Court ruling № 137152607, 04.06.2026, Kyivskyi District Court of Odesa City

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ

Справа № 522/26612/25

Провадження № 2-п/947/119/26

УХВАЛА

04.06.2026 року

Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді Калініченко Л.В.

при секретарі Матвієвої А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі у залі суду цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 20.04.2026 року по цивільній справі №522/26612/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за користування грошовими коштами,

ВСТАНОВИВ:

22.05.2026 року до Київського районного суду міста Одеси через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , подана через представника адвоката Гайдай Яніни Федорівни, про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 20.04.2026 року по цивільній справі №522/26612/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за користування грошовими коштами.

В обґрунтування вказаної заяви, представник відповідача Стойкової Л.П. посилається на те, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20.04.2026 задоволено позовні вимоги ТОВ «Консалт Солюшн» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних за користування грошовими коштами. Стянуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ТОВ «Консалт Солюшн» суму трьох відсотків річних та інфляційних витрат у відповідності до положень ст.625 ЦК України, нарахованих за період з 02.04.2017 по 23.02.2019 на суму заборгованості за кредитним договором № 05/01/2008/840-К/12 від 17 січня 2008 у загальному розмірі 490 735,79 грн. стягнутої за заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 08 лютого 2012 по справі № 2/1522/8528/12 у загальному розмірі 490 735,14 грн. Про ухвалене рішення, як вказує представник, ОСОБА_1 випадково стало відомо 20 травня 2026 року.

Представник зазначає, що заочне рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи з того, що через необізнаність про наявність вказаного спору відповідач не подав відзив на позов, так як позовні вимоги він не визнає в повному обсязі. Також представник зазначає, що подані позивачем докази на підтвердження заявлених позовних вимог не є належними. Судом не враховано, що постановою Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2023 ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2021 року про заміну сторони стягувача скасовано та відмовлено у заміні сторони стягувача з ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «Консалт Солюшенс». Представнирк додатково зазначає, що зобов`язання зі сплати боргу, яке засвідчене судовим рішенням про його примусове стягнення, строк пред`явлення виконання за яким пропущено і в поновленні такого строку суд відмовив, а можливість його виконання втрачена, не може вважатися припиненим у матеріально-правовому сенсі (може бути виконаним добровільно боржником). Проте таке зобов`язання вважається тим зобов`язанням, вимоги за яким позбавлені примусового захисту, проте добровільне виконання яких визнається належним. У такому випадку до відповідних грошових вимог (щодо яких вичерпана можливість стягнення в примусовому порядку за судовим рішенням) не можна застосовувати правила частини другої статті 625 ЦК України. За наслідком чого представник відповідачки вважає, що у суду були наявні підстави для відмови ТОВ «Консалт Солюшн» у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення інфляційних витрат та трьох відсотків річних за користування грошовими коштами.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду справу було розподілено судді Калініченко Л.В.

Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 26.05.2026 року прийнято вказану заяву та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду з повідомленням сторін по справі.

До судового засідання призначеного по справі на 04.06.2026 року сторони не з`явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином.

Представник відповідача Стойкової Л.П. надала до суду заяву про підтримання зазначеної заяви та розгляд цієї заяви за її відсутності.

Інші учасники справи про причини неявки суд не повідомили.

Частиною 1 статті 287 ЦПК України передбачено, що заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Приймаючи вказані обставини, судом було ухвалено здійснити розгляд заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду в судовому засіданні 04.06.2026 року за відсутністю учасників справи.

Дослідивши подану до суду заяву та додані до неї докази, матеріали цивільної справи, суд вважає заяву не підлягаючою задоволенню, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді в порядку загального позовного провадження перебувала цивільна справа №522/26612/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за користування грошовими коштами.

За наслідком розгляду вказаної справи, 20.04.2026 року Київським районним судом міста Одеси ухвалено заочне рішення, яким позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за користування грошовими коштами - задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» суму трьох відсотків річних та інфляційних витрат у відповідності до положень статті 625 Цивільного Кодексу України, нарахованих за період з 02.04.2017 року по 23.02.2019 року на суму заборгованості за кредитним договором №05/01/2008/840-К/28 від 17 січня 2008 року в сумі 1781619 гривень 79 копійок стягнутої за заочним рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 08 лютого 2012 року по справі № 2/1522/8528/12, у загальному розмірі 490 735 гривень 14 копійок, яка складається з: суми нарахувань трьох відсотків річних на кредитну заборгованість - 101479 гривень 11 копійок, суми нарахувань інфляційних втрат на кредитну заборгованість 389256 гривень 03 копійки. Стягнуто зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» у відшкодування витрат зі сплати судового збору 3680 гривень 52 копійки. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» у відшкодування витрат зі сплати судового збору 3680 гривень 52 копійки.

