Court ruling № 137019702, 29.05.2026, Rivne City Court of Rivne Oblast

Справа № 569/9469/26

1-кс/569/4622/26

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу

29 травня 2026 року м. Рівне

Слідчий суддя Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5

розглянувши у судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського міського суду Рівненської області, клопотання слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваного у кримінальному провадженні №12026181010000643 від 17.04.2026 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185 КК України, - ОСОБА_4 , -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , звернулась з клопотанням, погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваного у кримінальному провадженні №12026181010000643 від 17.04.2026 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185 КК України, - ОСОБА_4 , на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 185 КК України, у тому, що він будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, востаннє вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 19.03.2025 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік, крім того, обвинувальний акт відносно якого 30.10.2025 направлено до Рівненського міського суду за фактом вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності. Так, 16.04.2026, приблизно о 04 год. 15 хв., ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу кафе «NeVdoma», що знаходиться за адресою: м. Рівне, вул. Симона Петлюри, 8, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (з наступними змінами та продовженнями), переслідуючи прямий умисел направлений на здійснення протиправних дій, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, таємно викрав велосипед марки «GravelCube» чорного кольору з вставками червоного кольору, вартістю 23 211 гривень 97 копійок, який належить ОСОБА_7 , чим завдав потерпілому майнову шкоду у вказаному розмірі.

Крім того, в період часу з 08.04.2026 по 09.05.2026 (більш точного часу, досудовим розслідуванням не встановлено), ОСОБА_4 , перебуваючи за адресою: м. Рівне, вул. Княгині Ольги, 10, діючи в умовах воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (з наступними змінами та продовженнями), переслідуючи прямий умисел, направлений на здійснення протиправних дій, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, повторно, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, з метою особистого незаконного збагачення, шляхом вільного доступу, скориставшись тим, що за його протиправними діями ніхто не спостерігає, таємно викрав електросамокат марки «Xiaomi» чорного кольору, вартістю 10 000 гривень, який належить ОСОБА_8 , чим завдав потерпілому майнову шкоду у вказаному розмірі.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого йому правопорушення, слідчий підтверджує зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 , протоколом огляду місця події, протоколом огляду відео від 23.04.2026, протоколом огляду відео від 23.04.2026, протоколом огляду відео від 25.04.2026, протоколом огляду відео від 24.04.2026 протоколом обшуку від 14.05.2026, та іншими матеріалами кримінального провадження.

З метою забезпечення виконання процесуальної поведінки підозрюваного, та запобігання ризиків передбачених у п. п. 1,3, 4, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, слідчий просить застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід тримання під вартою, на 60 днів, з визначенням застави у розмірі 80 (вісімдесят) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Слідчий доводить, що підозрюваний ОСОБА_4 , може переховуватись від суду, що є ризиком передбачения п.1 ч.1 ст. 177 КПК Укроаїни, оскільки усвідомлюючи що його протиправну діяльність викрито, розуміючи реальність і невідворотність покарання за вчинений злочин, санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5до 8 років, може вжити заходів, щоб переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності. Також, підозрюваний може незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, оскільки судом будуть братися до уваги лише показання, дані лише під час судового розгляду і є всі підстави вважати, що у випадку застосування до останнього запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, ОСОБА_4 буде чинити тиск на потерпілих та свідків, що є ризиком передбачений п.3 ч.1 ст. 177 КПК України. Існує ризик, передбачений п.4 ч.1 ст. 177 КПК України, що підозрюваний може іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, а саме перешкоджати шляхом неприбуття та несвоєчасного прибуття на виклики слідчого, прокурора, суду, що в подальшому може позбавити можливості забезпечити досудове розслідування та судове провадження у розумні строки наведені вище факти у своїй сукупності та логічності свідчать про це. Підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, адже згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 ,будучи раніше судимим за вчинення злочинів проти власності, востаннє вироком Рівненського міського суду Рівненської області від 19.03.2025 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 (один) рік, крім того, обвинувальний акт відносно якого 30.10.2025 направлено до Рівненського міського суду за фактом вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, належних висновків для себе не зробив та на шлях виправлення та перевиховання не став, а знову вчинив новий умисний корисливий злочин проти власності за наступних фактичних обставин,що свідчить про злочинну спрямованість дій підозрюваного і свідчить про наявність вказаного ризику, отже існує, ризик передбачений п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Слідчий також зазначає, що 30.10.2025 до Рівненського міського суду відносно ОСОБА_4 за фактом вчинення останнім кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, в ході досудового розслідування вказаного провадження останньому було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначеннями застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка останнім було внесена, проте вказаний запобіжний захід не зміг забезпечити належної поведінки особи, що ще раз підтверджує небажання останнього ставати на шлях виправлення і перевиховання та вказує на спрямованість дій підозрюваного щодо вчинення кримінальних правопорушень.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів щодо ОСОБА_4 не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного, запобігти ризикам, зазначеним в п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та гарантувати виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до підозрюваного ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу не встановлено.

Прокурор просила задовольнити клопотання.

