Decision № 137093021, 02.06.2026, Novoselytsia District Court of Chernivtsi Oblast

02.06.2026

Справа №720/3016/25

Провадження №2/720/1566/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2026 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі головуючого судді Павлінчука С. С.

з участю секретаря Політнічук Л. В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Новоселиця цивільну справу за позовом ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що між сторонами був укладений кредитний договір, по якому виникла заборгованість у зв`язку із невиконанням відповідачем його умов.

Відповідно до вимог ст.274 ЦПК України справи щодо спорів про стягнення заборгованості розглядаються у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Новоселицького районного суду було відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак у позовній заяві просив розгляд справи провести у його відсутності та не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи та не повідомив про причини неявки. З письмової згоди представника позивача суд проводить заочний розгляд справи.

Відповідач у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк відзив на позов не подала, тож відповідно до положень ч.8 ст.178 ЦПК України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд, дослідивши письмові докази вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, які встановлені судом

Судом встановлено, що 16.04.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» і ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту «creditkasa.com.ua», який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії №1381-8800 (далі кредитний договір), згідно якого останньому було надано споживчий кредит в розмірі 20 000 гривень строком на 300 календарних днів, базовий період 20 днів, відсоткова стандартна та знижена ставка 2,5 % в день.

Позивач через АТ КБ «ПРИВАТБАНК» видав ОСОБА_1 кредит на картковий рахунок вказаний відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією АТ КБ «ПРИВАТБАНК» від 16.04.2024 року про перерахування 20 000 гривень від ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» через систему платежів LiqPay на карту отримувача (відповідача) № НОМЕР_1 , номер якої вказано останнім у розділі 13 кредитного договору, чим виконав взяті на себе зобов`язання за договором.

Відповідач не виконала свої зобов`язання за договором щодо оплати боргу у встановлений договором строк та станом на 07.10.2025 року виникла заборгованість у розмірі 170 000 гривень, з яких 20 000 гривень становить тіло кредиту, 150 000 гривень відсотки за період з 16.04.2024 року по 09.02.2025 року.

Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами у загальній сумі 70 000 гривень за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 100 000 гривень, у зв`язку із чим позивач просив стягнути з відповідача прострочену заборгованість по відсоткам у розмірі 80 000 гривень.

Щодо укладення кредитного договору

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Договір, який укладений в електронній формі є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно ч.4, 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закону)пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно ч.8 ст.11 цього Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Статтею 12 цього Закону передбачено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12.01.2021 у справі №524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18 (провадження №61-8449св19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св20).

Такі дії сторін у даній справі свідчать про укладення кредитного договору з дотриманням встановленої Законом України «Про електронну комерцію» форми правочину, оскільки він був підписаний відповідачем, за допомогою одноразового ідентифікатора «С7766», який останній отримав на електронну адресу.

Щодо стягнення заборгованості по тілу кредиту

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог Закону.

Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.1049 ЦК України).

Враховуючи те, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку кредитору не повернуті, то він має право вимагати їх повернення.

Таким чином, із відповідача слід стягнути заборгованість по тілу кредиту по кредитному договору №1381-8800 від 16.04.2024 року у розмірі 20 000 грн.

Щодо стягнення заборгованості по відсоткам

Визначаючи розмір заборгованості у частині відсотків за користування кредитом, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 , суд виходить з наступного.

Стаття 8 Закону України «Про споживче кредитування», якою передбачено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1%, була доповнена частиною п`ятою згідно із п.5 Законом №3498-XI «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» (далі Законом №3498-XI) від 22 листопада 2023 року.

Закон України від 22 листопада 2023 року №3498-XI «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» набрав чинності 24 грудня 2023 року.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Закону №3498-XI установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5%; протягом наступних 120 днів - 1,5%.

Національним банком України у листі від 20 лютого 2024 року «Щодо дотримання законодавства у сфері споживчого кредитування» надано роз`яснення щодо застосування Закону N 3498-IX, а також п. 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» з метою недопущення порушення прав споживачів.

Так, у пункті 2 вказаного листа щодо максимального розміру денної процентної ставки Національним банком України роз`яснено, що «відповідно до пункту 17 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування тимчасово протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом N 3498-IX, тобто до 20.08.2024 включно, встановлено максимальний розмір денної процентної ставки, який не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 % (до 22.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів - 1,5 % (з 23.04.2024 до 20.08.2024 включно).

Пунктом 4 Прикінцевих та Перехідних положень Закону №3498-XI зобов`язано надавачів фінансових послуг, не зазначених у пункті 3 розділу ІІ Закону та надавачів допоміжних послуг протягом 30 днів з дня набрання чинності цим Законом привести свою діяльність та документи у відповідність з вимогами цього Закону.

З розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №1381-8800 від 16.04.2024 року вбачається, що заборгованість по відсоткам нараховано за період з 16.04.2024 року (дня перерахування грошових коштів) по 09.02.2025 року (300 днів).

З пункту 4.10 кредитного договору №1381-8800 від 16.04.2024 рокe та розрахунку заборгованості вбачається, що заборгованість за процентами у період з 16.04.2024 року по 09.02.2025 року нараховувались за процентною ставкою 2,5 % за день, тобто у період з 23.04.2024 року по 09.02.2025 року відсотки нараховувались у розмірі більшому ніж встановлений законом.

У період з 16.04.2024 року по 22.04.2024 року заборгованість відповідача по відсоткам складає 3500 грн (20 000 (тіло кредиту) х 2,5% (розмір передбаченої договором процентної ставки) х 7 днів).

У період з 23.04.2024 по 20.08.2024 року заборгованість відповідача по відсоткам складає 36 000 грн (20 000 (тіло кредиту) х 1,5% (розмір передбаченої договором процентної ставки) х 120 днів).

У період з 20.08.2024 по 09.02.2025 року заборгованість відповідача по відсоткам складає 34 600 грн (20 000 (тіло кредиту) х 1% (розмір передбаченої договором процентної ставки) х 173 днів).

Отже, загальний розмір заборгованості відповідача за процентами становить 74 100 гривень (3500 грн + 36 000 грн + 34 600 грн), який підлягає стягненню з відповідача.

Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення відсотків підлягають частковому задоволенню у вказаному вище розмірі, а в іншій частині позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

Висновки за результатами розгляду справи

За таких обставин суд, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності приходить до висновку, що позов ТОВ "УКР КРЕДИТ ФІНАНС" підлягає частковому задоволенню та із відповідача на користь позивача слід стягнути прострочену заборгованість по тілу кредиту та відсотках за договором №1381-8800 від 16.04.2024 року у сумі 94 100 грн (74 100 гривень + 20 000 грн).

Водночас, з огляду на вимоги Закону № 3498-XI у задоволенні позовних вимог у частині стягнення відсотків у розмірі, що перевищує гранично допустимий, слід відмовити.

Розподіл судових витрат

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За звернення до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 гривень.

З мотивувальної частини даного рішення вбачається, що суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог (94,10%), а тому із відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2279,47 грн (2422,40 * 94,10%).

На підставі ст. ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 633, 634, 1049, 1050 ЦК України, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 268, 274, 282, 284 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , РНКОПП: НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», код ЄДР:38548598, юридична адреса: бульвар Лесі Українки,26, офіс 407 м.Київ заборгованість за кредитним договором №1381-8800 від 16.04.2024 року в розмірі 94 100 (дев`яносто чотири тисячі сто) гривень та 2279,47 гривні судових витрат.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено позивачем до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Відповідач може подати до Новоселицького районного суду заяву про перегляд заочного рішення на протязі 30 календарних днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Сергій ПАВЛІНЧУК