Єдиний державний реєстр судових рішень
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.05.2026 Справа №607/12028/26 Провадження №1-кс/607/4015/2026
Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в місті Тернополі, клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 42026210000000073 від 21.04.2026, стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, уродженки м. Тернопіль, Тернопільська область, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , проживає в АДРЕСА_2 , працюючої на посаді завідувача ранньої постінсультної та неврологічної реабілітації КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Старший слідчий СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , за погодженням із прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратуриОСОБА_7 , у межах кримінального провадження№ 42026210000000073 від 21.04.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України,звернувся до слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області, з клопотанням, в якому просить застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 гривень.
В обґрунтування клопотання сторона обвинувачення посилається на те, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також існують ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України, окрім того, застосування щодо підозрюваної більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за її поведінкою, забезпечити виконання покладених на неї обов`язків, та запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, а тому просить клопотання задовольнити.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав вказане клопотання, з мотивів наведених у ньому.
Захисник ОСОБА_5 , думку якого підтримала підозрювана ОСОБА_4 , у судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваної запобіжний захід у виді застави, оскільки підозрювана має стійкі соціальні зв`язки, постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем роботи.
Перевіривши надані матеріали, клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, заслухавши думку прокурора, підозрюваної, захисника, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Слідчим суддею встановлено, що СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені № 42026210000000073 від 21.04.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368 КК України.
У клопотанні слідчий зазначає, що відповідно до наказу головного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» Тернопільської обласної ради (далі КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР) 01.12.2015 № 243-ос ОСОБА_4 призначено на посаду завідувача ранньої постінсультної та неврологічної реабілітації КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР.
Відповідно до Розділу 2 «Завдання та обов`язки» Посадової інструкції завідувача затвердженого в.о. генерального директора КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР завідувач неврологічного відділення здійснює керівництво відділенням відповідно до чинного законодавства України та нормативно-правових актів, що визначають діяльність лікарні; організовує лікувально-профілактичну, діагностичну та адміністративно-господарську діяльність відділення; розподіляє хворих між лікарями відділення, сам веде хворих; систематично контролює та аналізує роботу ординаторів, правильність поставлених діагнозів, призначеного лікування та його ефективності, а також правильності ведення історії хвороби; щоденно перед початком робочого дня заслуховує повідомлення чергової медсестри про виконання призначень лікарів та проведених процедур, про стан важких хворих, та про всі випадки які мали місце за нічне чергування; забезпечує надання якісної медичної допомоги населенню; здійснює заходи щодо забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов функціонування підрозділу; забезпечує своєчасне отримання та зберігання лікарських засобів, медичного оснащення, засобів догляду за хворими; здійснює контроль за правильним веденням медичної документації, готує та подає керівникові лікарні річні звіти; контролює своєчасне підвищення кваліфікації працівниками підрозділу тощо.
Положеннями ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у ч. 1 ст. 3 цього Закону, забороняється використовувати свої службові повноваження або своє становище та пов`язані з цим можливості з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у тому числі використовувати будь-яке державне чи комунальне майно або кошти в приватних інтересах.
Згідно з ст. 24 Закону України «Про запобігання корупції» особа, уповноважена на виконання функцій держави, у разі надходження пропозиції щодо неправомірної вигоди або подарунка, незважаючи на приватні інтереси, зобов`язана невідкладно вжити заходів щодо: відмови від пропозиції; за можливості ідентифікувати особу, яка зробила пропозицію; залучити свідків, якщо це можливо, у тому числі з числа співробітників; письмово повідомити про пропозицію безпосереднього керівника (за наявності) або керівника відповідного органу, підприємства, установи, організації, спеціально уповноважених суб`єктів у сфері протидії корупції.
Відповідно до підпункту «в» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування є суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення.
Положеннями статті 364 КК України визначено, що службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.
Слідчий вказує, що ОСОБА_4 , обіймаючи у КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій та, будучи згідно з приміткою 1 до ст. 364 КК України службовою особою, використала своє службове становище та повноваження у протиправних цілях при наступних обставинах.
Слідчий зазначає, що ОСОБА_8 , у 2016 році переніс інсульт, та у подальшому стан його здоров`я погіршився, у зв`язку із чим він потребував постійної сторонньої допомоги та медичного нагляду. 10.04.2026 ОСОБА_8 видано висновок № 31 про наявність порушень функцій організму, через які особа не може самостійно пересуватися та/або самообслуговуватися і потребує постійного стороннього догляду. Крім того, останньому видано електронне направлення до КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР для проведення консультації лікарем-неврологом щодо визначення подальшої тактики лікування та можливості госпіталізації.
