Court ruling № 137167902, 29.05.2026, Kirovskyi District Court of Dnipropetrovsk City

Справа № 203/5414/26

Провадження № 1-кс/0203/3717/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року слідчий суддя Центрального районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участі прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури, ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому з часу внесення відомостей 29 листопада 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62024170030004662 з попередньою правовою кваліфікацією посягання за ч. 2 ст. 364 КК України, у вигляді тримання під вартою:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Дніпропетровська, громадянки України, з вищою фінансово-економічною освітою, яка заміжня, малолітніх, неповнолітніх на утриманні не має, має на утриманні батька ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інваліда 2 групи, працює на посаді головного державного інспектора Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судима,

ВСТАНОВИВ:

28 травня 2026 року під наглядом Дніпропетровської обласної прокуратури за проведенням цього досудового розслідування Третім слідчим відділом (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, прокурор клопочить застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів із визначенням застави в розмірі 117 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 389376,00 грн., до ОСОБА_5 , підозрюваної в тяжкому кримінальному правопорушенні у сфері службової діяльності та професійної діяльності, пов`язаної з наданням публічних послуг, за ознаками ч. 2 ст. 364 КК України.

Дане клопотання за формою та змістом відповідає вимогам ст. 184 КПК України, враховуючи добровільну згоду підозрюваної 27 травня 2026 року о 14:15 год. отримати копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.

Клопотання обґрунтоване наявністю достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, що підозрювана ОСОБА_5 , з метою уникнення покарання за вчинення кримінального правопорушення, враховуючи тяжкість покарання виключно у виді позбавлення волі до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, перебуваючи на свободі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, а також ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, що негативно вплине на подальше розслідування. Крім того, підозрювана може не законно впливати на свідків як у спосіб погроз, так і реально з метою схилення їх до надання вигідних для себе показань чи схилити до відмови у раніше наданих показань, а також може впливати на інших осіб, причетних до вчинення зазначеного злочину з метою уникнення покарання. За таких обставин, з урахуванням викладеного, жоден з більш м`яких запобіжних заходів окрім як тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з наведених у ньому підстав, наполягаючи на його задоволенні.

Підозрювана та захисник в судовому засіданні заперечували проти клопотання слідчого тим, що підозра є явно необґрунтованою, оскільки платник податку скористався своїм правом звернення за п.п. 266.7.3 ПК України з письмовою заявою до контролюючого органу для проведення звірки даних у разі незгоди з нарахуванням, що ОСОБА_7 і зробив, отримавши ППР від 05 грудня 2023 року за 2021-2022 роки на загальну суму 389 332,50 грн., однак в подальшому 27 вересня 2024 року на підставі управлінського рішення ОСОБА_7 сформовані нові ППР за 2021-2022 роки на суму 389 332,50 грн., у зв`язку з чим останній оскаржив в судому порядку ці ППР, позовні вимоги про скасування яких розглянуті Дніпропетровським окружним адміністративним судом 30 вересня 2024 року з постановленням рішення про відмову у позові, що залишене в силі постановою Третього адміністративного суду від 24 вересня 2025 року. В подальшому ОСОБА_7 в межах строку, визначеного п.п.266.10.3 ПК Україна, тобто в межах 1095 днів, сплачена повна сума за ППР від 30 вересня 2026 року сплачена повна сума податкових зобов`язань 389332,50 грн., тобто твердження сторони обвинувачення про заподіяну шкоду державі на суму податкових зобов`язань не відповідає дійсності, оскільки повна їх сума сплачена платником податків у межах встановленого ПК України строку, що виключає кваліфікуючу ознаку за ч.2 ст. 364 КК України. Крім того, жоден з перелічених ризиків прокурором не доведено належними та допустимими доказами, а є лише його припущеннями. Підозрювана не переховувалась та не переховується ні від органу досудового розслідування ні від суду, підозрювана перебуваючи у відпустці прибула на своє робоче місце для проведення обшуку, добровільно отримувала повістки про її виклики до слідчого, також добровільно з`являлась на кожен виклик до слідчого, добровільно отримала повідомлення про підозру та клопотання про застосування найсуворішого запобіжного заходу. Крім того, після отримання повістки про виклик до суду самостійно з`явилась до суду для участі у розгляді клопотання про застосування до неї запобіжного заходу. Не впливала та не має наміру впливати на свідків, також не має наміру перешкоджати кримінальному провадженню чи спотворювати будь-які докази у ньому. Тобто підозрювана самостійно може забезпечити належну процесуальну поведінку, натомість прокурором не надано доказів того, що підозрювана вчиняла хоч якісь такі дії, а тому клопотали про відмову у задоволенні клопотання прокурора, а в разі якщо слідчий суддя дійде висновку про необхідність застосування до підозрюваної запобіжного заходу, клопотали про визначення мінімального розміру застави, а саме у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, який буде помірним для підозрюваної.

Заслухавши думку прокурора, міркування підозрюваної та її захисника, дослідивши додані до клопотання докази, слідчий суддя приходить до наступних висновків.

ОСОБА_5 відповідно до ст. 276 КПК України обґрунтовано підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, за який санкція ч. 2 ст. 364 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

27 травня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено відповідно до ст. ст. 277-278 КПК України про підозру в тому, що за версією з`ясованих стороною обвинувачення і викладених письмово у цьому повідомленні обставин, що згідно наказу Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області ОСОБА_5 призначена на посаду головного державного інспектора Соборного відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Відповідно до посадової інструкції державного службовця головного державного інспектора Соборного відділу податків і зборів фізичних осіб та проведення камеральних перевірок оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_5 , мета займаної нею посади виконання доведених завдань із забезпечення надходжень до бюджету, контроль за своєчасністю сплати та достовірністю нарахованих сум податків, зборів, внесків, що адмініструються відділом. До посадових обов`язків, серед іншого, відноситься забезпечення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків, зборів, внесків громадянами та самозайнятими особами (зокрема податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, транспортного податку та плати за землю (у т.ч. заява для застосування пільги) та місцевих зборів з фізичних осіб (туристичного збору та збору за місця для паркування транспортних засобів), рентні платежі.

При цьому, відповідно до Закону України «Про державну службу», ОСОБА_5 була зобов`язана, зокрема: сумлінно виконувати свої службові обов`язки; не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

Виходячи зі змісту посадових обов`язків та Закону України «Про державну службу» ОСОБА_5 є службовою особою в розумінні ст. 364 КК України.

Згідно статті 266 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (далі ПК України) вбачається, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості (пп. 266.1.1. п. 266.1 ст. 266 ПК України).

Об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та не житлової нерухомості, в тому числі його частка (пп.266.2.1. п.266.2 ст. 266 ПК України).

Базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп.266.3.1. п.266.3 ст.266 ПК України).

Ставки податку для об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об`єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (пп.266.5.1. п.266.5 ст. 266 ПК України).

Порядок обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості визначено підпунктом 266.7.1 п.266.7. ст.266 ПК України.

Обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об`єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов`язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об`єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пп.266.7.4. п.266.7. ст.266 ПКУ).

У разі подання платником податку контролюючому органу правовстановлюючих документів на нерухоме майно, відомості про яке відсутні у базі даних інформаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, сплата податку фізичними особами здійснюється на підставі поданих платником податку відомостей до отримання контролюючим органом відомостей від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно про перехід права власності на об`єкт оподаткування.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп.266.3.2. п.266.3. ст.266 ПК України).

Згідно вимог п. 1 Розділу IIІ Порядку надсилання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 28 грудня 2015 року №1204 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків» (зі змінами), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 22 січня 2016 року №124/28254 (далі - Порядку №1204), структурний підрозділ контролюючого органу, який склав податкове повідомлення-рішення відповідно до Кодексу, роздруковує його у двох примірниках (податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» в одному примірнику) та після погодження з підрозділами правової роботи передає на підпис керівнику (виконувачу його обов`язків, його заступнику або уповноваженій особі) контролюючого органу. Після підписання податкове повідомлення-рішення (крім податкового повідомлення-рішення за формою «Ф») не пізніше наступного робочого дня надсилається (вручається) платнику податків. Податкове повідомлення-рішення за формою «Ф» надсилається (вручається) платнику податків у терміни, встановлені Кодексом для податків на майно фізичних осіб.