Захисник підозрюваного адвокат ОСОБА_5 просила обрати запобіжний захід у виді застави, оскільки ОСОБА_4 працює, допомагає тяжко хворій матері.

Підозрюваний ОСОБА_4 просив застосувати щодо нього запобіжний захід у виді застави, у мінімальному розмірі.

Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно ч.1 ст. 176 КПК України, запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12026181010000643 від 17.04.2026 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст. 185 КК України, і надані стороною обвинувачення докази, до встановлення судом фактичної істини у кримінальному провадженні, є достатніми та переконливо свідчать про обґрунтованість підозри.

Відповідно до рішення ЄСПЛ від 12.03.2013 року у справі «Волосюк проти України» тяжкість обвинувачення може бути достатньою причиною разом з іншими для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Тобто, у розумінні практики Європейського суду з прав людини сама тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

З огляду на обставини кримінального правопорушення, тяжкість кримінального правопорушення у вчиненні яких ОСОБА_4 підозрюється, яке відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином, існує ризик п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Обставини вчинення кримінальних правопорушень, та докази які вказують про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у інкримінованих кримінальних правопорушень, дають підстави вважати, що існують ризики передбачені п. п. 3,4 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Також, слід зазначити Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які можуть виправдувати навіть попереднє ув`язнення, як виключну міру.

Право будь-якої особи на свободу є непорушним та гарантованим Конституцією Україні, а тримання під вартою винятковим та найсуворішим видом запобіжних заходів, передбачених кримінальним процесуальним законом, метою вжиття такого заходу не має бути покарання особи, а має бути насамперед попередження вчинення нового злочину чи запобігання продовження злочинної діяльності.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 слідчий суддя приймає до уваги міцність його соціальних зав`язків, що він має постійне місце роботи, допомагає хворій матері.

В своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 40107/02 від «10» лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80; за скаргою № 20808/02 від 04.03.2010 р. у справі «Шалімов проти України», суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».

Згідно ч.3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні ( п. 78 рішення ЄСПЛ від 28.09.2010 у справі «Мангурас проти Іспанії»/ Mangouras v. Spain, заява №12050/04).

Розмір застави має встановлюватися головним чином з огляду на особу обвинуваченого, належне йому майно та його стосунки з поручителями, іншими словами, з огляду на ступінь впевненості, що можлива перспектива втрати застави або вжиття заходів проти поручителів у випадку його неявки у судове засідання буде достатнім стримуючий фактором, щоб позбавити його бажання втекти (п. 70 рішення ЄСПЛ від 22.05.2018 у справі «Гафа проти Мальти»/Gafа v. Malta, заява № 54335/14; п. 25 рішення ЄСПЛ від 13.01.2022 у справі «Істоміна проти України»/ Istomina v. Ukraine, заява №23312/15).

Отже, запобіжний захід у виді застави, може застосовуватися як самостійно, так і як альтернатива триманню під вартою, в останньому випадку суддя визначає тримання під вартою, але залишає підозрюваному можливість вийти з-під варти, сплативши встановлену суму.

Застава є гарантією, що підозрюваний чи обвинувачений буде сумлінно виконувати визначені кримінальним процесуальним законом обов`язки.

У разі невиконання покладених обов`язків, кошти, внесені у вигляді застави підозрюваному/обвинуваченому за рішенням суду не повертаються, а спрямовуються у дохід державі.

Частиною 4 ст. 183 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: 1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; 2) щодо злочину, який спричинив загибель людини; 3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею; 4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України; 5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень у вчиненні яких ОСОБА_4 підозрюється, обставини їх вчинення та наслідки, міцність соціальних зв`язків підозрюваного, що він працює, допомагає своїй тяжко хворій матері, слідчий суддя приходить до висновку, про можливість застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді застави, у розмірі передбаченому п.2 ч.5 ст. 182 КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, що зможе гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Обставин, які б вказували на неможливість визначати розмір застави, передбачені ч.4 ст. 183 КПК України, під час розгляду клопотання не встановлено.

Керуючись ст.ст.176-178, 182, 183,193-194,196 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання слідчого СВ Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваного у кримінальному провадженні №12026181010000643 від 17.04.2026 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185 КК України, - ОСОБА_4 , - відмовити.

Застосувати щодо підозрюваного у кримінальному провадженні №12026181010000643 від 17.04.2026 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.4 ст.185 КК України - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Рівне, громадянина України, українця, непрацюючого, раніше судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді застави, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень, у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача, ДКСУ, м.Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, Рахунок отримувача UA048201720355229002000010559.

Покласти на підозрюваного у разі внесення застави обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати до слідчого, прокурора та суду за викликом ;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

Роз`яснити підозрюваному, що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у виді застави він зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду.

З моменту застосування запобіжного заходу у виді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у виді застави.

Роз`яснити заставодавцю (у разі внесення ним застави), що у разі внесення ним застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.

Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Контроль за виконанням підозрюваною обов`язків покласти на слідчого та прокурора які здійснюють досудове розслідування кримінального провадження №12026181010000643 від 17.04.2026.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1