Decision № 136993233, 01.06.2026, Kharkiv District Administrative Court

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

01 червня 2026 року № 520/4478/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61002, код ЄДРПОУ40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Харківській області щодо не виплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень ОСОБА_1 у розмірі 15 % до посадового окладу з 25.04.2008 року по 29.09.2021 рік та за травень, червень, липень 2023 року.

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 % до посадового окладу з 25.04.2008 року по 29.09.2021 рік.

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 % за травень, червень, липень 2023 року.

- визнати протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення згідно з постановою КМУ від 29.04.2020 №375 за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину за серпень 2020 року, за вересень 2020 року та за період з 1 листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року, за виключенням періодів перебування у відпустках, з урахуванням пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату згідно з постановою КМУ від 29.04.2020 №375 за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, за серпень 2020 року, за вересень 2020 року та за період з 1 листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року, за виключенням періодів перебування у відпустках, з урахуванням пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін.

Представник Відповідача надав до суду відзив, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Позивач проходив службу з 20.09.2001 в ОВС , в тому числі на різних посадах в ГУМВС України в Харківській області з 10.02.2002 року по 06.11.2015 року, та в подальшому на різних посадах в ГУНП в Харківській області.

Позивач був звільнений наказом Головного управління Національної поліції в Харківській області № 537 о/с від 16.09.2025 року з посади старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області з 17.09.2025.

Позивач вважає, що ГУНП в Харківській області не виплатило всі належні йому види грошового забезпечення, що призвело до порушення його прав.

Не погоджуючись з вказаним, Позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Щодо нарахування та виплати додаткової доплати згідно з постановою КМУ від 29.04.2020 №375 за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, за серпень 2020 року, за вересень 2020 року та за період з 1 листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року, за виключенням періодів перебування у відпустках, з урахуванням пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання.

Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» грошове забезпечення поліцейських складається з: посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер, премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (далі постанова № 211) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин, який неодноразово продовжувався і діяв у спірний період часу.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375 «Деякі питання оплати праці (грошового забезпечення) окремих категорій працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення, на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та протягом 30 днів з дня його відміни» (далі - Постанова №375) установлено, що на період дії карантину, встановленого постановою № 211, та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям працівників, військовослужбовців Національної гвардії та Державної прикордонної служби, осіб рядового та начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) (далі працівники) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, встановлюється додаткова доплата до заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах.

За приписами пп. 2-5 Постанови №375 встановлення доплати, визначеної пунктом 1 цієї постанови, працівникам підприємств, установ та організацій, органів державної влади, які фінансуються з державного та місцевих бюджетів, здійснюється у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Перелік посад (професій) працівників, яким встановлюються такі доплати, визначається відповідним центральним органом виконавчої влади у сфері, у якій він реалізує державну політику.

Персональний перелік працівників, яким встановлюється доплата, визначається керівником (керівником державної служби) відповідного підприємства, установи та організації, органу державної влади.

Доплати, визначені пунктами 2 і 3 цієї постанови, здійснюються за рахунок та в межах видатків державного та місцевих бюджетів, передбачених за відповідними бюджетними програмами головних розпорядників бюджетних коштів.

Постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2020 №485 «Про виділення коштів для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я» затверджено Порядок використання коштів, виділених для здійснення доплати військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення, медичним та іншим працівникам, які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу COVID-19, спричинену коронавірусом SARS-CoV-2, у відомчих закладах охорони здоров`я (далі Порядок).

У пункті 1 Порядку вказано, що цей Порядок визначає механізм використання коштів державного бюджету за програмами, зокрема: здійснення доплати поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, за рахунок коштів, виділених з фонду боротьби з гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та її наслідками (далі бюджетні кошти).

Згідно з пунктом 2 Порядку головним розпорядником бюджетних коштів є МВС. Відповідальними виконавцями бюджетних програм є МВС, Національна гвардія, Адміністрація Держприкордонслужби, ДСНС та Національна поліція (далі органи системи МВС).

