Court ruling № 137157481, 04.06.2026, Bila Tserkva City and District Court of Kyiv Oblast

Справа № 357/8977/26

Провадження № 2/357/6710/26

У Х В А Л А

04.06.2026 cуддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області Цуранов А.Ю., перевіривши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виділ частки в житловому будинку та земельній ділянці,

В С Т А Н О В И В:

29.05.2026 позивач ОСОБА_1 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою, в якій просить: 1) виділити ОСОБА_1 в натурі приміщення веранди 1-1 площею 8,7 кв. м., вітальні 1-2 площею 18,1 кв. м, житлової кімнати 1-3 площею 15,7 кв. м. прибудову літ. «а1» з погребом в окремий об`єкт відокремленого права за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 42,5 кв.м., житловою площею 33,9 кв.м., з господарськими будівлями сарай літ. «Е», сарай-літня кухня літ. «Б» з прибудовою літ. «б»; 2) виділити ОСОБА_1 із земельної ділянки площею 0,2008 га з кадастровим номером 3220489501:03:006:00291, 1/2 частку земельної ділянки, необхідної для обслуговування виділеної частини житлового будинку господарських будівель та споруд; 3) припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 на 1/2 частку в житловому будинку, за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3278233032020, та на 1/2 частку земельної ділянки з кадастровим номером 3220489501:03:006:00291 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 3281976032204.

За приписами ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Звернення до суду не є беззаперечним і повинно відбуватись за правилами визначеними процесуальним законом.

Вказана заява підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.

Так, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюється.

Згідно із ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ціна позову визначається з урахуванням ст. 176 ЦПК України. Зокрема, відповідно до п. 2 ч. 1 вказаної статті ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць з 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру (ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).

У даній справі предметом спору є виділення в натурі нерухомого майна у праві спільної часткової власності на будинок та земельну ділянку, припинення права спільної часткової власності на 1/2 часток вказаного нерухомого майна (два об`єкти нерухомості).

З позовної заяви вбачається, що остання містить вимоги майнового характеру та вимогу немайнового характеру.

Згідно звітом ПП «Світлиця-Нова» № 904/25 від 09.04.2026 про оцінку майна, вартість домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , складає 794 390,34 грн, в тому числі: вартість житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами - 455 714,46 грн, вартість земельної ділянки - 338 675,88 грн.

Позивачем ОСОБА_1 на підтвердження сплати судового збору надано квитанції АТ «Ощадбанк» № 10 від 27.05.2026 на суму 7 943,91 грн.

За таких обставин, на підтвердження сплати судового збору позивачу необхідно надати суду докази (квитанцію) про сплату судового збору за дві вимоги немайнового характеру окремим платіжним документом у розмірі 2 662,40 грн (3 328 х 0,4 х 2), або документи, що підтверджують підстави звільнення від його сплати відповідно до закону.

Судовий збір за подання позовної заяви має бути сплачено за наступними реквізитами: отримувач коштів: ГУК у Київ.обл/Білоцерків. міс/22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989, банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку отримувача (МФО): 899998, рахунок отримувача: UA188999980313101206000010776, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу: *;101;_____(код); Судовий збір, за позовом____(ПІБ), Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.

Окрім цього, відповідно до п. 4, п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно із частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 2 ст. 16 ЦК України передбачені способи захисту цивільних прав та інтересів, а саме: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов`язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань). Ефективність захисту цивільного права залежить від характеру вимоги, що висувається до порушника та характеру правовідносин, які існують між позивачем та відповідачем. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Під час оцінки обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

За ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Однак, позивачем на надано суду доказів на підтвердження можливості виділення частки спірного домоволодіння разом із земельною ділянкою, відповідність заявлених до виділення кімнат та приміщень його праву спільної часткової власності (1/2 частина), відповідність частки земельної ділянки частині житлового будинку, господарських будівель та споруд, що свідчить про відсутність конкретизації прохальної частини позову (предмету позову/позовним вимогам).

З огляду на вказане, позивачу слід привести позов у відповідність висновкам даної ухвали, конкретизувати прохальну частину позову з огляду на необхідність в подальшому його правової реалізації та відповідної реєстрації, надати докази на підтвердження вимог, а також докази сплати судового збору.

Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Вказані недоліки перешкоджають вирішенню питання про прийняття зустрічної позовної заяви, тому вказану заяву необхідно залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків. У разі не усунення недоліків у встановлений в ухвалі строк, позовна заява буде вважатися неподаною і повернута позивачу.

Слід роз`яснити, що повернення позову не перешкоджає повторному зверненню до суду.

Керуючись ст. 13, 175, 176, 177, 185, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити строк для усунення недоліків позову протягом чотирьох днів з дня отримання копії ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя А. Ю. Цуранов