Відповідно до пп.266.7.2. п.266.7 ст.266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Підпунктом 266.10.3. п.266.10. ст.266 ПК України передбачено, що податкове зобов`язання з цього податку може бути нараховано за податкові (звітні) періоди (роки) в межах строків, визначених пунктом 102.1 статті 102 цього кодексу.

Згідно пп.266.7.2. п.266.7 ст.266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.

Згідно абзацу а) пп. 266.10.1. пп. 266.10 ст.266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Підпунктом 266.10.2. п.266.10. ст. 266 ПК України визначено, що у разі якщо контролюючий орган не надіслав (не вручив) податкове/податкові повідомлення-рішення у строки, встановлені підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 цієї статті, фізичні особи звільняються від відповідальності, передбаченої цим Кодексом за несвоєчасну сплату податкового зобов`язання.

Відповідно до пп. 266.7.3. п.266.7. ст.266 ПК України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається, скасованим (відкликаним).

Разом з цим, пунктом 3 підрозділу 13 Розділу IV Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування затвердженого Наказом Державної податкової служби України від Наказ Міністерства фінансів України 12 січня 2021 року №5 «Про затвердження Порядку ведення податковими органами оперативного обліку податків, зборів, платежів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» визначено, що з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, податкові повідомлення-рішення можуть бути скасовані (відкликані) на підставі: заяви платника податку, поданої до територіального органу ДПС за місцем проживання (реєстрації) для проведення звірки даних щодо: об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку; розміру загальної площі об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.

У разі виявлення розбіжностей між даними територіальних органів ДПС та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, територіальний орган ДПС за місцем проживання (реєстрації) платника податку проводить протягом десяти робочих днів перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).

Наказом Державної податкової служби України від 24 грудня 2012 року №1197 «Про введення в експлуатацію інформаційної системи «Податковий блок» з 01 січня 2013 року введено в експлуатацію автоматизовану інформаційну систему «Податковий блок» (далі АІС «Податковий блок») в органах державної податкової служби усіх рівнів. АІС «Податковий блок» призначена для виконання завдань, покладених на органи ДПС: інформування платників податків про їх податкові зобов`язання та надання роз`яснень податкового законодавства; податковий облік та реєстрація платників податків; прийом та обробка документів податкової звітності та облік платежів; перевірка податкової звітності на відповідність вимогам та нормам, встановленим законодавчими та нормативними актами України; застосування заходів із погашення податкового боргу у випадках порушення податкової дисципліни з боку платників податків; тощо.

Порядком доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби затвердженого наказом Державної податкової служби України 15.05.2020 №216 «Про затвердження Порядку доступу до інформації в інформаційних, телекомунікаційних та інформаційно-телекомунікаційних системах Державної податкової служби України» (зі змінами) (далі Порядок № 216) визначено об`єкти дії порядку, а саме згідно п.3.1. Порядку № 216 об`єктом дії Порядку є відкрита та конфіденційна інформація, вимога щодо захисту якої встановлена законом (далі - інформація). При цьому відповідно п.3.2. Порядку № 216 дії порядку підлягає: відкрита інформація, яка належить до державних інформаційних ресурсів, а також відкрита інформація про діяльність суб`єктів владних повноважень, яка оприлюднюється в інтернеті або передається електронними комунікаційними мережами; конфіденційна інформація, яка перебуває у володінні ДПС та її територіальних органів.

Пунктом 4 Порядку № 216 визначено, що володільцем інформації є Державна податкова служба України або територіальний орган ДПС для інформації відповідного рівня.

Відповідно до п. 1.1. Розділу 1 Порядку № 216 Порядок доступу до інформації в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України визначає взаємодію між суб`єктами відносин, пов`язаних з реалізацією повноважень обробки і розпорядження інформацією в інформаційних, електронних комунікаційних та інформаційно-комунікаційних системах Державної податкової служби України (далі - система), умови отримання користувачами можливості обробляти інформацію в системі та правила обробки цієї інформації, а також порядок здійснення контролю за дотриманням вимог Порядку користувачами.

ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_1 ), перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як фізична особа підприємець.