Статтею 284 ЦПК України передбачено, що заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У відповідності до ст. 120 ЦПК України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Статтею 127 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), щодо якої пропущено строк.

Пропуск строку, встановленого законом або судом учаснику справи для подання доказів, інших матеріалів чи вчинення певних дій, не звільняє такого учасника від обов`язку вчинити відповідну процесуальну дію.

Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.

Одночасно суд зазначає, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2024 року у справі №756/11081/20, відступаючи від висновків, сформульованих у її постанові від 09.11.2021 у справі №214/5505/16, виклала висновок, що «оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення та наявності підстав для його поновлення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не залишення її без задоволення».

Оглянувши матеріали цивільної справи №522/26612/25, судом встановлено, що ОСОБА_1 до судового засідання під час розгляду справи не з`являлась.

За наслідком розгляду вказаної справи, Київським районним судом міста Одеси 20.04.2026 року ухвалено заочне рішення суду.

З даною заявою про перегляд заочного рішення суду відповідач, через представника, звернулась до суду 22.05.2026 року, а відтак з пропуском процесуального строку на вчинення відповідної процесуальної дії терміном в два дні.

Як зазначає представник відповідача у поданій заяві про перегляд заочного рішення в обґрунтування підстав для поновлення процесуального строку, відповідач ОСОБА_1 про рішення суду дізналась випадково 20.05.2026 року.

Оглянувши матеріали цивільної справи №522/26612/25, судом встановлено відсутність будь-яких доказів в спростування вищенаведених обставин та відсутність доказів вручення відповідачці ОСОБА_1 оскаржуваного заочного рішення суду.

Отже, дана заява подана до суду в межах двадцятиденного строку з дня дізнання відповідачки ОСОБА_1 про оскаржуване заочне рішення суду, за наслідком чого суд вважає поважними притичини пропуску строку на подання відповідної заяви та наявними підстави для поновлення процесуального строку на звернення до суду з відповідною заявою у відповідності до приписів статті 284 ЦПК України.

Одночасно судом враховується, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).

У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».

При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).

Щодо перегляду заочного рішення суду.

Скасування та перегляд заочного рішення суду передбачено статтею 288 ЦПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Для скасування заочного рішення суду необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача у судове засідання та не надання відзиву, а й те, що аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише при встановленні цих двох умов у суду є підстави для скасування заочного рішення суду.

Таким чином, підставою для скасування заочного рішення може бути тільки наявність одночасно усіх умов, встановлених ч. 1 ст. 288 ЦПК України, а саме: доведеність обставин, що:

- відповідач не з`явився в судове засідання,

- не повідомив про причини неявки,

- не подав відзив з поважних причин,

- докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Оглянувши матеріали цивільної справи №522/26612/25, судом встановлено, що відповідачем по справі є у тому числі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У відповідності до положень статті 128 ЦПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою.

Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями.

Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається зокрема:

2) фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Частиною 6 статті 187 ЦПК України передбачено, що у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

На виконання вказаних приписів процесуального законодавства, судом по справі №522/26612/25 було отримано відповідь №2113019 від 10.12.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, у відповідності до якої ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

За наслідком встановленого зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_1 , відсутність інформації про зареєстрований електронний кабінет в ЄСІТС, повідомлення відповідача про розгляд справи здійснювалось шляхом скерування у тому числі судових повісток про призначені підготовче та судове засідання, копії позовної заяви з додатками, копію ухвали суду про відкриття провадження у справі, разом з рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштової кореспонденції, засобами поштового зв`язку на ім`я ОСОБА_1 за вказаною адресою зареєстрованого місця реєстрації.

У відповідності до матеріалів справи, відповідачкою ОСОБА_1 судова кореспонденція скерована по справі №522/26612/25 за адресою її зареєстрованого місця проживання не отримувалась, яка в свою чергу була повернута до суду з підстав відсутності адресата за місцем проживання.

