Court ruling № 137006038, 28.05.2026, Saltivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Moskovskyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 643/11072/26

Провадження № 1-кс/643/4399/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2026 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотання слідчого Харківського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Харківській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_7 , подане у межах кримінального провадження № 12025221170002629 від 12.09.2025 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, неодруженого, офіційно працевлаштованого адміністратором системи відділу інформаційних технологій ТОВ «Харківський молочний комбінат», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , періодично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова 28.05.2026 надійшло клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у кримінальному провадженні № 12025221170002629 від 12.09.2025.

Клопотання обґрунтоване наявністю ризиків, передбачених п. 1, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та обґрунтованою підозрою про те, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на початку січня 2026 року більш точної дати під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, діючи всупереч та в порушення п.1 «Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України», затвердженого постановою Верховною Ради України «Про право власності на окремі види майна» від 17.06.1992 р. № 2471-XII (зі змінами), без передбаченого п. 2, п. 9. п. 10 «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.10.1992 року № 576 (зі змінами), п. 2.1 «Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використана вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», затвердженої наказом МВС України від 21.08.1998 року № 622 (зі змінами), переслідуючи корисливу мету - отримання прибутку в результаті незаконного збуту вибухових речовин, вступила у попередню змову з раніше знайомим йому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та відповідно до розробленого плану, маючи єдиний корисливий мотив на реалізацію злочинного умислу, в сфері незаконного поводження з вибуховими речовинами, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 маючи спеціальні знання з хімії, організували незаконне виготовлення вибухових речовин за вказівкою ОСОБА_8 з інгредієнтів та компонентів придбаних у невстановлених досудовим розслідуванням осіб - особи та у невстановлених місцях ОСОБА_8 .

У подальшому, в період часу, який встановлюється досудовим розслідуванням, але не пізніше березня 2026 року, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , орендованій ОСОБА_8 та ним облаштованою спеціальними пристроями для виготовлення вибухових речовин, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 маючи спеціальні знання хіміка та усі інгредієнти, які потрібні для виготовлення вибухових речовин придбання яких забезпечив ОСОБА_8 , незаконно виготовили вибухові речовини, які розфасували до полімерних пакетів з логотипом «Мілітарі Інфо Прилад вироб», які в подальшому незаконно зберігали без передбаченого законом дозволу, за вказаною адресою з метою їх подальшого збуту.

В подальшому ОСОБА_9 створила профіль у соціальній мережі Instagram за посиланнями: «military_info_device», де закріпила зображення вибухових речовин, які у них маються у наявності, адміністрування якої доручено ОСОБА_8 ОСОБА_4 .

Так, 28.03.2026 о 10 годин 50 хвилин, ОСОБА_4 , діючи з умислом, спрямованим на незаконний збут вибухових речовин, з метою незаконного особистого збагачення, діючи з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у формі збуту вибухових речовин та бажаючи цього, діючи за вказівкою ОСОБА_8 знаходячись за адресою: м.Харків, просп. Героїв Харкова, 199 Б, в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув без передбаченого законом дозволу, громадянину з вигаданими анкетними даними « ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 », особисті дані якого змінено в порядку ст. ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», 2 картоні коробки з полімерними пакетами з логотипом «Мілітарі Інфо Прилад вироб» в середині, яких вибухові речовинами, обіг яких заборонено, за що ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_11 , грошові кошти у сумі 11000 гривень.

28.03.2026 року о 14 годині 55 хвилини, поблизу будинку № 22 по вул. Глобинській, в м. Харкові, у присутності двох понятих, ОСОБА_11 добровільно видав оперуповноваженому ВКП Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області, 2 картоні коробки з полімерними пакетами з логотипом «Мілітарі Інфо Прилад вироб» в середині, яких вибухові речовини, які він придбав в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_4 .

Отже, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту вибухових речовин та збут вибухових речовин, вчиненим за попередньою змовою групою осіб.

Крім того, ОСОБА_4 , на початку січня 2026 року більш точної дати під час досудового розслідування встановити не виявилось можливим, переслідуючи корисливу мету - отримання прибутку в результаті незаконного збуту вибухових речовин, вступила у попередню змову з раніше знайомим йому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та відповідно до розробленого плану, маючи єдиний корисливий мотив на реалізацію злочинного умислу, в сфері незаконного поводження з вибуховими речовинами, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 маючи спеціальні знання з хімії, організували незаконне виготовлення вибухових речовин за вказівкою ОСОБА_8 з інгредієнтів та компонентів придбаних у невстановлених досудовим розслідуванням осіб - особи та у невстановлених місцях ОСОБА_8 .