Основним видом діяльності КВЕД податковому обліку в ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як фізична особа 01.11. Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур 1 насіння олійних культур основний), також у числі інших КВЕД 68.20. Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

3 17 липня 2021 року ОСОБА_7 є власником комплексу будівель та споруд хладокомбінату по зберіганню овочевої продукції, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 4514 кв.м. на підставі Договору купівлі- продажу нерухомого майна від 15 березня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_8 , реєстровий №351.

Згідно з даними Головного управління ДПС у Дніпропетровській області по вищевказаному об`єкту 05 грудня 2023 року сформовані ППР з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код бюджетної кваліфікації 18010300) за період 2021-2022 роки № 0932809-2412-0462-UA12020170000068526 та № 0932935-2412-0462--UA12020170000068526 від 05 грудня 2023 року, після чого головним державним інспектором Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_5 , були вручені ОСОБА_7 18 грудня 2023 року особисто у відповідності до вимог статті 42 Кодексу.

ОСОБА_7 звернувся до контролюючого органу з письмовою заявою від 07 березня 2024 року № б/н (вх. ГУ ДПС від 07 березня 2024 року № 25418/6) для проведення звірки за 2021-2022 роки по нежитловому об`єкту за адресою АДРЕСА_3 , загальною площею 4514 кв.м.

У вказаній заяві платником стверджується, приміщення що дане використовується ним в сільськогосподарському виробництві для зберігання сільськогосподарської продукції та сільськогосподарської техніки. До заяви від 07 березня 2024 року ОСОБА_9 додано: копія висновку щодо класифікації нежитлових будівель комплексу та споруд холодокомбінату по зберіганню овочевої продукції складений архітектором ОСОБА_10 (кваліфікаційний сертифікат архітектора серія АА № 4150 від 28 листопада 2018 року), відповідно до якого будівлі за адресою АДРЕСА_3 «використовуються в якості неопалювальних сховищ сільськогосподарської та іншої продукції, яка не потребує особливих температурних вимог зберігання та відповідно Державного класифікатору будівель та споруд ДКБС відповідають класифікації за кодом 1271 Будівлі сільськогосподарського призначення інші»; договір купівлі-продажу нерухомого майна від 15.03.2021 року за адресою Дніпропетровеька область, Дніпровський район, с. Горянівське, вулиця Лугова 1б; копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно пр. реєстрацію права власності по об`єкту нежитлової нерухомості за адресою Дніпропетровська область, Дніпровський р-н, с. Горянівське, вулиця Лугова 1б; виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських щодо фізичної особи-підприемця ОСОБА_11 (2706611959); фотографії споруд та техніки.

Відповідно до записів у СЕД ГУ ДПС заява ОСОБА_12 від 07 березня 2024 року( вх. ГУ ДПС № 25418/6 від 07 березня 2024 року) має резолюції від в. о. начальника ГУ ОСОБА_13 начальнику Управління 2 ОСОБА_14 (07 березня 2024 року) - «Для розгляду згідно із чинним законодавством»; - від начальника Управління 2 ОСОБА_14 заступнику начальника Відділу 2 ОСОБА_15 (07 березня 2024 року) - «До роботи»; від заступника начальника Відділу 2 ОСОБА_15 головному державному інспектору ОСОБА_16 (07 березня 2024 року) - «Для розгляду згідно із чинним законодавством».

Згідно абз. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ не оподатковуються будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.

Головний державний ревізор інспектор Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_5 в березні 2024 року, в порушення перелічених вимог податкового законодавства та внутрішніх інструкцій, всупереч інтересам служби, без наявності визначених Податковим кодексом України підстав та документів, здійснила безпідставне відкликання з АІС «Податковий блок» на користь третіх осіб податкових повідомлень рішень з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки (далі ППР), фактично знищивши інформацію, що містилась в ППР та детальному розрахунку до останнього щодо обчисленої суми податку на нерухоме майно, інформацію про адресу місцезнаходження об`єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати вищевказаного податку.

