Court ruling № 136989255, 01.06.2026, Dnipropetrovsk District Administrative Court

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 червня 2026 рокуСправа № 160/12549/26

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Коренев Андрій Олексійович, перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства Буської міської ради «Буська центральна районна лікарня», Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» в м. Дніпро в особі Центру оцінювання функціонального стану особи про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

12 травня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства Буської міської ради «Буська центральна районна лікарня», Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» в м. Дніпро в особі Центру оцінювання функціонального стану особи, у якій просить:

Поновити строк для звернення до суду із даною позовною заявою.

Визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи комунального некомерційного підприємства Буської міської ради «Буська центральна районна лікарня» № 113/25/165/Р від 14.02.2025 р.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» в м. Дніпро в особі Центру оцінювання функціонального стану особи № 3335/26/102 від 09.01.2026 р.

Зобов`язати комунальне некомерційне підприємство Буської міскої ради «Буська центральна районна лікарня» призначити повторне оцінювання повсякденного функціонування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 18 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та запропонував позивачу протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом клопотання про поновлення строку та оригінал квитанції про сплату судового збору.

До суду 28 травня 2026 року від позивача на усунення недоліків надійшла заява про поновлення строку та квитанція про сплату судового збору. На обґрунтування заяви про поновлення строку позивачем зазначено, що через отримане рішення відповідача у позивача був складний емоційний та психічний стан. А також зазначив, що не має юридичної освіти у зв`язку з чим вимушений був звернутися за консультацією до системи безоплатної правничої допомоги, де йому повідомили, що строк оскарження рішення складає 6 місяців, лише після фізичного відвідування дізнався, що реальний строк складає 3 місяці. Крім того, з березня по квітень 2026 року позивач проходив лікування ув`язку із загостренням неврологічної симптоматики через травму 2012 року.

Розглянувши подану заяву про поновлення строку, суд не знаходить поважних причин його пропуску.

Суд звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду у питанні поновлення строків (від 28 липня 2022 року у справі №9901/611/19), за якими поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються лише ті обставини, які були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі №9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Суд зазначає, що причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

В обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, позивач вазував на не стабільний психічний стан, відсутність спеціальних знань у галузі адміністративного судочинства, перебував на стаціонарному лікуванні з 13.04.2026 року по 22.04.2026 року, проте такі обставини, не є безумовною підставою для визнання причин пропуску строку поважними.

Перебування позивача тиждень у стаціонарі у ЛОР-відділенні, не свідчить про те, що така обставини заважала йому звернутися до суду в продовж трьох місяців з дня отримання рішення № 3335/26/102 від 09.01.2026 р. Суд, зауважує, що позивач не був позбавлений права звернутися за наданням будь-якої кваліфікованої юридичної допомоги протягом усього часу на оскарження, проте його пасивна поведінку, шляхом переписки у месенджері з представником БПД, без надання оскаржуваних документів, призвела до пропуску процесуального строку.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Суд також звертає увагу на те, що обставини наведенні позивачем залежали від саме його дій, та не були такими, що не залежала від його волевиявлення.

Подібна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2024 року у справі № 140/9165/23.

Враховуючи вищезазначене, суд не знаходить підстав для поновлення строку, оскільки причини наведенні у клопотанні не є поважними, тому позовна заява повертається позивачеві відповідно до частини другою статті 123 цього Кодексу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду із наданням відповідних доказів про поважність причин пропуску строку.

Відповідно до частини шостої статті 169 КАС України про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу.

Керуючись ч. 2 ст. 123, п.1 ч.4 ст.169, ст. КАС України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду з позовом ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства Буської міської ради «Буська центральна районна лікарня», Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» в м. Дніпро в особі Центру оцінювання функціонального стану особи про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Позовну заяву ОСОБА_1 до комунального некомерційного підприємства Буської міської ради «Буська центральна районна лікарня», Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» в м. Дніпро в особі Центру оцінювання функціонального стану особи про визнання рішення протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена у строки, встановлені ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев