Court ruling № 137153821, 29.05.2026, Novozavodskyi District Court of Chernihiv City

Справа №751/5461/26

Провадження №1-кс/751/1928/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року місто Чернігів

Слідчий суддя Новозаводського районного суду міста Чернігова

ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_3 ,

слідчого у кримінальному провадження ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого відділу слідчого управління ГУПН в Чернігівській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025270000000645 від 15 серпня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Біленченківка Гадяцького району Полтавської області, громадянина України, із вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2 , раніше не судимого

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого

ч. 5 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий відділу слідчого управління ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором відділу Чернігівської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, строком на 60 діб, з визначенням застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 996 800 гривень.

Із клопотання вбачається, що слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025270000000645 від 15 серпня 2025 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 4, 5

ст. 185 КК України.

Як зазначає слідчий у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , обіймаючи посаду інженера-енергетика товариства з обмеженою відповідальністю «Старт і партнери», який згідно з наказом керівника підприємства був призначений відповідальним за газове господарство, дотримання вимог безпечної експлуатації та постійний контроль газопроводів і установок, що використовують газ, котелень комунально-побутового обслуговування та обліку природного газу, у невстановлений досудовим розслідуванням час, місці та спосіб, але не пізніше 25 липня 2025 року, діючи з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправність своїх дій, надав добровільну згоду на пропозицію керівника та власника ТОВ «Старт і партнери» ОСОБА_9 на вчинення таємного викрадення природного газу в умовах воєнного стану шляхом зменшення витрат вказаним підприємством та отримання майнової вигоди від необлікованого енергоресурсу, за попередньою злочинною змовою зі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , які володіли спеціальними технічними знаннями у газовій сфері.

Відповідно до попередньої домовленості, кожен із учасників погодився вчинити спільні взаємопов`язані дії, керуючись корисливими мотивами.

Так, ОСОБА_9 , будучи керівником і власником ТОВ «Старт і партнери» та кінцевим отримувачем фінансової вигоди від протиправного зменшення видатків товариства, надав згоду на використання виробничих потужностей підприємства для споживання викраденого газу, погодив безперешкодний допуск інших учасників на територію, залучив до схеми свого підлеглого ОСОБА_5 , на якого мав безпосередній адміністративний та матеріальний вплив, зобов`язався виплачувати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 грошову винагороду у вигляді відсотка від вартості викраденого природного газу, а також у разі раптового прибуття представників контролюючого органу, які можуть виявити факт несанкціонованого втручання та вилучити засіб вимірювальної техніки, зобов`язався особисто заблокувати або максимально затримати їхній допуск на територію підприємства для забезпечення часу на демонтаж кустарного пристрою.

ОСОБА_5 , будучи інженером-енергетиком та за наказом ОСОБА_9 відповідальним за газове господарство, дотримання вимог безпечної експлуатації та постійний контроль газопроводів і установок, що використовують газ, котелень комунально-побутового обслуговування та обліку природного газу, діючи під впливом та за вказівкою свого керівника, зобов`язався безпосередньо допустити сторонніх осіб до вузла обліку газу, забезпечити умови для викривлення показників, здійснювати подальший контроль за функціонуванням засобу вимірювальної техніки, робота якого зазнала штучного впливу, а також спільно з ОСОБА_9 не допускати представників контролюючого органу, які можуть виявити факт несанкціонованого втручання та вилучити засіб вимірювальної техніки, на територію підприємства під будь-яким приводом під час перевірок.

ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , маючи спеціальні знання у сфері функціонування засобів вимірювальної техніки та електронного обладнання, з метою отримання регулярного матеріального доходу у вигляді відсотка від обсягу викраденого газу, розробили алгоритм дій на випадок раптових перевірок з боку контролюючих органів та взяли на себе обов`язок виготовити, встановити, здійснювати постійний контроль за безперебійним функціонуванням кустарної електронної плати, що викривлювала показники засобу вимірювальної техніки, а в разі повідомлення від ОСОБА_9 чи ОСОБА_5 про загрозу викриття, оперативно прибути на об`єкт та таємно демонтувати вказану плату з метою приховування слідів злочину.

Реалізуючи спільний злочинний умисел, діючи за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану, 25 липня 2025 року приблизно о 18 годині 00 хвилин за безпосереднього сприяння інженера-енергетика ОСОБА_5 та з відома і за вказівкою керівника та власника ОСОБА_9 , ОСОБА_10 прибув на територію ТОВ «Старт і партнери» до вузла обліку газу товариства.