Так, Головним державним ревізором інспектором Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_5 розглянуто заяву ОСОБА_12 від 07 березня 2024 року (вх. ГУ ДС №25418/6 від 07 березня 2024 року), та прийнято рішення про відкликання (видалення) ППР без урахування та аналізу наявної інформації у ІКС «Податковий блок» а саме: загальної площі об`єктів нерухомого майна за адресою Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Горянівське, вулиця Лугова 1Б (один Б) 4514 квадратних метрів; зареєстрованих від ТОВ «НАУКОВО- ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ІНГУС ТЕРРА» (43426588) та ТОВ ПАРТИЗАНСЬКИЙ ГРАНІТНО-ПІЩАНИЙ КАРЄР», (44363510) повідомлень за ф. №20-ОПП про використання ними об`єктів нерухомого майна на правах короткострокового користування, оренди або найму за адресою Дніпропетровська область, Дніпровський район, село Горянівське, вулиця Лугова 1Б (один Б), одноосібним власником якого є ОСОБА_11 ( НОМЕР_1 ); відображення у додатках 4 ДФ до Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахування єдиного внеску від ТОВ «НАУКОВО- ВИРОБНИЧА КОМПАНІЯ «ІНГУС ТЕРРА» (43426588) та ТОВ ПАРТИЗАНСЬКИЙ ГРАНІТНО-ПІЩАНИЙ КАРЄР», (44363510) виплат на адресу ОСОБА_11 ( НОМЕР_1 ) з ознакою «157» - здійснено висновок, що нерухоме майно відмінне від земельної ділянки не є об`єктом оподаткування з посиланням на норми абзацу Ж п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ.

На підставі заяви на звірку від платника проведено відкликання податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за періоди 2021-2022 роки на загальну суму 389332,50 грн. по нежитловому об`єкту у зв`язку з використанням приміщення в сільськогосподарській діяльності, а саме: ППР № 0932809-2412-0462-UA12020170000068526 за 2021 на суму 169275,00 грн; ППР № 0932935-2412-0462- UA12020170000068526 за 2022 на суму 220057,5 грн.

Таким чином, головний державний ревізор інспектор ОСОБА_5 24 березня 2023 року у службовому приміщенні Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області, що за адресою: м. Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 25, зловживаючи своїм службовим становищем, тобто використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби з метою неправомірної вигоди для іншої фізичної особи, а саме створення для такої фізичної особи можливість не сплачувати податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, діючи умисно, всупереч інтересам служби, без урахування та аналізу наявної інформації у ІКС «Податковий блок», з недотриманням процедури проведення звірки між даними контролюючого органу та даними платника податку визначених пунктом 60.3 статті 60 та підпункту 266.7.3 пункту 266.7 Кодексу та абзацу І розділу 11 глави IV Порядку № 5, використовуючи службове робоче місце, яке має доступ до локальної (закритої) мережі ДФС України, увійшла під власним логіном та паролем до АІС «Податковий блок» та відкликала (видалила) з АІС (ІКС) «Податковий блок» ППР від 05.12.2023 за періоди 2021-2022 роки на загальну суму 389332,50 грн. по нежитловому об`єкту у зв`язку з використанням приміщення в сільськогосподарській діяльності, а саме: ППР № 0932809-2412-0462-UA12020170000068526 за 2021 на суму 169275,00 грн; ППР № 0932935-2412-0462- UA12020170000068526 за 2022 на суму 220057,5 грн. по об`єктах нерухомого майна ОСОБА_7 (РОНКПП НОМЕР_1 ) з відповідною інформацією.

Крім того, видаливши перелічені ППР з АІС «Податковий блок» ОСОБА_5 надала можливість ОСОБА_7 (РОНКПП НОМЕР_1 ) не сплачувати податок на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки на загальну суму 389332,50 грн. Вказаними діями спричинено шкоду державним інтересам на вказану суму, що становить 290 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та згідно примітки 4 до ст. 364 КК України є тяжкими наслідками. Таким чином, дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Як видно з клопотання та матеріалів кримінального провадження, сторона обвинувачення обґрунтовує підозру у зловживанні службовим становищем, тобто умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої фізичної особи використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, фактичними даними витягу з ЄРДР № 62024170030004662 від 29 листопада 2024 року станом на 28 травня 2026 року; рапортом старшого слідчого третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління ДБР, розташованого у м. Полтаві №3494/вн/15-02-3 від 29 листопада 2024 року, рапортами на виконання доручення слідчого старшого оперуповноваженого відділу ТУ ДБР, розташованого у м. Полтаві від 29 листопада 2024, матеріалами виконання доручення №15-02-3/1382/24 від 29 листопада 2024 року, що сукупно з актом про результати планової перевірки організації роботи та повноти вжитих заходів посадовими особами Соборного відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління оподаткування фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області при адмініструванні податкових платежів з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в 2022-2023 роках та протягом І півріччя 2024 року №13/04-36-02-07 від 30 вересня 2024 року з додатками, корінцями ППР від 30 вересня 2024 року, листом ДПС України №5545/5/99-00-08-08-07-05 від 24 квітня 2026 року, а також даними протоколів обшуків викривають роль ОСОБА_5 у поставленому їй за вину злочині.

