Decision № 136972940, 27.04.2026, Sviatoshynskyi District Court of Kyiv City

СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 309/3121/25

пр. № 2-о/759/112/26

27 квітня 2026 року м. Київ

Святошинський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Кравченка Ю.В., за участю секретаря судового засідання Бондарчук М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту тотожності особи,

ВСТАНОВИВ:

І. Позиції учасників справи

Аргументи заявниці

27 серпня 2025 року до Хустського районного суду Закарпатської області надійшла заява ОСОБА_1 , подана адвокаткою Мацолою А.В., заінтересована особа: Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі також - Хустський ДРАЦС), про встановлення факту тотожності особи.

17 вересня 2025 року Хустський районний суд Закарпатської області постановив ухвалу про передачу зазначеної справи до Святошинського районного суду міста Києва за підсудністю.

Справа надійшла до Святошинського районного суду міста Києва 14 листопада 2025 року.

Заява обґрунтована тим, що:

- ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 ; у свідоцтві про народження та в паспорті громадянина України ім`я заявниці зазначене як « ОСОБА_1 »;

- 22 жовтня 1983 року ОСОБА_1 уклала шлюб, у 1986 році - народила дочку; у свідоцтві про укладення шлюбу та у свідоцтві про народження дочки ім`я заявниці зазначене як « ОСОБА_3 »;

- у 2003 році ОСОБА_1 звернулася до органу державної реєстрації актів цивільного стану задля внесення змін в актові записи про шлюб та народження дочки; за результатом змін ім`я заявниці зазначене як « ОСОБА_4 »;

- після введення воєнного стану сестра заявниці виявила намір подарувати їй нерухомість, проте розбіжності в написанні імені заявниці унеможливлюють застосування нульової ставки оподаткування при оформленні договору дарування.

З урахуванням викладеного, просила:

- установити факт неправильності запису імені в актовому записі про народження, виправити ім`я « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_1 »;

- установити факт неправильності запису імені в актовому записі про шлюб, виправити ім`я « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_1 »;

- установити факт неправильності запису імені в актовому записі про народження дочки, виправити ім`я « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_1 ».

13 березня 2026 року до суду через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС надійшла заява про зміну предмета заяви (з назвою «Уточнена заява»), подана 12 березня 2026 року адвокаткою Мацолою А.В., в якій вона просила установити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як зазначено в паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , виданому Святошинським РУГУ МВС України в м. Києві; ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як зазначено у свідоцтві про народження від 08.07.1961 серії НОМЕР_2 , місце реєстрації с. Репинне Міжгірського району Закарпатської області, актовий запис № 34 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як зазначено в актовому записі № 34, що складений 08.07.1961 виконавчим комітетом Репинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області відповідно до витягу із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як зазначено у свідоцтві про одруження серії НОМЕР_3 що видане 06.06.2003 року Виконкомом Репинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, ОСОБА_4 як зазначено у свідоцтві про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_4 , що видане 06.06.2003 року Виконкомом Репинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, є однією і тією самою особою.

У судове засідання заявниця та її представник не з`явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Позиція заінтересованої особи

Представник Хустського ДРАЦС у судове засідання не з`явився, про причини неявки не повідомив, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином шляхом доставки повістки повідомлення до електронного кабінету (а.с. 58).

Будь-яких пояснень щодо заяви Хустський ДРАЦС не надав.

ІІ. Процесуальні дії суду

16 березня 2026 року суд постановив ухвалу про відкриття провадження у справі, в якій визначив розгляд справи проводити в порядку окремого провадження, призначив судове засідання на 07 квітня 2026 року.

У зв`язку з перебуванням судді на навчанні судове засіданні, призначене на 07 квітня 2026 року, суд відклав на 27 квітня 2026 року.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІІ. Обставини, які встановив суд

Паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Святошинським РУГУ МВС України в м. Києві 07.07.2006 (а.с. 6).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 , виданим виконавчим комітетом Репинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області 08.07.1961, актовий запис № 34, ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 8).

Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження відповідно до статей 126, 133, 135 Сімейного кодексу України, виданим Хустським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 15.08.2025 за № 00053057970, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 34, вчинений Виконавчим комітетом Репинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області (а.с. 19).

Свідоцтво про восьмирічну освіту серії НОМЕР_6 виданий ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 10).

Атестат про середню освіту серії НОМЕР_7 виданий ім`я ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 9).

Згідно зі свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_8 , виданим повторно відділом реєстрації актів громадянського стану Міжгірського районного управління юстиції Закарпатської області 06.06.2003, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , одружилися 22 жовтня 1983 року; актовий запис вчинений Виконкомом Репинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області 22.10.1983 за № 21; прізвище дружини після одруження - ОСОБА_1 (а.с. 16).

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_9 , виданим повторно відділом реєстрації актів громадянського стану Міжгірського районного управління юстиції Закарпатської області, Україна 06.06.2003, актовий запис № 19 від 09.06.1986, батьками ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , вказані ОСОБА_7 та ОСОБА_4 (а.с. 17).

Пенсійне посвідчення серії НОМЕР_10 , видане на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Пенсійним фондом України 09.12.2011 (а.с. 18).

Згідно з експертним висновком, складеним Українським бюро лінгвістичних експертиз НАН України 13.01.2026 за № 056/50n українські записи особового імені «ОСОБА_1» і «ОСОБА_4» є ідентичними у поданих заявницею документах (а.с. 37).

ІV. Мотиви суду

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частина перша статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)).

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).

Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково. Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси позивача власне порушені, а учасники використовують цивільне судочинство для такого захисту (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 05 вересня 2019 року в справі № 638/2304/17).

Згідно з пунктом 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.

Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії та повинні враховуватися, зокрема, при тлумаченні норм, що містяться в актах цивільного законодавства.

При цьому для приватного права апріорі властивою є така засада, як розумність. Розумність характерна як для оцінки та врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватноправових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм.

Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: родинних відносин між фізичними особами; перебування фізичної особи на утриманні; каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Згідно зі ст. 318 ЦПК України у заяві про встановлення юридичного факту повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та з якою метою; причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів.

Згідно із ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Велика Палата Верховного Суду у постанові у справі № 560/17953/21 від 18 січня 2024 року дійшла висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

Відповідно до положень підпункту 168.4.5. пункту 168.4 статті 168 Податкового кодексу України (далі - ПК України) фізична особа, відповідальна згідно з вимогами цього розділу за нарахування та утримання податку на доходи фізичних осіб, сплачує (перераховує) його до відповідного бюджету у разі нотаріального посвідчення договорів купівлі-продажу майна резидентами та нерезидентами, посвідчення договорів дарування чи видачі свідоцтв про право на спадщину нерезидентам - за місцем нотаріального посвідчення таких договорів (одержання свідоцтв).

Об`єкти дарування, зазначені в пункті 174.1 цієї статті, подаровані платнику податку іншою фізичною особою, оподатковуються згідно з правилами, встановленими цим розділом для оподаткування спадщини (пункт пункту 174.6 статті 174 ПК України).

За змістом приписів пункту 174. статті 174 ПК України об`єктами спадщини серед іншого є об`єкти нерухомості, неподільні об`єкти незавершеного будівництва/майбутні об`єкти нерухомості, подільні об`єкти незавершеного будівництва.

Згідно з підпунктом 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 ПК України за нульовою ставкою оподатковуються об`єкти спадщини, що успадковуються членами сім`ї спадкодавця першого та другого ступенів споріднення.

У разі спадкування спадкоємцями, не зазначеними у підпункті 174.2.1 пункту 174.2 статті 174 ПК України ставка податку на доходи фізичних осіб визначається відповідно до пункту 167.2 статті 167 ПК України і становить 5 відсотків від вартості об`єкта спадщини.

Членами сім`ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені. Членами сім`ї фізичної особи другого ступеня споріднення для цілей розділу IV цього Кодексу вважаються її рідні брати та сестри, її баба та дід з боку матері і з боку батька, онуки (підпункт 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПК України).

Відповідно до положень статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

V. Оцінка і висновки суду

У справі, що розглядається, ОСОБА_1 просила суд установити такі факт, що особа зазначена в паспорті громадянина України, свідоцтві про народження, що видані на її ім`я, та в актовому записі про державну реєстрацію її народження, свідоцтві про одруження та свідоцтві про народження її дочки, є однією і тією ж самою особою - ОСОБА_1

Установлення цих фактів необхідне заявниці для застосування нульової ставки оподаткування при оформленні договору дарування.

У наявних в матеріалах справи письмових доказах власне ім`я по батькові заявниці зафіксоване по-різному: « ОСОБА_1 » (у паспорті громадянина України та свідоцтві про її народження) та «ОСОБА_4» (в актовому записі про її народження, свідоцтві про одруження та свідоцтві про народження її дочки).

Надані заявницею письмові докази, зокрема, експертний висновок, складений Українським бюро лінгвістичних експертиз НАН України, з урахуванням принципу розумності, беззаперечно підтверджують, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (як зазначено у паспорті громадянина України та свідоцтві про її народження), та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (як зазначено в актовому записі про її народження, свідоцтві про одруження та свідоцтві про народження її дочки), є однією і тією самою особою.

З огляду на викладене, суд задовольняє заяву повністю.

VІ. Судові витрати

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

ОСОБА_1 при поданні заяви сплатила судовий збір у сумі 605,60 гривень, що підтверджується квитанцією АТ «ТАСКОМБАНК» № 5464-1818-6750-9068 від 25.08.2025 (а.с. 31).

Відповідно до ч. 7 ст. 294 ЦПК України, під час розгляду справ окремого провадження судові витрати не відшкодовуються.

За таких обставин, судовий збір відшкодуванню на користь заявниці не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 10, 12, 81, 89, 258-259, 263-265, 268, 293, 315 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, про встановлення факту тотожності особи, задовольнити повністю.

Установити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як зазначено в паспорті громадянина України серії НОМЕР_1 , виданому Святошинським РУГУ МВС України в м. Києві, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як зазначено у свідоцтві про народження від 08.07.1961 серії НОМЕР_2 , місце реєстрації с. Репинне Міжгірського району Закарпатської області, актовий запис № 34, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як зазначено в актовому записі № 34, що складений 08.07.1961 виконавчим комітетом Репинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області відповідно до витягу із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як зазначено у свідоцтві про одруження серії НОМЕР_3 що видане 06.06.2003 року Виконкомом Репинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, ОСОБА_4 як зазначено у свідоцтві про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_4 , що видане 06.06.2003 року Виконкомом Репинської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, є однією і тією самою особою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Учасники справи:

Заявниця: ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_11 ).

Заінтересована особа: Хустський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (місцезнаходження: Закарпатська область, Хустський район, місто Хуст, площа Незалежності, будинок 2, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 25999045).

Повне рішення суду складене 04 травня 2026 року.

Суддя Ю.В. Кравченко