Decision № 13718628, 07.02.2011, Commercial Court of Ternopil Oblast

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" лютого 2011 р.Справа № 18/1/5022-8/2011

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Охотницької Н.В.

Розглянув справу:

за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача Фермерського господарства "Ірина", с. Максимівка Збаразького району Тернопільської області

про стягнення заборгованості в розмірі 7 949,43 грн.

За участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця

відповідача: не зявився.

В судовому засіданні позивачу розяснено процесуальні права та обовязки, передбачені статтями 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України. Технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть справи: Суб'єкт підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до фермерського господарства "Ірина" про стягнення заборгованості в загальній сумі 7 949,43 грн., в т.ч.: 5 249,87 грн. основний борг, 2 231,19 грн. інфляційні нарахування, 468,37 грн. 3 % річних.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач взяті на себе зобовязання згідно договору №10-Ж від 10.10.2007 р. виконав не належним чином, зокрема не здійснив оплати за виконані роботи.

Для підтвердження викладеного додає вищезазначений договір, кошторис, Акт № 14 від 04.01.2008 р., інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться у матеріалах справи.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, пояснень (наведення поважних причин) відносно неможливості забезпечення в судове засідання представника відповідача із доданням відповідних доказів, що могли б засвідчити причину такої неявки не подано, хоча ухвали суду від 05.01.2011 р. (згідно повідомлення про вручення поштового відправлення вручено 11.01.2011 р.), 24.01.2011 р. (згідно повідомлення про вручення поштового відправлення вручено 26.01.2011 р.), були надіслані судом на адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві та довідці з ЄДРПОУ.

Водночас, наявних в матеріалах справи доказів достатньо для всебічного, повного та об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши норми чинного законодавства, заслухавши представника позивача, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 1 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів мають підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність і в установленому порядку набули статусу субєкта підприємницької діяльності. Майново господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько договірними зобов'язаннями (ч. 1 ст. 179 Господарського кодексу України).

10.10.2007 р. між фермерським господарством "Ірина" (надалі замовник), та суб'єктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (надалі виконавець), був укладений договір № 10-ж про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність членам фермерського господарства "Ірина" на території Максимівської сільської ради Збаразького району Тернопільської області (надалі договір).

За умовами даного договору (п. 1.1.) виконавець зобовязується виконати з дотриманням вимог законодавства проектно вишукувальні роботи з розроблення проекту відведення земельних ділянок членам фермерського господарства "Ірина" у власність, а замовник прийняти та оплатити виконані роботи.

Приймання виконаних робіт за цим договором оформляється актом приймання передачі робіт (п. 3.1. договору).

Загальна вартість робіт за цим договором становить 5 249,87 грн. Замовник протягом 3 банківських днів з дня отримання ним документації та підписання акту приймання передачі робіт зобовязується здійснити повну оплату виконавцю робіт (п.п. 2.1., 2.3. договору).

Договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами передбачених ним зобовязань (п. 9.1. договору).

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З змісту вищенаведеного слідує, що між позивачем і відповідачем у справі виникли зобовязання з договору підряду, за яким у відповідності ст. 837 Цивільного кодексу України одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно ст.ст. 843, 846 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення, а також строки виконання роботи або її окремих етапів.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобовязання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

На виконання умов договору виконавець виконав, а замовник прийняв роботи на суму 5 249,87 грн., про що сторони підписали 04.01.2008 р. акт № 14 здачі приймання проектно технічної документації.

Оплата згідно умов вищезазначеного договору відповідачем не проведена.

Відповідно до положень статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається.

Таким чином, всупереч умов договору та вимог діючого законодавства, свої зобовязання по оплаті вартості виконаних робіт відповідач не виконав, а відтак, суд визнає позовну вимогу позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором в сумі 5 249,87 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За даним договором на суму боргу 5 249,87 грн. за період з січня 2008 року по листопад 2010 р. нараховано інфляційне збільшення суми боргу 2 231,19 грн. та за період з 16.10.2009 р. по 12.03.2010 р. 468,37 грн. 3 % річних.

Розглянувши представлені розрахунки 3% річних та інфляційних нарахувань, здійснивши перерахунок останніх, оскільки за вказаний позивачем період існування боргу (січень 2008 року листопад 2010 р.) ним взято для розрахунку лише ті місяці в яких існувала інфляція, з огляду на наявність заборгованості за договором, суд вважає вимоги позивача в частині їх стягнення обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно вимог ст. ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають до задоволення як такі, що підтверджені матеріалами справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та не спростовані належними і допустимими доказами відповідачем.

У відповідності до вимог ст. ст. 44 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 12, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задоволити.

2.Стягнути з фермерського господарства "Ірина" (с. Максимівка Збаразького району Тернопільської області, ідентифікаційний код 14042195) на користь суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1): 5 249 (пять тисяч двісті сорок девять) грн. 87 коп. основного боргу, 2 231 (дві тисячі двісті тридцять одну) грн. 19 коп. інфляційних нарахувань, 468 (чотириста шістдесят вісім) грн. 37 коп. 3 % річних, 102 (сто дві) грн. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

Сторони вправі подати апеляційну скаргу, а прокурор внести апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили протягом десяти днів з дня його підписання 11.02.2011 р., через місцевий господарський суд.

СуддяН.В. Охотницька