Court ruling № 136960321, 29.05.2026, Zaporizhzhia District Administrative Court

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

з питань встановлення судового контролю за виконанням рішення суду

29 травня 2026 рокуСправа № 280/410/26 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого Лазаренка М.С., розглянув в порядку письмового провадження заяву позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС» (69005, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 72; код ЄДРПОУ 20485347)

до Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, просп. Соборний, буд. 206; код ЄДРПОУ 04053915)

про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала вищезазначена адміністративна справа.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 16.03.2026 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС» задоволено у повному обсязі.

19.05.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС» надійшла заява, в якій він просить суд зобов`язати Запорізьку міську раду подати звіт про виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 16.03.2026 у справі №280/410/26.

На обґрунтування заяви зазначено, що Запорізька міська рада на адвокатський запит листом від 29.04.2026 № 4407/01/01-07/6602 повідомила, що рішення суду на теперішній час не виконано.

20.05.2026 ухвалою суду призначено розгляд заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС» про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №280/410/26 в порядку письмового провадження протягом десятиденного строку з моменту її надходження.

28.05.2026 Запорізькою міською радою надано заперечення проти заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення. Зазначає, що позивачем не надано підтвердження звернення до органів виконавчої служби, докази того, що відповідач створює перешкоди для його виконання відсутні. Повідомляє, що заява ТОВ «АВЕРС» від 03.03.2025 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:003:0105, площею 1,6197 га, що розташована за адресою: м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 70б, зі зміною цільового призначення земельної ділянки на вид цільового призначення за кодом КВЦПЗ «02.03 Для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку» буде розглянута на черговій сесії Запорізької міської ради. Просить відмовити у задоволенні заяви у повному обсязі.

Розглядаючи подану заяву про встановлення судового контролю за виконанням зазначеного судового рішення, суд враховує наступне.

Відповідно до частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії" (Scordino v. Italy). Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини" (Sika v. Slovaki), №2132/02, пп. 24-27, від 13.06.2006, пп. 18 рішення "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).

Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі "Сокур проти України" (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі "Крищук проти України" (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Згідно зі статтею 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. Суб`єктами, на яких поширюється обов`язковість судових рішень являються всі органи державної влади і органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, посадові чи службові особи та громадяни.

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів частини другої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Водночас, суд наголошує, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження звернення позивача до органів державної виконавчої служби із виконавчим документом, виданим за результатами розгляду даної справи, а також про відкриття/хід відповідного виконавчого провадження, як і докази його завершення, однак позивач вже звернувся до суду з даною заявою у порядку статті 382 КАС України.

Поряд з вказаним, суд наголошує, що завершальною стадією судового провадження з примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) є виконавче провадження (стаття 1 Закону України "Про виконавче провадження").

При цьому, у разі відсутності добровільного виконання судових рішень, приписами Закону України "Про виконавче провадження" врегульований порядок дій та заходів, що спрямовані на примусове виконання таких рішень.

Варто наголосити, що судом не встановлено, а позивачем не обґрунтовано, що державним виконавцем використано всі передбачені чинним законодавством засоби щодо належного та повного виконання судового рішення, або що відповідач створює перешкоди для його (рішення) виконання, а відтак, звернення позивача із заявою в порядку статті 382 КАС України до суду є передчасним, оскільки повнота та правомірність виконання рішення суду у порядку Закону України Про виконавче провадження першочергово підлягає контролю зі сторони державного виконавця.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю та зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення у справі.

Керуючись статтями 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника Товариства з обмеженою відповідальністю «АВЕРС» про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі №280/410/26 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення ухвали у повному обсязі.

Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 29.05.2026.

Суддя М.С. Лазаренко