Decision № 13718407, 08.02.2011, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" лютого 2011 р. Справа № 5016/74/2011(4/3)

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю “Прибузький гранітний кар’єр”,

с. Прибужжя, Доманівський район, Миколаївська обл., 56445

Відповідач Дочірнє підприємство “Миколаївський облавтодор” відкритого

акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія»”

автомобільні дороги України”,

вул. Галини Петрової, буд. 2-А , м. Миколаїв, 54029

Суддя Дубова Т.М.

ПРИСУТНІ:

Від позивача – Догарєва І.О. довіреність від 01.11.10р.

Від відповідача –Власенко М.О. довіреність № 25 від 01.02.11р.

СУТЬ СПОРУ: стягнення боргу в сумі 338 828,92 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом і просить стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 338828,92 грн., посилаючись на невиконання відповідачем обов’язків за договором поставки від 16.10.08р. щодо розрахунків, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 193 ГК України та ст.ст. 509, 526, 530, 712 ЦК України.

Відповідач відзив не надав, але в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача, виходячи з наступного:

16.10.08р. сторони уклали договір поставки № 03/28 та додаткову угоду № 1 від 25.03.09р. (арк.спр. 15-20), згідно яких позивач був зобов’язаний поставити товар, а саме: щебеневу продукцію в асортименті визначеному у пункті 2.2.1, узгодженими партіями, а відповідач прийняти та своєчасно розрахуватися за отриманий товар відповідно до умов договору.

Пунктом 2.3 визначеного договору поставки, сторони передбачили, що відповідач був зобов’язаний розрахуватись за поставлений товар на умовах відстрочки платежу на термін 30 банківських днів, з дати поставки з урахуванням п. 3.7 договору.

На виконання своїх зобов’язань за договором поставки від 16.10.08р. позивач поставив відповідачу товар по видатковим накладним №№ РН-0000152 від 21.05.09р. на суму 58774,74 грн., РН-0000157 від 25.05.09р. на суму 23870,26 грн., РН-0000182 від 29.05.09р. на суму 38678,36 грн., РН-0000215 від 20.06.09р. на суму 130642,02 грн., РН-0000237 від 30.06.09р. на суму 56033,99 грн., РН-0000258 від 23.07.09р. на суму 100465,54 грн., РН-000226 від 30.06.10р. на суму 46776,95 грн., РН-000246 від 16.07.10р. на суму 34097,34 грн., РН-000253 від 26.07.10р. на суму 21018,88 грн., РН-000276 від 29.07.10р. на суму 4770,96 грн., РН-000340 від 20.08.10р. на суму 2746,88 грн., РН-000394 від 13.09.09р на суму 41839,31 грн., РН-000421 від 20.09.10р. на суму 20028,88 грн., РН-000448 від 30.09.10р. на суму 18355,09 грн., РН-000487 від 11.10.10р. на суму 4705,54 грн., РН-000511 від 18.10.10р. на суму 4564,81 грн., РН-000541 від 25.10.10р. на суму 28792,14 грн., РН-000557 від 27.10.10р. на суму 2667,23 грн. на загальну суму 638 828,92 грн., підписані представниками обох сторін, а представник відповідача прийняв товар без зауважень на підставі довіреностей (арк.спр. 22-50).

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Проте, відповідач свої зобов’язання за договором належним чином не виконав, за товар розрахувався частково в сумі 300 000,00 грн., що підтверджене виписками банку та актом звірки взаємних розрахунків (арк.спр. 21, 51-55).

Таким чином, борг відповідача станом на час розгляду справи складає суму 338828,92 грн., який підлягає задоволенню в повному обсязі на підставі ст. 526 ЦК України, згідно якої зобов’язання повинно виконуватись належним чином відповідно до умов договору або вимог ЦК України.

Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Відповідач визнав позов в повному обсязі.

Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню повністю, судові витрати слід віднести за рахунок відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Дочірнього підприємства “Миколаївський облавтодор” відкритого акціонерного товариства “Державна акціонерна компанія” автомобільні дороги України” (вул. Галини Петрової, буд. 2-А, м. Миколаїв, код 31159920) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Прибузький гранітний кар’єр” (с. Прибужжя, Доманівський район, Миколаївська область, код 31821994) суму 338 828,92 грн. (триста тридцять вісім тисяч вісімсот двадцять вісім грн. 92 коп.) боргу, 3388,29 грн. (три тисячі триста вісімдесят вісім грн. 29 коп.) держмита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати позивачу.

Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.

Суддя Т.М.Дубова