Court ruling № 137053709, 27.05.2026, Vinnytsia City Court of Vinnytsia Oblast

Cправа № 127/7170/26

Провадження № 1-кс/127/4592/26

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

27 травня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

осіб, які подали скаргу, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

слідчого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, яка полягає в невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла скарга ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, яка полягає в невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Скарга мотивована тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулись до Служби безпеки у Гайсинському районі із заявою «щодо пограбування, заволодіння майном учасників бойових дій, військовослужбовців Збройних сил України, їхніх малолітніх дітей, членів сімей учасників бойових дій, мешканців будинку АДРЕСА_1 ». Дана заява була прийнята СБ у Гайсинському районі 18.02.2026, а 19.02.2026 була скерована до Управління Служби безпеки України у Вінницькій області. Однак станом на день звернення до суду з даною скаргою, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за зазначеною заявою внесені не були.

У зв`язку з наведеним ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись до суду з даною скаргою, в якій просили суд постановити рішення, яким зобов`язати уповноважену особу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області на підставі їх заяви внести відомості про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати досудове розслідування.

Також в матеріалах скарги міститься клопотання ОСОБА_3 від 23 березня 2026 року про долучення до матеріалів скарги доказів на 12 аркушах.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свою скаргу підтримали в повному обсязі за викладених у ній обставин та просили її задовольнити.

Слідчий УСБУ у Вінницькій області ОСОБА_6 заперечив проти задоволення вимог скарги. У своїх поясненнях слідчий зазначив, що, ознайомившись із заявою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та проаналізувавши її зміст, уповноважені особи УСБУ у Вінницькій області дійшли висновку про відсутність підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.

Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті в 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Пунктом 18 частини 1 статті 3 КПК України визначено, що слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні. Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше обмеження прав і свобод; які перешкоди він зобов`язаний поновити або усунути для їх реалізації.

Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності уповноважених осіб під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 КПК України.

Статтею 303 КПК України передбачено вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового провадження. Зокрема п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

В ході розгляду справи судом встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 звернулись до Гайсинського районного відділу Управління Служби безпеки України у Вінницькій області із заявою від 18 лютого 2025 року, в якій зазначалось про обставини, які, на їх думку, свідчили про вчинення кримінальних правопорушень.

Як слідує із повідомлення Гайсинського РВ УСБУ у Вінницькій області від 19.02.2026 № 53/г/і-1/386 вказане звернення було направлене до слідчого відділу УСБУ у Вінницькій області «відповідно до п.3 ст.7 Закону України «Про звернення громадян»… за належністю».

Згідно повідомлення № 53/6/7-564 від 23.02.2026 Управлінням СБУ у Вінницькій області звернення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 направлено до Вінницької обласної прокуратури «за належністю».

За змістом листа Вінницької обласної прокуратури №31-344ВИХ-2631-2982-26 від 25.02.2026 за підписом начальника відділу Вінницької обласної прокуратури ОСОБА_7 у заяві ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 18.02.2026 «не наведено об`єктивних даних про вчинення суспільно-небезпечних винних діянь в діях окремих посадових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування та правоохоронних органів Гайсинського району Вінницької області, а тому підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР та початку розслідування наразі відсутні».

Відповідно до положень ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.

Згідно з ч. 2 ст. 214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.

При цьому, виходячи зі змісту ст. 214 КПК України, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомлених потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, дізнавач та прокурор.

Отже, обов`язок із внесення відповідних відомостей про вчинене кримінальне правопорушення покладається на слідчого, дізнавача, прокурора, до якого надійшла заява, повідомлення про таке діяння.

Відомості, які підлягають внесенню до ЄРДР та їх перелік визначені в ч. 5 ст. 214 КПК України, відповідно до положень якої до ЄРДР підлягають внесенню, зокрема: дата надходження заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення або виявлення з іншого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; прізвище, ім`я, по батькові (найменування) потерпілого або заявника; інше джерело, з якого виявлені обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; прізвище, ім`я, по батькові та посада службової особи, яка внесла відомості до реєстру, а також слідчого, прокурора, який вніс відомості до реєстру та/або розпочав досудове розслідування; інші обставини, передбачені положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань.

Також, згідно з ч. 1 розділу 2 Про затвердження Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020, до Реєстру вносяться відомості, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно-небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого Кримінальним кодексом України.

Статтею 11 КК України визначено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб`єктом кримінального правопорушення.

Підставами вважати заяву чи повідомлення саме про кримінальне правопорушення є наявність в таких заявах або повідомленнях об`єктивних даних, які дійсно свідчать про ознаки кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події кримінального правопорушення (час, місце, спосіб тощо), суб`єктивна та об`єктивна сторони кримінального правопорушення.

Діючим КПК України передбачена спрощена процедура початку досудового розслідування (без проведення дослідчої перевірки викладених в заяві обставин), яка полягає в тому, що для внесення відомостей до ЄРДР необхідно лише перевірити зміст самої заяви про кримінальне правопорушення на предмет викладення в ній конкретних, відомих заявнику обставин об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). При цьому такі обставини мають бути достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).

Проте така спрощена процедура не означає, що взагалі відсутні критерії для внесення чи невнесення відповідних відомостей до ЄРДР.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК).

Системний аналіз вищезазначених положень закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення.