Прокурором наведені достатні докази для наступного сумлінного підтвердження фактів та добутої інформації, які переконують у предметі кримінального розслідування, необхідного для підтвердження або розвіювання підозри у можливому вчиненні особою правопорушення відомого ступеня тяжкості, внаслідок чого за практикою тлумачення "обґрунтованої підозри" Європейським судом з прав людини, mutatis mutandis, у §§ 92-93 рішення від 07.06.2018 у справі «Рашад Хасанов та інші проти Азербайджану» (Заява № 48653/13) належить визнати доказаним її існування відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України для застосування заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості, включаючи запобіжного заходу з підстав відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, що вимагає оцінити ризики вчинення підозрюваним спроб перешкоджання кримінальному провадженню та ухилення від притягнення до кримінальної відповідальності.

Проте, за ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою визнається винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Спірна попередня правова кваліфікація скоєного, що на початковому етапі розслідування ставить під сумнів вагомість доказів викриття ОСОБА_5 , заохочує сторону захисту до обстоювання своєї правової позиції, щонайменше з іншими менш тяжкими наслідками кримінально-правового характеру, внаслідок чого заінтересованість підозрюваної у справедливому судовому розгляді з доведенням своєї невинуватості на цій стадії провадження істотно зменшує ризик втечі, для підтвердження якого сторона обвинувачення не підтвердила майновий стан підозрюваної, який дозволив би їй вдатися до таких дій в умовах воєнного стану, що обмежують свободу підозрюваної у пересуванні та залишенні території Дніпропетровської області. Підозрювана, з моменту початку досудового розслідування та до початку розгляду зазначеного клопотання продовжувала працювати та проживати у м. Дніпрі, позитивно характеризується за місцем роботи, заміжня, має на утриманні батька інваліда 2 групи.

За практикою тлумачення ризику втечі в рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах «Бекчиев проти Молдови» і «Панченко проти Росії» слідчий суддя приймає до уваги за основу не лише суворість міри покарання, яка загрожує на випадок можливого засудження в межах повідомленої підозри, а й відсутність у підозрюваної за місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами іншого соціального зв`язку достатніх причин для стримування її від спроб переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з чого слідує мала імовірність втечі за конкретних обставин, зокрема, перебування на утриманні батька 1954 року народження інваліда 2 групи і стійких соціальних зав`язків з постійним місцем роботи в одній місцевості із зареєстрованим місцем постійного проживання підозрюваної та її осілості, для якого обтяження відчутним майновим обов`язком буде достатнім стримуванням спроб підозрюваної вдатися до дій, запобігання яким складає легітимну мету згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Проста заборона спілкування за конкретних обставин, якими обґрунтована підозра, в сукупності з іншими наведеними факторами буде достатньою для запобігання незаконному впливу на вже відомі джерела доказів, оскільки у фабулі підозри ознаки змови відсутні, а отримання або передання грошових коштів з метою отримання неправомірної вигоди жодною особою на даній стадії розслідування не підтверджена. Так, ані слідчий в клопотанні, ані прокурор в судовому засіданні не вказав на документи, які за обставинами обгрунтування своєї підозри на цей момент не відшукані, не вилучені, внаслідок необізнаності з їх місцезнаходженням, тоді як проведений на підставі ухвали слідчого судді під протокол з відеозаписом обшук робочого місця та житла ОСОБА_5 зафіксував всі документи, що стосуються причетності останньої до злочинної діяльності, а для запобігання ризику впливу підозрюваної на збереженість документів достатньо вжити відсторонення від посади, через що тримання під вартою не відповідає загальним правилам пропорційності потребам досудового слідства виконання завдання відповідно до п.п. 2-3 ч. 3 ст. 132 КПК України.

