Decision № 137178985, 08.06.2026, Mashivka District Court of Poltava Oblast

Справа № 948/287/26

Номер провадження 2/948/376/26

08.06.2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

08.06.2026 с-ще Машівка Машівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Тимофєєвої Г.Л.,

з участю секретаря

судового засідання Порохні І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

01 квітня 2026 року представник позивача звернулася до суду з позовом з вимогою стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначила, що 10.10.2025 між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 10.10.2025-100000294. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 5000 грн, строком на 140 днів, дата повернення кредиту 26.02.2026. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом протягом всього строку користування кредитом. Комісія, пов`язана з наданням кредиту - 20% від суми кредиту та дорівнює 1000 грн 00 коп.

Кредит перераховується позичальнику з використанням електронного платіжного засобу споживача: 5168-74ХХ-ХХХХ-8233. Позивач виконав умови кредитного договору та надав відповідачу кредитні кошти у розмірі встановленому договором.

Відповідач належним чином не виконує зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим, станом на дату подання позовної заяви утворилася заборгованість у розмірі 18000,00 грн, що складається з тіла кредиту 5000,00 грн, відсотків 7000,00 грн, комісії за надання кредиту 1000,00 грн та відсотків, нарахованих по ст.625 ЦК України.

Посилаючись на викладене, представник позивача просить суд, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 18 000,00 грн, а також понесені судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив проводити розгляд справи за його відсутності, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про місце та час розгляду справи повідомлений рекомендованим повідомленням, яке 22.04.2026 повернуто з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою (а.с.48,49).

Відзиву відповідач не подав.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення). За згодою позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, всебічно, повно, об`єктивно оцінивши надані докази та давши їм належну оцінку, суд встановив наступне.

10.10.2025 року ОСОБА_1 підписав пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта) та заявку до кредитного договору № 10.10.2025-100000294 від 10.10.2025 (далі Заявка), за умовами якої ОСОБА_1 надано кредит у сумі 5000,00 грн (п. 2); строком на 140 днів (п.3); дата повернення кредиту 26.02.2026 (п.4); процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом (п.6). Комісія, пов`язана з наданням кредиту 20% від суми Кредиту та дорівнює 1000,00 (п.7), денна процентна ставка 0,87% (а.с.16-22).

Договір укладено в електронній формі та підписано ОСОБА_1 шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором Е353.

На підставі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, вищезазначений договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовим наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначено в ч.1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як вбачається із Заявки, позичальник ОСОБА_1 зазначив реквізити належного йому електронного платіжного засобу для перерахування коштів позичальнику за договором: 5168-74ХХ-ХХХХ-8233 (а.с.19).

04.01.2024 між ТОВ «Універсальні Платіжні Рішення» та ТОВ «Споживчий Центр» укладено договір про надання послуг з переказу коштів №ФК-П-2024/01-2 (а.с.29-33).

Відповідно інформації ТОВ Універсальні Платіжні Рішення» від 26.03.2026, 10.10.2025 було успішно перераховано кошти на суму 5000,00 грн, на картку № НОМЕР_1 , номер транзакції в системі iPay.ua 887460903, призначення платежу: видача за договором кредиту №10.10.2025-100000294 (а.с.26).

Судом встановлено, що позивач виконав зобов`язання та надав відповідачу кошти у розмірі 5000,00 грн, як встановлено у кредитному договорі.

Згідно з розрахунком заборгованості за кредитним договором № 10.10.2025-100000294 від 10.10.2025, заборгованість ОСОБА_1 складає 18 000,00 грн, з яких: 5000,00 грн основний борг, 7000,00 грн залишок відсотків, 5 000,00 грн - залишок відсотків за ст.625 ЦК України, 1000,00 грн залишок комісій (а.с.24-25).

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення за кредитним договором 5000,00 грн основний борг, 7000,00 грн залишок відсотків суд зазначає наступне.

Судом із досліджених доказів встановлено, що за кредитним договором (оферти) № 10.10.2025-100000294 від 10.10.2025, відповідач отримав кредитні кошти в сумі 5000,00 грн.

