Court ruling № 137011908, 08.05.2026, Zavodskyi District Court of Dniprodzerzhynsk City

справа № 208/665/26

провадження № 1-кп/208/1027/26

УХВАЛА

08 травня 2026 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши під час судового розгляду по кримінальному провадженню №22025000000001027 від 25.09.2025 року клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів обвинуваченому ОСОБА_4 , оскільки наявна обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України, та ризики, передбачені п.п.1, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили обрати більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Заслухавши думку учасників судового провадження, судом встановлено наступне.

Згідно ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії передбачені ч.1 ст.177 КПК України.

Суд враховує, що в правовій теорії наявне поняття «обґрунтованої підозри», яке отримало своє практичне закріплення у рішеннях Європейського суду з прав людини. Зокрема, у Рішенні ЄСПЛ від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України зазначено, що «Обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, та те, що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з певним злочином. При цьому ці докази не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення».

Згідно Рішення ЄСПЛ у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства» «факти, що підтверджують «обґрунтовану підозру», не повинні бути такого самого рівня, як факти, на яких має ґрунтуватись обвинувальний вирок чи навіть пред`явлення обвинувачення».

Отже, судом встановлено, що повідомлена ОСОБА_4 підозра, а також обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України, є достатніми та обґрунтованими саме для цілей продовження запобіжного заходу, а не для його засудження.

При розгляді клопотання про продовження відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує обставини, перелік яких передбачений ст.178 КПК України, для оцінки ризиків, які можуть слугувати поряд з підставами, визначеними ст.177 КПК України для застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

З встановлених в судовому засіданні обставин, вбачається, що ОСОБА_4 :

- народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Дніпродзержинськ Дніпропетровської області;

- громадянин України;

- зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ;

- офіційно не працевлаштований;

- раніше не судимий

- має дружину та дитину, з якими фактично разом не проживає.

На думку суду, ризиками, визначеними ст.177 КПК України та доведеними прокурором у даному кримінальному провадженню є ризики:

- переховування від суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення проти основ національної безпеки України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 8 до 12 років, у зв`язку із чим розуміючи суворість можливого покарання, у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності;

Натомість, суд вважає недоведеним ризик вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений раніше не судимий і не схильний до вчинення злочинів.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, забезпечення яких вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейським судом з прав людини визнано виправданим тривале тримання під вартою за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Крім того, відповідно до ч.6 ст.176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 437-442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити клопотання прокурора про продовження застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Водночас, клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 , підтримане його захисником, про зміну запобіжного заходу на домашній арешт задоволенню не підлягає, оскільки наведені стороною захисту доводи щодо завершення досудового розслідування, наявності у обвинуваченого місця проживання, сімейних зв`язків та відсутності судимостей самі по собі не спростовують встановленого судом ризику переховування від суду. З урахуванням характеру інкримінованого кримінального правопорушення, суворості можливого покарання, а також вимог ч.6 ст.176 КПК України, суд дійшов висновку, що застосування більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі домашнього арешту, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого та не буде достатнім для запобігання встановленому ризику, у зв`язку з чим підстав для його зміни суд не вбачає.

Згідно ч.3,4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

У даному кримінальному провадженні ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.114-2 КК України.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне не визначати обвинуваченому ОСОБА_4 розмір застави, оскільки обвинуваченому інкримінується вчинення злочину пов`язаного з поширенням інформації про переміщення, рух або розташування Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншим уповноваженими держаними органами, з метою надання такої інформації державі, що здійснює збройну агресію проти України, або її представникам, або іншим незаконним збройним формуванням, за відсутності ознак державної зради або шпигунства, а також у зв`язку з тим, що застава не зможе у повній мірі забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Керуючись ст.177, 178, 183, 197, 199, 201, 331 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 07.05.2026 року по 05.07.2026 року включно.

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду упродовж 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Повний текст ухвали складено та проголошено о 17 год. 30 хв. 07.05.2026 р.

Суддя ОСОБА_1