У зв`язку із цим 16.04.2026 сини ОСОБА_8 ОСОБА_9 та ОСОБА_10 прибули до КНП «Тернопільська обласна психоневрологічна лікарня» ТОР з метою з`ясування порядку проходження консультації та можливого подальшого лікування їхнього батька. Перебуваючи у приміщенні ранньої постінсультної та неврологічної реабілітації вказаного медичного закладу, вони звернулися до лікаря-невролога ОСОБА_11 , яка відповідно до наказу головного лікаря КНП «Тернопільська обласна психоневрологічна лікарня» ТОР ОСОБА_12 05.05.2009 № 43-ос перебуває на посаді лікаря-невропатолога ранньої постінсультної та неврологічної реабілітації КНП «Тернопільська обласна психоневрологічна лікарня» ТОР, та повідомили про стан здоров`я батька. Під час ознайомлення із наданими документами ОСОБА_11 повідомила, що може забезпечити вирішення питання щодо оформлення документів, необхідних для встановлення ОСОБА_8 групи інвалідності, та умови такої послуги.
Після цього ОСОБА_9 погодився на озвучені ОСОБА_11 , умови, про що остання, у свою чергу, повідомила завідувача ранньої постінсультної та неврологічної реабілітації КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР ОСОБА_4 .
Надалі, у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 16.04.2026, у завідувача ранньої постінсультної та неврологічної реабілітації КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР ОСОБА_4 , за попередньою змовою групою осіб із лікарем-невропатогом ОСОБА_11 виник спільний злочинний умисел, спрямований на незаконне збагачення шляхом одержання неправомірної вигоди від ОСОБА_9 за сприяння у встановленні його батьку ОСОБА_8 групи інвалідності.
21.04.2026 ОСОБА_9 , виконуючи попередні вказівки лікаря-невролога ОСОБА_11 , прибув до КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР для вирішення питання щодо госпіталізації ОСОБА_8 , стан здоров`я якого потребував проведення відповідного лікування та медичного нагляду. Під час особистого спілкування, ОСОБА_11 повідомила, що ОСОБА_9 може привезти свого батька ОСОБА_8 22.04.2026 на один день для здачі аналізів, а решту часу госпіталізації, він перебуватиме вдома, а не в лікувальному закладі.
22.04.2026, ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_11 привіз свого батька ОСОБА_8 з метою госпіталізації в ранню постінсультну та неврологічну реабілітацію КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР. Під час безпосереднього спілкування, ОСОБА_11 повідомила ОСОБА_9 про необхідність надання неправомірної вигоди в сумі 10 000 гривень за надання документів, які в подальшому стануть підставою для встановлення групи інвалідності ОСОБА_8 .
В подальшому, 22.04.2025, о 13 год. 45 хв., ОСОБА_9 за вказівкою ОСОБА_11 , перебуваючи на сходовій клітці другого поверху ранньої постінсультної та неврологічної реабілітації КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР, що за адресою: м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, буд. 14 , передав останній грошові кошти в сумі 10 000 гривень, які знаходились у файлі із документами.
У подальшому, на початку травня 2026 року, більш точної дати досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_11 , зателефонувала ОСОБА_9 та повідомила про готовність медичної документації щодо лікування його батька, а також запропонувала прибути до медичного закладу для її отримання.
Реалізуючи досягнуті раніше домовленості, 06.05.2026 ОСОБА_9 прибув до КНП ТОР «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня», що за адресою: м. Тернопіль, вул. Тролейбусна, 14, де зустрівся із ОСОБА_11 , яка передала йому медичні документи щодо лікування ОСОБА_8 . Після цього, ОСОБА_11 повідомила, що може забезпечити позитивне вирішення питання щодо подальшого оформлення необхідних документів та проходження відповідних процедур, пов`язаних із встановленням ОСОБА_8 групи інвалідності.
Після цього, 28.05.2026 близько 10 год. 40 хв. ОСОБА_9 , за попередньою домовленістю із лікарем-невропатологом ОСОБА_11 , прибув на територію КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР. У ході телефонного дзвінка із ОСОБА_11 , остання вказала йому прибути до постінсультної та неврологічної реабілітації, розташованого на другому поверсі медичного закладу. Через деякий час ОСОБА_11 вийшла до ОСОБА_9 в загальний коридор відділення та провела до службового кабінету завідувача постінсультної та неврологічної реабілітації КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР ОСОБА_4 , яка була обізнана спільним злочинним умислом.
