Decision № 136973793, 29.05.2026, Bereznehuvatskyi District Court of Mykolaiv Oblast

Провадження № 2/470/154/26

Справа № 470/69/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 травня 2026 року с-ще Березнегувате

Березнегуватський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Лусти С.А.,

за участю секретаря судового засідання Дячук А.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ща Березнегувате в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

30 січня 2026 року позивач звернувся до Березнегуватського районного суду з відповідним позовом до відповідачки, через підсистему "Електронний суд ЄСІТС", який підписаний його представником Андрущенком М.В., що діє на підставі договору про надання правничої допомоги № 06-05/2025 від 06 травня 2025 року.

В позові зазначено, що 12 травня 2025 року між ТОВ "Іннова-Фінанс" та відповідачкою було укладено Договір позики № 8141690525. Перерахування коштів в рамках виконання умов Договору, в розмірі 6000 грн., було здійснено шляхом перерахунку на поточний рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів платіжної картки ( НОМЕР_1 ) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути Позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування Позикою. Основні умови Договору щодо надання коштів у позику: тип кредиту кредит; мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби; строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів; стандартна процентна ставка в день застосовується у межах строку кредиту та становить: 1% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору, 0,96% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи зі 181 календарного дня з дати укладення цього Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту (до тієї із дат яка настане раніше). Товариство свої зобов`язання відповідно до умов договору позики виконало, в той час як відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, позику не повернула, проценти за користування грошовими коштами не сплатила. Загальна заборгованість за Договором №8141690525 перед позивачем складає 24757,68 грн, а проценти нараховувалися з 12 травня 2025 року по 20 січня 2026 року включно. На підставі зазначеного просив суд стягнути з відповідачки заборгованість, в розмірі 24757,68 грн. та судовий збір, в розмірі 2662,40 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позові зазначив про слухання справи у його відсутність та підтримання позовних вимог в повному обсязі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, від представника відповідачки адвоката Бобка В.А. надійшла заява про розгляд справи за відсутності його і відповідачки та часткове визнання позовних вимог позивача, лише в частині тіла кредиту, в розмірі 5850,00 грн., оскільки відповідачка вказаний кредитний договір не підписувала, з умови договору щодо сплати процентів не знайомилася, не погоджувала їх, хто скористався її телефоном для отримання кредиту вона не знає, а неустойка позивачем нарахована в порушення п.18 Перехідних та прикінцевих положень ЦК України (а.с.85-89).

Оскільки представник позивача, відповідачка та її представник в судове засідання не з`явилися, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.

Дослідивши докази у справі, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Так 12 травня 2025 року, у відповідності до ЗУ «Про електронну комерцію», між ТОВ «Іннова Фінанс», яке 08 вересня 2025 року змінило назву на ТОВ «Іннова-Нова», та відповідачкою було укладено договір про надання грошових коштів у кредит №8141690525, за яким первісний кредитор надав відповідачці у тимчасове платне користування грошові кошти на споживчі цілі, в розмірі 6000,00 грн., строком на 360 днів, зі сплатою за користування кредитом 1,0 % в день від суми кредиту протягом перших 180 днів та 0,96 % в день від суми кредиту протягом наступних 180 днів (а.с.13,23-36).

Крім того 12 травня 2025 року відповідачкою було підписано паспорт споживчого кредиту, де сторонами детально визначено умови кредитування, що зазначені в договорі (а.с.45-47).

Вказаний договір та паспорт споживчого кредиту було підписано відповідачкою одноразовим ідентифікатором 6876 та 5185 (а.с.37,47).

ТОВ «Іннова Фінанс» виконало зобов`язання за кредитним договором, перерахувавши відповідачці грошові кошти, що підтверджується копією квитанції до платіжної інструкції від 12 травня 2025 року та випискою по рахунку відповідачки, наданої АТ КБ «ПриватБанк» 22 лютого 2026 року, однак остання не виконала взятих на себе зобов`язань, грошові кошти та відсотки за їх користування вчасно не повернула, у зв`язку з чим їй нараховано заборгованість, в розмірі 24757,68 грн. (а.с.39,73-74).

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідачці станом на 20 січня 2026 року нараховано за даним кредитним договором заборгованість, у розмірі 24757,68 грн., з яких 5850,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 6907,68 грн. заборгованість за відсотками та 12000,00 грн. пеня за період з 18 червня 2025 року до 15 листопада 2025 року (а.с.60-63).

Суму заборгованості перед позивачем відповідачка в добровільному порядку не сплачує.

Суд вважає, що між сторонами мають місце цивільно-правові відносини із зобов`язального права по кредитному договору.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог діючого законодавства.

Частина 1 ст.530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

За вимогами ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачкою зобов`язання по погашенню кредитної заборгованості, розрахунок заборгованості відповідачкою не спростовано.

Доводи представника відповідачки про те, що вказаний кредитний договір вона не підписувала та не погоджувала його умови, зокрема, щодо сплати відсотків за користування кредитом, судом до уваги не приймається, оскільки частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (тут і далі -в редакції, чинній на час укладення оспорюваного правочину) електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною четвертою статті 14 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що ідентифікація особи за допомогою електронного підпису, визначеного статтею 12 цього Закону, має здійснюватися під час кожного входу в інформаційну систему суб`єкта електронної комерції.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» електронна ідентифікація - це процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. При цьому ідентифікаційні дані особи - це унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. А сама процедура ідентифікації особи є використанням ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

Ідентифікаційні дані фізичної особи підпадають під визначення персональних даних. Правовий статус персональних даних установлює Закон України «Про інформацію» та спеціальний Закон України «Про захист персональних даних».

Відповідно до статті 2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані -це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Підставою для ідентифікації резидентів - громадян України є: паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України із штампом реєстрації місця проживання особи (відміткою про прописку).

Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09 вересня 2020 року в справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року, в справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року, в справі № 127/33824/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Так з матеріалів справи вбачається, що відповідачці 12 травня 2025 року о 09 годині 24 хвилини на її телефон направлено одноразовий ідентифікатор 6876, який вона ввела, тобто підписала договір про надання грошових коштів у кредит та погодила умови нарахування відсотків за користування коштами, після чого того ж дня о 09 годині 25 хвилин на її картковий рахунок було зараховано кредитні кошти, в розмірі 6000 грн., якими вона скористалася та сплачувала кошти на погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотками (а.с.37,39).

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови кредитного договору, не в повному обсязі повернула отримані грошові кошти та не сплатила відсотки за їх користування, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача, щодо стягнення з відповідачки заборгованості за тілом кредиту, в розмірі 5850,00 грн. та заборгованості за відсотками, в розмірі 6907,68 грн., є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Стосовно стягнення з відповідачки пені, в розмірі 12000,00 грн то за умовами п.7.4. укладеного кредитного договору, за порушення позичальником строків повернення кредиту та/або прострочення сплати процентів у строки, визначені договором, кредитодавець має право стягнути з позичальника пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, але не більше ніж 15% від суми простроченого платежу.

Однак пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", в Україні було введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який до даного часу продовжено.

З огляду на викладене, неустойка в розмірі 12000,00 грн., яка нарахована позивачем за невиконання відповідачкою зобов`язань по договору про надання коштів у кредит від 12 травня 2025 року, в період з 18 червня 2025 року до 15 листопада 2025 року, стягненню з відповідачки не підлягає.

Загальний розмір заборгованості, який підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача за даним кредитним договором, складає 12757,68 грн., з яких 5850,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 6907,68 грн. заборгованість за відсотками.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідачку обов`язок по відшкодуванню позивачу пропорційно задоволеним позовним вимогам витрат на оплату судового збору, в розмірі 1371,94 грн.

Керуючись ст.ст.12, 13, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», код ЄДРПОУ 44127243, заборгованість за договором про надання грошових коштів у кредит № 8141690525 від 12 травня 2025 року, станом на 20 січня 2026 року, в розмірі 12757,68 (дванадцять тисяч сімсот п`ятдесят сім грн. 68 коп.) грн., з яких: 5850,00 грн. заборгованість за тілом кредиту та 6907,68 грн. заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», код ЄДРПОУ 44127243, витрати по сплаті судового збору, в розмірі 1371,94 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повний текст рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Сторони:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Іннова-Нова», код ЄДРПОУ 44127243, місце знаходження: вул. Верхній Вал, 10, поверх 2, офіс 5, м. Київ, 04071;

Відповідачка: ОСОБА_1 , індивідуальний податковий номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 29 травня 2026 року.

Суддя С. А. Луста