Абзацами 1 та 2 пункту 4 Порядку визначено, що кошти, отримані органами системи МВС відповідно до пункту 3 цього Порядку, використовуються виключно для: доплати до грошового забезпечення військовослужбовцям Національної гвардії та Адміністрації Держприкордонслужби, особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

На виконання пункту 4 Постанови №375 Міністерством внутрішніх справ видано наказ від 03.06.2020 №431 «Про окремі питання організації оплати праці на період дії карантину, яким визначено керівникам, зокрема, Національної поліції України забезпечити встановлення на період дії карантину, установленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», та протягом 30 днів з дня його відміни окремим категоріям поліцейських, які забезпечують життєдіяльність населення (забезпечення продовольчими та непродовольчими товарами, послугами зв`язку, транспорту, адміністративними, соціальними послугами, а також захист прав дітей та забезпечення правопорядку і безпеки громадян) та внаслідок виконання своїх обов`язків мають безпосередній контакт з населенням, додаткової доплати у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення) пропорційно відпрацьованому часу в зазначених умовах (пункт 1); виплату додаткової доплати здійснювати поліцейським, які перебувають відповідно на штатних посадах в органах (підрозділах) Національної поліції України (пункт 2); нарахування додаткової доплати здійснювати у відсотковому співвідношенні до заробітної плати (грошового забезпечення) з розрахунку всіх складових, у тому числі премії, за винятком виплат, що носять одноразовий та компенсаційний характер (пункт 3); персональний перелік осіб, яким установлюється додаткова доплата, визначається керівником відповідного органу, закладу, зазначених у пункті 1 цього наказу (пункт 4).

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що підставою для отримання доплати за Постановою №375 є сукупність таких умов:

1) особа є поліцейським;

2) забезпечує життєдіяльність населення, зокрема шляхом забезпечення правопорядку і безпеки громадян, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України;

3) внаслідок виконання своїх обов`язків має безпосередній контакт з населенням.

Таким чином, вказана доплата здійснюється не всім поліцейським, а лише окремим категоріям поліцейських, які внаслідок безпосереднього виконання своїх обов`язків забезпечують життєдіяльність населення, зокрема забезпечення правопорядку і безпеки громадян, у зв`язку з чим мають з населенням безпосередній контакт.

Суд зазначає, що наявність права позивача на отримання спірної доплати не є безумовним, оскільки, керівники органів поліції мають право встановлювати доплату поліцейським, які забезпечують життєдіяльність населення та які безпосередньо зайняті на роботах з ліквідації захворювання на гостру респіраторну хворобу СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 у межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції, так і відсотковий розмір вказаної доплати.

Як вбачається з листа з ГУНП в Харківській області від 17.12.2025, позивач під час перебування на посадах у спірний період відповідав критеріям, яким мають відповідати поліцейські, визначеним пунктом 3 розділом ІІ Порядку затвердженого наказом ГУНП в Харківській області від 12.11.2020 №2165 відповідно до постанови КМУ від 29.04.2020 №375.

Відповідно до листа Відділу поліції №1 Харківського районного управління поліції № 2 ГУНП в Харківській області №101069 2026 від 28.02.2026 ОСОБА_1 в період з березня 2020 по лютий 2021 приймав участь у заходах з контролю за дотриманням маскового режиму та карантинних обмежень в громадських місцях. Виконував обов`язки, з метою запобігання поширенню на території Індустріального району гострої респіраторної хвороби СОVID-19.

Згідно листа УФЗБО ГУНП в Харківській області № 2704445-2025 від 21.10.2025 виплачена додаткова доплата на час дії карантину за березень, квітень, травень, червень, липень, жовтень 2020 року та січень-лютий 2021 року.