У той же час, досудовим розслідуванням встановлено, що

ОСОБА_11 , пересуваючись територією Чернігівського району у напрямку від м. Чернігова до с. Киселівка, з метою реалізації спільного злочинного плану, за допомогою засобів мобільного зв`язку здійснював дистанційне керування діями ОСОБА_10 , надаючи йому в режимі реального часу детальні технічні поради та вказівки щодо алгоритму монтажу. Керуючись отриманими від ОСОБА_11 порадами та вказівками, ОСОБА_10 безпосередньо приєднав заздалегідь підготовлену електронну плату кустарного виготовлення у роз`єм шлейфу від датчика обертів до електронної плати коректора ЗВТ через відповідні штирьові роз`єми, внаслідок чого ЗВТ КВР-1.01-G250-80-2,5-0,5 (заводський номер НОМЕР_1 , 2013 року виготовлення) обліковував лише 50,60% фактично спожитого природного газу.

Так, у період часу з 00 годин 00 хвилин 26 липня 2025 року по 18 годину 00 хвилин 31 жовтня 2025 року ОСОБА_9 спільно з ОСОБА_5 ,

ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрали 40 867,2727272727 куб.м природного газу, який було спожито підприємством ТОВ «Старт і партнери» без належного обліку та оплати.

Органом досудового розслідування встановлено, що своїми умисними діями ОСОБА_10 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 та ОСОБА_11 заподіяли Чернігівській філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» майнову шкоду на загальну суму 1 152 156 гривень 47 копійок.

В обґрунтування клопотання слідчий указує на те, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, яке відноситься до особливо тяжких злочинів і за яке передбачене безальтернативне покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. На даний час існує необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 , оскільки є достатньо підстав вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Слідчий вважає, що з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, контролю за місцем перебування підозрюваного, а також запобігання спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, впливу на потерпілого та свідків у кримінальному провадженні, створенні штучних доказів та підбурення осіб, які не були свідками кримінального правопорушення, до дачі завідомо неправдивих показань на підтвердження висунутих ним у подальшому захисних версій, продовжити злочинну діяльність, необхідно застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів з визначенням застави у розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 996 800 гривень.

У судовому засіданні слідчий та прокурор висловили доводи на підтримання клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з посиланням на обставини, викладені у клопотанні, і на матеріали, які були долучені до клопотання, та просили його задовольнити. Указали на обґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_5 , та наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Захисник зазначила, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проводиться з листопада 2025 року, за цей час ОСОБА_5 від органу досудового розслідування не ухилявся і не зник, просила врахувати, що підозрюваний раніше не судимий, одружений, має на утриманні двох малолітніх дітей ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вважала, що на даній стадії розслідування домашній арешт буде достатнім запобіжним заходом для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного. Підозрюваний ОСОБА_5 просив застосувати відносно нього нічний домашній арешт, щоб мати змогу ходити на роботу, повідомив, що не знав, що стояла плата на газовому лічильнику підприємства, вигоди жодної не отримував.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши позиції сторін кримінального провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов до такого висновку.

Частиною другою ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025270000000645 від 15 серпня 2025 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частинами 4, 5

ст. 185 КК України.

27 травня 2026 року ОСОБА_5 вручено письмове повідомлення про підозру у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах та в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України.

Щодо наявності обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення слідчий суддя приймає до уваги рішення ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії», де високий суд зазначив, що не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції ЄСПЛ, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України», «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому, відповідно до рішень ЄСПЛ, зокрема, у справах «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» та «Мюррей проти Сполученого Королівства» факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, містяться у зібраних органом досудового розслідування та долучених до матеріалів клопотання доказах, у тому числі: - протоколі допиту представника потерпілого Чернігівської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» ОСОБА_12 від 28 листопада 2025 року; - протоколі допиту свідків ОСОБА_13 від 28 листопада 2025 року, ОСОБА_14 від 08 січня 2026 року та ОСОБА_15 від 13 травня 2026 року; - протоколі огляду мобільного телефону свідка ОСОБА_14 від 08 січня 2026 року;

- протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 12 листопада 2025 року; - протоколі обшуку автомобіля марки «Volvo XC60», належного ОСОБА_10 від 06 листопада 2025 року; - протоколі огляду речей та документів від 13 листопада 2025 року; - висновку експертів від 13 квітня 2026 року № 17124/17125/5082; - протоколі огляду мобільного телефону, належного ОСОБА_11 , від 17 листопада 2025 року; - протоколі огляду мобільного телефону, належного ОСОБА_16 , від 04 грудня 2025 року; - протоколі за результатами проведення НСРД зняття інформації з електронних комунікаційних мереж щодо ОСОБА_10 від 28 серпня 2025 року, щодо ОСОБА_11 від 28 серпня 2025 року, 27 жовтня 2-25 року, щодо ОСОБА_9 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 від

15 листопада 2025 року; - листах ЧФ ТОВ «ГРМУ» від 05 травня 2026 року та 12 травня 2026 року; - висновку судово-економічної експертизи від

22 травня 2026 року № 976/26-24; - речових доказах.

