Court ruling № 13711055, 07.02.2011, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6963/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б.

Суддя-доповідач: Денісов А.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"07" лютого 2011 р. м. Київ

2а-6963/10/2670

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого суддіДенісова А.О.

Суддів: Бистрик Г.М.

Кучми А.Ю.

при секретарі Вовчок О. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ у Соломянському районі м. Києва на постанову окружного адміністративного суду м. Києва по справі за позовом Національного авіаційного університету до ДПІ у Соломянському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2010 року позовні вимоги задоволено повністю. Суд визнав неправомірними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ від 22.03.2010 року №0006511502/0 та від 28.05.2010 року №0006511502/1, мотивуючи тим, що подання уточнюючого розрахунку з метою самостійного виправлення виявленої помилки в показниках є правом платника, яким позивач скористався в межах визначених законом строків та до проведення перевірки податковим органом. Крім того, чинне законодавство не містить відповідальності платника податків за самостійно виявлену до початку перевірки помилку щодо завищення податкового зобовязання минулих податкових періодів.

На вказану постанову відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та прийняти нову про відмову у задоволені позовних вимог, оскільки штрафні (фінансові) санкції правомірно були застосовані до позивача, у звязку із несвоєчасним погашенням податкового боргу.

У своїх запереченнях на апеляційну скаргу НАУ зазначає, що суд першої інстанції прийняв законне та обґрунтоване рішення, оскільки позивач до початку проведення перевірки виявив факт завищення податкового зобовязання, за що податкове законодавство не передбачає відповідальності платника податків.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

22.03.2010 року ДПІ у Соломянському районі м. Києва провела перевірку дотримання НАУ вимог податкового законодавства в частині своєчасності подання платіжних доручень до установ банку за період з 19.02.2010 року по 22.03.2010 року, за результатами якої складено акт №4142/15-3-01132330. Перевіркою встановлено порушення граничних строків сплати податкових зобовязань зі збору за забруднення навколишнього природного середовища, передбачених пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(далі Закон 2181). Податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 22.03.2010 року № 0006511502/0, згідно з яким на підставі пп.17.1.7. п.17.1. ст.17 цього ж Закону позивачу визначено штраф у розмірі 4153,02 грн. за затримку на 10 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 41530 грн.

За результатами процедури адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, у звязку з чим ДПІ у Соломянському районі м. Києва винесено податкове повідомлення-рішення від 28.05.2010 року. №0006511502/1 на суму штрафу 4153, 02 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.01.2010 року НАУ як платник збору подав до ДПІ у Соломянському районі м. Києва податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища на 2009 рік.Із вказаного розрахунку вбачається, що у р.5 «нараховано збору з початку року»позивачем задекларовано 55440, 39 грн., у р. 6 «нараховано збору за попередній звітний період»- показники відсутні, у р. 7 «нараховано збору за звітний квартал»задекларовано 55440, 39 грн. У поданому розрахунку збору позивач самостійно виявив помилку, що у розрахунку не було зазначено нарахування за попередні звітні періоди у розмірі 41553, 89 грн., які були фактично сплачені університетом (а.с.19).

З урахуванням виявленої помилки 01.03.2010 року позивач подав уточнюючий розрахунок збору, в якому у р.5 «нараховано збору з початку року»зазначив 55440, 39 грн., у р.6 «нараховано збору за попередній звітний період»- 41553, 89 грн., у р.7 «нараховано збору за звітний квартал»задекларував 13886, 50 грн., у р.8 «нараховано збору за даними раніше поданого розрахунку, що уточнюється»- 55440, 39 грн., у р.10 «сума збору, яка зменшує податкові зобовязання у звязку з виправленням помилки» - 41553, 89 грн.

Аналізуючи вищевикладені обставини, суд прийшов до висновку, що законом передбачені два альтернативні механізми виправлення помилок, самостійно виявлених платником податків у податкових деклараціях за попередні податкові періоди: шляхом подання уточнюючого розрахунку або шляхом зазначення уточнених показників у складі податкової деклараціїза будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені, з урахуванням строків давності, визначених ст.15 Закону 2181.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що позивачем своєчасно задекларовано та сплачено збір за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі самостійно узгодженого податкового зобовязання з урахуванням самостійно виправленої помилки, отже податковим органом незаконно застосовано до нього фінансові санкції.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що відповідно до п.17.2 ст.17 Закону №2181 платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобовязання минулих податкових періодів, зобовязаний або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі пяти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі пяти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобовязання з цього податку.

В даному випадку, позивач до початку проведення перевірки виявив факт завищення податкового зобов`язання, за що вказаним закон відповідальність платника податків не передбачена.

На підставі викладеного, та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАСУ, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 22.06.2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАСУ.

Головуючий суддя: Судді:

В повному обсязі ухвала виготовлена 08.02.2011 р.