Тобто, у вказані періоди Позивачу була нарахована та виплачена додаткова доплата до грошового забезпечення, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 29.04.2020 №375, окрім серпня, вересня, листопада та грудня 2020 року.

Суд доходить висновку, що Позивач має право на додаткову доплату у розмірі 50% грошового забезпечення щомісячно за службу в особливих умовах відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 375 від 29.04.2020 за період за серпень 2020 року, за вересень 2020 року та за період з 1 листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року.

Щодо нарахування та виплати надбавки за службу в умовах режимних обмежень у розмірі 15% посадового окладу за період з 25.04.2008 року по 29.09.2021 рік та за травень, червень, липень 2023 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.

Суспільні відносини, пов`язані з віднесенням інформації до державної таємниці, засекречуванням, розсекречуванням її матеріальних носіїв та охороною державної таємниці з метою захисту національної безпеки України регулює Закон України "Про державну таємницю" (далі за текстом - Закон № 3855-XII).

Умови, за яких державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації можуть отримати дозвіл на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, установлено ст. 20 Закону № 3855-XII.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону № 3855-XII залежно від ступеня секретності інформації встановлюються такі форми допуску до державної таємниці:

форма 1 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «особливої важливості», «цілком таємно» та «таємно»;

форма 2 - для роботи з секретною інформацією, що має ступені секретності «цілком таємно» та «таємно»;

форма 3 - для роботи з секретною інформацією, що має ступінь секретності «таємно», а також такі терміни дії допусків: для форми 1 - 5 років; для форми 2 - 7 років; для форми 3 - 10 років.

Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону № 3855-XII допуск до державної таємниці надається дієздатним громадянам України віком від 18 років, які потребують його за умовами своєї службової, виробничої, наукової чи науково-технічної діяльності або навчання, органами Служби безпеки України після проведення їх перевірки. Порядок надання допуску до державної таємниці визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 7 ст. 22 Закону № 3855-XII надання допуску передбачає: визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією; перевірку громадянина у зв`язку з допуском до державної таємниці; взяття громадянином на себе письмового зобов`язання щодо збереження державної таємниці, яка буде йому довірена; одержання у письмовій формі згоди громадянина на передбачені законом обмеження прав у зв`язку з його допуском до державної таємниці; ознайомлення громадянина з мірою відповідальності за порушення законодавства про державну таємницю.

Частиною 1 ст. 26 Закону № 3855-XII передбачено, що переоформлення громадянам допуску до державної таємниці здійснюється: у разі закінчення терміну дії допуску до державної таємниці за необхідності подальшої роботи з секретною інформацією; у разі необхідності підвищення чи зниження громадянину форми допуску для роботи із секретною інформацією вищого чи нижчого ступеня секретності; у разі необхідності проведення додаткової перевірки, пов`язаної з можливим виникненням обставин, передбачених пунктами 2 і 4 ч. 1 та ч. 2 ст. 23 цього Закону.

Згідно з ч. 2 ст. 26 Закону № 3855-XII скасування раніше наданого допуску до державної таємниці здійснюється органами Служби безпеки України у разі виникнення або виявлення обставин, передбачених ст. 23 цього Закону, або після припинення громадянином діяльності, у зв`язку з якою йому було надано допуск, втрати ним громадянства або визнання його недієздатним на підставі інформації, здобутої органами Служби безпеки України або отриманої від державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону № 3855-XII громадянина, якому скасовано допуск до державної таємниці, якщо виконання трудових чи службових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці, а переміщення на інше робоче місце чи іншу посаду неможливе, може бути в передбаченому законодавством порядку переведено на іншу роботу або службу, не пов`язану з державною таємницею, чи звільнено.

Статтею 30 Закону № 3855-XII визначено, що у разі коли за умовами своєї професійної діяльності громадянин постійно працює з відомостями, що становлять державну таємницю, йому повинна надаватися відповідна компенсація за роботу в умовах режимних обмежень, види, розміри та порядок надання якої встановлюються Кабінетом Міністрів України.