У подальшому, в період часу, який встановлюється досудовим розслідуванням, але не пізніше березня 2026 року, ОСОБА_10 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 перебуваючи у квартирі АДРЕСА_3 , орендованій ОСОБА_8 та ним облаштованою спеціальними пристроями для виготовлення вибухових речовин, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 маючи спеціальні знання хіміка та усі інгредієнти, які потрібні для виготовлення вибухових речовин придбання яких забезпечив ОСОБА_8 , незаконно виготовили вибухові речовини, які розфасували до полімерних пакетів з логотипом «Мілітарі Інфо Прилад вироб», які в подальшому незаконно зберігали без передбаченого законом дозволу, за вказаною адресою з метою їх подальшого збуту.

В подальшому ОСОБА_9 створила профіль у соціальній мережі Instagram за посиланнями: «military_info_device», де закріпила зображення вибухових речовин, які у них маються у наявності, адміністрування якої доручено ОСОБА_8 ОСОБА_4 .

Так, 26.05.2026 о 17 годин 50 хвилин, ОСОБА_4 , діючи з умислом, спрямованим на незаконний збут вибухових речовин, з метою незаконного особистого збагачення, діючи з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки у формі збуту вибухових речовин та бажаючи цього, діючи за вказівкою ОСОБА_8 знаходячись за адресою: м.Харків, просп. Героїв Харкова, 199 Б, в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки, незаконно збув без передбаченого законом дозволу, громадянину з вигаданими анкетними даними « ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 », особисті дані якого змінено в порядку ст. ст. 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві», коробку з полімерними пакетами з логотипом «Мілітарі Інфо Прилад вироб» в середині, яких вибухові речовинами, обіг яких заборонено, за що ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_11 , грошові кошти у сумі 5650 гривень.

26.05.2026 року о 17 годині 55 хвилини, поблизу будинку № 199 Б, по просп. Героїв Харкова, в м. Харкові, у присутності двох понятих, ОСОБА_11 добровільно видав оперуповноваженому ВКП Харківського РУП № 2 ГУНП в Харківській області, коробку з полімерними пакетами з логотипом «Мілітарі Інфо Прилад вироб» в середині, яких вибухові речовини, які він придбав в ході проведення негласної слідчої (розшукової) дії контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки у ОСОБА_4 .

Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України, тобто незаконне придбання, зберігання з метою збуту вибухових речовин та збут вибухових речовин, вчиненим за попередньою змовою групою осіб.

26.05.2026 (час фактичного затримання 17 год. 58 хв.) ОСОБА_4 , затримано в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні ним кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України.

26.05.2026 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч.2 ст.28 ч.1 ст.263 КК України.

За наведених обставин необхідно обрати відносно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківський слідчий ізолятор», оскільки без застосування запобіжного заходу та перебування останньої на волі, він може переховуватися від органів досудового розслідування, суду та покинути територію України, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також вчинити інші кримінальні правопорушення.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Захисник заперечував проти задоволення клопотання, оскільки органом досудового розслідування не доведено існування ризиків, просив не застосувати запобіжний захід пов`язаний з триманням під вартою.

Підозрюваний у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання. Вказав, що суть підозри йому зрозуміла та він підтримує позицію свого захисника. Вказав, що не має намірів ані переховуватися від органів слідства, ані ухилятися від обов`язків підозрюваного.

Слідчий суддя, дослідивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтоване, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, встановив таке.

Слідчий відділ Харківського районного управління поліції № 2 ГУ Національної поліції в Харківській області проводить досудове розслідування по кримінальному провадженню №12025221170002629 від 12.09.2025 за ознаками злочинів передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263-1 КК України.

Частиною 1 ст. 194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Об`єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому, суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.

На переконання слідчого судді, фактів й інформації, які переконливо свідчать про причетність до вчинення вказаного кримінального правопорушення у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри.

26.05.2026 ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінальних правопорушень злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 263 КК України.

Підозра ОСОБА_4 обґрунтовується зібраними доказами, зокрема: рапортами від оперуповноваженого про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень; показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , під час допиту в якості свідків, які дали показання з приводу вчинення ОСОБА_4 , протиправних дій, пов`язаних із незаконним придбанням, зберіганням, виготовленням з метою збуту вибухових речовин та збуту вибухових речовин; протоколами обшуків від 26.05.2026; протоколами добровільної видачі; речовими доказами по даному кримінальному провадженню; висновками експертів; протоколом затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України; протоколами проведення комплексу НСРД; іншими матеріалами кримінального провадження в сукупності.

При цьому слідчим суддею враховується, що факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження чи навіть для пред`явлення обвинувачення, що є задачею наступних етапів кримінального процесу. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінального провадження, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Положеннями ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

У § 36 рішення від 20.05.2010, яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком не можна вважати прогнозовану подію, настання якої розглядається як цілком гарантоване.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа, у цьому випадку підозрюваний ОСОБА_4 , вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Відтак, слідчий суддя оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій такої особи.

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним стороною обвинувачення існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який на цей час існує, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду.

Вимогами ст. 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Бессієв проти Молдови» вказано, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування. Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.

Ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, існує на тій підставі, що ОСОБА_4 може переховуватись від органів досудового слідства, а в подальшому від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності у зв`язку із тривалим терміном покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, який останньому може загрожувати у разі визнання його судом винним. Крім того, ОСОБА_4 є особою яка має право на виїзд з території України, тому з метою ухилення від кримінальної відповідальності останній може покинути територію України без зайвих перешкод, а наявні соціальні зв`язки у місці постійного проживання у цьому випадку не зможуть утримати останнього від цього.

Ризики, передбачені п. 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, під час розгляду справи стороною обвинувачення не доведені та не ґрунтуються на попередній поведінці підозрюваного.

Існування вказаного ризику, разом з підозрою у вчиненні тяжкого злочину вказує на обґрунтованість заявленого клопотання та недостатність застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 197 КПК України строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту або з моменту затримання.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Слідчим суддею встановлено відсутність підстав, визначених ч. 4 ст. 183 КПК України для не визначення розміру застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При цьому, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України, з урахуванням викладених обставин кримінального правопорушення, майнового стану підозрюваного, який офіційно працевлаштований, наявності ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, за можливе застосувати до підозрюваного заставу у розмірі, визначеному п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, яка здатна забезпечити виконання підозрюваним у вчиненні тяжкого злочину покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та призначає заставу в розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При цьому, слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен достатньою мірою забезпечити дієвість цього кримінального провадження і є розумним з огляду на необхідність виконання його завдань.

Крім того, в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України, при визначенні альтернативного запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, у зв`язку із встановленням ризиків перешкоджання кримінальному провадженні, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного такі обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за кожною вимогою; 2) не відлучатися за межі м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні; 5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

З урахуванням встановлених вище обставин кримінального правопорушення та наданих стороною обвинувачення доказів на підтвердження викладених у клопотанні доводів, що свідчать про набуття ОСОБА_4 статусу підозрюваного у кримінальному провадженні, про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення останнім інкримінованого кримінального правопорушення, про наявність достатніх підстав вважати, що існує ризик вчинення ним дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя доходить висновку про наявність обґрунтованих підстав для задоволення клопотання слідчого та обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із застосуванням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у розмірі 40 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.

При цьому, слідчий суддя наголошує, що відповідно до положень ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді, за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 193, 196, 376 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів, з моменту фактичного затримання.

Строк тримання під вартою рахувати з 17:58 год 26.05.2026.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити про тримання підозрюваного під вартою його близьких родичів, членів сім`ї або інших осіб за вибором підозрюваного у порядку, передбаченому ст. 111, 112 КПК України.

Визначити суму застави у розмірі 133120,00 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 28.05.2026 у справі № 643/11072/26 (провадження № 1-кс/643/4399/26) відносно ОСОБА_4 . Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, прокурора, чи суду за кожною вимогою;

2) не відлучатися за межі м. Харкова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Зобов`язати слідчого та прокурора письмово ознайомити підозрюваного з колом свідків, з якими він має утримуватися від спілкування, у разі внесення застави.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а підозрюваним в той же строк з моменту вручення йому копії ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено 01.06.2026 о 15:25.

Слідчий суддя ОСОБА_14