Доказів на підтвердження не проживання ОСОБА_1 за вказаною адресою зареєстрованого проживання, до суду не надано.

Також, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 повідомлялась про дату, час і місце розгляду справи шляхом скерування судових повісток, разом з рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, за адресою її проживання повідомленим позивачем у позові, а саме за адресою: АДРЕСА_2 , однак уся поштова кореспонденція, яка була скерована для вручення відповідачам, була повернута до суду без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Додатково судом враховується, що саме вказана адреса: АДРЕСА_2 , зазначена особисто стороною відповідача ОСОБА_1 у заяві про перегляд заочного рішення суду, як адреса її місця проживання.

Відповідно до п.3 ч.8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Також, у відповідності до правового висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 10.05.2023 року у справі №755/17944/18, довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Таким чином, відповідач ОСОБА_1 про дату, час і місце проведення розгляду справи №522/26612/25 повідомлялась належним чином і вважається повідомленою про розгляд справи у відповідності до положень статті 128 ЦПК України належним чином, однак, у встановлений судом строк не скористалась процесуальним правом на подання відзиву на позовну заяву, про причини неявки до судового засідання суд не повідомляла.

На підставі викладеного, відповідачем ОСОБА_1 не доведено наявності поважних причин, які унеможлювали прийняття участі під час розгляду справи, враховуючи належне сповіщення відповідача за адресою її зареєстрованого місця проживання та фактичного місця проживання, у відповідності до порядку передбаченого Цивільним Процесуальним Кодексом України.

Щодо доводів відповідача про неврахування постанови Одеського апеляційного суду від 21 грудня 2023 року, якою ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2021 року про заміну сторони стягувача скасовано та відмовлено у заміні сторони стягувача з ПАТ «КБ «Надра» на ТОВ «Консалт Солюшенс» у виконавчому провадженні, судом не враховуються, приймаючи що оскаржуване заочне рішення суду не ґрунтувалось на підставі ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 19 серпня 2021 року, а набуття ТОВ «Консалт Солюшенс» права вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором №05/01/2008/840-К/28 від 17 січня 2008 року та договором поруки 05/01/2008/840-П/28 від 17 січня 2008 року, встановлювалось судом на підставі Договору № GL3N216954 HB188 про відступлення прав вимоги від 24.04.2020 року.

Доказів на підтвердження спростування висновків суду викладених у заочному рішенні суду з приводу набуття ТОВ «Консалт Солюшенс» права вимоги до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором №05/01/2008/840-К/28 від 17 січня 2008 року та договором поруки 05/01/2008/840-П/28 від 17 січня 2008 року, на підставі Договору № GL3N216954 HB188 про відступлення прав вимоги від 24.04.2020 року, стороною відповідача ОСОБА_1 до суду не надано.

Інші доводи представника відповідача ОСОБА_1 у заяві зводяться до того, що остання надає свою оцінку вже наявним у справі доказам.

Будь-яких доказів в спростування викладених позивачем доводам і наданих ним доказів, на підставі яких ухвалено заочне рішення, відповідачкою до заяви про перегляд заочного рішення суду не надано.

На підставі вищевикладеного в сукупності, суд вважає посилання представника ОСОБА_1 в обґрунтування заяви про перегляд заочного рішення суду безпідставними та необґрунтованими.

З урахуванням вищевикладеного, судом не встановлені підстави для скасування заочного рішення суду, а саме одночасна доведеність усіх обставин, що: відповідачка ОСОБА_1 не з`явилась в судове засідання та не повідомила про причини неявки з поважних причин, не подала з поважних причин відзиву на позовну заяву і докази, на які вона посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку, що заява відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 20.04.2026 року по цивільній справі №522/26612/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за користування грошовими коштами, є необґрунтованою, за наслідком чого підлягає залишенню без задоволення.

Виходячи з вищевикладеного та керуючись ст.ст. 284-288 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Поновити ОСОБА_1 процесуальний строк для вчинення процесуальної дії на подання заяви про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 20.04.2026 року по цивільній справі №522/26612/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за користування грошовими коштами.

Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Одеси від 20.04.2026 року по цивільній справі №522/26612/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних за користування грошовими коштами залишити без задоволення.

Ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.

Рішення суду може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та може бути оскаржена разом з судовим рішенням по цій справі.

Повний текст ухвали суду складено 05.06.2026 року.

Головуючий Калініченко Л. В.