На виконання зазначених вимог закону Кабінет Міністрів України постановою від 15.06.1994 року № 414, затвердив Положення про види, розміри і порядок надання компенсації громадянам у зв`язку з роботою, яка передбачає доступ до державної таємниці (далі за текстом - Положення № 414).

У пункті 1 Положення № 414 зазначено, що це Положення визначає види, розміри і порядок надання компенсації працівникам органів законодавчої, виконавчої та судової влади, органів прокуратури, інших державних органів, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, які за умовами своєї професійної діяльності постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (далі - особи, які працюють в умовах режимних обмежень).

Згідно з пунктом 2 Положення № 414 особам, які працюють в умовах режимних обмежень, крім працівників режимно-секретних органів, установлюється надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «особливої важливості», - 20 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «цілком таємно», - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності «таємно», - 10 відсотків.

Відповідно до пункту 5 Положення № 414 такими, що постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю, вважаються особи, які за своїми функціональними обов`язками або на час виконання робіт згідно з укладеними договорами займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв державної таємниці, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом захисту державної таємниці.

Згідно з пунктом 6 Положення № 414 персональний склад осіб, які працюють в умовах режимних обмежень, та розмір надбавки визначаються керівником відповідного органу законодавчої, виконавчої та судової влади, органу прокуратури, інших органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, де працюють ці особи. Надбавка до посадових окладів (тарифних ставок), заробітної плати (у разі визначення законом її розміру) виплачується лише за наявності дозволу на провадження діяльності, пов`язаної з державною таємницею, наданого відповідно до законодавства про державну таємницю.

Верховним Судом було сформовано правовий висновок щодо застосування приписів ст. 30 Закону № 3855-XII та пунктів 2, 5 Положення № 414, який викладений, зокрема, у постановах від 25.04.2018 у справі № 802/74/15-а, від 25.07.2019 у справі № 296/6615/17, від 27.05.2020 у справі № 806/2056/18, від 28.01.2021 у справі № 240/229/20.

У вказаних справах Верховний Суд підкреслив, що надання допуску до державної таємниці, передбачає визначення необхідності роботи громадянина із секретною інформацією. Зокрема така необхідність виникає, якщо виконання службових/посадових обов`язків вимагає доступу до державної таємниці.

Тобто, якщо обсяг функціональних обов`язків за певною посадою, зокрема в державному органі, передбачає, що під час їх виконання в особи виникне чи може виникнути необхідність доступу до державної таємниці (як-от ознайомлення з документами та/чи іншими матеріальними носіями інформації, засекреченими у встановленому законодавством порядку), така особа з огляду на таку службову необхідність повинна отримати у встановленому порядку допуск до державної таємниці відповідної форми, яка відповідно до статті 22 Закону № 3855-XII залежить від ступеня секретності.

Відсутність у посадової особи допуску до державної таємниці (встановленої форми) унеможливлює виконання нею посадових обов`язків, відтак і саме перебування на посаді, яка за обсягом покладених на неї завдань вимагає доступу до державної таємниці і умовою призначення на яку (перебування на якій) є наявність/необхідність оформлення допуску до державної таємниці.

Робота в умовах режимних обмежень покладає на особу, якій у встановленому порядку надано допуск до державної таємниці встановленої форми, певні зобов`язання та обмеження. Якщо така робота зумовлена виконанням професійних обов`язків (зокрема за відповідною посадою у державному органі), це означає, що в умовах режимних обмежень особа працює постійно, у зв`язку з чим у неї відповідно до статті 30 Закону № 3855-XII виникає право на отримання компенсації.

