Court ruling № 137091622, 02.06.2026, Derhachi District Court of Kharkiv Oblast

справа № 619/3426/26

провадження № 2/619/2073/26

УХВАЛА

іменем України

2 червня 2026 року м. Дергачі

Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Пруднікова О.В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

встановила:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» звернулося до Дергачівського районного суду Харківської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 42447-02/2025 від 19.02.2025 у розмірі 33 440,00 грн.

Частиною 1 статті 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Позивачем, у позовній заяві місце реєстрації ОСОБА_1 зазначено: АДРЕСА_1 .

За відомостями з реєстру територіальної громади про місце проживання особи ( за даними Олександрівського старостинського округу Золочівської селищної ради Богодухівського району Харківської області) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Також зазначено, що ОСОБА_1 не проживає за місцем реєстрації більше 10 років. Місце перебування не відоме.

Відповідно до ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Згідно із відповіддю № 2821243 від 01.06.2026 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери, відповідно до діючої довідки № 6329-7501969854, виданої 09 квітня 2026 року УСЗНА Холодногірського району ХМР, фактичним місцем проживання ОСОБА_1 , як внутрішньо-переміщеної особи, є адреса: АДРЕСА_2 .

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до частин першої та другої статті 4 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону. Підставою для взяття на облік внутрішньо переміщеної особи є проживання на території, де виникли обставини, зазначені в статті 1 цього Закону, на момент їх виникнення.

Частиною першою статті 5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» визначено, що довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» центральний орган виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сферах соціального захисту, соціального обслуговування населення, волонтерської діяльності, з питань сім`ї та дітей, оздоровлення та відпочинку дітей, а також захисту прав депортованих за національною ознакою осіб, які повернулися в Україну: відповідає за забезпечення формування та ведення Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.

Згідно із пунктом 5 Порядку оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 01 жовтня 2014 року, зі змінами, з метою обліку внутрішньо переміщених осіб уповноважений орган веде Єдину інформаційну базу даних про внутрішньо переміщених осіб, держателем якої є Мінсоцполітики, до якої вноситься така інформація: прізвище, ім`я, по батькові, громадянство; дата, місце народження; стать; документ, що посвідчує особу; номер довідки, дата її видачі та назва органу, що її видав; відомості про останнє зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи на території, де виникли обставини, зазначені у статті 1 Закону, та її фактичне місце проживання/перебування; адреса, за якою із внутрішньо переміщеною особою може вестися офіційне листування або вручення офіційної кореспонденції, та номер телефону; відомості про житлові, соціальні, медичні, освітні та інші потреби внутрішньо переміщених осіб, стан їх забезпечення; відомості про виплачені особі грошові кошти; відомості про місце навчання/виховання дитини (найменування закладу); відомості про працевлаштування, освіту, спеціалізацію за професійною освітою, посаду, професію; відомості про наявність інвалідності та потребу в технічних та інших засобах реабілітації; інші відомості.

У зв`язку із прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року № 207 «Про затвердження Правил реєстрації місця проживання та Порядку передачі органам реєстрації інформації до Єдиного державного демографічного реєстру».

Постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «Деякі питання декларування і реєстрації місця проживання та ведення реєстрів територіальних громад» прийнятий Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), пунктом 4 якого визначено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.

У постанові від 29 липня 2019 року у справі № 409/2636/17 Верховний Суд вказав на те, що, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, необхідно також враховувати імперативні положення спеціального Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», згідно зі статтею 5 якого довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Ураховуючи викладене вище, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи визнається документом, що підтверджує зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання/перебування фізичної особи при визначені підсудності розгляду справ.

З матеріалів справи не убачається підстав для визначення підсудності справи за іншою нормою, ніж частина перша статті 27 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до якої позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до частини дев`ятої статті 187 Цивільного процесуального кодексу України, якщо за результатами отриманої судом інформації буде встановлено, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому статтею 31 Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно із пунктом 1) частини першої статті 31 Цивільного процесуального кодексу України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Отже, цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення коштів відноситься до Холодногірського районного суду м. Харкова.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Враховуючи, що зареєстроване місце проживання відповідача не відноситься до територіальної юрисдикції Дергачівського районного суду Харківської області та підстави, передбачені ст. 28, 30 ЦПК України судом не встановлені, ця справа підлягає направленню за підсудністю до Холодногірського районного суду м. Харкова.

Керуючись ст. 27, 31, 258-260, 352, п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України,

постановила:

Цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення коштів передати на розгляд Холодногірському районному суду м. Харкова.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О. В. Пруднікова