Court ruling № 136910896, 27.05.2026, Kyiv District Administrative Court

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

27 травня 2026 року Київ № 320/21556/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТОЙЛ» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

у с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАТОЙЛ» (03150, м. Київ, вул. Василя Тютюнника, буд. 28А, прим. 322, код ЄДРПОУ 42804541) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у місті Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «С» №76552070801 від 19.08.2025 року, прийняте Головним управлінням ДПС у м. Києві.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/21556/26 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Відповідно до пунктів 3, 6 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Відтак, КАС України передбачена можливість установлення іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, а також спеціального порядку обчислення таких строків. Такі спеціальні строки мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним строком звернення до адміністративного суду, визначеним частиною 2 статті 122 цього Кодексу, а також скороченими строками, визначеними частиною 4 статті 122 КАС України.

Відносини у сфері оподаткування, права та обов`язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 56 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

У Постанові ВП ВС від 16.07.2025 року у справі №500/2276/24 Велика Палата зазначає, що в адміністративному судочинстві можна виділити такі строки оскарження рішень / дій / бездіяльності суб`єкта владних повноважень:

1) якщо платник податків не оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку - строк звернення до суду становить 6 місяців (частина друга статті 122 КАС України);

2) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке не стосується нарахування грошових зобов`язань (наприклад, блокування ПН; присвоєння ризикового статусу тощо), - строк звернення до суду становить 3 місяці (частина 4 статті 122 КАС України);

3) якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.04.2020 по справі №9901/601/19 (11-49заі20) висловила наступні правові висновки, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що право на звернення до суду не є абсолютним чи безмежним, а може бути регламентованим. Поважними визнаються обставини, які об`єктивно є непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Позивач звернувся до суду 20.05.2026 року з позовною заявою предметом якої є визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «С» №76552070801 від 19.08.2025 року.

Доказів оскарження вказаного вище податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку матеріали справи не містять, тому строк звернення до суду з позовною заявою визначається частиною 2 статті 122 КАС України (шість місяців).

У позовній заяві позивач зазначає, що адвокатом було надіслано адвокатський запит від 21.04.2026 року до Головного управління ДПС у м. Києві щодо надання документів, на підставі яких сформовано податковий борг за підприємством. У відповідь на адвокатський запит отримано відповідь від Головного управління ДПС у м. Києві лист від 27.04.2026 року №38038/6/26-15-13-03-10 «Про розгляд адвокатського запиту від 21.04.2026 № 52762/6» (надійшов на електронну адресу адвоката 27.04.2026 року). До листа додано, зокрема, скановані копії Акту перевірки від 23.07.2025 року № 62680/Ж5/26-15-07-08-01/42804541, податкового повідомлення-рішення форми «С» від 19.08.2025 року №76552070801. Таким чином, представником позивача отримано копію оскаржуваного рішення 27.04.2026 року. Раніше позивачем оскаржуване рішення не отримувалось.

У матеріалах справи наявний лист Головного управління ДПС у м. Києві №38038/6/26-15-13-03-10 від 27.04.2026 року «Про розгляд адвокатського запиту від 21.04.2026 № 52762/6», згідно переліку додатків якого до нього долучено, зокрема «скановані копії податкового-повідомлення рішення (форма «С») від 19.08.2025 №76552070801, розрахунку пені, конверту з адресою отримувача, довідки Укрпошти «Ф.20» з відміткою причини повернення, рекомендованого повідомлення про вручення «Ф. №119» на 1 арк. в 1 прим.», проте до позовної заяви не додано вказаних доказів направлення оскаржуваного рішення контролюючим органом.

Суд зауважує, що відповідно до частини 4 статті 161 КАС України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно з пунктом 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Відповідно до пункту 42.5 статті 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв`язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.

Таким чином, у випадку направлення спірного рішення у порядку передбаченому статтею 42 ПК України, останнє вважається належним чином врученим у день отримання його платником податків або у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення, а тому строк оскарження такого у судовому порядку розпочинається із вказаної дати.

При чому подання до контролюючого запиту та отримання на нього відповіді свідчить лише про початок здійснення активних дій щодо з`ясування стану справ позивача, оскільки початок перебігу строку у такому випадку не пов`язаний з датою отримання оскаржуваного рішення у відповідь на запит.

Попри це, як було зазначено судом вище, до позовної заяви не додано доказів направлення оскаржуваного рішення контролюючим органом, які отримано позивачем на його запит.

Вказане унеможливлює належне встановлення судом точної дати початку перебігу строку, а відтак дотримання позивачем такого при зверненні до суду з позовною заявою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення форми «С» №76552070801 від 19.08.2025 року, прийнятого Головним управлінням ДПС у м. Києві.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, суд виходить з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 жовтня 2020 року у справі № 9901/32/20 дійшла висновку, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об`єктивний характер, та з обставин незалежних від сторони унеможливила звернення до суду з адміністративним позовом.

Поряд з наведеним суд звертає увагу, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин, якщо ці відносини стали спірними.

Частиною 6 статті 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 1 статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частини 2 статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до частин 1, 2 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

На підставі викладеного, суд залишає подану заяву без руху та надає позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:

- додатків до листа Головного управління ДПС у м. Києві №38038/6/26-15-13-03-10 від 27.04.2026 року, які було отримано представником у відповідь запит від 21.04.2026 №52762/6, зокрема «скановані копії податкового-повідомлення рішення (форма «С») від 19.08.2025 №76552070801, розрахунку пені, конверту з адресою отримувача, довідки Укрпошти «Ф.20» з відміткою причини повернення, рекомендованого повідомлення про вручення «Ф. №119» на 1 арк. в 1 прим.»;

- заяви про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності причин пропуску, з урахуванням правової позиції суду (у разі пропуску шестимісячного строку звернення з дати отримання/повернення оскаржуваного рішення, зазначеної поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення).

Керуючись статтями 94, 160, 161, 169, 171, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАТОЙЛ» до Головного управління ДПС у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали суду шляхом надання до суду:

- додатків до листа Головного управління ДПС у м. Києві №38038/6/26-15-13-03-10 від 27.04.2026 року, які було отримано представником у відповідь запит від 21.04.2026 №52762/6, зокрема «скановані копії податкового-повідомлення рішення (форма «С») від 19.08.2025 №76552070801, розрахунку пені, конверту з адресою отримувача, довідки Укрпошти «Ф.20» з відміткою причини повернення, рекомендованого повідомлення про вручення «Ф. №119» на 1 арк. в 1 прим.»;

- заяви про поновлення строку звернення до суду з належними доказами на підтвердження поважності причин пропуску, з урахуванням правової позиції суду (у разі пропуску шестимісячного строку звернення з дати отримання/повернення оскаржуваного рішення, зазначеної поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення).

Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно направити на адресу позивача.

Роз`яснити позивачу, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та оскарженню не підлягає.

Суддя Парненко В.С.