З матеріалів справи встановлено, що ГУНП в Харківській області повідомило у своєму листі № 365288-2025 від 17.12.2025, що ОСОБА_1 мав допуск до державної таємниці за формою 2 (два) з 25.04.2008 року по 27.06.2018 року, наданий висновком УСБУ в Харківській області №1273, з 27.06.2018 по 18.06.2025 наданий розпорядженням УСБУ в Харківській області №63-Д, з 18.06.2025 рік по теперішній час, наданий розпорядженням УСБУ в Харківській області №129-Д. У вказаний період на постійній основі працював з матеріальними носіями секретної інформації у відповідності до наданої форми допуску.

Відповідно до зазначеної форми 2 допуску позивач мав доступ до інформації з грифом «цілком таємно» та «таємно».

Також у листі ГУНП повідомило , що надбавка за допуск до державної таємниці за формою була встановлена лише з 29.09.2021 року, наказом ГУНП в Харківській області №55 о/с від 29.09.2021 року та діяла до звільнення позивача.

Отже з наявних у матеріалах справи документів вбачається, що надбавка за роботу в умовах режимних обмежень у спірний період позивачу не виплачувалась.

За змістом пункту 2 Положення № 414 компенсація надається у виді надбавок до посадових окладів (тарифних ставок) у відсотковому відношенні, розмір якого залежить від ступеня секретності інформації, до якої оформлено допуск. Зокрема, за допуск до відомостей та їх носіїв, що мають ступінь секретності «цілком таємно» встановлюється 15 відсоткова надбавка.

Виплата надбавки у відповідному розмірі до посадового окладу особі, яка працює в умовах режимних обмежень, здійснюється на підставі наказу керівника відповідного органу, у якому особа працює/проходить службу. Водночас умови, за яких особа має право на отримання такої надбавки, а також її розмір визначають Закон № 3855-XII та прийняте урядом на його виконання Положення.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова № 988) передбачено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Кабінетом Міністрів України постановлено виплачувати надбавку за службу в умовах режимних обмежень у розмірах та порядку, визначених законодавством (п. п. 2 п. 5 Постанови № 988).

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 року № 260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які, зокрема, визначають критерії виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції (далі - Порядок № 260).

Відповідно до пункту 11 розділу 1 Порядку № 260 передбачено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання.

Згідно з пунктом 7 розділу II Порядку № 260 поліцейським, які проходять службу в умовах режимних обмежень та за своїми функціональними обов`язками постійно працюють з відомостями, що становлять державну таємницю (займаються розробленням, виготовленням, обліком, зберіганням, використанням документів, виробів та інших матеріальних носіїв секретної інформації, приймають рішення з цих питань або здійснюють постійний контроль за станом охорони державної таємниці (далі - поліцейські, які проходять службу в умовах режимних обмежень)), установлюється надбавка до посадових окладів залежно від ступеня секретності інформації: відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "цілком таємно", - 15 відсотків; відомості та їх носії, що мають ступінь секретності "таємно", - 10 відсотків.

Установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу (міжрегіонального органу) поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови надання йому допуску та доступу до державної таємниці та постійної роботи з відомостями, що становлять державну таємницю.

Таким чином, за роботу в умовах режимних обмежень, зокрема з відомостями та їх носіями, що мають ступінь секретності «Таємно» та «Цілком таємно», поліцейським встановлюється надбавка, у визначеному розмірі. При цьому установлення поліцейським надбавки за службу в умовах режимних обмежень здійснюється наказом керівника органу поліції на підставі мотивованих рапортів керівників структурних або відокремлених підрозділів органу поліції, погоджених з режимно-секретним підрозділом цього органу, за умови їх призначення на посаду, яку включено до номенклатури посад відповідного органу поліції, перебування на яких потребує оформлення та надання допуску до державної таємниці.

У той же час, Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 року у справі № 802/74/15-а висловив правовий висновок, що положення статті 30 Закону № 3855-XII, пункти 2, 5 Положення № 414 слід розуміти так, що необхідною умовою отримання компенсації у зв`язку з виконанням робіт, які передбачають доступ до державної таємниці, є наявність в особи допуску до державної таємниці (на підставі якого надається доступ до державної таємниці), а також виконання робіт/завдань та/або посадових обов`язків, які вимагають доступу до державної таємниці чи з огляду на поставлені завдання передбачають виникнення необхідності у такому доступі.

Щодо останнього, то для вирішення питання про те, чи умови праці особи передбачають роботу з відомостями та їх носіями, які становлять державну таємницю, необхідно насамперед з`ясувати обсяг функціональних обов`язків цієї особи за посадою та умови (вимоги, критерії), яким повинна відповідати особа для того, щоб бути призначеною на цю посаду та/або виконувати роботу/завдання, пов`язані з доступом до документів, інших матеріальних носіїв інформації, що становить державну таємницю. Це можна встановити, зокрема, на підставі посадових інструкцій, внутрішніх відомчих документів та/або підзаконних нормативних актів, які містять вимоги для зайняття певної посади у відповідному органі або регламентують порядок виконання робіт/завдань, що вимагають доступу до державної таємниці.

Якщо особа отримала у встановленому порядку допуск до державної таємниці, працює, зокрема, в державному органі, і характер умов її праці, з огляду на займану посаду, передбачає режимні обмеження, пов`язані з доступом до державної таємниці, керівник відповідного органу зобов`язаний призначити надбавку у розмірі, визначеному Положенням, про що видати відповідний розпорядчий документ.

Факт невиплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень не є і не може бути свідченням невиконання роботи, пов`язаної з доступом до державної таємниці.

Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 27 травня 2020 року у справі №806/2056/18, від 28.01.2021 у справі № 240/229/20, що враховується судом в силу приписів статті 242 КАС України.

Проте, з відзиву судом встановлено, що за липень 2023 року доплата надбавки проведена у вересні 2023 року (підтверджується довідкою № 1421 від 14.10.2025), отже за липень 2023 року позовні вимоги є необґрунтованими.

З огляду на вищевикладене суд дійшов висновку, що підлягають задоволенню вимоги позивача щодо нарахування та виплати грошового забезпечення у вигляді надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 % за період тільки за травень, червень 2023 року.

Щодо вимог нарахувати та виплатити грошове забезпечення у вигляді надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 % до посадового окладу за період з 25.04.2008 року по 29.09.2021 рік, суд зауважує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 20.09.2001 по 06.11.2015 проходив службу в органах внутрішніх справ, зокрема: з 21.03.2008 по 31.07.2012 на посаді оперуповноваженого СКР Роганського СВМ Липецького відділу УМВС України в Харківській області; з 31.07.2012 по 02.04.2013 на посаді оперуповноваженого сектору Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області; з 02.04.2013 по 19.06.2013 на посаді старшого оперуповноваженого сектору КР Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області; з 19.06.2013 по 06.11.2015 на посаді старшого оперуповноваженого сектору КР Орджонікідзевського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області.

Наказом ГУМВС України в Харківській області від 06.11.2015 № 630 о/с звільнений зі служби за п. 64 «З» Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ від 29.07.1991 № 114 /у зв`язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації/.

Отже відповідні районні підрозділи органів внутрішніх справ забезпечували кадрову роботу, облік і надання відпусток, а також здійснювали виплату грошового забезпечення у спірний період.

Це означає, що ГУМВС України в Харківській області та районні відділи не є однією юридичною особою, а є різними суб`єктами владних повноважень.

Для підтвердження зазначеного, згідно з відкритими даними сайту YouControl та інформацією OpenDataBot, встановлено, що відповідні районні відділи УМВС у Харківській області були окремими юридичними особами з власними кодами ЄДРПОУ.

1. Липецький відділ УМВС України в Харківській області Повна назва: Липецький відділ ГУМВС України в Харківській області/Код ЄДРПОУ: 08804152/Дата реєстрації: 28.08.2006/Статус: юридичну особу припинено (після реформи МВС).