Прокурором у засіданні надані переконливі докази лише того, що на цьому етапі досудового розслідування наявні достатні підстави вважати існуючими ризики перешкоджання встановленню об`єктивної істини у кримінальному провадженні та ухилення від відповідальності, запобігання чому складає легітимну мету за п.п. 1, 2, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, на які вказує слідчий у своєму клопотанні, але за загальними правилами заходів забезпечення не виправдовують характерного для тримання під вартою ступеню втручання у права і свободи підозрюваного.

Таким чином, оцінивши в судовому засіданні в сукупності обставини за ст. 178 КПК України з урахуванням повідомленої підозри у тяжкому злочинному посяганні для забезпечення належної поведінки підозрюваної відповідно до ст. 177 цього Кодексу з метою запобігання зазначеним у клопотанні наявним процесуальним ризикам ухилення від виконання процесуальних рішень втечею і перешкоджання встановленню істини у кримінальному провадженні згідно ст. 194 КПК України слідчому судді належить постановити цю ухвалу про застосування більш м`якого виду запобіжного заходу, залишивши підозрювану на свободі під заставу, яка забезпечить її належно процесуальну поведінку, в межах строку досудового розслідування за ст. 219 КПК України.

Визначаючи згідно ст.ст. 182, 194 КПК України розмір застави і обсяг обов`язків, виконання яких має бути нею забезпечене, слідчий суддя виходить з підозри особи у тяжкому злочині, а також з підтвердженого майнового стану підозрюваної та членів її сім`ї за даними щорічної декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, через що достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків здатна така застава, яка за ст. 132 цього Кодексу визнається виправданою в межах передбаченого законом розміру, а саме у розмірі 70 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 131 , 176-178 , 193 -197, 199 КПК України , слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора відділу Дніпропетровської обласної прокуратури, ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, розпочатому з часу внесення відомостей 29 листопада 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 62024170030004662 з попередньою правовою кваліфікацією посягання за ч. 2 ст. 364 КК України, у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 232 960 грн. (двісті тридцять дві тисячі дев`ятсот шістдесят гривень), тобто 70 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, які належить внести на спеціальний депозитний рахунок № UA158201720355229002000017442, отримувач ТУ ДСА України в Дніпропетровській області, код отримувача (ЄДРПОУ) 26239738, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код 820172.

Документ на підтвердження фактичного внесення у заставу суми надати слідчому або прокурору не пізніше п`ятого робочого дня, наступного за днем постановлення цієї ухвали, під страхом збільшення розміру застави чи заміни на інший більший суворий вид запобіжного заходу.

Під забезпеченням застави покласти на підозрювану ОСОБА_5 виконання згідно з ст. 194 КПК України строком на один місяць двадцять вісім днів, тобто до 27 липня 2026 року, обов`язків:

- не відлучатися з м. Дніпра без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора і суд про зміну свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 , та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідками у зазначеному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваній її обов`язки і наслідки їх невиконання з моменту постановлення цієї ухвали, а на випадок забезпечення нею надання у заставу коштів іншою особою заставодавцю, окрім його обов`язків із забезпечення належної поведінки підозрюваної та її явки за викликом і наслідків невиконання цих обов`язків, також передбачене законом покарання за кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, та саме таке правопорушення.

Попередити ОСОБА_5 про вирішення питання про застосування застави у більшому розмірі або іншого більш суворого виду запобіжного заходу після звернення суми застави в дохід держави і зарахування її до спеціального фонду Державного бюджету України за невиконання підозрюваною покладених на неї за цією ухвалою обов`язків.

Контроль за виконанням ухвали покласти на уповноважену особу Третього слідчого відділу (з дислокацією у м. Дніпрі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого в місті Полтаві.

Ухвала з моменту її оголошення підлягає негайному виконанню і може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів, починаючи з наступного з цим дня.

Повний текст ухвали оголошений учасникам провадження о 17:50 год. 03 червня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_1