Court ruling № 136982575, 01.06.2026, Commercial Court of Khmelnytskyi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Незалежності, 1, м. Хмельницький, 29607, тел. (0382) 71-81-84, (0382) 71-81-83

e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, ЄДРПОУ 03500128

________________

УХВАЛА

"01" червня 2026 р. Справа № 924/527/26

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладія С.В., розглянувши заяву фізичної особи підприємця Сімоненка Євгенія Олександровича м. Старокостянтинів, Хмельницької області про забезпечення позову у справі

за позовом фізичної особи підприємця Сімоненка Євгенія Олександровича м. Старокостянтинів, Хмельницької області

до фізичної особи підприємця Прокіна Володимира Сергійовича м. Старокостянтинів, Хмельницької області

про витребування з незаконного володіння майна

про зобов`язання надати безперешкодний доступ до приміщення для вивезення належного майна

В С Т А Н О В И В:

22.05.2026р. до господарського суду Хмельницької області із позовною заявою та заявою про забезпечення позову звернулась фізична особа підприємець Сімоненко Євгеній Олександрович, у відповідності до якої просить вжити заходів забезпечення позову шляхом заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо відчуження, передачі третім особам або пошкодження майна позивача та накласти арешт на майно, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду від 25.05.2026р. заяву фізичної особи підприємця Сімоненка Євгенія Олександровича м. Старокостянтинів, Хмельницької області про забезпечення позову у справі повернуто заявнику.

29.05.2026 позивач - фізична особа підприємець Сімоненко Євгеній Олександрович повторно подав до суду заяву про забезпечення позову, у відповідності до якої просить:

- заборони відповідачу - ФОП Прокіну В.С. та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо: відчуження, передачі третім особам, переміщення, пошкодження або знищення майна, що належить ФОП Сімоненку Є.О. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- накласти арешт на майно, що належить ФОП Сімоненку Є.О. у приміщенні за адресою АДРЕСА_1.

В обґрунтування посилається на те, що належне позивачу майно знаходиться у приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , доступ до якого відповідач останньому не надає.

Зазначає, що існує реальна загроза: пошкодження або псування майна; відчуження або передачі майна третім особам; переміщення чи приховування майна; унеможливлення виконання майбутнього рішення суду.

Вказує на те, що приміщення тривалий час фактично не використовується та не опалюється, що створює додатковий ризик псування обладнання та іншого майна.

При цьому вважає, що метою вжиття заходів забезпечення позову у даній справі є збереження спірного майна та забезпечення реального виконання можливого рішення суду.

Оцінюючи обґрунтованість доводів позивача щодо необхідності вжиття визначених ним заходів до забезпечення позову, господарський суд не вбачає підстав для вжиття таких, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Згідно зі ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об`єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Крім того, судом приймається до уваги, що у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.

Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ГПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Суд також повинен врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

Крім того, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність вжиття відповідного заходу забезпечення позову. Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Як встановлено судом, предметом позову в забезпечення якого позивач ФОП Симоненко Є.О. звернувся до суду із даною заявою є витребування з незаконного володіння ФОП Прокіна В.С. належного ФОП Сімоненку Є.О. майна, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , та зобов`язання надати безперешкодний доступ до приміщення для вивезення належного майна.

При цьому, в обгрунтування позову позивач посилається, на те, що відповідач ФОП Прокін В.С. незаконно утримує майно ФОП Сімоненко Є.О. та створює реальну загрозу його відчуження, пошкодження або привласнення.

Як вказано вище, достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтвердження доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

При цьому, обов`язок доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.ст. 73, 74, 76-79 ГПК України, яка передбачає обов`язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Водночас, ні матеріали позовної заяви, а ні додані до заяви про забезпечення позову документи не містять доказів, які б свідчили про факти вчинення відповідачем відчуження, передачі третім особам, переміщення та пошкодження або знищення майна.

Потенційна можливість вчинення відповідачем певних дій, без надання відповідних доказів не може свідчити про наявність обставин, які можуть ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про те, що заявником не доведено наявності обставин, з якими положення статей 136, 137 Господарського процесуального кодексу України пов`язують можливість вжиття заходів забезпечення позову. Зокрема, заявником не надано належних та допустимих доказів існування реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду у разі невжиття таких заходів.

Крім того, заявлені заходи забезпечення позову є надмірними, фактично спрямованими на повне обмеження права власника щодо володіння, користування та розпорядження майном, без належного обґрунтування співмірності таких обмежень із заявленими позовними вимогами.

Також заявником не конкретизовано перелік майна, на яке він просить накласти арешт, його індивідуальні ознаки, вартість та належність відповідачу, що унеможливлює застосування відповідних заходів забезпечення позову.

За таких обставин наведені заявником доводи не можуть бути підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ч. 1 ст. 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 79 ГПК України).

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів заявника, суд дійшов висновку, що заява позивача ФОП Сімоненка Є.О. про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів і посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності вжиття таких заходів, у зв`язку із чим заява позивача є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Приписами ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138-140, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви фізичної особи підприємця Сімоненка Євгенія Олександровича про забезпечення позову шляхом:

- заборони відповідачу - ФОП Прокіну В.С. та іншим особам вчиняти будь-які дії щодо: відчуження, передачі третім особам, переміщення, пошкодження або знищення майна, що належить ФОП Сімоненку Є.О. та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ;

- накласти арешт на майно, що належить ФОП Сімоненку Є.О. у приміщенні за адресою АДРЕСА_1, відмовити.

Згідно ч. 1 ст. 235 ГПК України, ухвала набирає законної сили 01.06.2026р. може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання законної сили ухвали господарського суду Хмельницької області.

Ухвала підписана 01.06.2026р.

Суддя С. Гладій

Віддрук: 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (ІНФОРМАЦІЯ_1

3 - відповідачу ( АДРЕСА_2 , код НОМЕР_1 )(реком. з повід.)