2. Орджонікідзевський РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області/Повна назва: Харківське міське управління ГУМВС України в Харківській області /Код ЄДРПОУ: 35244307 у реєстрах фігурує як окрема юридична особа Харківське міське управління ГУ МВС України в Харківській області є самостійною юридичною особою, має ідентифікаційний код юридичної особи 35244307, власні рахунки в Державній казначейській службі України, дотепер не припинена та безпосередньо нараховувала і виплачувала грошове забезпечення позивачці в цей період.

Рішення про ліквідацію Харківського міського управління ГУМВС України в Харківській області як юридичні особи публічного права прийнято постановою КМ України від 16.09.2015 № 730 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ».

На теперішній час Харківське міське управління ГУ МВСУ в Харківській області як юридична особа не припинено, запис про припинення до Єдиного державного реєстру не внесений, процес ліквідації триває.

Згідно зі ст.105 ЦК України до комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.

Отже на момент проходження служби позивачем у зазначених підрозділах - Липецький відділ УМВС України в Харківській області та Орджонікідзевський РВ ХМУ УМВС України в Харківській області були окремими юридичними особами, які мали власний баланс, рахунки, кадрове та фінансове забезпечення, а також самостійно виступали суб`єктами прав та обов`язків у сфері трудових та службових правовідносин.

Водночас Ліквідаційна комісія Харківського міського управління Головного управління МВС України в Харківській області є окремою юридичною особою, яка не є правонаступником усіх майнових та фінансових зобов`язань зазначених районних відділів у частині індивідуальних службових правовідносин працівників, що проходили службу у цих підрозділах. Крім того, необхідно врахувати правове регулювання реформи органів внутрішніх справ. Так, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №730 від 16.09.2015 «Про утворення територіальних органів Національної поліції та ліквідацію територіальних органів Міністерства внутрішніх справ», Кабінетом Міністрів України було утворено територіальні органи Національна поліція України як нові юридичні особи публічного права та одночасно розпочато процедуру припинення територіальних органів Міністерство внутрішніх справ України, у тому числі підрозділів міліції.

Отже, ліквідація або реорганізація органів міліції відповідно до зазначеної постанови сама по собі не створює обов`язку для іншої юридичної особи відповідати за зобов`язаннями ліквідованих районних відділів, у яких позивач проходив службу.

Таким чином, вимоги позивача до ГУНП в Харківській області щодо встановлення та виплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 % до посадового окладу з 25.04.2008 по 06.11.2015 пред`явлені до неналежного відповідача, оскільки спірні правовідносини виникли під час проходження служби позивача у підрозділах органів внутрішніх справ, які на той час були самостійними юридичними особами.

Отже, позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 205, 229, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків, Харківський р-н, Харківська обл.,61002, код ЄДРПОУ40108599) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії частково задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Харківській області щодо не виплати надбавки за роботу в умовах режимних обмежень ОСОБА_1 у розмірі 15 % до посадового окладу за травень, червень 2023 року.

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення у вигляді надбавки за роботу в умовах режимних обмежень у розмірі 15 % за травень, червень 2023 року.

Визнати протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Харківській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової доплати до грошового забезпечення згідно з постановою КМУ від 29.04.2020 №375 за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину за серпень 2020 року, за вересень 2020 року та за період з 1 листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року , за виключенням періодів перебування у відпустках, з урахуванням пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

Зобов`язати Головне управління Національної поліції в Харківській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову доплату згідно з постановою КМУ від 29.04.2020 №375 за виконання службових обов`язків в умовах дії карантину, за серпень 2020 року, за вересень 2020 року та за період з 1 листопада 2020 року по 31 грудня 2020 року, за виключенням періодів перебування у відпустках, з урахуванням пропорційно відпрацьованому часу під час виконання службових обов`язків в умовах безпосереднього контакту з населенням та нарахованого у кожному місяці грошового забезпечення у граничному розмірі до 50 відсотків заробітної плати (грошового забезпечення).

У частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Сагайдак В.В.