Крім того, судом встановлено, що розмір відсотків за користування кредитними коштами встановлений у кредитному договорі відповідає розміру встановленому в ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування».

Приймаючи до уваги те, що відповідач отримавши кредитні кошти зобов`язання з їх повернення не виконав, відсотки у встановлених договором розмірі не сплатив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача 5000,00 грн суми заборгованості за основним боргом, 7000,00 грн залишок відсотків є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доказів щодо повернення кредиту та спростування вказаного розміру заборгованості відповідачем суду не надано.

Щодо стягнення заборгованості відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України, суд зазначає, що позивач просив стягнути із відповідача, відповідно до наданого розрахунку, 5000,00 грн - заборгованості по відсоткам за ст.625 ЦК України.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд вважає, що позивач при заявлені даних вимог не врахував положення пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, відповідно до якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України № 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який продовжений по даний час.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у задоволені позовних вимог в частині нарахування 5000,00 грн - заборгованості за відсотками за ст.625 ЦКУ, слід відмовити.

Вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення за кредитним договором 1000,00 грн. комісії за надання кредиту суд зазначає таке.

Згідно абз. 4 ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Як встановлено судом, пунктом 7 Договору передбачена комісія, пов`язана з наданням кредиту 20 % від суми кредиту та дорівнює 1000,00 грн , (а.с.19 на зв.)

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду по справі №204/224/21 у постанові від 06 листопада 2023 року, дійшов висновку про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Представник позивача у позові зазначив, що немає підстав вважати умову кредитного договору про встановлення плати за управління кредитом нікчемною, оскільки ця умова є недійсною як оспорювана.

Надаючи оцінку вказаним твердженням, суд зазначає таке.

Згідно ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у своїх постановах формує єдину судову практику, надаючи обов`язкові для всіх правові позиції та висновки щодо застосування норм права, що забезпечує сталість та однаковість у правосудді, а ці висновки є важливим джерелом для судів нижчих інстанцій та інших суб`єктів владних повноважень .

Верховний Суд у вказаній постанові зокрема зазначив, що у кредитному договорі не лише потрібно зазначити перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця, а й надати докази їх понесення.

Приймаючи до уваги те, що у кредитному договорі ТОВ «Споживчий центр» не зазначило та не надало доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця пов`язані з видачею кредиту, суд дійшов висновку, що положення п. 8 та п.9 Кредитного договору № 10.10.2025-100000294 від 10.10.2025, є нікчемними відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовна вимога в частині стягнення з відповідача на користь позивача 1000,00 грн. комісії за надання кредиту задоволенню не підлягає.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню на суму 12000,00 грн, де 5000,00 грн сума заборгованості за основним боргом та 7000,00 грн сума заборгованості за залишком відсотків, в іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Вирішення питання стягнення судових витрат.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до задоволених позовних вимог.

Позивачем при подачі позову до суду було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн та заявлено позовні вимоги в загальному розмірі про стягнення 18 000,00 грн.

Судом задоволено позовні вимоги на суму 12 000,00 грн що становить 66,66 % від ціни позову, отже з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1774,76 грн, що складає 66,66 % від 2662,40 грн.

Суд зазначає, що представник відповідача не позбавлений можливості звернутись до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення для вирішення питання про судові витрати.

Керуючись ст. ст. 2,19,76-81,89,133,141,258,259,263-265,268,273,352 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833, заборгованість за кредитним договором № 10.10.2025 -100000294 від 10.10.2025 у розмірі 12000,00 грн (дванадцять тисяч гривень 00 коп) де 5000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 7000 грн заборгованість за процентами.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код за ЄДРПОУ: 37356833 судовий збір у розмірі 1774,76 грн.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів до Полтавського апеляційного суду.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне найменування сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, код ЄДРПОУ: 37356833).

Представник позивача: Бітнер Наталія Степанівна, 01032, м.Київ, вул. Саксаганського, 133А, рнокпп НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , рнокпп НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Г.Л.Тимофєєва