Єдиний державний реєстр судових рішень
У Х В А Л А
іменем України
Справа № 171/1951/22
Провадження № 1-кс/210/604/26
28 травня 2026 року Металургійний районний суд міста Кривого Рогу в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі заяву ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 , суд, -
В С Т А Н О В И В :
На розгляд слідчого судді надійшла заява ОСОБА_3 про відвід головуючого судді ОСОБА_4 , так як, на його думку, дії судді викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості, а саме конфлікт інтересів та адміністративна залежність судді ОСОБА_4 від судді ОСОБА_5 , яка на даний час є головою суду та попередній вирок під її головуванням був скасований апеляційним судом, а суддя ОСОБА_4 проявляє солідарність з рішенням керівництва. Грубе порушення норм КК України. Посилання в ухвалі суду про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на судимості, які погашені, тривале тримання під вартою та направлення у зв`язку з вказаними порушеннями скарги на суддю ОСОБА_4 до ВРП. Просить задовольнити заяву про відвід судді ОСОБА_4 .
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає необхідним в задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід головуючого по справі судді ОСОБА_4 відмовити з наступних підстав.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод(далі - КЗПЛ) встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом (п. 1). Як зазначається у п. 11 Рекомендацій CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов`язки, ухвалених 17.11.2010 р., зовнішня незалежність не є прерогативою чи привілеєм, наданим для задоволення власних інтересів суддів. Вона надається в інтересах верховенства права та осіб, які домагаються та очікують неупередженого правосуддя. Незалежність суддів слід розуміти як гарантію свободи, поваги до прав людини та неупередженого застосування права. Неупередженість та незалежність суддів є необхідними для гарантування рівності сторін перед судом» (п. 11).
Відповідно до статті 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XI (чергового) з`їзду суддів України від 22.02.2013 р., неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 22.04.1994 року у справі Сайраваді Карвальо, судді зобов`язані викликати довіру в учасників судового розгляду. Будь-який суддя, стосовно якого є підстави для підозри у недостатній неупередженості, повинен брати самовідвід.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини наявність безсторонності судді під час розгляду справи має визначатися для цілей п.1 ст.6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв.
За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя неупередженість або безсторонність у даній справі.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцієюі законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Бангалорськими принципами поведінки судді, схваленими резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006 року передбачено, що суддя заявляє самовідвід від участі у розгляді справи у тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Стаття 75 КПК України визначає підстави для відводу судді в кримінальному провадженні.
Зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У статті 76 КПК України вказано про недопустимість повторної участі судді в кримінальному провадженні.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був не безсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими. Таких переконливих доказів під час розгляду заяви про відвід надано суду не було.
Таким чином, судовим розглядом не встановлено і заявником не надано належних доказів на підтвердження обставин, які б були підставою для відводу судді ОСОБА_4 .
Інших підстав, передбачених ст.ст. 75, 76 КПК України для відводу судді, судом не встановлено.
Керуючись ст. ст. 75, 76, 80, 81 КПК України, суд,
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви обвинуваченого ОСОБА_3 про відвід судді ОСОБА_4 - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1
The court decision No. 136941913, Dzerzhynskyi District Court of Kryvyi Rih City was adopted on 28.05.2026. The procedural form is Criminal, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find important information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database contains the full range of information you need, allowing you to find important information quickly.
This decision relates to case No. 171/1951/22. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: