 Закону та пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, куруючись пунктом 7 частини 1 статті 40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», пунктом 1-1 статті 80, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі №2-6/10987-2007 про банкрутство Виробничо-комерційної фірми «Ж.К.В.» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Л.Чайкіної, 7, кв.13; ідентифікаційний код юридичної особи 19012632) припинити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Шкуро В.М.