Перебуваючи у службовому кабінеті завідувача ОСОБА_4 , відбулася розмова щодо порядку оформлення документів для встановлення ОСОБА_8 групи інвалідності. Під час розмови ОСОБА_9 повідомив завідувача постінсультної та неврологічної реабілітації КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР ОСОБА_4 про намір оформити його батькові ОСОБА_8 групу інвалідності безстроково. У відповідь ОСОБА_4 повідомила про можливість позитивного вирішення вказаного питання та поцікавилася, чи повідомляла його ОСОБА_11 про необхідність передачі грошових коштів за сприяння у вирішенні даного питання.
Після цього, реалізуючи попередньо досягнуті домовленості щодо передачі неправомірної вигоди за сприяння у встановленні ОСОБА_8 групи інвалідності, ОСОБА_9 , перебуваючи у службовому кабінеті «завідувач відділення» відділення ранньої постінсультної та неврологічної реабілітації КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» передав ОСОБА_4 , яка діяла за попередньою змовою із ОСОБА_11 , грошові кошти в сумі 1500 доларів США, що згідно з офіційним курсом Національного банку України станом на 28.05.2026 становить 66 449,4 грн., які остання одержала та помістила до шухляди свого робочого столу.
Крім того, ОСОБА_4 повідомила ОСОБА_9 про необхідність прибуття ОСОБА_8 до приміщення, де здійснює роботу експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи, мотивуючи це необхідністю підтвердження його фізичного стану та наявністю засобів відеоспостереження у приміщенні та на прилеглій території. Того ж дня, близько 11 год. 40 хв., ОСОБА_9 повторно прибув на територію КНП «Тернопільська обласна клінічна психоневрологічна лікарня» ТОР разом із ОСОБА_8 . Після цього останнього на колісному кріслі було доставлено до приміщення, де проводилося оцінювання його стану здоров`я членами експертної команди.
Надалі, реалізуючи досягнуті домовленості та використовуючи надане їй службове становище, ОСОБА_4 , за попередньою змовою із ОСОБА_11 вчинила дії в інтересах особи, яка надала неправомірну вигоду, забезпечивши прийняття рішення №160/26/1305/Р від 28.05.2026, відповідно до якого ОСОБА_8 встановлено ІІ групу інвалідності з постійним стороннім доглядом.
28.05.2026 о 18 год. 29 хв., в порядку ст. 208 КПК України, затримано ОСОБА_4 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
29.05.2026 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Достатніми підставами підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їй злочинів є зібрані у кримінальному провадженню докази, а саме: заява про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_9 від 20.04.2026; протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 13.05.2026; протокол (огляду грошових коштів) від 22.04.2026; протокол (огляду покупця та вручення йому грошових коштів перед початком проведення спеціального слідчого експерименту) від 22.04.2026; протокол проведення контролю за вчиненням злочину у формі спеціального слідчого експерименту від 12.05.2026; протокол обшуку від 28.05.2026; протокол додаткового допиту свідка ОСОБА_13 від 29.05.2026.
Відповідно до положень статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити або сховати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
За результатами розгляду клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що дослідженими матеріалами та прокурором у судовому засіданні доведено наявність ризиків передбачених пунктами 1, 3, 5 частини першої статті 177 КПК України.
Існування ризику переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду підтверджується тим, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене нею кримінальне правопорушення, зокрема, позбавлення волі від п`яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, з конфіскацією майна, може навмисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення відповідальності у разі визнання її винуватою у вчиненні інкримінованого злочину, в тому числі перетнути державний кордон використовуючи наявний у неї паспорт громадянина України для виїзду за кордон. Крім того, призначення навіть мінімального покарання, за умови доведеності її вини у вчиненні інкримінованого діяння, може стати підставою та мотивом для її переховування від органів досудового розслідування та суду.