При цьому слідчий суддя враховує, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

За таких обставин, слідчий суддя вважає, що повідомлена

ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 185 КК України, є обґрунтованою для даної стадії кримінального провадження.

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27 червня 1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.

Водночас, відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість кримінальних правопорушень, які, є особливо тяжким злочином, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_5 , дані, які характеризують особу останнього, його вік, соціальні зв`язки, сімейний стан, склад сім`ї, майновий стан.

З огляду на те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, при цьому враховуючи, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, є доведеними, зважаючи на характер інкримінованого кримінального правопорушення, на дані про особу підозрюваного, слідчий суддя приходить до висновку, що ОСОБА_5 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та суду, незаконного впливу на потерпілого і свідків у цьому кримінальному провадженні та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та заявленим у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому слідчий суддя вважає, що підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу відсутні, в даному випадку застосування більш м`якого запобіжного заходу не перевищує суспільного інтересу в справі, який полягає у повному та неупередженому здійсненні кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків у кримінальному провадженні та запобігання процесуальних ризиків.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії», «Летельє проти Франції», «Маріянчук та інші проти України».

Крім того, варто зазначити, що застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів.

Водночас, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на нього обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

При визначенні ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «W проти Швейцарії» та «Мангурас проти Іспанії», де високий суд зазначив, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Відповідно п.3 ч.5 ст.182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, у тому числі розмір заподіяної матеріальної шкоди, матеріальне становище ОСОБА_5 , дані про його особу, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених

ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_5 покладених на нього процесуальних обов`язків.

Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового провадження кримінального провадження по суті обвинувачення.

Щодо доводів сторони захисту про незадовільний стан здоров`я ОСОБА_5 , то доказів того, що стан здоров`я підозрюваного

ОСОБА_5 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, проте з метою недопущення погіршення стану здоров`я підозрюваного на підставі ч. 1 ст. 206 КПК України слідчий суддя вражає за необхідне зобов`язати адміністрацію Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор», де буде утримуватись під вартою підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , організувати надання останньому необхідної медичної допомоги з урахуванням наявних медичних рекомендацій та висновків щодо стану здоров`я.

Надання ув`язненим і засудженим медичної допомоги, у тому числі екстреної медичної допомоги, що не може бути надана у медичній частині, здійснюється відповідно до статті 11 Закону України «Про попереднє ув`язнення», статей 8, 107, 116 Кримінально-виконавчого кодексу України, Порядку взаємодії закладів охорони здоров`я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров`я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від

10 лютого 2012 року № 239/5/104, Порядку організації надання медичної допомоги засудженим до позбавлення волі, затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Міністерства охорони здоров`я України від

15 серпня 2014 року № 1348/5/572.

Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 176-178, 181-186,

193-197, 205, 309, 372, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого відділу слідчого управління ГУПН в Чернігівській області ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за

№ 12025270000000645 від 15 серпня 2025 року, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, тобто до 27 липня 2026 року включно, з подальшим його утриманням в Державній установі «Чернігівський слідчий ізолятор».

Підозрюваного ОСОБА_5 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду.

Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 998 400 гривень, яка може бути внесена як підозрюваним, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем), на депозитний рахунок (одержувач: ТУ ДСАУ у Чернігівській області; код ЄДРПОУ 26295412; банк одержувача: Державна казначейська служба України м. Київ; розрахунковий рахунок UA128201720355289002000005960).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі, протягом її дії.

У разі внесення застави, уповноваженій службовій особі місця ув`язнення, негайно звільнити підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного

ОСОБА_5 , у разі внесення застави, наступні обов`язки:

-прибувати за кожною процесуально вмотивованою вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду у визначений ними час;

-не відлучатися із м. Бахмач Чернігівської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з представником потерпілого ОСОБА_12 , свідками ОСОБА_13 , ОСОБА_15 та

ОСОБА_14 , а також з іншими підозрюваними у кримінальному провадженні з приводу обставин даного кримінального провадження, за винятком участі в процесуальних діях в присутності слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду;

-здати на зберігання, у разі наявності, до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, а інші документи, які дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, за наявності, здати на зберігання органу, який їх видав.

Визначити термін дії зазначених обов`язків до 27 липня 2026 року.

У разі внесення застави, з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`являвся за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

На підставі ст. 206 КПК України зобов`язати адміністрацію Державної установи «Чернігівський слідчий ізолятор», де буде утримуватись під вартою підозрюваний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , організувати медичне обстеження та надання останньому необхідної медичної допомоги з урахуванням наявних медичних рекомендацій та висновків щодо стану здоров`я.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою яка перебуває під вартою, у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Слідчий суддя ОСОБА_1