Отже, закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, дізнавачем, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.

Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18, у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

Положення ст. 214 КПК України перебувають у взаємозв`язку з ч. 1 ст. 2 КК України, згідно з якою підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом, і саме тому фактичні дані, які вказують на ознаки складу кримінального правопорушення, мають бути критерієм внесення його до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

У зв`язку з наведеним, слідчий суддя приділяє особливу увагу змісту звернення заявника до правоохоронного органу та мотивів прийняття відповідним органом рішення про відмову у внесенні на підставі даної заяви відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Так, із заяви ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від 18.02.2026 вбачається, що вони звертаються до органів Служби безпеки України «щодо незаконного заволодіння майном, пограбування учасників бойових дій, військовослужбовців Збройних сил України, малолітніх дітей мешканців будинку АДРЕСА_1 » головою Гайсинської військової адміністрації та його заступником, головою Гайсинської міської ради, прокурором та начальником Гайсинської поліції. Зокрема, у заяві зазначається, що «Мешканці будинку №5 ІІ пров. Б. Хмельницького добросовісно вселились в будинок та є добросовісними набувачами даного будинку під час приватизації, викупили його в держави Україна, заплативши державі в десять раз більше, чим він коштує, на підставі договору купівлі-продажу №113 від 29.09.1995 р. та являються законними правонаступниками товариства покупців.

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 покривають зграйку шахраїв, подають до суду завідомо неправдиву інформацію, підроблені документи, підробляють архівні документи.

Начальник Гайсинської поліції ОСОБА_12 , ОСОБА_13 залякують мешканців будинку десятками тисяч штрафів».

Тож, дослідивши зміст заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_14 від 18.02.2026, слідчий суддя приходить до переконання про обґрунтованість висновку уповноважених осіб Управління Служби безпеки України у Вінницькій області про відсутність підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

При цьому слідчий суддя звертає увагу, що дане звернення заявника не було проігнороване чи іншим чином залишене без відповідного аналізу.

Внесення ж до ЄРДР неконкретних тверджень, у тому числі припущень заявника про вчинення кримінального правопорушення за відсутності будь-яких об`єктивних відомостей про обставини його вчинення призвело б до: розпорошення обмежених сил і засобів правоохоронної системи держави на перевірку значної кількості безпідставних та абстрактних повідомлень про кримінальні правопорушення, що в свою чергу не дозволило б концентрувати зусилля на розслідуванні дійсно суспільно-небезпечних діянь, що неминуче знизило б ефективність захисту особи, суспільства та держави від цих кримінальних правопорушень, ускладнило б охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, які зазнали шкоди від таких правопорушень; порушення права та законних інтересів осіб, згаданих в таких повідомленнях; використання інструментів статті 214 КПК не для ініціювання початку досудового розслідування щодо конкретного кримінального правопорушення, а для спрямування сил і засобів правоохоронних органів загалом на всю діяльність визначеного заявником підприємства, установи чи організації або окремої людини з метою вже самостійного виявлення слідчим, дізнавачем, прокурором обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення (а це є вже іншим приводом для початку досудового розслідування за статтею 214 КПК), а також унеможливлення застосування механізму притягнення заявників до кримінальної відповідальності за завідомо неправдиві повідомлення про кримінальні правопорушення. Зазначене не відповідає завданням кримінального провадження, які визначені в статті 2 КПК.

Окрім того, слідчим суддею також встановлено, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебувала справа № 127/6111/26 за скаргою ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , предметом судового розгляду в межах якої була бездіяльність уповноважених осіб Четвертого слідчого відділу (з дислокацією в м. Вінниці) ТУ ДБР, розташованого у місті Хмельницькому, яка полягала в невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань за їх заявою від 23 листопада 2025 рокупро можливе вчинення кримінального правопорушення головою Гайсинської військової адміністрації, головою Гайсинської міської ради, прокурором та начальника Гайсинської поліції.

При цьому у скарзі, що наразі розглядається судом, та в заяві ОСОБА_3 , ОСОБА_4 від 18.02.2026 фактично йдеться про ті ж обставини, що й у скарзі та в заяві про імовірне вчинення кримінального правопорушення, які були предметом дослідження у справі №127/6111/26.

Варто зазначити, що ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 25.03.2026 у справі №127/6111/26 скаргу ОСОБА_15 та ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалою Вінницького апеляційного суду від 17.04.2026 зазначену ухвалу суду першої інстанції залишено без змін.

З огляду на наведене слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що правове регулювання механізму кримінально-процесуальної діяльності не повинно давати можливість окремим особам зловживати своїми правами та використовувати його з метою, що суперечить суспільним потребам, задля досягнення власних інтересів та виконання правоохоронною та судовою системами невластивих їм функцій.

У відповідності до ст.94 КПК України слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

За змістом ст. 307 КПК України, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування слідчий суддя може винести ухвалу про: скасування рішення слідчого чи прокурора; скасування повідомлення про підозру; зобов`язання припинити дію; зобов`язання вчинити певну дію; відмову в задоволенні скарги.

На підставі викладеного, керуючись 214, 303-307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на бездіяльність уповноважених осіб Управління Служби безпеки України у Вінницькій області, яка полягає в невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про обставини, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення залишити без задоволення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду впродовж 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Вінницького міського суду

Вінницької області ОСОБА_16