Court ruling № 13711076, 03.02.2011, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-1789/10/2370 Головуючий у 1-й інстанції: Тимошенко В.П.

Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"03" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Глущенко Я.Б.,

суддів Бабенка К.А., Мельничука В.П.,

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Бізнес-Гранд»до Державної податкової інспекції у місті Черкаси, про скасування податкового повідомлення-рішення, за апеляційною скаргою Приватного підприємства «Бізнес-Гранд»на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 червня 2010 року,

В С Т А Н О В И В :

ПП «Бізнес-Гранд»звернулося у суд з позовом до Державної податкової інспекції у місті Черкаси про скасування податкового повідомлення-рішення від 12 квітня 2010 року № 0006401503/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання зі сплати орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності у загальному розмірі 11169,88 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 червня 2010 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 197 КАС України апеляційний розгляд справи відбувається в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду без змін з таких підстав.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, на 2010 рік визначений в трикратному розмірі земельного податку, встановленого Законом України «Про плату за землю».

З таким висновком суду не можна не погодитися.

Судовою колегією встановлено, що позивач є землекористувачем двох земельних ділянок, розташованих у м. Черкаси, на підставі договорів оренди від 18 червня 2007 року, 12 листопада 2007 року, укладених з Черкаською міською радою.

Земельні ділянки передані позивачу під розміщення та подальшу експлуатацію обєктів громадської та житлової забудови, на період будівництва яких орендна плата визначена у розмірі двох відсотків від нормативної грошової оцінки таких земельних ділянок.

Відповідачем проведено камеральну перевірку податкової декларації (звітності) щодо орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, за підсумками якої складено акт від 30 березня 2010 року № 2298/15-31/22797750.

Перевіркою встановлено невірне визначення позивачем розміру орендної плати за земельні ділянки, що призвело до заниження податкового зобовязання у розмірі 10637,98грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 531,90 грн. у звязку з чим відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12 квітня 2010 року №0006401503/0.

Обговорюючи правомірність рішення відповідача щодо нарахування позивачу податкового зобовязання із орендної плати за землі державної та комунальної власності, судова колегія зважає на таке.

Статтею 14 Закону України «Про систему оподаткування»плату за землю (земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної і комунальної власності) віднесено до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Закон України «Про плату за землю»визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 2 вказаного Закону використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Статтею 21 Закону України «Про оренду землі», у редакції чинній на момент прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно доЗакону України «Про плату за землю»).

При цьому, річна орендна плата за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, надходить до відповідних бюджетів, розподіляється і використовується відповідно до закону і не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Законом України «Про плату за землю» для усіх категорій земель, окрім земель під об'єктами енергетики, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, та земель сільськогосподарського призначення.

У відповідності до положень ст. 7 Закону України «Про плату за землю»ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки.

Таким чином, на законодавчому рівні встановлено мінімальний розмір орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності, який складає 3% від грошової оцінки землі.

Як убачається із матеріалів справи, договорами оренди встановлено, що на період нормативного терміну будівництва обєктів громадської та житлової забудови річна орендна плата за користування земельними ділянками встановлюється у розмірі 2% від їх нормативної грошової оцінки.

При цьому, пунктом 13 вищезазначених договорів оренди землі встановлено, що у разі проведення щорічної індексації нормативної грошової оцінки землі, внесення інших змін на підставі вимог діючого законодавства, а також у разі будь-яких змін Черкаською міською радою розмірів орендної плати, що діють в м. Черкаси, розмір грошової оцінки земельної ділянки та розмір щорічної орендної плати змінюватиметься без внесення змін та доповнень до цього договору.

Ураховуючи наведені положення чинного законодавства України, вбачається, що орендна плата за землі державної та комунальної власності є загальнодержавним податком, розмір якого в імперативному порядку встановлюється законами про оподаткування та не може бути визначений за угодою сторін цивільно-правового договору.

Отже, при обчисленні річного розміру орендної плати позивач має враховувати мінімальний розмір такої плати, встановлений Законом України «Про оренду землі».

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо скасування податкового повідомлення-рішення від 12 квітня 2010 року № 0006401503/0. Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Бізнес-Гранд»залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 червня 2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяЯ.Б. Глущенко суддяК.А. Бабенко суддяВ.П. Мельничук