Ризиком того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні є те, що на даний час досудовим розслідування не встановлено усіх свідків та очевидців даного злочину, вказані особи не допитані. Водночас, деякі з них можуть бути відомі ОСОБА_4 , а відтак остання як особисто, так і через третіх осіб може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення ними від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан досудового розслідування, судового розгляду та його результати. Однак, підозрювана знайома із свідком у даному провадженні ОСОБА_9 , та враховуючи факт, що останній надає покази, які мають першочергове значення для встановлення всіх обставин у даному кримінальному провадженні, ОСОБА_4 зможе незаконно впливати на свідка з метою зміни або відмови від попередньо поданих показів. Окрім цього, ОСОБА_4 перебуває у робочих відносинах з підозрюваною ОСОБА_11 а від так володіє її контактами: відомостями про її місце роботи, контактні телефонні номери, місця проживання. Враховуючи це, існує обґрунтований ризик того, що ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, може безпосередньо або через третіх осіб незаконно впливати (шляхом погроз, вмовлянь та/або переконання) на свідків та інших підозрюваних з метою дачі ними неправдивих показань, що може негативно вплинути на виконання завдань кримінального провадження.
Ризик того, що підозрювана ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, обґрунтовується наявними даними, отриманими в ході проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Під час цих заходів зафіксовано факти одержання неправомірної вигоди від іншої особи, що свідчить про системну схильність ОСОБА_4 до протиправної діяльності. Такі дії демонструють повторюваний характер її поведінки та підтверджують, що існує реальна загроза вчинення нею нових кримінальних правопорушень аналогічного характеру в майбутньому.
Вищенаведені обставини свідчать про наявність ризиків, передбаченого п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий звертаючись із клопотанням та прокурор у судовому засіданні просив застосувати до підозрюваної ОСОБА_4 винятковий за своєю суворістю запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши що інші, більш м`які запобіжні заходи не забезпечать можливості запобігти існуючим ризикам.
За змістом ч. 4 ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
На переконання слідчого судді, в судовому засіданні прокурором доведено обставини, передбачені пунктами 1, 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, втім, не доведено обставини згідно з п. 3 ч. 1 цієї статті.
При вирішенні питання про застосування запобіжно заходу щодо підозрюваної ОСОБА_4 , слідчий суддя враховує обставини, передбачені статтею 178 КПК України, а саме: особу, міцність її соціальних зв`язків, постійне місце проживання, працевлаштована, а також тяжкість кримінального правопорушення, яке, згідно статті 12 КК України є тяжким злочином, вагомість доказів винуватості, процесуальну поведінку підозрюваної, та, з урахуванням вищенаведених встановлених ризиків, доходить переконання, що до підозрюваної можливо застосувати менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою.
Так, відповідно до положень ч.1 ст.182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.
Враховуючи вищенаведені обставини, передбачені ч.1 ст.178 КПК України, та ризики згідно зі ст.177 КПК України, слідчий суддя вважає, що у відповідності до ч.4 ст.194 КПК України, щодо підозрюваної слід застосувати більш м`який запобіжний захід - у вигляді застави, оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваною процесуальних обов`язків та буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам, передбаченим ч.1 ст.177 КПК України, та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
При цьому зазначені обставини дають слідчому судді підстави вважати, що застосування менш суворих запобіжних заходів, ніж у вигляді застави, не буде достатнім для запобігання вищевказаним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної.
За таких обставин, у задоволенні клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваної, слід відмовити, та застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави, із покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Згідно з ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При визначенні ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя поряд з положеннями ст. 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальне становище підозрюваної, характеризуючи дані, тяжкість правопорушення, у вчиненні якого підозрюєтьсяОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 176-178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором відділу Тернопільської обласної прокуратури ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити.
Застосувати щодо підозрюваної ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, яка може бути внесена як самою підозрюваною, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: ТУ ДСА України в Тернопільській області код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26198838; Банк отримувача ДКСУ м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA738201720355269001500003454; призначення платежу: застава за ОСОБА_4 у справі №607/12028/26, згідно ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 29.05.2026.
Роз`яснити підозрюваній ОСОБА_4 , що не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави вона зобов`язана внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує слідчому чи прокурору. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі внесення застави покласти на підозрювану ОСОБА_4 такі обов`язки, передбачені частиною п`ятою статті 194 КПК України:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;
- не відлучатися за межі с. Байківці та м. Тернополя без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідком ОСОБА_9 та підозрюваною ОСОБА_11 у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до УДМСУ в Тернопільській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 23 год. 59 хв. 26.07.2026 року.
Роз`яснити ОСОБА_4 , що якщо вона, будучи належним чином повідомлена, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення, підозрювана ОСОБА_4 звільняється-з під варти в залі суду.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого та прокурора в даному кримінальному провадженні.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам провадження, а також надіслати уповноваженій службовій особі у місця ув`язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
The court decision No. 136996913, Ternopil City and District Court of Ternopil Oblast was adopted on 29.05.2026. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential information about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 607/12028/26. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: