Court ruling № 137180321, 27.05.2026, Zvenyhorodka District Court of Cherkasy Oblast

Справа № 712/16594/25

провадження 2/694/647/26

У Х В А Л А

іменем України

27.05.2026 року м. Звенигородка

Звенигородський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Смовж О.Ю.,

за участі секретаря судових засідань Нікітішиної С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оспорювання батьківства, виключення відомостей з актового запису про народження дитини,

встановив:

У провадженні Звенигородського районного суду Черкаської області з 19.01.2026 знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оспорювання батьківства, виключення відомостей з актового запису про народження дитини.

Справа надійшла за підсудністю з Соснівського районного суду м. Черкаси відповідно до ухвали судді Пироженко В.Д. від 09.12.2025.

Ухвалою судді Звенигородського районного суду Черкаської області Смовж О.Ю. від 09.02.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати її в порядку загального позовного провадження з підготовчим судовим засіданням та викликом сторін, призначено підготовче судове засідання на 03.03.2026.

18.02.2026 до суду надійшли пояснення на позовну заяву від третьої особи відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України. Справу просили розглядати за відсутності їхнього представника.

03.03.2026 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку з неявкою всіх учасників в судове засідання.

14.03.2026 в підготовче судове засідання вдруге жоден з учасників не з`явився.

27.05.2026 в підготовче судове засідання втретє жоден з учасників не з`явився.

Про розгляд справи в кожному випадку учасники справи повідомлялися належним чином, шляхом направлення судових повісток. Окрім того, відповідач ОСОБА_2 має електронний кабінет в підсистемі Електронний суд, отримувала виклики до суду через електронний зв`язок. Частина поштових відправлень отримана відповідачем, про що повернулися зворотні поштові повідомлення, а інші повернулися до суду не врученими, водночас, 26.05.2026 через електронний кабінет відповідач подала заяву, у якій визнає позовні вимоги, просить розглядати справу за її відсутності.

Відправлення позивачу повернулися не врученими, поштовим відділенням зазначено, що ОСОБА_1 відсутній за зазначеною адресою. При цьому, як встановлено судом, поштові повідомлення направлялися позивачу за зазначеною ним же у позовній заяві адресою: АДРЕСА_1 . Заяв, клопотань, пояснень причин неявки позивача до суду не надходило. Разом з тим, в позовній заяві позивач вказує, що у 2021 році виїхав за межі України до Республіки Польща, де проживав та працював. Чи повернувся до України і де знаходиться на цей час у позові не вказав. Позовна заява при цьому підписана особисто позивачем, подавалася до Черкаського районного суду Черкаської області поштовим направленням з відділення м. Черкаси-18.

Відтак, за умов особистої подачі до суду позовної заяви, а також відсутності заяви про можливість розгляду справи за його відсутності, позивач не повідомив суд тричі про причини своєї неявки в судові засідання.

Позивач, як ініціатор спору, не висловлював прохання розглядати справу за його відсутності та відсутності його уповноваженого представника, що передбачено положеннями процесуального закону, не подавав заяв про участь у справі в режимі ВКЗ.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до положень статті 14 ЦПК України, в судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Відповідно до частини п`ятої статті 130 ЦПК України вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.

Згідно з положеннями статей 43, 44 ЦПК України, учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами.

Відповідно до положень статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до положень ст. 64 ЦПК України, представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 11.03.2021 у справі №558/9/18, провадження №61-13892св20, законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов`язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі.

Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.

Разом з тим, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення його без розгляду, має право звернутися до суду повторно (частина друга ст. 257 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, має тлумачитися з урахуванням верховенства права, яке вимагає, щоб сторони у справі мали ефективний судовий засіб, що давав би їм можливість заявляти про свої громадянські права. Це положення втілює «право на суд», право на доступ до якого, тобто право на звернення до суду у цивільних справах, є лише одним аспектом; однак це аспект, який фактично дає можливість скористатися додатковими гарантіями, викладеними в пункті 1 статті 6 Конвенції.

Сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення ЄСПЛ у справі «Каракуця проти України», заява № 18986/06, від 16 лютого 2017 року).

Отже, праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі №643/856/15-ц (провадження №61-8953св20), від 21 грудня 2020 року у справі №484/146/16-ц (провадження №61-3299св20).

Відтак, позивач тричі не з`явився без поважних причин до суду, заяви про розгляд справи за його відсутності або про його участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції в порядку ст. 212 ЦПК України до суду не подавав.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без розгляду.

Під час розгляду питання суд враховує також висновки Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладені у постанові від 03.04.2025 у справі 203/4777/20.

Відповідно до ч. 3 ст. 257 ЦПК України, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

При цьому питання повернення судового збору у разі залишення позову без розгляду регулюється ст. 142 ЦПК України. Вказаною нормою не передбачено повернення позивачу судового збору у разі повторного неприбуття позивача у судові засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

З аналізу змісту статті 142 ЦПК України та статті 7 Закону України «Про судовий збір» виходить, що у разі залишення позову без розгляду у разі повторної неявки позивача у судові засідання судовий збір, сплачений при його поданні, позивачу не повертається.

Керуючись статтями 13, 43, 257, 261, 263, 353 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на предмет спору відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про оспорювання батьківства, виключення відомостей з актового запису про народження дитини залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Повний текст ухвали складено 05.06.2026.

Суддя О.Ю.Смовж